Рішення

від 27.05.2019 по справі 240/3001/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2019 року м. Житомир справа № 240/3001/19

категорія 113040000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Лавренчук О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Кам`янобрідської селищної ради Баранівського району Житомирської області до Управління Держпраці у Житомирській області про скасування постанови про накладення штрафу,

встановив:

Кам`янобрідська селищна рада Баранівського району Житомирської області звернулась до суду з позовом до Управління Держпраці у Житомирській області в якому просила скасувати постанову №ЖИ50/ЖТ0396/82/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 26.02.2019 про стягнення з Кам`янобрідської селищної ради Баранівського району Житомирської області штрафу в розмірі 250380 грн.

В обгрунтування позову зазначає, що перевірку проведено на підставі листа управління праці та соціального захисту населення, що не підпадає під жодну з вимог ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Вказує, що особою, яка складала припис не зазначено жодної норми трудового законодавства, яка б встановлювала будь- яку заборону щодо можливості укладання роботодавцем цівільно-правового договору на виконання послуг, які входять до функціональних обовязків конкретної посади. Зазначає, що в оскаржуваному приписі не надано доказів того, що в даному випадку мало місце саме допущення працівників до роботи без укладення відповідного трудового договору, оформленого наказом роботодавця.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 14.03.2019 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання на 01 квітня 2019 року.

Копію ухвали відповідач отримав 18.03.2019, а позивач - 21.03.2019, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 38, 39).

Відповідно до протоколу судового засідання від 01.04.2019, у звязку із неявкою представників сторін, розгляд саправи відкладено на 11.04.2019.

Відділом документального забезпечення суду 10.04.2019 зареєстровано відзив на позовну заяву в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. В обгрунтування вказує, що вибірковою перевіркою, згідно наданих для перевірки документів встановлено, що на час проведення перевірки інспекційного відвідування заключено цивільно-правові договори з фізичними особами містять ознаки трудових угод (зазначено не кінцевий результат, а процес виконання роботи).

Ухвалою суду від 11.04.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 06.05.2019.

Ухвалою суду від 11.04.2019 внесено виправлення до ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду. Ухвалено замість 06 травня 2019 року читати 07 травня 2019 року.

До суду 24.04.2019 надійшла відповідь на відзив у якій представник позивача зазначає, що у штатному розписі селищної ради не було на той час таких працівників, як кочегари, а тому селищна рада уклала з особами договори про надання послуг по обслуговуванню твердопаливних котлів, згідно якого одна сторона (виконавець) зобов"язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається у процесі виконання певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Зазначає, що чинне законодавство України не містить заборон укладати цивільно-правові договори з надання послуг з обслуговування твердопаливних котлів.Вказує, що за укладеними договорами працівники не підпорядковувались правилам внутрішнього трудового розпорядку, самі організовували свлою роботу і виконували її на власний ризик, трудові функції виконували разово, а після закінчення виконання вказаними договорами завдань, трудова діяльність робітників з селищною радою припинялись.

Відділом документального забезпечення суду 07.05.2019 зареєстровано заяви представників сторін про розгяд справи у порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, а також зважаючи на відсутність перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні та приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, судом постановлено протокольну ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні.

Встановлено, що Управлінням Держпраці у Житомирській області відповідно до наказу №266 від 06.02.2019, направлення на проведення заходу державного контролю, інспектором праці 08 лютого 2019 року було проведено інспекційне відвідування у Камянобрідській селищній раді.

Під час інспекційного відвідування було складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ЖТ0396/82/АВ від 08.02.2019. У розділі ІІІ "Опис виявлених порушень" зазначено наступне: " ОСОБА_1 цивільно-правових договорах з громадянином Жуком ОСОБА_2 (№2/1 від 01.01.2018, №2/02 від 01.01.2018, №2/03 від 01.03.2018, №2/04 від 30.03.2018, №9 від 18.10.2018, №11/2 від 01.11.2018, №12/2 від 01.12.2018, №2 від 02.01.2019), з громадянином Кричковським ОСОБА_3 . (№1/01 від 01.01.2018, №1/02 від 01.02.2018, №1/03 від 01.03.2018, №1/04 від 30.03.2018, №10/1 від 16.10.2018, №11/1 від 01.11.2018, №12/1 від 01.12.2018, №1 від 02.01.2019), зазначено, що дані громадяни надають послуги машиніста (кочегара). Також перевіркою встановлено, що вищезазначені цивільно-правові договори (далі - ЦПД) містять ознаки трудових, а саме: особи, зазначені в ЦПД зобовязуються надати послуги відповідно до п. 1.1 Договору (тобто зазначено не кінцевий результат, а процес виконання роботи, що є однією з ознак трудових відносин даних осіб з Камянобрідською селищною радою" (а.с. 13-21)

Протоколом про адміністративне правопорушення №ЖТ0396/82/АВ/П/ПТ від 08.02.2019, зафіксовано вчинення головою Кам"янобрідської селищної ради адміністративного правопорушення ч. 3 ст. 24 КЗпП щодо фактичного допуску до роботи працівників без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника, та повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівника на роботу.

Копію протоколу отримано головою Кам"янобрідської селищної ради, що підтверджується особистим підписом на протоколі (а.с . 23-24)

Приписом про усунення виявлених порушень №ЖТ0396/82/АВ/П від 08.02.2019 зобов"язано голову Камянобрідської селищної ради до 12.02.2019 усунути порушення ч. 3 ст. 27 КЗпП. (а.с. 22)

Постановою про накладення штрафу уповноваженими особами №ЖИ50/ЖТ0396/82/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, заступник начальника Управління Держпраці у Житомирській області, на підставі акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 08.02.2019 №ЖТ0396/82/АВ щодо порушень Кам"янобрідської селищної ради законодавства про працю встановила порушення ч. 3 ст.24 КЗпП України в частині допуску до роботи працівників без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника, та повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівника на роботу та вирішила накласти на Кам"янобрідську селищну раду штраф у розмірі 250380 грн (а.с. 25-26).

Вважаючи таке рішення суб"єкта владних повноважень необґрунтованим та протиправним, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Відповідно до статті 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМ України, від 11.02.2015, №96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці" (далі - Положення №96).

Пунктом 1 Положення №96 визначено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до п. 7 Положення №96, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Підпунктом 6 пункту 4 Положення №96 визначено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Наказ №266 від 06.02.2019 "Про проведення заходу державного контролю у Кам"янобрідській селищній раді" (а.с. 48) прийнято за результатом аналізу листа Управління праці та соціального захисту населення Баранівської районної держвної адміністрації №455 від 28.01.2019 та на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", яким затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (надалі - Порядок №295)(а.с. 47).

Разом з тим правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регулюються Законом України від 05.04.2007, №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877).

Відповідно до приписів статті 2 Закону №877 його дія не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.

Із аналізу вказаної правової норми вбачається, що дія Закону №877 поширюється на спірні правовідносини, оскільки інспекційне відвідування управління Держпраці є формою державного нагляду у сфері господарської діяльності.

Згідно вимог ч. 4 ст. 2 Закону №877, заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону (ч. 5 ст. 2 Закону №877).

Отже, відповідач може здійснювати державний нагляд та контроль виключно на підставі Закону №877 і спеціального закону, який би встановлював особливості його діяльності.

Суд відмічає, що станом на день здійснення перевірки, відсутній спеціальний закон, а тому спірні правовідносини врегульовані виключно приписами Закону №877, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин постанови КМ України від 26 квітня 2017 року №295, якою керувався відповідач, призначаючи інспекційне відвідування наказом №266 від 06.02.2019.

За своїм змістом, інспекційне відвідування є перевіркою, а у випадку, що досліджується судом управління провело позапланову перевірку на підставі листа управління праці та соціального захисту населення Баранівської РДА №455 від 28.01.2019.

Частина четверта статті 4 Закону №877 передбачає, що виключно законами встановлюються органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Приписами частини 1 статті 6 Закону №877 встановлено підстави здійснення позапланових заходів, якими є:

- подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

- перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

- неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

- доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Частиною 2 ст. 6 Закону №877 визначено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Отже, дана норма права відсилає до іншої норми Закону №877, яка надавала б право управлінню призначати перевірки і з підстав, які встановленні спеціальним законом.

Однак, як вже зазначав суд, такий спеціальний закон не прийнято.

Окрім того, станом на день винесення рішення у даній адмінстративній справі набрала законної сили постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі №826/8917/17, якою визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року № 295 Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Враховуючи викладене, суд вважає, що підстави призначення і проведення управлінням перевірки позивача є протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому наказ про призначення інспекційного відвідування є протиправним.

Щодо виявлених під час перевірки порушень, на переконання відповідача, позивачем законодавства про працю, суд зазначає наступне.

У спорі, що виник, визначальним для вирішення спірних правовідносин є наявності ознак трудових правовідносин між позивачем та фізичними особами Жуком Дмитром Петровичем, ОСОБА_4 .

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України.

Частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

У відповідності до статті 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України. При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Абзацом третім ст. 24 КЗпП України визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 23 КЗпП України визначено, що трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

У статті 626 Цивільного кодексу України наведено загальне визначення цивільно-правового договору. Так, договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно приписів ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Така правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 04.07.2018 №820/1432/17 (провадження №К/9901/15518/18)

З матеріалів справи вбачається, що під час перевірки встановлено наступні порушення: у цивільно-правових договорах з громадянином Жуком ОСОБА_5 . (№2/1 від 01.01.2018, №2/02 від 01.01.2018, №2/03 від 01.03.2018, №2/04 від 30.03.2018, №9 від 18.10.2018, №11/2 від 01.11.2018, №12/2 від 01.12.2018, №2 від 02.01.2019), з громадянином Кричковським ОСОБА_3 . (№1/01 від 01.01.2018, №1/02 від 01.02.2018, №1/03 від 01.03.2018, №1/04 від 30.03.2018, №10/1 від 16.10.2018, №11/1 від 01.11.2018, №12/1 від 01.12.2018, №1 від 02.01.2019), зазначено, що дані громадяни надають послуги машиніста (кочегара). Також перевіркою встановлено, що вищезазначені цивільно-правові договори (далі - ЦПД) містять ознаки трудових, а саме: особи, зазначені в ЦПД зобовязуються надати послуги відповідно до п. 1.1 Договору (тобто зазначено не кінцевий результат, а процес виконання роботи, що є однією з ознак трудових відносин даних осіб з Камянобрідською селищною радою".

Сторонами договорів №2/01 від 01.01.2018, №2/02 від 01.01.2018, №2/03 від 01.03.2018, №2/04 від 30.03.2018, №9 від 18.10.2018, №11/2 від 01.11.2018, №12/2 від 01.12.2018, №2 від 02.01.2019 є ОСОБА_6 (виконавець) та Камянобрідська селищна рада (замовник).

Договори: №1/01 від 01.01.2018, №1/02 від 01.02.2018, №1/03 від 01.03.2018, №1/04 від 30.03.2018, №10/1 від 16.10.2018, №11/1 від 01.11.2018, №12/1 від 01.12.2018, №1 від 02.01.2019 укладені між ОСОБА_4 (виконавець) та Камянобрідською селищною радою (замовник).

Як вбачається з наявних в матеріалах адміністратвиної справи копій цивільно правових договорів, які були надані під час перевірки та копії яких містяться в матеріалах адміністратвиної справи (а.с. 51-90 ), предметом договору є надання послуг (виконання робіт) в обсязі і на умовах, передбачених даним договором. Факт надання відповідних послуг (робіт) з боку виконавця буде засвідчуватись Актами прийому наданих послуг (виконаних робіт) (п. 1.4 Договору). Обовязки виконавця згідно п. 2.1 "Надати послуги, виконати роботу машиніста (кочегара)"

При дослідженні Актів прийому наданих послуг до цивільно-правових договорів встанолено, що вони складені про те, що послуги (робота) передбачена договором виконавцем були надані, а замовником прийняті, а саме: машиніста (кочегара).

Отже предметом укладених договорів позивача з фізичними особами відсутній кінцевий результат, а в укладених договорах не визначено обсягу виконуваної роботи та не вказано який саме конкретно результат роботи повинен передати виконавець замовнику.

Суд, надавши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що укладені між позивачем та фізичними особами трудові угоди не мають ознак цивільно-правового договору.

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Частиною четвертою статті 265 Кодексу законів про працю України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч.2 ст. 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначено постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення" від 17 липня 2013 року № 509 (далі - Порядок №509).

Відповідно до п. 2 Порядку №509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені, у тому числі, на підставі акту про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

З матеріалів справи вбачається, що начальником Управління Держпраці у Житомирській області винесено Постанову №ЖИ/50/ЖТ0396/82/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, якою за порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України на Камянобрідську селищну раду накладено штраф у розмірі 250380,00 грн. Постанову винесено на підставі акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 08.02.2019 №ЖТ0396/82/АВ.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд вважає, що підстави призначення і проведення управлінням перевірки позивача є протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому наказ про призначення інспекційного відвідування є протиправним, та як наслідок, протиправний і постанова, котра прийнято на підставі незаконно проведеної перевірки.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 3755,70 грн, що підтверджується платіжним дорученням №129 від 06.03.2019 (а.с.4).

У зв`язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.

Керуючись статтями 9, 73-77, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву Кам`янобрідської селищної ради Баранівського району Житомирської області до Управління Держпраці у Житомирській області про скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЖИ50/ЖТ0396/82/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 26.02.2019, - задовольнити.

Скасувати постанову №ЖИ50/ЖТ0396/82/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 26.02.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Житомирській області (вул. Шевченка, 18-а, м. Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 39790560) на користь Кам`янобрідської селищної ради Баранівського району Житомирської області (вул. Л. Українки, 22, смт. Камяний Брід, Баранівський район, Житомирська область, 12720, код ЄДРПОУ 04347321) документально підтверджені судові витрати у сумі 3755 (три тисячі сімсот пятдесят пять) гривень 70 коп..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук