Рішення

від 22.05.2019 по справі 300/776/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2019 р. справа № 300/776/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Чуприни О.В.

при секретарі судового засідання Драгомирецькому І.М.,

за участю:

представників позивача - Стецюк С.С., Любенко І.А.,

представника відповідача - Яремака Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Європрофтех" до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішень за №№0002231404, 0002241404 від 28.03.2019, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Європрофтех" (надалі по тексту також - позивач, ПП "Європрофтех", декларант), 08.04.2019 звернулося в Івано-Франківський окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - відповідач, ГУ ДФС в області, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішень за №№0002231404, 0002241404 від 28.03.2019.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач вже тривалий час є офіційним представником виробників професійного обладнання для закладів громадського харчування GGM Gastro International GmbH та здійснює реалізацію аналогічного товару Bartscher GmbH. Так, в період 02.03.2018 по 04.03.2019 позивач, серед іншого, здійснив поставку в Україну із проведенням процедур митного оформлення "кип`ятильник електричний" за артикулами 200054, 200063, 200069, 200049, А200050, 200061 і WKH10, які згідно їх характеристик є так званими диспансерами (об`ємами 5, 8.5, 9, 10, 18, 20, 28 літрів) та призначені для нагрівання, підтримання температури таких рідин як кава, чай, глінтвейн із видачею напоїв у кафе, ресторанах, барах, готелях, мотелях, закусочних з можливістю підтримання температури в діапазоні від 30 до 100 градусів С. Таким товарам при оформлення митних декларацій присвоєно УКТ ЗЕД 8419 81 20 90. Також за вказаний період позивач здійснив постачання "льодогенератора" за артикулом EWK15, загальною вагою з упакуванням 23 кілограми (надалі по тексту також - кг) з можливістю виробництва 15 кг льоду на добу. Позивач при митному оформленні даний товар класифіковано за кодом УКТ ЗЕД 8418 69 00 90. На переконання позивача зазначений імпортований товар за своїми характеристиками не може вважатися товаром, який використовується у побуті. При визначені відповідних кодів УКТ ЗЕД (8419 81 20 90 і 8418 69 00 90) позивач використовував положення Закону України "Про Митний тариф України" і Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Фіскальної служби України №401 від 09.06.2015. При поданні митних декларацій 10.05.2018, 07.08.2018, 10.09.2018 і 04.03.2019 митний орган погоджувався із класифікацією товару, визначеної в графі 34 митних декларацій. Втім, за наслідками перевірки, оформленої актом від 18.03.2019, відповідач дійшов необґрунтованого висновку про невірне визначення коду товару, сформувавши при цьому противний висновок про класифікацію товару "кип`ятильник електричний" за кодом УКТ ЗЕД 8516 10 80 00, а "льодогенератора" - 8509 80 00 00. Вказане стало наслідком заміни по вказаних товарах ставки мита "0" на "5" і "10" відсотків (надалі по тексту також - %) відповідно. Такі протиправні висновки контролюючого органу стали наслідком для безпідставного визначення позивачу оскаржуваними рішеннями від 28.03.2019 ввізного мита на суму 14 067,86 гривень і податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 2 813,57 гривень, в тому числі застосування такими рішеннями по зобов`язаннях штрафних санкцій. Позивач звертає увагу, що перевіряючий контролюючого органу невірно трактував положення Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. Зокрема, абзац 3 пункту (5) групи (А) пояснень до товарної позиції 8516 (класифікованого відповідачем для "кип`ятильник електричний") згаданих Пояснень чітко визначено, що конструкції, які складаються з нагрівачів занурюваної дії, постійно змонтовані в цистернах, чанах або інших посудинах, включаються до товарної позиції 8419. Саме такими і є товари за артикулами 200054, 200063, 200069, 200049, А200050, 200061, WKH10, що призначенні для розігрівання, кип`ятіння і утримання в гарячому стані продуктів харчування в об`ємі, які перевищують побутові потреби. Посилання відповідача на іншу частину того ж абзацу 3 пункту (5), а також пункту (6) товарної позиції 8516 вказаного Пояснення не має відношення до такого товару як "кип`ятильник електричний", оскільки коментована позиція стосується конструкцій для нагрівання виключно води для побутового використання і електроустановок для кип`ятіння тільки води. З приводу "льодогенератора" відповідач необґрунтовано застосував товарну позицію 8509, за змістом абзацу першого пояснень до якого коментованих Правил - пристрої, зазначені у цій позиції, не повинні експлуатуватися на рівні, що перевищує явно побутові потреби. Крім того, відповідач застосував визначення групи (В) даної товарної позиції, з якої слідує правило віднесення до товарної позиції 8509 таке як - маса виробу має дорівнювати 20 кг або бути меншою. Протиправним вважає позивач посилання перевіряючого в акті перевірки від 18.03.2019 на відомості веб-сайту ПП "Європрофтех" в частині інформації про вагу "льодогенератора" 11,2 кг, що дає можливість віднести такий виріб до побутового так як його вага менше 20 кг. Позивач наполягає на тому, що офіційна веб-сторінка сайту ПП "Європрофтех" не містить згаданої інформації у відношенні до "льодогенератора" за артикулом EWK15. Дані митних декларацій від 10.05.2018 і 07.08.2018 та подані до них документи, в тому числі рахунки-фактури (інвойси) продавця-нерезидента , чітко вказують на значення ваги нетто за одну одиницю - 22 кг, а вага брутто - 23 кг, що автоматично за змістом доводів відповідача не можливо віднести до товарної позицію 8509. Разом з тим, у спірному випадку під час проходження митного контролю у контролюючого органу не виникло питань щодо класифікації кодів згаданих товарів у чотирьох митних деклараціях. Відсутність рішення про визначення коду товару та випущення товару у вільний обіг свідчить про класифікацію його митним органом відповідно до коду, зазначеного у митній декларації. Митний орган у випадку, який має місце за змістом позову, приймаючи митну декларацію позивача самостійно визначив митну вартість товару, як наслідок в подальшому органи ДФС не мають правових підстав для прийняття рішень з донарахування податкових зобов`язань. На переконання позивача, відповідач не довів наявність підстав для проведення невиїзної перевірки за правилами пункту 2 частини 1 статті 351 Митного кодексу України, у зв`язку з чим останню вважає незаконною. Порушенням позивач вважає те, що визначення оскаржуваними рішеннями зобов`язань відбулося за відсутності результатів митного контролю, а також без рішення контролюючого органу про зміну класифікації товару, отриманих після завершення процедури митного оформлення та випуску товару, наслідком чого є недотримання частин 4 і 9 статті 69 Митного кодексу України. У акті перевірки перевіряючий застосував висновки рішень митних органів ДФС про визначення коду товарів, які здійснювалися у відношенні до інших декларантів, за відмінними артикулами товарів, які відрізняються за технічними характеристиками, виробниками і періодами митного оформлення. Позивач наполягає, що ним не подавалися для митного оформлення недостовірні документи, дані та інформацію, яка не відповідає дійсності, так як останні повністю ґрунтувалися на товарносупровідних документах, виданих і заповнених продавцем (нерезидентом). На підтвердження правильності визначення кодів УКТ ЗЕД товарів позивач подав Експертний висновок №В-187 від 25.04.2018 Івано-Франківської торгово-промислової палати.

В сукупності вказаного позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення за №№0002231404, 0002241404 від 28.03.2019 протиправними та такими, які підлягають скасуванню.

Івано-Франківським окружним адміністративним судом, 12.04.2019, відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін у судовому засіданні (том І а.с.1-2).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшли на адресу суду із відповідними письмовими доказами 24.04.2019 (том І а.с.58-61, 64-111). У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне. Посилаючись на положення частин 2, 4 статті 69, статті 295, пункту 11 частини 1 статті 347, частини 14 статті 354 Митного кодексу України, пункту 41.1 статті 41, підпунктів 54.3.2, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України органи доходів і зборів наділені правом здійснювати контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД в тому числі після проходження процедури митного оформлення і має право самостійно класифікувати такі товари. У випадку виявлення порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів в акті перевірки зазначає факти заниження податкових зобов`язань підприємства, при цьому, рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті про результати перевірки. У зв`язку з цим вважає необґрунтованими доводи позивача про порушення процедури донарахування митних платежів і зборів у спірному випадку без прийняття окремого рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД. Виходячи із Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, перевіркою даних митних декларацій позивача UA206010/2018/006280 від 07.08.2018, UA206010/2018/007221 від 10.09.2018, UA206010/2019/001542 від 04.03.2019 і UA206010/2018/003528 від 10.05.2018, після завершення позивачем усіх митних процедур з митного оформлення товару із сплатою обов`язкових митних платежів, встановлено, що ПП "Європрофтех" невірно визначено коди товарів згідно з УКТ ЗЕД по товару "кип`ятильник електричний" за артикулами 200054, 200063, 200069, 200049, А200050, 200061 і WKH10 - 8419 81 20 90, оскільки вірним кодом є 8516 10 80 00, а у відношенні до товару "льодогенератор" за артикулом EWK15 замість 8418 69 00 90 вірним кодом являється 8509 80 НОМЕР_1 00. У зв`язку із цим, відповідно до вимог Закону України "Про Митний тариф України" неправильне визначення коду товару призвело до безпідставного застосування позивачем нульової ставки мита, а за наслідками перевірки така ставка мита по товару "кип`ятильник електричний" визначена в значенні 5%, по "льодогенератору" - 10% відповідно. Вказане порушення стало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0002241404 від 28.03.2019 про визначення мита на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності на загальну суму 17 584,83 гривень, та податкового повідомлення-рішення №0002231404 від 28.03.2019 про донарахування ПДВ з ввезених на територію України товарів на загальну суму 3 516,97 гривень.

Вказані обставини, на переконання відповідача, свідчать про правомірність спірної перевірки в цілому і оскаржуваних рішень зокрема. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

На виконання ухвали суду про відкриття провадження від 12.04.2019 представником позивача 24.04.2019 подано копії митних декларацій позивача UA206010/2018/006280 від 07.08.2018, UA206010/2018/007221 від 10.09.2018, UA206010/2019/001542 від 04.03.2019 і UA206010/2018/003528 від 10.05.2018 із документами, на підставі яких ПП "Європрофтех" визначало коди товарів згідно з УКТ ЗЕД по товарах "кип`ятильник електричний" за артикулами 200054, 200063, 200069, 200049, А200050, 200061, WKH10 та "льодогенератор" за артикулом EWK15 (том І а.с.112-213).

06.05.2019 позивачем подано відповідь на відзив, за змістом якого в котре наголошено на протиправності застосування у спірному випадку рішень митних органів про визначення коду товару, так як такі рішення не стосуються конкретного товару, який ввозився позивачем, а окремі рішення по таке визначення коду мало місце у відношенні до товари, який ввозився пізніше у порівнянні із товаром позивача, який досліджений у акті перевірки від 18.03.2019. Відтак, надання зворотної дії в часі таким рішенням є протиправним, оскільки на момент спірного митного оформлення товару і визначення відповідного коду класифікації, відповідні рішення ще навіть не були прийняті митним органом. Крім того, порівняння характеристик товарів у рішеннях митних органів і за даними митних декларацій товарів свідчать про явну різницю між ними за виробником, габаритами, вагою і продуктивністю, а наявність таких відмінностей унеможливлює їх застосування у спірному випадку (том І а.с.2016-2018).

Представник відповідача 14.05.2019 подав в суд клопотання про доручення копії наказу ДФС України від 09.06.2015 за №401 "Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності" із витягами пояснень до товарних позицій 8418, 8419, 8509 і 8516 (том І а.с.226-245).

15.05.2019 представник ПП "Європрофтех" подав письмове пояснення із обґрунтуванням підстав визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД по товарах "кип`ятильник електричний" за артикулами 200054, 200063, 200069, 200049, А200050, 200061, WKH10 та "льодогенератор" за артикулом EWK15 відповідно до вимог Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності із відповідними доказами, в тому числі інструкцій з експлуатації таких товарів, фотографій їх зовнішнього вигляду (том ІІ а.с.1-6, 7-82).

В той же день, 15.05.2019, представник відповідача подав копію додатку №3 до акта перевірки позивача від 19.03.2019, а саме, так званий скрін-шот ("screenshot") робочого столу персонального комп`ютера веб-сторінки "ЄВРОпрофтех" за реквізитами пошуку в мережі Інтернет "euroftech.net" в частині характеристик товару "льодогенератор" за артикулом EWK15 (том ІІ а.с.85).

Позивач 20.05.2019 звернувся в суд клопотання про доручення копій митних декларацій в період після 26.10.2015 щодо декларування товару "льодогенератор" за артикулом EWK15 вагою нетто 22 кг і брутто 23 кг, а також інструкції по експлуатації "кип`ятильників електричних" за артикулами 200061, 200054, 200049, WKH10, 200069, 200063, ОСОБА_1 (том ІІ а.с.96-97, 98-120, 121-206, 207; том ІІІ а.с.1-77).

22.05.2019 представник ГУ ДФС в області представив в суді інформацію з мережі Інтернет про характеристики товару "льодогенератор" за артикулом EWBH356 GGM Gastro вагою 100 кг, як один із сукупних товарів, який декларувався у одній товарній позиції із "льодогенератором" за артикулом EWK15, що може бути свідченням невірного декларування позивачем ваги товару, який піддавався митному оформленню (том ІІІ а.с.78).

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі, а представники відповідача заперечила щодо задоволення таких вимог з підстав викладених у відзиві на позов.

Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, вивчивши зміст додаткових письмових пояснень сторін, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Встановлено, що ПП "Європрофтех" 17.06.1992 зареєстровано як юридична особа, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних особі та фізичних осіб-підприємців серії АГ №247885. Основним видом економічної діяльності є 46.90 "неспеціалізована оптова торгівля" (том І а.с.19).

Позивач є офіційним представником виробника професійного обладнання для закладів громадського харчування GGM Gastro International GmbH та здійснює реалізацію аналогічного товару Bartscher GmbH (том І а.с.47-48, 50).

Дану обставину відповідача не заперечує.

В період 02.03.2018 по 04.03.2019 позивач, поряд з іншим, здійснив поставку в Україну із проведенням процедур митного оформлення "кип`ятильник електричний" за артикулами 200054, 200063, 200069, 200049, А200050, 200061 і WKH10 та "льодогенератора" за артикулом EWK15.

Зокрема, "льодогенератор" за артикулом EWK15 задекларований митними деклараціями UA206010/2018/003528 від 10.05.2018 (товарна позиція 5) і UA206010/2018/006280 від 07.08.2018 (товарна позиція 18) кількістю 8 і 6 штук. В графах 31 декларації зазначено "обладнання морозильне для підприємств громадського харчування: льодогенератор, розмірами 360х 440х 450 мм, продуктивність: 15 кг/24 год. Загальна потужність: 210 Вт/220 В, LCD дисплей, вмикач/вимикач, артикул - EWK15 - 8 штук і 6 штук відповідно" (том І а.с.113-120, 137-149).

В графах 31 товарних позицій 5 і 18 митних декларацій від 10.05.2018 і від 07.08.2018 поряд з "льодогенератор" за артикулом EWK15 задекларовано також "льодогенератор" за артикулами EWBH356 (2 штуки) та EWBH556 (2 штуки).

Графами 33 декларації від 10.05.2018 і від 07.08.2018 даним товарам присвоєно код згідно УКТ ЗЕД 8418 69 00 (том І а.с.115, 143).

За митною декларацією від 10.05.2018 вага брутто (графа 35) визначено 272 кг, а вага нетто (графа 38) 250 кг. У митній декларації від 07.08.2018 вага нетто - 240 кг, вага брутто - 220.

Такі дані щодо визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД (8418 69 00) і ваги нетто/брутто відповідають відомостям рахунків-фактури (інвойс) за №RE-0317 від 04.05.2018 і №RE-0330 від 02.08.2018, оформлених продавцем-нерезидентом IG - IF Plus UG haftungsbeschrankt (том І а.с.121, 163; том ІІ зворотній бік а.с.116, а.с.118) та експортних декларацій країни відправлення (держава Німеччина) MRN 18DE21018283188E8 (позиція 4) від 07.05.2018 і MRN 18D210188681377E0 (позиція 4) від 03.08.2018 (том І а.с.127, 153).

Крім того, коментована інформація, в тому числі за вагою нетто і брутто за одну одиницю товару відображена у зведеній таблиці переліку найменувань товару до UA206010/2018/003528 від 10.05.2018 і UA206010/2018/006280 від 07.08.2018 (том І а.с.134, 171), зокрема, вага нетто за 1 одиницю "льодогенератор" артикул EWK15 - 23/21 кг (загальна вага за 8/6 штук - 184/126 кг); вага брутто - 25/23 кг (загальна вага за 8/6 штук - 200/138 кг).

Цими ж додатками до декларацій визначено і вагу інших двох товарів, які були задекларовані у товарних позиціях 5 і 18 декларацій від 10.05.2018 і від 07.08.2018 (том І а.с.134, 171), зокрема, вага нетто за 1 одиницю "льодогенератор" артикул EWBH356 - 33 кг (загальна вага за 2 штуки - 66 кг); вага брутто - 36 кг (загальна вага за 2 штуки - 72 кг); вага нетто за 1 одиницю "льодогенератор" артикул EWBH556 - 47 кг (загальна вага за 2 штуки - 94 кг); вага брутто - 51 кг (загальна вага за 2 штуки - 102 кг).

У відношенні до товару "кип`ятильник електричний" позивачем оформлено митні декларації UA206010/2018/006280 від 07.08.2018 (товарна позиція 5) артикул 200054 - 4 штуки, UA206010/2018/007221 від 10.09.2018 (товарна позиція 1) артикул 200063 - 12 штуки, артикул А200050 - 12 штук), артикул 200049 - 2 штуки, артикул 200061 - 3 штуки, артикул 200069 - 5 штук, а також митну декларацію UA206010/2018/001542 від 04.03.2019 (товарна позиція 5) артикул WKH10 - 4 штуки (том І а.с.137-149, 175-184 , 203-205).

Згідно граф 31 митних декларацій від 07.08.2018, від 10.09.2018 і від 04.03.2019 вказаний вище товар визначено як "прилад електричний для приготування гарячих напоїв", "кип`ятильник", "кип`ятильник електричний", "термос (кип`ятильник) мультифункціональний електричний, для підтримання в гарячому стані глінтвейну, води, чаю", "електрокип`ятильник - заварочна машина з одинарною стінкою для промислового або комерційного використання в ресторанах чи подібних закладах". Всі вказані товари об`ємами 5, 8.5, 9, 10, 18, 20, 28 літрів; оснащені терморегуляторами і зливними кранами; призначені для приготування глінтвейну, чаю, кави; мають функцію переключення, підтримування необхідної температури (том І а.с.139, 177, 205).

Всім вказаним товарам у графах 33 митних декларацій від 07.08.2018, від 10.09.2018 і від 04.03.2019 визначено код УКТ ЗЕД 8419 81 20 90.

Код товару за УКТ ЗЕД 8419 81 20 90 відповідає даним рахунків-фактури (інвойс) за №RE-0330 від 02.08.2018, №RE-0335 від 07.09.2018, за №RE-0352 від 26.02.2019, оформлених продавцем-нерезидентом IG - IF Plus UG haftungsbeschrankt (том І а.с.163, 190, 208; том ІІ а.с.115, 118, 119) та експортних декларацій країни відправлення (держава Німеччина) MRN 18D210188681377E0 (позиція 8) від 03.08.2018, MRN 18D210190811418E7 (позиція 2) від 03.08.2018 і MRN 19D210101418321E5 (позиція 7) від 27.02.2019 (том І а.с.157, 199, 207).

У зв`язку із визначенням позивачем кодів за УКТ ЗЕД 8418 69 00 ("льодогенератор") і 8419 81 20 90 ("кип`ятильник електричний") по вказаних товарах митна ставка склала 0%.

В подальшому, відповідач керуючись пунктом 3 частини 3 статті 345, пункту 1 частини 2 статті 351 Митного кодексу України, на підставі наказу ГУ ДФС в області від 06.03.2019 за №320, в період з 13 по 18 травня 2019 року провів документальну невиїзну перевірку ПП "Європрофтех" з питань дотримання вимог законодавства України щодо державної митної справи, за кодами УКТ ЗЕД 8419 81 20 90, 8418 69 00 90 в період 02.03.2018-04.03.2019 (том І а.с.64-65).

За наслідками такої перевірки складено акт №8/09-19-14-04/19396526 від 18.03.2019 (том І а.с.20-31).

Із посиланням на Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, перевіркою даних митних декларацій позивача UA206010/2018/006280 від 07.08.2018, UA206010/2018/007221 від 10.09.2018, UA206010/2019/001542 від 04.03.2019 і UA206010/2018/003528 від 10.05.2018 встановлено, що ПП "Європрофтех" невірно визначено коди товарів згідно з УКТ ЗЕД по товару "кип`ятильник електричний" за артикулами 200054, 200063, 200069, 200049, А200050, 200061 і WKH10 - 8419 81 20 90, так як вірним кодом є 8516 10 80 00, а щодо товару "льодогенератор" за артикулом EWK15 замість 8418 69 00 90 вірним кодом визначено 8509 80 00 00.

Такою перевіркою у зв`язку із зміною кодів УКТ ЗЕД, нульову ставку мита по товару "кип`ятильник електричний" скориговано на значення 5%, по "льодогенератору" - 10% відповідно.

Як висновок перевіркою встановлено заниження ПП "Європрофтех" податкових зобов`язань по сплаті мита та податку на додану вартість на загальну суму 16 881,43 гривень, в тому числі:

- в частині правильності класифікації товару при митному оформленні, застосовано занижені ставки ввізного мита, що призвело до заниження ввізного мита на суму 14 067,86 гривень, зокрема: за UA206010/2018/006280 від 07.08.2018 на суму 2 928,76 гривень, UA206010/2018/007221 від 10.09.2018 на суму 7 506,91 гривень, UA206010/2019/001542 від 04.03.2019 на суму 259,95 гривень і UA206010/2018/003528 від 10.05.2018 на суму 3 372,25 гривень;

- в частині заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 2 813,57 гривень, зокрема: за UA206010/2018/006280 від 07.08.2018 на суму 585,75 гривень, UA206010/2018/007221 від 10.09.2018 на суму 1 501,38 гривень, UA206010/2019/001542 від 04.03.2019 на суму 51,99 гривень і UA206010/2018/003528 від 10.05.2018 на суму 674,45 гривень.

Позивач 22.03.2019 подав відповідачу заперечення на акт перевірки, яке не враховане ГУ ДФС в області, про що свідчить відповідь на таке заперечення №1505/10/09-19-14-04 від 27.03.2019 (том І а.с.33-41).

Такі висновки акта перевірки від 18.03.2019 стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0002241404 від 28.03.2019 про визначення мита на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності в сумі 14 067,86 гривень і застосування штрафних санкцій в розмірі 3 516,97 гривень, а також податкового повідомлення-рішення №0002231404 від 28.03.2019 про донарахування ПДВ з ввезених на територію України товарів в сумі 2 813,57 гривень і застосування штрафних санкцій в розмірі 703,4 0 гривень (том І а.с.42-44).

Не погоджуючись із висновками перевіряючого у акті перевірки від 18.03.2019, а також вважаючи протиправними оскаржувані рішення відповідача від 28.03.2019, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом скасування податкових повідомлення-рішень.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Перед усім спірні правовідносини врегульовані Митним кодексом України №4495-VІ від 13.02.2012 (надалі по тексту також - МК України), Законом України "Про Митний тариф України" №584-VІІ від 19.09.2013 (надалі по тексту також - Закон №584-VІІ) і Поясненнями до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Фіскальної служби України №401 від 09.06.2015.

При вирішенні даної спору суд вважає за необхідне дослідити кожний аргументи позивача окремо у його співвідношенні до змісту заперечення відповідача, та виходячи із фактичних обставин справи, підтверджених належними доказами.

Щодо доводів позивача про відсутність у контролюючого органу права здійснювати перевірки у спірному випадку так як під час проходження митного контролю не виникло будь яких питань і застережень щодо правильності класифікації кодів згаданих товарів у чотирьох митних деклараціях, а по таких випадках не мало місце прийняття відповідних рішень про зміну класифікації товару , оформлених після завершення процедури митного контролю та випуску товару, наслідком чого, як вважає позивач, є недотримання статті 69 Митного кодексу України, суд відзначає наступне.

Згідно вимог частин 2 і 4 статті 69 МК України органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Частиною 1 статті 295 МК України визначено, що митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, на яких покладено обов`язок із сплати митних платежів, самостійно, крім випадків, якщо обов`язок щодо нарахування митних платежів відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладається на органи доходів і зборів.

Органи доходів і зборів, серед іншого, мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення (пункт 3 частини 3 статті 345 МК України).

За змістом пункту 11 частини 1 статті 347 МК України посадовим особам органів доходів і зборів під час проведення документальної виїзної перевірки для з`ясування питань, пов`язаних з перевіркою, надається право визначати суми податкових зобов`язань підприємства в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до частини 14 статті 354 МК України в акті перевірки зазначаються факти заниження і факти завищення податкових зобов`язань підприємства. Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті про результати перевірки.

Системний аналіз коментованих норм МК України свідчить, що відповідач у спірному випадку:

- наділений повноваженнями здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД;

- має право самостійно класифікувати товари у разі виявлення після митного оформлення порушення правил класифікації товарів;

- рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД після митного оформлення окремо не оформляється, втім про таке порушення зазначаються в акті про результати перевірки.

Відтак, доводи позивача про недотримання органом доходів і зборів порядку донарахування ввізного вита на товар, що ввозиться в Україну, і визначення зобов`язання з ПДВ у випадках порушення правил класифікації товарів, є безпідставними та такими, які не ґрунтуються на нормах матеріального права.

Такими, які заслуговують на увагу суд вважає аргументи позивача про не доведення відповідачем наявності підстав для проведення невиїзної перевірки за правилами пункту 2 частини 1 статті 351 МК України, у зв`язку з чим ПП "Європрофтех" останню вважає незаконною.

В даному випадку суд відзначає невірне посилання позивача на відповідне положення МК України як підставу для проведення невиїзної перевірки, яка дійсно є такою підставою.

Так, спірна перевірка проведена на виконання наказу ГУ ДФС в області №320 від 06.03.2019, при прийнятті якого відповідач керувався пунктом 3 частини 3 статті 345 і пунктом 1 частини 2 статті 351 МК України. Така ж підстава (пункт 1 частини 2 статті 351 МК України) визначена і у преамбулі акта перевірки від 18.03.2019 (том І а.с.20, 64).

За змістом пункту 1 частини 2 статті 351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

Таким чином, ознаки можливого порушення законодавства України з питань державної митної справи як підстава для такого виду перевірки є:

- дані аналізу електронних копій митних декларацій;

- відповідна інформація, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої:

а) від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності,

б) від виробників таких товарів,

в) з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

Як свідчать сторінка 4 акта перевірки від 18.03.2019 у відношенні до товару "кип`ятильник електричний" містить записи наступного змісту "…ГУ ДФС в Івано-Франківській області листом Державної фіскальної служби від 22.02.2018 №5444/7/99-99-14-04-02-17 та листом Департаменту адміністрування митних платежів ДФС України від 20.02.2018 №350/99-99-19-03-01-18 повідомлено про факти невірної класифікації товару за УКТЗЕД 8419812090 "кип`ятильник настільний, електричний, наливного типу".

Івано-Франківською митницею ДФС від 11.12.2018 №КТ-UA206000-0043-2018 та від 22.02.2019 №КТ-UA206000-003-2019 були прийняті класифікаційні рішення про зміну коду товару …. УКТ ЗЕД 8419 81 20 90 (ставка мита 0%) на код УКТ ЗЕД 8516 10 80 00 (ставка мита 5 %)" (том І а.с.23).

Сторінка 7 акта перевірки від 18.03.2019 щодо товару "льодогенератор" містить такі відомості "…ГУ ДФС в Івано-Франківській області листом Державної фіскальної служби від 06.03.2018 №9784/7/99-99-14-04-02-17 та листом Департаменту адміністрування митних платежів ДФС України від 02.03.2018 №438/99-99-19-03-01-18 повідомлено про факти невірної класифікації товару за УКТЗЕД 8418 69 00 90 товару "льодогенератор" (ставка мита 0%).

В базі даних АСМО "Інспектор" наявні рішення митниць ДФС України від 28.02.2019 №КТ-UA125000-0016-2019, від 11.12.2018 №КТ-UA100000-0136-2018 та від 30.07.2018 №КТ-UA209000-00220-2018 рішення про зміну класифікації товару "льодогенератор" УКТ ЗЕД 8418 69 00 90 в товарну підкатегорію 8509 80 00 00" (том І а.с.26).

Представник відповідача не зміг пояснити в судовому засіданні, до якого виду підстав для проведення невиїзної перевірки, визначених частиною 2 статті 351 МК України, належать листи Державної фіскальної служби, Департаменту адміністрування митних платежів ДФС України, а також наявні в базі даних "Інспектор" рішення митниць ДФС України про зміну класифікації товару за аналогічними кодами, щодо яких орган контролю має намір провести перевірку.

Суд констатує, що такі листи і рішення не можуть вважатися "аналізом електронних копій митних декларацій" чи "інформацією, яка стосується товарів, митне оформлення яких завершено", так як доказів отримання її, в тому числі з листів чи рішень, від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників спірних товарів, чи висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів, представник ГУ ДФС в області суду не надав.

Більше того, відповідач в порушення свого обов`язку, визначеного частиною 2 статті 77, частинами 3, 4 статті 79 КАС України, так і не дав суду листи Державної фіскальної служби від 22.02.2018 №5444/7/99-99-14-04-02-17, 06.03.2018 №9784/7/99-99-14-04-02-17 та листи Департаменту адміністрування митних платежів ДФС України від 20.02.2018 №350/99-99-19-03-01-18, від 02.03.2018 №438/99-99-19-03-01-18.

Таким чином, на переконання суду, крім права на проведення такого виду перевірок згідно пункту 3 частини 3 статті 345 МК України, відповідач не довів наявність достатніх правових підстав для проведення невиїзної перевірки у випадках, визначених пунктом 1 частини 2 статті 351 МК України.

Щодо застосування відомостей рішень митниць ДФС України при визначенні позивачу порушення в частині невірної класифікації кодів товарів за УКТ ЗЕД, суд зазначає нижче по тексту рішення.

Досліджуючи доводи сторін і обставини справи з приводу правильності класифікації (визначення) товарів "кип`ятильник електричний" і "льодогенератора" за кодами УКТ ЗЕД 8419 81 20 900 та 8418 69 НОМЕР_2 , суд вважає за не необхідне відзначити таке.

Частиною 1 статті 69 МК України визначено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 67, частини 1 статті 68 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З метою забезпечення виконання Закону України від 19.09.2013 за №584-VIIІ "Про Митний тариф України", на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №428 "Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" з метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТЗЕД наказом Фіскальної служби України №401 від 09.06.2015 затверджено Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (надалі по тексту також - Пояснення №401).

В розділі Основні правила інтерпретації класифікації товарів Пояснення №401 визначено шість таких правил.

Зокрема, назви розділів, груп та підгруп наводяться лише для зручності користування. Для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо такі тексти назв та примітки не вимагають іншого, відповідно до таких положень (Правило 1).

У разі коли згідно з Правилом 2 б) або з будь-яких інших причин товари на перший погляд можна віднести до двох або більше товарних позицій, класифікація таких товарів проводиться таким чином:

а) перевага надається тій товарній позиції, яка більш конкретно описує товар у порівнянні з найменуваннями товарних позицій, що дають більш загальний опис. Однак, коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, які входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише до окремих частин товарів, що надходять у продаж у наборі, призначеному для роздрібної торгівлі, тоді ці товарні позиції розглядаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо одна з них має повніший або більш точний опис товару;

в) товари, класифікацію яких не можна провести відповідно до Правила 3 а) або 3 б), класифікуються у товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед товарних позицій, які розглядаються (Правило 3).

Товари, які не можуть бути класифіковані згідно з наведеними вище Правилами, класифікуються у товарній позиції, яка відповідає найбільш подібним товарам, що розглядаються (Правило 4).

Для юридичних цілей класифікація товарів у підпозиціях будь-якої товарної позиції проводиться відповідно до назви підпозицій і приміток, які стосуються підпозицій, а також вищезазначених Правил, за умови, що порівнювати можна лише підпозиції одного рівня. У цілях цього Правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів та груп, якщо не обумовлено інше (Правило 6).

Так, у відношенні до товару "кип`ятильник електричний" за артикулами 200054, 200063, 200069, 200049, А200050, 200061, WKH10 відповідач визначив код УКТ ЗЕД 8516 10 802 00

Згідно "пояснення до товарної позиції 8516" Пояснення №401, електричні водонагрівачі акумулювальні або безінерційні та електричні нагрівачі занурені; прилади електричні для обігрівання приміщень, ґрунту; електронагрівальні апарати перукарські (наприклад, сушарки для волосся, бігуді, щипці для гарячої завивки) або сушарки для рук; праски електричні; інші побутові електронагрівальні прилади; елементи опору нагрівальні, крім включених до товарної позиції 8545:

8516 10 - електричні водонагрівачі акумулювальні або безінерційні та електричні нагрівачі занурені:

8516 10 11 00 - водонагрівачі безінерційні;

8516 10 80 00 - інші.

Як свідчить відзив на позов і усні пояснення представників відповідача, в тому числі зміст акта перевірки від 18.03.2019 (останній абзац сторінки 6, перший абзац сторінки 7 акта) в частині визначення числових значень коду УКТ ЗЕД, контролюючий орган обрав товари, регламентовані пунктами (5) і (6) групу (A) даної товарної позиції (том І а.с.25-26), а саме:

- "пристрої електричні водогрійні акумулювальні або безінерційні та занурювальні електронагрівачі" (5);

- "електроустаткування для кип`ятіння води" (6).

Перевіряючи відповідність обраного відповідачем коду УКТ ЗЕД щодо спірного товару за коментованою вище класифікацією суд відзначає, що відповідно до абзацу 3 пунктів (5) і (6) групи (А) пояснень до товарної позиції 8516 Пояснення №401:

- конструкції, які складаються з нагрівачів занурюваної дії, постійно змонтовані в цистернах, чанах або інших посудинах, включаються до товарної позиції 8419, крім тих випадків, коли вони розроблені лише для нагрівання води для побутового використання , у таких випадках вони залишаються в цій товарній позиції. Сонячні водонагрівачі також включаються до товарної позиції 8419 (пункт 5);

- електроустаткування для кип`ятіння води .

Безпосередній зміст вказаних пояснень свідчить, що в обох випадках йде мова про електроустаткування, розроблені для нагрівання чи кип`ятіння тільки "води", в тому числі виключно для "побутового" використання.

Як свідчить технічні характеристики товари за артикулами 200054, 200063, 200069, 200049, А200050, 200061, WKH10 із інструкцій по експлуатації обладнання, таке устаткування призначено для розігрівання, кип`ятіння і утримання в гарячому стані (у відповідному необхідному температурному режимі) не тільки води, а в першу чергу продуктів харчування, таких напоїв як глінтвейн, чай, кава з можливістю порційної видачі згаданих напоїв ( ОСОБА_1 (том ІІ а.с.96-97, 98-120, 121-206, 207; том ІІІ а.с.1-77).

Відповідач не надав суду жодного доказу на підтвердження того, що товари за артикулами 200063, 200069, 200049, А200050, 200061, WKH10 призначені виключно для нагрівання чи кип`ятіння тільки "води".

Більше того, робочі об`єми такого устаткування 5, 8.5, 9, 10, 18, 20, 28 літрів, на переконання суду, явно перевищують "побутові" потреби.

Відповідач не зміг заперечити, що товари за артикулами 200063, 200069, 200049, А200050, 200061, WKH10 є конструкціями, які складаються з нагрівачів занурюваної дії, постійно змонтовані в цистернах, чанах або інших посудинах, які в силу вимог абзацу 3 пункту (5) групи (А) пояснень до товарної позиції 8516 Пояснення №401 включаються до товарної позиції 8419.

Також, перевіряючий в абзаці 4 сторінки 6 акта перевірки послався на виключення до пояснень товарної позиції 8419, а саме пункту (q) товарів, які не включаються до такої позиції Пояснення №401, зокрема, заглибні нагрівачі, не вмонтовані постійно , для нагрівання рідин, в`язких (крім твердих тіл) речовин чи газів так само, як заглибні нагрівачі, постійно вмонтовані в чан, бак і т.п. і призначені лише для нагрівання води (товарна позиція 8516).

Таким чином, у вказаному випадку мова йде про устаткування, яких заглиблені нагрівачі "не вмонтовані постійно" і призначені "лише для нагрівання води".

Суд встановив, а відповідач не спростував, що товари за артикулами 200063, 200069, 200049, А200050, 200061, WKH10 мають нагрівачі занурюваної дії, постійно змонтовані у відповідних посудинах і призначенні в першу чергу для нагрівання гарячих напоїв.

Отже, посилання відповідача на виключення із правил товарної позиції 8419 є некоректним.

Разом з тим, представник відповідача, який здійснював спірну перевірку, не зміг у судовому засіданні пояснити причину допущення невірного цитування змісту пункту (q) товарів, які не включаються до такої позиції Пояснення №401, зокрема, замінивши словосполучення "не вмонтовані постійно" на "постійно вмонтовані" (том І а.с.25). Суд вважає таке трактування грубим порушенням, яке спотворює зміст норми матеріального права, так як має одне із визначальних значень для вірної класифікації спірних товарів (200063, 200069, 200049, А200050, 200061, WKH10) до товарної позиції 8419.

В сукупності вказаного невірними є застосування виключень із правил, які у акті використав перевіряючий , трактуючи пояснення до товарних позицій 8516 і 8419.

На підтвердження вірного віднесення позивачем коментованого товару до товарної позиції 8419, суд відзначає наступне.

Згідно загальних пояснень до товарної позиції 8516 Пояснення №401, в тому числі підпункт (17) пункту (1) групи (А) пояснення, до цієї товарної позиції включається лише техніка, не застосовувана у побуті; спеціальні апарати для розігрівання чи приготування їжі, у побуті зазвичай не застосовувані (наприклад, проціджувачі кави, чайні та молочні нагрівники).

Наявні в матеріалах справи письмові докази і зміст коментованих норм Пояснення №401 дають підстави дійти суду висновку, що ПП "Європрофтех" вірно класифікувало товари за артикулами 200063, 200069, 200049, А200050, 200061, WKH10, віднісши їх до коду УКТ ЗЕД - 8419 81 20 90.

Щодо товару "льодогенератор" за артикулом EWK15 відповідач визначив код УКТ ЗЕД 8509 80 00 00 "машини електромеханічні побутові з умонтованим електродвигуном, крім пилососів товарної позиції".

Так, за змістом абзацу 1 пояснення до товарної позиції 8509 Пояснення №401 визначено, що до цієї товарної позиції включаються ті види побутових пристроїв, в які умонтований електродвигун . Термін "побутові апарати" у цій товарній позиції означає пристрої, зазвичай застосовувані в побуті . Ці апарати ідентифікуються відповідно до типу за одним чи декількома параметрами, такими як габарити, тип конструкції, продуктивність, робочий об`єм. Критерієм для цих параметрів є те, що пристрої, зазначені у цій товарній позиції, не повинні експлуатуватися на рівні, що перевищує явно побутові потреби .

В контексті вказаного суд погоджується із доводами представника позивача, що технічна продуктивність "льодогенератора" EWK15 така як 15 кг на добу (24 години) явно перевищує рівень побутової потреби використання брикетів льоду.

Перевіряючий на сторінці 8 акта перевірки від 18.03.2019 послався на підпункт (b) пункту (3) Примітки до групи 85 Пояснення №401 (том І а.с.27), за змістом якого до товарної позиції 8509 включаються лише ті електромеханічні машини, що використовуються, як правило, у побуті, зокрема, інші апарати максимальною масою до 20 кг.

В усних поясненнях представники відповідача просили застосувати також групу (В) товарної позиції 8509 - "необмежена категорія виробів розглядається в даній товарній позиції, за умови, що їх маса 20 кг або мене".

Як неможливість віднесення "льодогенератора" EWK15 до обраної позивачем класифікації (товарної групи 8418), перевіряючий на тій же сторінці 8 акта перевірки відзначив підпункт (f) пункту (1) Примітки до групи 84 Пояснення №401 (том І а.с.27), відповідно до якого ця група не включає електромеханічні побутові машини товарної позиції 8509.

Відтак, визначальним для ГУ ДФС в області є вага "льодогенератора", яку перевіряючий визначив 10,00 кг (сторінка 8 акта від 18.03.2019), виходячи із технічних характеристик визначених на веб-сайті за пошуком: http://europroftech . net/l - dogenerator-15-kg-24-ch - ewk15.html .

Іншого джерела інформації щодо визначення ваги спірного товари менше 20 кг, акт перевірки не містить будь яких описових відомостей.

Пошуком в мережі Інтернет за вказаним посиланням (http://europroftech . net/l - dogenerator-15-kg-24-ch - ewk15.html) з`ясовано наявність сайту "ЄВРОпрофтех". Представники позивача не заперечили приналежність такого сайту до ПП "Європрофтех". Однак, в розділі додаткова інформація про "льодогенератор" EWK15 не міститься відомості щодо його ваги.

Представники позивача представили суду фотографію картонної упаковки такого товару, на якій нанесено дані про вагу приладу (том І а.с.49; том ІІ а.с.64), зокрема "N . W." - 21.5 кг, "G . W." - 23 кг, а також фотографію задньої стінки самого "льодогенератора" EWK15 - "net weight" (вага нетто) 22 kgs (кг).

Більше того, судом вище встановлено, що за митною декларацією UA206010/2018/003528 від 10.05.2018 (товарна позиції 5) по товарах "льодогенератор" за артикулом EWK15 (8 штук) і EWBH356 (2 штуки) загальна вага брутто (графа 35) визначено 272 кг, а вага нетто (графа 38) 250 кг.

У митній декларації UA206010/2018/006280 від 07.08.2018 по товарах "льодогенератор" за артикулом EWK15 (6 штук) і EWBH556 (2 штуки) загальна вага нетто - 240 кг, вага брутто - 220.

Такі дані щодо визначення ваги нетто/брутто відповідають відомостям рахунків-фактури (інвойс) за №RE-0317 від 04.05.2018 і №RE-0330 від 02.08.2018, оформлених продавцем-нерезидентом IG - IF Plus UG haftungsbeschrankt (том І а.с.121, 163; том ІІ зворотній бік а.с.116, а.с.118) та експортних декларацій країни відправлення (держава Німеччина) MRN 18DE21018283188E8 (позиція 4) від 07.05.2018 і MRN 18D210188681377E0 (позиція 4) від 03.08.2018 (том І а.с.127, 153).

Крім того, коментована інформація, в тому числі за вагою нетто і брутто за одну одиницю товару відображена у зведеній таблиці переліку найменувань товару до UA206010/2018/003528 від 10.05.2018 і UA206010/2018/006280 від 07.08.2018 (том І а.с.134, 171), зокрема, вага нетто за 1 одиницю "льодогенератор" артикул EWK15 - 23/21 кг (загальна вага за 8/6 штук - 184/126 кг); вага брутто - 25/23 кг (загальна вага за 8/6 штук - 200/138 кг).

Цими ж додатками до декларацій визначено і вагу інших двох товарів, які були задекларовані у товарних позиціях 5 і 18 (том І а.с.134, 171), зокрема, вага нетто за 1 одиницю "льодогенератор" артикул EWBH356 - 33 кг (загальна вага за 2 штуки - 66 кг); вага брутто - 36 кг (загальна вага за 2 штуки - 72 кг); вага нетто за 1 одиницю "льодогенератор" артикул EWBH556 - 47 кг (загальна вага за 2 штуки - 94 кг); вага брутто - 51 кг (загальна вага за 2 штуки - 102 кг).

Всі вищевказані документи подані декларантом при митному оформленні до митного органу. Таку обставину відповідач не зміг спростувати.

Причини неврахування при проведенні перевірки таких документів представник відповідача, який здійснював перевірку, пояснити не зміг, вказавши, що останні не мають для органу контролю належного юридичного значення.

Втім, в чому полягає сумнів щодо відомостей, зазначених у таких документах, представник відповідача не обґрунтував.

На підтвердження ваги спірного товару в значенні нетто 22 кг та брутто 23 кг позивач також подав відповідну довідку за №36 від 14.05.2019 (том ІІ а.с.80).

В сукупності вказаного у суду відсутні підстави вважати, що "льодогенератор" EWK15 торгової марки GGM Gastro International GmbH має масу, яка дорівнює 20 кг або є меншою від цієї ваги.

У зв`язку з цим, висновки відповідача у акті перевірки від 18.03.2019 не відповідають фактичним обставинам справи, як наслідок безпідставним є застосування підпункту (b) пункту (3) Примітки до групи 85 і підпункту (f) пункту (1) Примітки до групи 84 Пояснення №401, для визначення по спірному товару коду УКТ ЗЕД 8509 80 00 00.

Суд вважає слушними аргументи представників позивача щодо наявних застережень у Додаткових поясненнях до товарних категорій 8418 69 00, які обрав позивач для класифікації спірного товару, втім, зважаючи на протиправне віднесення такого товару саме до коду УКТ ЗЕД 8509 80 00 00, а також те, що суд не є органом доходів і зборів та не може підміняти функцію контролю, то у розгляді даної справи перевіряє лише застосування відповідачем товарної позиції 8509.

В розгляді справи не встановлено подання для митного оформлення недостовірних документів, даних та інформації, які не відповідає дійсності, в тому числі щодо класифікації кодів товарів згідно УКТ ЗЕД, так як останні повністю ґрунтувалися на товарносупровідних документах, виданих і заповнених продавцем -нерезидентом IG - IF Plus UG haftungsbeschrankt (Boxhagener Str. 119, 10245 Berlin, DE, Deutschland).

Враховуючи вказане вище, слід констатувати невірне трактував перевіряючими контролюючого органу положень Пояснень №401 в частині застосування товарних позицій 8516 і 8509 по двох групах товарів "кип`ятильник електричний" 200054, 200063, 200069, 200049, А200050, 200061, WKH10 та "льодогенератор" EWK15.

Судом досліджено доводи сторін щодо правомірності застосування у акті перевірки від 18.03.2019 висновків рішень митних органів ДФС про визначення коду товарів , які здійснювалися у відношенні до інших декларантів, в тому числі і до позивача.

Зокрема, на сторінках 4 і 7 акта перевірки від 18.03.2019 відзначено таке:

- "Івано-Франківською митницею ДФС від 11.12.2018 №КТ-UA206000-0043-2018 та від 22.02.2019 №КТ-UA206000-003-2019 були прийняті класифікаційні рішення про зміну коду товару …. УКТ ЗЕД 8419 81 20 90 (ставка мита 0%) на код УКТ ЗЕД 8516 10 80 00 (ставка мита 5 %)." (том І а.с.23);

- "В базі даних АСМО "Інспектор" наявні рішення митниць ДФС України від 28.02.2019 №КТ-UA125000-0016-2019, від 11.12.2018 №КТ-UA100000-0136-2018 та від 30.07.2018 №КТ-UA209000-00220-2018 рішення про зміну класифікації товару "льодогенератор" УКТ ЗЕД 8418 69 00 90 в товарну підкатегорію 8509 80 00 00." (том І а.с.26).

Дослідження таких рішень митних органів свідчить про те (том І а.с.66-71), що останні не стосуються конкретних товарів, які ввозилися саме позивачем, а окремі рішення про таке визначення коду мало місце у відношенні до товари, який ввозився пізніше у порівнянні із тим товаром, який досліджений у акті перевірки від 18.03.2019. Відтак, надання зворотної дії в часі таким рішенням є, на переконання суду, протиправним, оскільки на момент спірного митного оформлення товару і визначення відповідного коду класифікації, відповідні рішення ще не були прийняті митним органом.

Крім того, порівняння характеристик товарів у рішеннях митних органів від 30.07.2018, 11.12.2018, 22.02.2019, 28.02.2019 із даними митних декларацій товарів, в тому числі наявних в матеріалах справи інструкцій по експлуатації, свідчить про явну різницю між ними за виробником, габаритами, вагою і продуктивністю, а наявність таких відмінностей унеможливлює їх застосування у спірному випадку.

Разом з тим, представники відповідача не пояснили суду, яка норма матеріального права надає перевіряючою як джерело належної інформації при вирішення питання правильності класифікації/визначення коду товару за УКТ ЗЕД використовувати рішення митних органів про зміну коду товару до спірних правовідносин.

Також є неприпустимим посилання представника відповідача, який здійснював перевірку, на відомості товарної позиції 14 митної декларації №206050001/2015/104595 в частині декларування 26.10.2015 позивачем товару "льодогенератор" EWK15 вагою нетто 11,2 кг та вагою брутто 13 кг, виходячи із наступного (том І а.с.105-111).

По перше, будь яких відомостей про дані митної декларації №206050001/2015/104595 від 26.10.2015 акт перевірки від 18.03.2019 не містить, а в силу вимог абзацу 2 частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень останній не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

По друге, як свідчить зміст пункт 3 експортної митої декларації продавця-нерезидента країни відправлення MRN 15DE210126984099E6 від 21.10.2015 таку вагу (11,2/13 кг) визначив саме продавець IG - IF Plus UG haftungsbeschrankt (Boxhagener Str. 119, 10245 Berlin, DE, Deutschland), а позивач лише переніс такі дані у власну митну декларацію №206050001/2015/104595.

По третє, як свідчить довідка ПП "Європрофтех" №40 від 20.05.2019 при декларуванні згаданого товару в частині ваги нетто/брутто мало місце допущення помилки, яка настала внаслідок подання продавцем-нерезидентом некоректної інформації.

По четверте, подані позивачем копії митних декларацій від 29.02.2016, 27.05.2016, 21.06.2016, 18.07.2016, 09.06.2016, 22.05.2017, 06.06.2017 і від 20.02.2018 свідчать, що в подальшому, після 26.10.2015, по "льодогенератору" EWK15 позивачем не декларувалася вага 11,2/13 кг, а також вона явно є більшою за 20 кг (том ІІ а.с.96-119).

Зважаючи на вище наведене, суд дійшов переконливого висновку, що ГУ ДФС в області, при проведенні спірної перевірки і прийнятті оскаржуваних податкових повідомлення-рішень №№0002231404, 0002241404 від 28.03.2019 діяло неправомірно і без урахування усіх обставин, які мають значення для вірної класифікації кодів за УКТ ЗЕД товарів "кип`ятильник електричний" 200054, 200063, 200069, 200049, А200050, 200061, WKH10 та "льодогенератор" EWK15.

Як правовий наслідок, коментовані рішення відповідача є протиправними та такими, які підлягають скасуванню.

У розгляді даної справи суд не вважає належним доказом на підтвердження правильності визначення кодів УКТ ЗЕД товарів Експертний висновок №В-187 від 25.04.2018 Івано-Франківської торгово-промислової палати, поданий позивачем, так як в силу вимог частини 8 статті 69 МК України висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Також суд вважає неналежним доказом інформації з мережі Інтернет про характеристики товару "льодогенератор" за артикулом EWBH356 GGM Gastro вагою 100 кг, яку подав у судовому засіданні представник відповідача (том ІІІ а.с.78), так як:

- така письмова інформація у вигляді документа не засвідчена у порядку частини 4, 5 статті 94 КАС України, про що суд наголосив і звернув увагу представнику ГУ ДФС в області під звукозапис у судовому засіданні;

- представник відповідача не наполягав на застосування таких відомостей з мережі Інтернет як доказ, а просив долучити в порядку інформації;

- зазначена інформація не є відповідним каталогом, специфікацією, прейскурантом (прайс-листом) виробника товару GGM Gastro International GmbH.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За наслідками розгляду справи підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 3 842,00 гривень, сплаченого згідно наявних в матеріалах справи платіжних доручень від 04.04.2019 за №2403 та від 04.04.2019 за №2404 (а.с.3, 4).

Вирішуючи клопотання позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд вказує на наступне.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України.

За змістом пунктів 1 і 2 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

Окрім зазначеного, частиною 4 статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 гривень, представником позивача долучено договір про правову допомогу від 11.04.2018, укладений між ПП "Європрофтех" та Адвокатським об`єднанням "Західноукраїнська правнича компанія" в особі адвоката Стецюк С.С. (том І а.с.215, ), а також долучено: ордер серії ІФ №050322 на надання правової допомоги від 12.04.2019 (том І а.с.220); додаткова угода №1 від 04.04.2019 до договору про надання правничої допомоги від 11.04.2018 (том ІІ а.с.208); акт виконаних послуг від 04.04.2019 і акт по факту виконання послуг від 20.05.2019, в який перелічено найменування вчинених адвокатом дій, вартість кожної із таких дій (послуги) та загальний розмір витрат в сумі 4 000,00 гривень (том І а.с.214; том ІІ а.с.209); платіжне доручення №2402 від 04.04.2019 про оплату позивачем Адвокатському об`єднанню "Західноукраїнська правнича компанія" 4 000,00 гривень за виконання робіт згідно з договором від 11.04.2018 (том І а.с.46).

В розгляді даної справи позивачем надані належні документи, які засвідчують реальну приналежність акта по факту виконання послуг від 20.05.2019 на суму 4 000,00 гривень, до предмету оскарження в адміністративній справі №300/776/19, що дає підстави для вирішення судом питання про відшкодування витрат на користь ПП "Європрофтех".

Разом з тим, в силу вимог пункту 3 частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката, серед іншого, має бути співмірним із обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

У разі недотримання вимог частини п`ятої статті 134 КАС України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 6, 7 статті 134 КАС України).

У судовому засіданні представник відповідача на стадії дослідження письмових доказів звернув увагу суду на те, що перші чотири види найменувань послуг з надання правничої допомоги згідно акта по факту виконання послуг від 20.05.2019 (пункти 1-4) не мають відношення до розгляду даної справи, а тому останні повинні бути виключені із загальної вартості таких витрат.

За наслідками вивчення змісту акта по факту виконання послуг від 20.05.2019 суд погоджується із доводами представника відповідача про не віднесення до загального обсягу наданої правничої допомоги, які стосуються даної справи, перші чотири пункти найменування послуг коментованого акта на суму 1 900,00 гривень (том ІІ а.с.209).

Вказаний перелік робіт є послугами із правничої допомоги, які виконані в межах адміністративного оскарження податкових повідомлення-рішень за №№0002231404, 0002241404 від 28.03.2019 до відповідного органу доходів і зборів, та не стосується правничої допомоги, пов`язаної зі справою в суді, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, складання позовної заяви, участь у судових засіданнях тощо.

Наступні три види найменувань послуг (пункти 5-7) акта по факту виконання послуг від 20.05.2019 вартістю оцінки 2 100,00 гривень суд вважає такими, які в розумінні статті 134 КАС України, є правничою допомогою по даній справі в суді.

Враховуючи те, що наданими позивачем документами, витрати на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі підтверджено лише на суму 2 100,00 гривень, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення клопотання про відшкодування такого виду судових витрат.

Таким чином, необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрат по оплаті правничої допомоги, наданої Адвокатським об`єднанням "Західноукраїнська правнича компанія" в розмірі 2 100,00 гривень, сплаченої згідно платіжного доручення №2402 від 04.04.2019.

Учасниками справи не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області №0002231404 від 28.03.2019.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області №0002241404 від 28.03.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39394463) на користь Приватного підприємства "Європрофтех" (ідентифікаційний код юридичної особи 19396526) сплачений судовий збір в розмірі 3 842,00 гривень (три тисячі вісімсот сорок дві гривень нуль копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39394463) на користь Приватного підприємство "Європрофтех" (ідентифікаційний код юридичної особи 19396526) сплачені судові витрати по оплаті правничої допомоги в розмірі 2 100,00 гривень (дві тисячі сто гривень нуль копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - Приватне підприємство "Європрофтех" (ідентифікаційний код юридичної особи 19396526) вул. Івасюка, 58, кв. 6, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018.

Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39394463) вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.

Рішення складено в повному обсязі 27 травня 2019 року.