Рішення

від 02.05.2019 по справі 420/498/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/498/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Корой С.М.,

секретаря судового засідання Чернецької О.А.,

за участю сторін:

представника позивача Кутафін Д.В., (за довіреністю),

представника відповідача Маринов Д.В., (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ТОВ Автомагістраль - Південь до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

29.02.2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ТОВ "Автомагістраль - Південь" до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській Області від 14.01.2019 №0002611401 яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 20 502,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10 251,00 грн., у повному обсязі, та частково податкове повідомлення-рішення від 14.01.2019 №0002601401, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 4 758 252,00 грн., у розмірі зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість на 4 748 096,47 грн., прийняті на підставі Акту про результати документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Автомагістраль-Південь (код за ЄДРПОУ 34252469) номер телефону НОМЕР_1 податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2018, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 30.09.2018 від 26.12.2018 № 2889/15-32-14-01/34252469.

27.02.2019 року від представника позивача надійшли уточнення до позовних вимог (Том 3 а.с. 31-41), згідно яких позивач уточнив суму на яку підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення від 14.01.2019 №0002601401, а саме в частині зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість на 4 727 594,47 грн.

Підстава звернення до суду - прийняття відповідачем рішень, які на думку позивача порушують його права.

Ухвалою суду від 04.02.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки складено акт, висновки якого базуються на припущеннях і не враховують докази та відомості щодо господарської діяльності позивача у періоді, який перевірявся, та, відповідно, донарахування податкових зобов`язань та покладення на позивача відповідальності у вигляді штрафних санкцій є безпідставним та таким, що суперечить чинному законодавству. Так, позивач вказав, що має в наявності всі первинні документи, що відповідно ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підтверджують здійснення господарських операцій з його контрагентами, що свідчить про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, необґрунтованість та протиправність винесення відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Від відповідача 25.02.2019 року (Том 3 а.с. 18-28) надійшов відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено про безпідставність позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення, правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, враховуючи, що за наслідками документальної виїзної перевірки встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства. Відповідач, вказує на те, що позивачем первинними документами, відповідно ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., не підтверджено здійснення господарських операцій з контрагентами, посилаючись на недостатність у них трудових та матеріальних ресурсів для виготовлення реалізованих товарів, надання послуг, неможливість проведення зустрічних звірок, відсутність складських приміщень, відсутність за податковою адресою тощо, що, на думку відповідача, свідчить про безтоварність господарських операцій позивача з контрагентами постачальниками. Також, відповідач зазначає, що погоджується з твердженням позивача щодо індивідуальної відповідальності, при цьому вказує, що оскаржувані податкові повідомлення- рішення були прийняті не через порушення законодавства України контрагентами ТОВ Автомагістраль-Південь , а з причин невизнання реальності здійснення господарських операцій.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено про не спростування доводів позову.

19.03.2019 року ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судове засідання 22.04.2019 року сторони прибули, представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача проти задоволення заперечував.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, відповіді на відзив і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, на підставі наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 06.12.18 року №9652 проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ податкового законодавства за період з 01.01.17р. по 30.09.18 р., валютного законодавства за період з 01.01.17 р. по 30.09.18 р., єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.17 р. по 30.09.18 р.

За результатами перевірки складено акт від 26.12.2018 № 2889/15-32-14-01/34252469 на підставі акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 14.01.2019 № 0002611401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 20 502,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10 251,00 грн,, та №0002601401, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 4 758 252,00 грн.

Позивач вважає, що прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що мають бути скасовані, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією України та іншими Законами України.

Відповідно до пп.20.1.4 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України).

За приписами п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-ХІV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Частинами 1, 2 ст.9 Закону України №996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст.9 Закону України №996-XIV визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм закону, відсутність первинних документів, які підтверджують проведення господарських операцій (платіжні документи, видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт тощо) безспірно позбавляє платника податку права на включення сплачених (нарахованих) сум за такими операціями до валових витрат та до податкового кредиту.

Зі змісту вказаних приписів вбачається, що право на податковий кредит виникає при наявності одночасно двох обов`язкових умов: за умови придбання товарів (послуг) чи основних фондів з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності та при наявності податкової накладної, оформленої відповідно до вимог Кодексу. При цьому право на податковий кредит залежить від того, чи відбувся факт придбання товару або оплати за нього.

Згідно з п.п.2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Таким чином, іншим визначеним законодавством обов`язковим критерієм щодо підтвердження показників податкової звітності платника податків є забезпечення належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій, в тому числі дотримання вимог щодо підстав для здійснення такого обліку, якими можуть бути первинні документи, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства.

Поряд з цим, у бухгалтерському та податковому обліку підприємства враховуються лише ті первинні документи, що складені за наслідками фактично проведеної господарської операції, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою. Отже, правомірність формування платником відповідних показників бухгалтерського та податкового обліку має оцінюватись з урахуванням сукупності умов, визначених законодавством України як підстави для їх формування.

Слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до вищенаведеного визначення господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Відтак, з метою визначення правомірності формування позивачем вказаних показників податкової звітності з податку на додану вартість дослідженню підлягає реальність відповідних господарських операцій, що відбувались між позивачем та його контрагентами. Крім того, оцінці суду підлягають наявність належним чином оформлених первинних документів, які стали підставою для формування показників податкової звітності, використання платником податків придбаних товарів (послуг) в межах господарської діяльності.

Отже, під час дослідження обсягу податкових прав і обов`язків платника за господарською операцією суд не обмежується перевіркою формальної відповідності поданих платником податків документів вимогам податкового законодавства, а оцінює всі докази в сукупності та взаємозв`язку для встановлення дійсного економічного змісту господарської операції.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 ст. 44 ПК України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

За приписами п.44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до п. 135.1 ст.135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 135.2 ст. 135 ПК України).

Інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи (п.135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Пунктом 138.4 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України).

Під час розгляду справи судом встановлено, що згідно акту перевірки та пояснень відповідача перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.01.17 р.по 30.09.18р. встановлено його завищення у перевіряємому періоді на 4785252 грн., у тому числі: січень 2017 на суму 87060грн; лютий 2017 на суму 20 502грн; березень 2017 на суму 219 186грн; квітень 2017 на суму 219186грн; травень 2017 на суму 252 425грн; червень 2017 на суму 252 425грн; липень 2017 на суму 252 425грн; серпень 2017 на суму 252 425грн; вересень2017 на суму 846 920грн; жовтень 2017 на суму 2 173 798грн; листопад 2017 на суму 3 671 810грн; грудень 2017 на суму 2 763 688грн; січень 2018 на суму 2 833 161грн; лютий 2018 на суму 3 598 492грн; березень 2018 на суму 3 523 915грн; квітень 2018 на суму 3 523 915грн; травень 2018 на суму 3 523 915грн; червень 2018 на суму 3 523 915грн; липень 2018 на суму 3 523 915грн; серпень 2018 на суму 4 785 252грн; вересень 2018 на суму 4 785 252грн.

Так, відповідач вказує на те, що у контрагентів позивача були відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій (відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів), відтак податковий орган зробив висновок, що ТОВ Автомагістраль - Південь занижено податок на додану вартість та завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту.

Крім того, відповідач вказує на те, що у висновку акта перевірки вказана сума порушень зазначена 4 785 252грн., а в ППР №0002601401- 4 758 252грн. і це є технічною помилкою перевіряючих. Сума 20 502 грн. відокремлена і включена до іншого ППР 0002611401 (заниження позитивного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту) оскільки, в лютому 2017р. згідно уточнення до декларації від 17.05.2017р. №9091876676 ТОВ Автомагістраль - Південь мало позитивне значення ПДВ в сумі 8 221 047грн., тоді як в інших перевіряємих періодах позивач вказав від`ємне значення ПДВ. Також, представник відповідача зазначає, що сума 4 785 252 грн. у висновку акту (завищення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту) повинна була зменшитись на суму 20 502грн., що була включена у інше ППР, тобто ППР №0002601401 мало дорівнювати 4 764 750 грн.

Під час розгляду справи судом встановлено, що перевіряючим були використані висновки актів перевірок та податкова інформація контрагентів - постачальників, згідно яких перевіркою встановлено ризик виконання транзитних операцій, оскільки ТОВ ГУНД ТРЕЙД здійснює накрутку вартості реалізованих товарів, попередньо придбаних (імпортованих) у постачальників. Згідно аналізу ЄРПН встановлено, що формується ризиковий податковий кредит підприємствам-покупцям, які в подальшому реалізують товари номенклатури, відмінної від придбаної, тобто, існує ризик здійснення нереальних господарських операцій ТОВ ГУНД ТРЕЙД по податковим зобов`язанням по ланцюгу постачання за листопад, грудень 2017р., що свідчить про формування податкової вигоди іншим платникам податку без реального здійснення господарських операцій. Кількість працюючих складала 1 особа; основні фонди (складські приміщення, автотранспортні засоби) відсутні; основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля; відображення в реалізації товарів (робіт, послуг), придбання товарів, послуг які відсутні або не підтверджується придбання по ланцюгу від постачальника.

Відповідач зазначає, що враховуючи наявну податкову інформацію операції ТОВ ГУНД ТРЕЙД з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями по ланцюгу постачання за листопад, грудень 2017 року неможливо підтвердити стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо- складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв`язку з цим ТОВ ГУНД ТРЕЙД не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, підприємство віднесене до категорії ризикового в якості транзиту .

Отже, ТОВ ГУНД ТРЕЙД не підтверджено реальність придбання ТМЦ у контрагентів-постачальників та в подальшому їх реалізації контрагентам-покупцям за листопад, грудень 2017 року.

Податкова інформація від 24.11.2017 № 10501/05-99-12-19/41377509 щодо ТОВ БК КАРТІ код ЄДРПОУ 41377509 за звітний періоди декларування ПДВ жовтень 2017 року з питань проведення фінансово - господарських операцій з контрагентами покупцями та постачальниками за звітний період декларування жовтень 2017 року.

За результатами аналізу інформації, що міститься у інформаційних базах ДФС, податкової звітності по ТОВ БК КАРТІ (код ЄДРПОУ 41377509), іншої інформації, отриманої у передбачений податковим законодавством спосіб, встановлено: нереальність продажу ідентифікованого товару/послуг за номенклатурою, відмінною від номенклатури попередньо придбаних товарів за відсутності придбання товарів, що продано.

ТОВ БК КАРТІ (код ЄДРПОУ 41377509) перебуває на обліку у 581 - МАРІУПОЛЬСЬКА ОДПІ ГУ ДФС У ДОН.ОБЛ (ЦЕНТРАЛЬНЕ ВІД-НЯ), Необоротні активи підприємства, у т.ч. основні засоби, відсутні. Звіти про трудові ресурсі на підприємстві не надані, що свідчить про відсутність реальних трудових резервів для здійснення статутних видів діяльності підприємства.

Враховуючи вищевикладене, операції ТОВ "БК КАРТІ" (код за ЄДРПОУ 41377509) з контрагентами- постачальниками та контрагентами-покупцями по ланцюгу постачання за період здійснення господарської діяльності оісовтень 2017, неможливо підтвердити стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

У зв`язку з цим ТОВ БК КАРТІ (код за ЄДРПОУ 413 77509) не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, фінансово-господарська діяльність ТОВ БК КАРТІ за період жовтень 2017, спрямована на зменшення бази оподаткування, не має під собою розумної, економічно обґрунтованої, необхідної і достатньої ділової (господарської) мети, а тому, з точки зору судової доктрини Ділова мета , не може бути визнана дійсною, а також для запобігання ухиленню від сплати податків, одержана податкова вигода ТОВ БК КАРТІ не визнається діловою метою здійснених останнім правочинів. Отже, використовуючи судову доктрину Зміст над формою , документальне оформлення ТОВ БК КАРТІ фінансово-господарських операцій, здійснених у жовтні 2017 не має під собою юридичних та податкових наслідків, оскільки вони визначаються відповідно до правовідносин, що реально настали між сторонами, відповідно до сутності та змісту правочину, а між ТОВ БК КАРТІ та його постачальниками та покупцями у жовтні 2017 були відсутні реальні правочини, які б призводили до зміни активів та пасивів учасників руху ПДВ. Таким чином, неможливо підтвердити реальність здійснення фінансово- господарських операцій з контрагентами-постачальниками та покупцями за жовтень 2017.

Узагальнена податкова інформація щодо ТОВ ТД ЕНЕРГОБУД , код за ЄДРПОУ 38438881 за звітний період декларування ПДВ січень 2014 по березень 2017 року питань проведення фінансово - господарських операцій за січень 2014 - березень 2017 року.

Протягом періоду, який підлягав перевірці, ТОВ ТД ЕНЕРГОБУД , згідно аналізу зареєстрованої електронної звітності, здійснював продаж будівельних матеріалів, сантехніка та електротоварів (кабель, ванна, лампи, кронштейни, розетки, вимикачі, акумулятори, гофротруба, тощо). За даними податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на. користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) на підприємстві протягом періоду, що підлягав перевірці працювала незначна кількість осіб, тобто придбання та реалізація таких видів товару потребує значного обсягу трудовитрат ( тоді як на підприємстві працює 4 особи, зокрема, директор та головний бухгалтер в одній особі). За результатами аналізу баз даних ДПІ по ТОВ ТД ЕНЕРГОБУД встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, а також трудових ресурсів, незначні послуги перевезення, що необхідно для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Здійснення операцій з придбання та реалізації товарів наявним трудовим ТОВ ТД ЕНЕРГОБУД не має можливості підтвердити у зв`язку з тим, що дане підприємство відсутнє за податковою адресою, встановити наявність трудових ресурсів для придбання/реалізації товарів (робіт, послуг).

Операції ТОВ ТД ЕНЕРГОБУД не можливо підтвердити стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності.

Крім того, відповідач вказує на те, що протягом вересня 2018 року ТОВ АВТОМАГІСТРАЛЬ- ПІВДЕНЬ придбало цемент у ТОВ Містек , код за ЄДРПОУ 41071853 на загальну суму 367920грн, у тому числі ПДВ 61320грн.

Аналізом додатку №5 (розділ Податкові кредит ) до декларацій з ПДВ Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів поданих ТОВ Містек за період з травень - вересень 2018 року та згідно інформаційно- аналітичної системи Податковий Блок , а саме: автоматичної системи перегляду результатів співставлення встановлено придбання наступного товару (послуг): Тканини з синтетичних комплексних ниток; Оформлення складських документів, Пшениця 6 кл. 2017;Контроль (визначення) показників ГМО, Пшениця 6 кл. 2017 р. Зберігання, Пшениця 6 кл. 2017;Відвантаження автотранспортом, Пшениця 6 кл. 2017;Приймання (авто), Пшениця 6 кл. 2017;Контроль (визначення) показників безпеки, Пшениця 6 кл. 2017. Тобто, відповідач зазначає, що під час аналізу номенклатурного ряду товарів (робіт, послуг) встановлено розбіжність в номенклатурі товарів під час здійснення придбання та продажу товарів, а саме обрив ланцюга постачання товарів (пересорт).

Таким чином, на думку відповідача на порушення п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України, від 02.12.10 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ завищено податковий кредит в загальній сумі 4727595грн.

Отже, суд вказує на те, що з наявної зібраної і опрацьованої податкової інформації, відповідно до якої дані суб`єкти господарювання в силу відсутності достатнього технічного і трудового потенціалу, територіальної віддаленості, на думку перевіряючих були не в змозі виконувати умови господарських зобов`язань перед ТОВ Автомагістраль-Південь , свідчать про те, що укладені договори є нереальні, тобто безтоварні, що є порушенням з боку суб`єкта господарювання, що перевіряється, вимог п. 198.1, 198.3 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, і незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Аналогічну правову позицію висловлено у постанові Верховного Суду України від 14.03.2017 р. у справі № 21-2239а16.

Суд зазначає, що визнаючи господарські операції як такі, що не відбулись, ГУ ДФС в Одеській області відносно ТОВ ГУНД ТРЕЙД вказує на наявність податкової інформації від 23.01.2018 та від 21.12.2017, при цьому до податкового кредиту позивачем відповідні суми податку на додану вартість віднесено у серпні 2018 року, тобто у іншому періоді. Крім того, що це за податкова інформація, порядок її складання, суть, зміст Акт перевірки не містить. Також, суд зазначає, що відносно господарських операцій з ТОВ БК КАРТІ , податкова інформація датована 24.11.2017 року, в свою чергу якими належними і допустимими доказами вона підтверджується і обґрунтовується акт перевірки і відзив на позовну заяву не містять.

Відносно ТОВ ТД ЕНЕРГОБУД та ТОВ МІСТЕК відзив на позовну заяву не містить будь-яких посилань і ідентифікуючі ознаки податкової інформації, а висновки про неможливість вчинення господарських операцій фактично базуються на аналізі баз даних і податкової звітності, отже не підтверджені доказами.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідно до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (на офіційному сайті Міністерства юстиції України) ТОВ Гунд Трейд (41375738), ТОВ БІС Карті (код ЄДРПОУ 41377509), ТОВ Містек (41071853), ТОВ ТД Енергобуд (38438881) та ТОВ ТТК Цент (41571564) є діючими юридичними особами, що не перебувають у стані припинення та здійснюють, зокрема, наступні види діяльності: ТОВ Гунд Трейд (41375738):

Код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (основний); код КВЕД 46.63 Оптова торгівля машинами й устаткованням для добувної промисловості та будівництва; код КВЕД 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; код КВЕД 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля. ТОВ БК Карті (код ЄДРПОУ 41377509):Код КВЕД 25.62 Механічне оброблення металевих виробів; код КВЕД 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; код КВЕД 43.21 Електромонтажні роботи; код КВЕД 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; код КВЕД 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; код КВЕД 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; код КВЕД 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.; код КВЕД 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; код КВЕД 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний). ТОВ Містек (41071853):Код КВЕД 01.63 Післяурожайна діяльність; код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний); код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель. ТОВ ТД Енергобуд (38438881): Код КВЕД 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний); код КВЕД 47.54 Роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах; код КВЕД 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту. ТОВ ТТК Цент (ТОВ СТІЛВАЙЗ (41571564)):Код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний), код КВЕД 23.99 Виробництво неметалевих мінеральних виробів, н. в. і. у.; код КВЕД 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н. в. і. у.; код КВЕД 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; код КВЕД 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; код КВЕД 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; код КВЕД 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами (види діяльності зазначені станом на час проведення господарських операцій).

Позивач, ТОВ Автомагістраль-Південь , згідно з установчими документами та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань здійснює наступні види діяльності: Код КВЕД 42.91 Будівництво водних споруд; код КВЕД 42.99 Будівництво інших споруд, н. в. і. у.; код КВЕД 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; код КВЕД 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; код КВЕД 52.24 Транспортне оброблення вантажів; код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; код КВЕД 42.11 Будівництво доріг і автострад (основний); код КВЕД 42.13 Будівництво мостів і тунелі.

Суд вказує на те, що статтею 204 ЦК України закріплено принцип презумпції правомірності правочину, відповідно до якого правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В свою чергу до суду не надано доказів того, що, укладені господарські договори між позивачем та його контрагентами визнано недійсними чи неправомірними.

Крім того акт перевірки не містить зауважень до первинних документів, які складались під час вчинення господарських операцій між вказаними контрагентами.

Як зазначено в Акті перевірки, на адресу ТОВ Автомагістраль-Південь були складені податкові накладні, якими супроводжувались господарські операції із ТОВ Гунд Трейд , ТОВ БК Карті , ТОВ Містек , ТОВ ТД Енергобуд та ТОВ ТТК Цент (ТОВ СТІЛВАЙЗ ). Вказані накладні відповідно до вимог чинного законодавства зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Суми ПДВ за податковими накладними, виданими цими суб`єктами господарювання, були включені Позивачем до складу податкового кредиту за період, що підлягав перевірці.

Водночас відповідно до Акту перевірки Позивача, контролюючим органом не здійснювалось належної перевірки первинно-бухгалтерських документів ТОВ Гунд Трейд (41375738), ТОВ БК Карті (код ЄДРПОУ 41377509), ТОВ Містек (41071853), ТОВ ТД Енергобуд (38438881) та ТОВ ТТК Цент (ТОВ СТІЛВАЙЗ (41571564)), не перевірялася наявність господарсько-правових стосунків з іншими суб`єктами господарювання по оренді основних засобів виробництва, складських приміщень, транспортних засобів; наявність правовідносин по зберіганню матеріальних цінностей; наявність укладених цивільно-правових угод з іншими суб`єктами господарювання.

В свою чергу відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів щодо відсутності у контрагентів позивача, а також їх контрагентів у ланцюгу, матеріальних ресурсів, а відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Окрім того, в законодавстві відсутня норма, яка б зобов`язувала підприємство перевіряти наявність таких ресурсів у контрагента та формувати податковий кредит лише за їх наявності.

Згідно з постановою Верховного Суду від 16.01.2018 року у справі № 826/1398/14, твердження податкового органу про відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою на момент звірки не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента платника, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.07.2018 у справі №817/1339/17, адміністративне провадження № К/9901/49539/18, ЄДРСРУ № 75645667).

Відтак, у даному випадку висновки відповідача про допущені Позивачем порушення із посиланням на вищенаведену податкову інформацію щодо контрагентів позивача є необґрунтованими, недоведеними та безпідставними.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що прийняте Головним управлінням ДФС в Одеській області з урахуванням висновків Акту перевірки податкове повідомлення-рішення 14.01.2019 року № 0002611401 та податкове повідомлення-рішення від 14.01.2019 № 0002601401 в частині зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість на 4 727 594,47 грн є протиправними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі Гірвісаарі проти Фінляндії зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, згідно вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду справи відповідач довів належними і допустимими доказами правомірність оскаржуваних рішень.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ТОВ Автомагістраль - Південь до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.01.2019 №0002611401, та від 14.01.2019 року №0002601401, у розмірі зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість на 4 727 594,47 грн. - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській Області від 14.01.2019 року №0002611401 яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 20 502,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10 251,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській Області від 14.01.2019 року №0002601401, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 4 758 252,00 грн., в частині зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість на 4 727 594,47 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь ТОВ Автомагістраль - Південь , судові витрати у розмірі 19210 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення виготовлено та підписано суддею 02.05.2019 року.

Учасники справи:

Позивач: ТОВ Автомагістраль - Південь (65058, м. Одеса, вул. Романа Кармена, 21; код ЄДРПОУ 34252469).

Відповідач: Головне управління ДФС в Одеській області (місцезнаходження: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39398646).

Суддя Корой С.М.

.