Рішення

від 27.05.2019 по справі 280/1299/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 травня 2019 року Справа № 280/1299/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ АЗОВ-АВТОТРАНС (вул. Східна, буд. 10-В, смт. Приазовське, Приазовський район, Запорізька область, 72401, код ЄДРПОУ 37648803)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69107, код ЄДРПОУ 39396146),

до Державної фіскальної служби України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197)

про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АЗОВ-АВТОТРАНС (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач 1), до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 2), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби України у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1080127/376648803 від 18 лютого 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 31 січня 2019 року;

зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №5 від 31 січня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби України у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1087072/376648803 від 25 лютого 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 25 січня 2019 року;

зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №3 від 25 січня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби України у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1087081/376648803 від 25 лютого 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 31 січня 2019 року;

зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №4 від 31 січня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Запорізькій області викладене у протоколі №28 від 11 лютого 2019 року про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВ-АВТОТРАНС» таким, що відповідає пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку;

зобов`язати Комісію, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗОВ-АВТОТРАНС» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

встановити судовий контроль за виконанням судового рішення по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що ним було складено та подано для реєстрації податкові накладні №3 від 25 січня 2019 року, №4 від 31 січня 2019 року та №4 від 31 січня 2019 року, реєстрацію яких було зупинено, відповідно п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 49.41.15 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. . На виконання вимог відповідача, позивач, повідомленнями щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація, яких зупинена, були надані пояснення та були надані документи про підтвердження реальності здійснення операцій по податковим накладним. Зазначає, що Комісією ДФС було прийнято рішення про відмову податкових накладних, з підстав - ненадання платником податку копій первинних документів. Крім того, позивач зазначає, що відповідно до витягу з Протоколу №28 від 11 лютого 2019 року, його визначено таким, що відповідає критеріям ризиковості відповідно до пп.1.6. п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Зазначає, що підставою для включення позивача до переліку ризикових платників податку стало отримання від Якимівського управління ГУ ДФС у Запорізькій області податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій. Позивач вважає, що Відповідачем 1 було прийнято протиправні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних та такими, що підлягають скасуванню у зв`язку з чим звернувся із даним позовом до суду.

Ухвалою від 01.04.2019 було відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено перше засідання на 02.05.2019.

22.04.2019 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідачів, в якому представник відповідачів не згідний з позовними вимогами та просить у їх задоволенні відмовити, оскільки позивачем не повному обсязі були надані документи, надання яких передбачено Постановою КМУ від 21.02.2018 № 117. Зазначає, що комісія ГУ ДФС у Запорізькій області приймала рішення про відмову у реєстрації податкової накладної тільки на підставі тих документів, які надавались на розгляд комісії. Вказує, що у Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області були законні підстави для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних №3 від 25 січня 2019 року, №4 від 31 січня 2019 року та №4 від 31 січня 2019 року, а тому рішення є правомірними.

02.05.2019 у судовому засідання оголошувалась перерва до 20.05.2019.

Згідно наявної у матеріалах справи довідки №02-35/19/41 від 20.05.2019 суддя Сіпака А.В. в період з 18.05.2019 по 22.05.2019 перебував у відпустці у зв`язку з чим розгляд справи перенесено на 27.05.2019.

27.05.2019 від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. На задоволені позовних вимог представник позивача наполягає. Представник відповідачів в судове засідання зявився, на фіксації судового процесу не наполягав, у задоволені позову просив відмовити в повному обсязі.

З урахуванням зазначених обставин, згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ТОВ АЗОВ-АВТОТРАНС (код ЄДРПОУ 37648803) з 29.06.2011 зареєстроване в якості юридичної особи.

ТОВ АЗОВ-АВТОТРАНС здійснює свою господарську діяльність за кодом 49.41 вантажний автомобільний транспорт.

У межах здійснення господарської операції з ТОВ "ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД" , позивачем, відповідно до приписів п.201.10 ст.201 ПК України було складено податкові накладні №5 від 31 січня 2019 року, №3 від 25 січня 2019 року, №4 від 31 січня 2019 року та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманих ТОВ АЗОВ-АВТОТРАНС квитанцій податкові накладні прийнято, але реєстрацію зупинено.

Підставою для зупинення є посилання на пункт п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 49.41.15 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. .

На виконання підпункту 201.16.2. пункту 201.16. статті 201 ПК України та з метою підтвердження реальності здійснення операції по податковій накладній № 5 від 31.01.2019 року, реєстрацію якої було зупинено, ТОВ АЗОВ-АВТОТРАНС направлено до контролюючого органу, повідомлення від 14 лютого 2019 року №1 про надання пояснень та копій щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, а також договір про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України №2/П/О від 03 квітня 2017 року з додатковою угодою від 01 січня 2109 року, Акт надання послуг №909 від 31 січня 2019 року, рахунок-фактуру №4 від 31 січня 2019 року, товарно-транспортні накладні за січень 2019 року та договори цивільно-правового характеру щодо осіб, які безпосередньо здійснювали перевезення вантажів.

За результатом розгляду пояснень та документів було прийнято оскаржуване рішення №1080127/376648803 від 18 лютого 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 31 січня 2019 року.

В якості підстави для відмови в реєстрації податкової накладної №5 від 31 січня 2019 року, Комісією ГУ ДФС у Запорізькій області в Рішенні №1080127/376648803 від 18 лютого 2019 року було зазначено Ненадання платником податку копій документів , а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано, підкреслити); розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків.

На виконання підпункту 201.16.2. пункту 201.16. статті 201 ПК України та з метою підтвердження реальності здійснення операції по податковій накладній №3 від 25 січня 2019 року, реєстрацію якої було зупинено, ТОВ АЗОВ-АВТОТРАНС направлено до контролюючого органу, повідомлення від 21 лютого 2019 року №1 про надання пояснень та копій щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, а також договір про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України №2/П/О від 03 квітня 2017 року з додатковою угодою від 01 січня 2019 року, Акт надання послуг №909 від 31 січня 2019 року, рахунки-фактури за січень 2019 року, товарно-транспортні накладні за січень 2019 року та акт звірки за січень 2019 року.

За результатом розгляду пояснень та документів було прийнято оскаржуване рішення №1087072/376648803 від 25 лютого 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 25 січня 2019 року.

В якості підстави для відмови в реєстрації податкової накладної №3 від 25 січня 2019 року, Комісією ГУ ДФС у Запорізькій області в Рішенні №1087072/376648803 від 25 лютого 2019 року було зазначено Ненадання платником податку копій документів , а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано, підкреслити).

На виконання підпункту 201.16.2. пункту 201.16. статті 201 ПК України та з метою підтвердження реальності здійснення операції по податковій накладній №4 від 31 січня 2019 року, реєстрацію якої було зупинено, ТОВ АЗОВ-АВТОТРАНС направлено до контролюючого органу, повідомлення від 21 лютого 2019 року №2 про надання пояснень та копій щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, а також договір про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України №2/П/О від 03 квітня 2017 року з додатковою угодою від 01 січня 2019 року, Акт надання послуг №909 від 31 січня 2019 року, рахунки-фактури за січень 2019 року, товарно-транспортні накладні за січень 2019 року та акт звірки за січень 2019 року.

За результатом розгляду пояснень та документів було прийнято оскаржуване рішення №1087081/376648803 від 25 лютого 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 31 січня 2019 року.

В якості підстави для відмови в реєстрації податкової накладної №4 від 31 січня 2019 року, Комісією ГУ ДФС у Запорізькій області в Рішенні №1087081/376648803 від 25 лютого 2019 року було зазначено Ненадання платником податку копій документів , а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано, підкреслити).

Не погоджуючись з цими рішеннями, позивач оскаржив їх в порядку адміністративного оскарження до Комісії з питань розгляду скарг ДФС України. Однак, Комісія з питань розгляду скарг ДФС України прийняла рішення №13394/76648803/2 від 07 березня 2019 року, №13662/76648803/2 від 11 березня 2019 року, №13883/76648803/2 від 11 березня 2019 року, якими залишила скарги без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.

Також судом встановлено, що ТОВ АЗОВ-АВТОТРАНС включено до переліку ризикових платників податків.

З метою з`ясування питання щодо віднесення підприємства до переліку ризикових платників податків, ТОВ АЗОВ-АВТОТРАНС листом №7 від 18 лютого 2019 року звернулося до ГУ ДФС у Запорізькій області, в якому просило повідомити чи приймалося ним рішення про включення ТОВ АЗОВ-АВТОТРАНС (код ЄДРПОУ 37648803) до переліку ризикових платників податків, а також просило, в разі прийняття такого рішення, надати копію відповідного протоколу Комісії та матеріалів, на підставі яких підприємство віднесено до такого переліку.

У відповідь на звернення підприємства супровідним листом №9435/10/08-01-07-03-17 від 25 лютого 2019 року, позивачу було надано витяг з Протоколу №28 від 11 лютого 2019 року засідання Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області, створеної відповідно до наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 14.03.2018 за №799 Про затвердження складу комісії ГУ , створеного на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , якою встановлено порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та порядок роботи комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно з даного витягу з Протоколу №28 від 11 лютого 2019 року, позивача визначено таким, що відповідає критеріям ризиковості відповідно до пп.1.6. п.1 Критеріїв ризиковості платника податку та зобов`язано секретаря комісії забезпечити внесення до бази ризикових платників, підприємства, що відповідають критеріям ризиковості ТОВ АЗОВ-АВТОТРАНС .

Підставою для включення позивача до переліку ризикових платників податку стало отримання від Якимівського управління ГУ ДФС у Запорізькій області податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій.

ТОВ АЗОВ-АВТОТРАНС не погоджуючись із зазначеними вище рішеннями та вважаючи їх протиправними та такими що підлягають скасуванню звернувся із даним адміністративним позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно п. 201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Згідно п.201.7. ст.201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 р. № 117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно з вимогами п. 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 177), податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак: 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,03, P < P м х 1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; P м - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

За положеннями п. 5 Порядку № 117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Як встановлено п. 6 Порядку № 117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

За приписами п. 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

21 березня 2018 року Міністерством фінансів України було погоджено Критерії ризиковості платника податків, які розроблені ДФС України. Вказані критерії викладені в листі ДФС України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18.

Підпунктом 1.6 п. 1 Критеріїв визначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України;

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Згідно з п. 12 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Положеннями п. 13 Порядку № 117 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

- номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;

- порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

- критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

- пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

За приписами п. 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до п. 15 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

З наведених норм вбачається, що Порядком № 117 та Критеріями передбачено, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування повинна містити конкретну ознаку ризиковості платника податку, на підставі якої може бути зупинено реєстрацію податкової накладної, а також у квитанції обов`язково зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Як встановлено судом, позивачем було направлено податкові накладні для реєстрації в ЄРПН. В подальшому на його адресу надійшли квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, згідно змісту яких вбачається наступне: документ доставлено до ДФС України, документ прийнято, реєстрація зупинена. Відповідно п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК №5 від 31 січня 2019 року, №3 від 25 січня 2019 року, №4 від 31 січня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 49.41.15 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. .

Суд критично ставиться до того факту, що в квитанціях, якими зупинені податкові накладні позивача не зазначено чіткої ознаки ризиковості, яка стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної, а лише міститься загальне посилання на пп. 1.6 п. 1 Критеріїв. Крім того, у наведених квитанціях контролюючим органом не зазначено які саме відомості мають бути підкріплені поясненнями підприємства, та/або які документи мають бути подані для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРНП. Суд вважає, що наведеними діями відповідач 2 позбавляє позивача можливості своєчасно усунути виявлені контролюючим органом недоліки, які стали підставою для зупинення реєстрації поданих ним податкових накладних.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, реєстрацію податкових накладних зупинено також через те, що обсяг постачання товару/послуг 49.41.15 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідно до п.п.2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку (Лист Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 р.) податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Згідно з п. 7 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п. 1 3 зазначеного Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Проте, зі змісту Квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН вбачається, що відповідачем не дотримано вимоги п. 13 зазначеного Порядку №117 та не вказано: розрахованих показників критерію, якому на думку відповідача відповідає позивач; та конкретної пропозиції щодо переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. У Квитанціях лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

Також, положеннями п. 7 Порядку №117 чітко визначено умови зупинення реєстрації ПН/РК, це: відповідність критеріям (а не критерію) ризиковості здійснення операції, крім ПН/РК, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку. Тобто повинна мати місце сукупність ризикових умов; ступені ризиків мають бути достатніми для зупинення реєстрації.

Отже, зупинення реєстрації ПН/РК за критерієм п.п.2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 75 %) товарів з кодами згідно з УКТЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС; відсутність товару/послуги у Таблиці даних платника податку.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що зупинення реєстрації податкових накладних не відповідає умовам критерію п.п.2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки в квитанціях міститься лише загальне посилання на п.п.2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку, без зазначення конкретних обставин, за наявності яких можна віднести обсяг постачання до переліку ризикових.

Пунктом 16 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з вимогами п.п. 18-20 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до вимог п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як убачається з п. 22 Порядку № 117 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 117 таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Як вказано у спірних Рішеннях, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 (додаток 2 до вказаного Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розраху нку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства рішення Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області №1080127/376648803 від 18 лютого 2019 року, №1087072/376648803 від 25 лютого 2019 року , №1087081/376648803 від 25 лютого 2019 року містять лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення (додаток 2 до вказаного Порядку), і підкреслення документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано, не містять.

Під час розгляду справи відповідач - ГУ ДФС у Запорізькій області, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття рішень №1080127/376648803 від 18 лютого 2019 року, №1087072/376648803 від 25 лютого 2019 року , №1087081/376648803 від 25 лютого 2019 року. У той же час сукупність первинних документів, наданих до матеріалів справи, свідчать про реальність проведення господарської операції між позивачем та ТОВ "ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД".

Суд також зазначає, що оскаржувані рішення комісії ДФС України про зупинення податкових накладних підприємства є актами індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржувані рішення контролюючого органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу, як вже зазначалося судом, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Що стосується правомірності включення ТОВ АЗОВ-АВТОТРАНС до переліку ризикових платників податків, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

На виконання п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄДРПН, ДФС України наказом № 144 від 21 березня 2018 року затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків .

У Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків зазначено, що: Усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України.

Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п.1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом. До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості.

У разі відповідності платника податків показникам, що визначені пп.1.1-1.5 Критеріїв, таких платників податків включають до переліку ризикових платників податків відповідальні особи, яких включено до складу Комісії, протягом робочого дня на підставі даних Облікової картки (додаток 1) та згідно з Алгоритмом дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні Облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 2).

У разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному п.1.6 Критеріїв, - включення до переліку здійснюється за рішенням Комісій. Якщо суб`єкт господарювання, якого включено до переліку ризикових платників податків, у подальшому здійснює фінансово-господарську діяльність без ознак ризиковості, передбачених пп.1.1-1.5 Критеріїв, такого платника податків за поданням структурних підрозділів ГУ ДФС виключають з переліку ризикових платників податків, а у разі невідповідності показникам оцінки ступеня ризиків, визначеним п.1.6 Критеріїв, - після прийняття рішення Комісії.

Введення інформації щодо включення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків за результатами засідання Комісії здійснюється в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" з використанням ЕЦП голови Комісії. Голова Комісії під персональну відповідальність забезпечує своєчасне введення інформації у перелік ризикових платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" згідно з п.1.6 Критеріїв .

Наведене не заперечується змістом Листа ДФС України № 959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року, згідно якого Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

При цьому, законодавцем встановлено наступний порядок прийняття рішення відповідними Комісіями про віднесення платника податків до переліку ризикових платників податків.

Відповідно до п. 7 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабміну № 117 від 21 лютого 2018 року, комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж семи членів.

Засідання комісії контролюючого органу є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу. Рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні (п. 17 Порядку).

Протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення (п. 23 Порядку).

Аналіз наведеного дає підстави для висновку про те, що у разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному п.1.6 Критеріїв, включення його до переліку ризикових платників податку відбувається виключно за рішенням відповідної Комісії, яке приймається на її засіданні та оформлюється протоколом. Протокол підписується уповноваженими на те особами, які визначені пунктом 17 вказаного Порядку. До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 п.1 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

Як встановлено судом з матеріалів справи, позивач віднесений до переліку ризикових платників податків на підставі п.п 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платників податку відповідно до листа Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018.

Вказаним підпунктом визначено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України;

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Як встановлено судом з матеріалів справи, саме наявність податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником, послугувала підставою для віднесення позивача до переліку ризикових платників податку.

Разом з тим необхідно зазначити, що лист Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 не затверджений будь-яким наказом Державної фіскальної служби України і не погоджений з Міністерством фінансів України, у зв`язку з чим не відповідає пункту 10 Порядку №117. З огляду на відсутність державної реєстрації вказаний лист не може вважатись актом управління довгострокового та неодноразового застосування, який встановлює, змінює або припиняє загальні правила регулювання однотипних відносин щодо широкого кола осіб, а тому має виключно інформативно-рекомендаційний характер.

Враховуючи вищевикладене, застосування у спірних правовідносинах Критеріїв ризиковості платників податку, визначених листом Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018, є безпідставним.

Суд також звертає увагу на відсутність в оскаржуваному рішенні обґрунтування мотивів та конкретизації підстав віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до підпункту 1.6 пункту 1 листа Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18.

Також суд зауважує на тому, що відповідна податкова інформація, на підставі якої прийнято рішення включення позивача до переліку ризикових платників податків відсутня в матеріалах справи.

Вказаний факт свідчать на користь висновку про те, що рішення про віднесення позивача до переліку ризикових платників податків не приймалося згідно встановленого законодавством порядку, тому суд вважає, що включення ТОВ АЗОВ-АВТОТРАНС до відповідного переліку є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає рішення Комісії про віднесення позивача до ризикових платників з підстав «наявна податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником» безпідставним, необґрунтованим та таким, що винесено без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

За приписами частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже процесуальним законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень вчиняти певні дії.

За приписами статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі «ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: « 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд» , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)» .

У даній справі суд вважає, що задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання ГУ ДФС в Запорізькій області виключити ТОВ АЗОВ-АВТОТРАНС з переліку ризикових платників податку є достатнім та ефективним способом захисту порушеного права позивача та забезпечує дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Таким чином, оскільки неправомірне включення позивача до переліку ризикових платників податків стало підставою для зупинення реєстрації поданих ним податкових накладних, суд вважає, що зупинення реєстрації податкових накладних ТОВ АЗОВ-АВТОТРАНС є протиправним.

Звідси, суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог позивача про скасування рішень комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області щодо відмови у реєстрації податкових накладних №5 від 31 січня 2019 року, №3 від 25 січня 2019 року, №4 від 31 січня 2019 року .

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щодо позовниї вимог про реєстрацію податкових накладних, слід зазначити, що відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 ПК України податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) визначає Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Так, відповідно до пункту 19 та пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (із змінами; далі - Порядок № 1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Відтак, оскільки рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби в Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №1080127/376648803 від 18 лютого 2019 року, №1087072/376648803 від 25 лютого 2019 року , №1087081/376648803 від 25 лютого 2019 року підлягають скасуванню, то відповідно з урахуванням положень підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201, пункту 201.10 статті 201 ПК України, пункту 19, пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29 грудня 2010 року № 1246, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 31 січня 2019 року, №3 від 25 січня 2019 року, №4 від 31 січня 2019 року.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобовязати субєкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Інститут судового контролю за виконанням судового рішення спрямований на забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.

Приймаючи до уваги обставини справи, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача, який є суб`єктом владних повноважень, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, б.166, код ЄДРПОУ 39396146) № №1080127/376648803 від 18 лютого 2019 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №5 від 31 січня 2019 року.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 31 січня 2019 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, б.166, код ЄДРПОУ 39396146) №1087072/376648803 від 25 лютого 2019 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №3 від 25 січня 2019 року.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 25 січня 2019 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, б.166, код ЄДРПОУ 39396146) №1087081/376648803 від 25 лютого 2019 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №4 від 31 січня 2019 року.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 31 січня 2019 року.

Зобов`язати Головне управління ДФС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю АЗОВ-АВТОТРАНС з переліку ризикових платників податків.

Встановити для Головного управління ДФС у Запорізькій області строк для надання до суду звіту про виконання судового рішення - один місяць з дня набрання законної сили судовим рішенням.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ АЗОВ-АВТОТРАНС (вул. Східна, буд. 10-В, смт. Приазовське, Приазовський район, Запорізька область, 72401, код ЄДРПОУ 37648803) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 39292197) судові витрати у вигляді судового збору у сумі 3842,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ АЗОВ-АВТОТРАНС (вул. Східна, буд. 10-В, смт. Приазовське, Приазовський район, Запорізька область, 72401, код ЄДРПОУ 37648803) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізький області (м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ЄДРПОУ 39396146) судові витрати у вигляді судового збору у сумі 3842,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 28.05.2019.

Суддя А.В. Сіпака