Рішення

від 16.05.2019 по справі 826/10440/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 травня 2019 року № 826/10440/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі судового засідання Новик В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ОПЕРА-БУД до Державної фіскальної служби України Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

за участю представників сторін:

від позивача - Романенко О.Д., Уліцька В.І.,

від відповідача 2 - Стаднюк В.І.,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ОПЕРА-БУД (далі також - позивач, ТОВ ОПЕРА-БУД ) з позовом до Державної фіскальної служби України (далі також - відповідач 1, ДФС України) та Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - відповідач 2, ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.03.2018 №0006131414.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю та необґрунтованістю висновку акта позапланової документальної виїзної перевірки №84/10-36-14-14/38308808 про заниження ТОВ ОПЕРА-БУД задекларованих показників податку на додану вартість за результатами вчинених ним господарських операцій з контрагентами ТОВ А.С.Е.-Інформ , ТОВ Віп Тренд , ТОВ БК СТАРС , ПП Оліван , ТОВ Фенікс Леко , ТОВ Демстрой , що був покладений контролюючим органом в основу прийнятого податкового повідомлення-рішення від 13.03.2018. Крім того, позивач вказує на те, що вказана позапланова виїзна перевірка була здійснена з порушенням законодавчо встановленого порядку, оскільки проведена за місцезнаходженням контролюючого органу, а не за адресою платника податків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2018 відкрито провадження у справі №826/10440/18 за вказаним позовом ТОВ ОПЕРА-БУД та у справі призначено підготовче засідання.

14.03.2018 судом ухвалено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

У призначених судових засіданнях 12.03.2018 представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали повністю, а представник відповідача 2 проти позову заперечував з підстав і мотивів, що наведені у тексті його відзиву на позовну заяву.

Зокрема, свої заперечення проти позову ГУ ДФС у Київській області обґрунтовує тим, що в результаті проведеної позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ ОПЕРА-БУД контролюючим органом встановлено формування ним показників податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок нереальних (безтоварних) операцій з рядом суб`єктів підприємницької діяльності. На переконання представника відповідача 2 висновки акта перевірки є обґрунтованими та правомірними, що у свою чергу свідчить про законність прийнятого на його підставі податкового повідомлення-рішення.

Відповідач 1 явку свого уповноваженого представника у призначені судові засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дати, час і місце судових засідань, та жодні відзив на позовну заяву і додаткові матеріали до суду не подав.

У свою чергу позивач подав до суду відповідь на відзив, де навів додаткові обґрунтування на спростування правової позиції контролюючого органу.

Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі, документи, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача 2, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

У період з 29.01.2018 по 02.02.2018 працівником ГУ ДФС у м. Києві була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ ОПЕРА-БУД з питань дотримання ним вимог податкового законодавства в частині повноти, своєчасності нарахування та сплати податку на додану вартість за наслідками фінансово-господарських відносин з ТОВ А.С.Е.-Інформ (код ЄДРПОУ 31283908), ТОВ Віп Тренд (код ЄДРПОУ 39365783), ТОВ БК СТАРС (код ЄДРПОУ 40470608), ПП Оліван (код ЄДРПОУ 34702365), ТОВ Фенікс Леко (код ЄДРПРОУ 38107821), ТОВ Демстрой (код ЄДРПОУ 36998796) за період з 19.09.2012 по 29.01.2018, за результатом якої складений акт від 13.02.2018 №84/10-36-14-14/38308808 (далі - акт перевірки). Дана перевірка була проведена відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та згідно наказу ГУ ДФС у Київській області від 24.01.2018 №130 і ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва Сенько М.Ф. від 30.05.2017 у справі №759/8131/17 про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ Опера-Буд (що була винесена за клопотанням Київської місцевої прокуратури №8 в рамках досудового розслідування кримінального провадження №12015100020004277).

Згідно висновку цього акта перевірки, працівник Головного управління ДФС у Київській області встановив порушення позивачем норм п. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого платником занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 792 652 грн. (в т.ч. за звітні періоди травень, серпень, жовтень-грудень 2015 року, березень-жовтень і грудень 2016 року).

13.03.2018 ГУ ДФС у Київській області на підставі цього акта перевірки прийняло спірне у справі податкове повідомлення-рішення за №0006131414 (форми Р ), яким збільшило позивачу суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 990 815 грн., у тому числі за основним платежем - 792 652 грн. та за штрафними санкціями - 198 163 грн.

За результатами оскарження ТОВ ОПЕРА-БУД цього податкового повідомлення-рішення від 13.03.2018 в порядку ст. 56 Податкового кодексу України, таке рішення відповідача відповідно до рішення Державної фіскальної служби України від 29.05.2018 №18483/6/99-99-11-01-01-25 було залишене без змін.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 13.03.2018 №0006131414 протиправним, а, відтак, такими, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із цим позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Зі змісту оспорюваного податкового повідомлення-рішення вбачається, що воно ґрунтується на висновку акта перевірки про порушення ТОВ ОПЕРА-БУД норм п. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України. А саме, на думку перевіряючого, позивач безпідставно сформував та задекларував податковий кредит в результаті придбання у ТОВ А.С.Е.-Інформ (всього у сумі ПДВ 252 100 грн.), ТОВ Віп Тренд (всього у сумі ПДВ 38 000 грн.), ТОВ БК СТАРС (всього у сумі ПДВ 20 000 грн.), ПП Оліван (всього у сумі ПДВ 317 718 грн.), ТОВ Фенікс Леко (всього у сумі 159 833 грн.) і ТОВ Демстрой (всього у сумі ПДВ 5 000 грн.) послуг (робіт) з номенклатурою будівельні роботи , всього на загальну суму податку на додану вартість 792 652 грн. Як видно тексту акта від 13.02.2018 №84/10-36-14-14/38308808, предметом дослідження працівника контролюючого органу були: документи, надані ТОВ ОПЕРА-БУД у відповідь на письмовий запит №1 від 29.01.2018, - договори підряду, картки рахунку бухгалтерського обліку 631 в розрізі по договорах, платіжні доручення, податкові накладні, пояснення про неможливість надання інших документів з причини вилучення таких на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 10.02.2017; копії документів, доступ до яких надано СВ ФР у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві (договорів, актів приймання виконаних будівельних робіт, видаткової накладної, банківських виписок, рахунків на оплату). Крім того, перевіряючим під час перевірки позивача була врахована отримана з ІС Податковий блок податкова інформація. За наслідками дослідження наданих до перевірки документів та згідно наявної податкової інформації працівник ГУ ДФС у Київській області дійшов до умовиводу про неможливість виконання переліченими вище суб`єктами господарювання будівельних робіт на користь ТОВ ОПЕРА-БУД , зокрема з наступних мотивів: ТОВ ОПЕРА-БУД не надало до перевірки документів щодо технічних умов, кошторису, конкретного переліку видів робіт з вказаним об`ємом, норм витрат, кількість витрачених людино/годин, транспортних витрат, тощо на проведення будівельних робіт, а також довідок про вартість виконаних будівельних робіт і витрат форми №КБ-2в; у ПП Оліван , ТОВ Віп Тренд і ТОВ Демстрой відсутні ліцензії на проведення ремонтно-будівельних робіт; щодо контрагентів (ПП Оліван , ТОВ А.С.Е.-Інформ , ТОВ Фенікс Леко , ТОВ Віп Тренд , ТОВ БК СТАРС ) відсутні дані про наявність в останніх основних засобів; згідно відкритих кримінальних проваджень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань, ПП Оліван , ТОВ А.С.Е.-Інформ , ТОВ Фенікс Леко , ТОВ Віп Тренд , ТОВ БК СТАРС і ТОВ Демстрой задіяні у схемах мінімізації сплати податків; за даними Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено придбання контрагентами позивача (ПП Оліван , ТОВ А.С.Е.-Інформ , ТОВ Фенікс Леко , ТОВ Віп Тренд , ТОВ БК СТАРС , ТОВ Демстрой ) робіт за аналогічними номенклатурами, що були реалізовані ТОВ ОПЕРА-БУД . З урахуванням наведеного перевіряючий дійшов висновку про неможливість підтвердження фактів придбання ТОВ ОПЕРА-БУД робіт (послуг) у названих контрагентів.

Надаючи оцінку обґрунтованості таких висновків контролюючого органу суд враховує наступне.

За змістом норм п.п. 200.1, 200.4 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (тут і надалі у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума, зокрема, може бути зарахована до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - в разі відсутності податкового боргу.

У свою чергу, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. а п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, в т.ч. у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Водночас в силу норм п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-ХIV (далі - Закон №996-ХIV).

Відповідно до ст. 1 цього Закону в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону №996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом ч. 1 та 2 ст. 9 Закону №996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції. При цьому, якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з наведеними вище нормами ПК України.

Дані висновки суду не суперечать правовій позиції Верховного Суду, що була сформована ним у тексті постанови від 11.12.2018 у справі №804/6942/16 за наслідками проведення правового аналізу норм п. 44.1 ст. 44, п. 134.1 ст. 134, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.3 і 198.6 ст. 198 ПК України, ст. 1, ч. 1 і 2 ст. 9 Закону №996-ХIV. Зокрема, Касаційний суд відзначив, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. У первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд встановив, що у періоди 2015 - 2016 років ТОВ ОПЕРА-БУД (як замовник), в особі директора Цимбала В.В., уклало ряд однотипних за своїм змістом договорів підряду з наступними суб`єктами господарської діяльності (підрядними організаціями): ТОВ А.С.Е.-Інформ , ТОВ Віп Тренд , ТОВ БК СТАРС , ПП Оліван , ТОВ Фенікс Леко і ТОВ Демстрой , за умовами яких підрядники мали виконати за дорученням позивача, на свій ризик та з використанням праці свого персоналу (тобто, фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з підрядником, та/або уклали з ним цивільно-правові угоди), власних виробничих ресурсів і матеріалів, а також матеріалів замовника будівельні роботи на певних об`єктах, з подальшою передачею результатів виконаних робіт замовнику, а саме:

- договір підряду №210716 від 21.07.2016 з ТОВ А.С.Е.-ІНФОРМ , предмет договору - виконання будівельних робіт на об`єкті Комплексна реконструкція території ГГРП №2 по вул. Я.Качури в м. Києві , загальна вартість робіт на основі договірної ціни становить 1 200 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 200 000 грн.);

- договір підряду №050716 від 05.07.2016 з ТОВ А.С.Е.-ІНФОРМ , предмет договору - виконання ремонтно-будівельних робіт з відновлення фасаду лікарні за адресою: просп. Перемоги, 119 у м. Києві, загальна вартість робіт на основі договірної ціни становить 140 400 грн. (в т.ч. ПДВ - 23 400 грн.);

- договір підряду №290616 від 29.06.2016 з ТОВ А.С.Е.-ІНФОРМ , предмет договору - виконання будівельних робіт на об`єкті Будівництво багатофункціонального торгівельного комплексу з закладами громадського харчування по вул. Ползунова в Солом`янському районі міста Києва , загальна вартість робіт на основі договірної ціни становить 300 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 50 000 грн.);

- договір підряду №111116 від 11.11.2016 з ТОВ Будівельна компанія СТАРС , предмет договору - виконання робіт відновлення і оздоблення торгового павільйону на території оптового ринку сільськогосподарської продукції Столичний , загальна вартість робіт на основі договірної ціни становить 60 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 10 000 грн.);

- договір підряду №101116 від 10.11.2016 з ТОВ Будівельна компанія СТАРС , предмет договору - виконання будівельних робіт на об`єкті Будівництво багатофункціонального торгівельного комплексу з закладами громадського харчування по вул. Ползунова в Солом`янському районі міста Києва , загальна вартість робіт на основі договірної ціни становить 150 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 25 000 грн.);

- договір підряду №070416 від 07.04.2016 з ТОВ Віп Тренд , предмет договору - виконання ремонтно-будівельних робіт в ГРП №4 за адресою: вул. Коцюбинського, 18 в м. Києві, загальна вартість робіт на основі договірної ціни становить 159 600 грн. (в т.ч. ПДВ - 26 600 грн.). Крім того, між цими сторонами були укладені додаткові угоди № 1 і № 2 до договору підряду №070416 від 07.04.2016, відповідно до яких передбачено окремо виконання ТОВ Віп Тренд робіт з оздоблення фасаду ГРП №201 та робіт з оздоблення фасаду лікарні;

- договір підряду №220515 від 22.05.2015 з ТОВ ДЕМСТРОЙ , предмет договору - виконання робіт з влаштування тротуарного покриття фігурними елементами мощення, загальна вартість робіт на основі договірної ціни становить 30 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 000 грн.);

- договір підряду №140316 від 14.03.2016 з ПП Оліван , предмет договору - виконання робіт відновлення і оздоблення торгового павільйону на території оптового ринку сільськогосподарської продукції Столичний , загальна вартість робіт на основі договірної ціни становить 600 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 100 000 грн.);

- договір підряду №091015 від 09.10.2015 з ПП Оліван , предмет договору - виконання робіт з пофарбування фасаду будівлі, загальна вартість робіт на основі договірної ціни становить 69 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 11 500 грн.). Крім того, між цими сторонами була укладена додаткова угода №1 від 13.11.2015 до договору підряду №091015 від 09.10.2015, відповідно до якої передбачено окремо виконання ПП Оліван робіт з влаштування фасаду будівлі за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, 3;

- договір підряду №100815 від 10.08.2015 з ПП Оліван , предмет договору - виконання робіт з влаштування тротуарного покриття фігурними елементами мощення, загальна вартість робіт на основі договірної ціни становить 27 500 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 583,33 грн.). Крім того, між цими сторонами була укладена додаткова угода № 1 від 26.08.2015 до договору підряду №100815 від 10.08.2015, відповідно до якої передбачено окремо виконання ПП Оліван робіт з реконструкції будівлі ГРП 69 за адресою: вул. Ю.Коцюбинського, 12 у м. Києві;

- договір підряду №040316 від 04.03.2016 з ПП Оліван , предмет договору - виконання ремонтно-будівельних робіт в ГРП №4 в Голосіївському районі м. Києва, загальна вартість робіт на основі договірної ціни становить 180 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 30 000 грн.);

- договір підряду №021216 від 02.12.2016 з ТОВ ФЕНІКС ЛЕКО , предмет договору - виконання будівельних робіт на об`єкті Реконструкція майнового комплексу під комплекс торгівельно-складського призначення на вул. Святошинська, 3 (літ. Ж) у Святошинському районі м. Києва , загальна вартість робіт на основі договірної ціни становить 750 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 125 000 грн.);

- договір підряду №031016 від 03.10.2016 з ТОВ Фенікс Леко , предмет договору - виконання будівельних робіт на об`єкті Комплексна реконструкція території ГРП №2 по вул. Я. Качури в м. Києві , загальна вартість робіт на основі договірної ціни становить 750 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 125 000 грн.).

За змістом цих договорів перелік робіт, вартість робіт і матеріалів, передбачених умовами даних договорів, визначаються договірною ціною. Підрядники забезпечують виконання робіт за цими договорами всіма необхідними для виконання робіт виробничими ресурсами і матеріалами. При цьому, підрядник несе відповідальність за наявність всієї необхідної технічної документації, дозволів і допусків для виконання своїх зобов`язань за даними договором. До початку робіт підрядник зобов`язаний забезпечити перевірку якості своїх виробничих ресурсів і матеріалів. Також підрядник має залучити до виконання робіт персонал у необхідній для виконання робіт кількості та відповідної кваліфікації. Відповідну кваліфікацію та компетентність персоналу, наявність у персоналу всіх необхідних довідок, посвідчень, актів допуску та інших документів, наявність яких відповідно до чинного законодавства є умовою допуску до виконання робіт, - гарантуються підрядником. Приймання-передача виконаних робіт оформлюється актами про приймання виконаних робіт, підписаних у момент передачі результатів робіт замовнику. У свою чергу замовник зобов`язується прийняти від підрядника належним чином виконані роботи та сплатити їх вартість в порядку та на умовах, визначених договорами. Оплата робіт за договором здійснюється у безготівковій формі, в т.ч. шляхом переказу авансових платежів.

На підтвердження обставин виконання сторонами своїх зобов`язань за цими договорами підряду позивачем надано суду тексти роздрукованих електронних копій документів: перелічених вище договорів підряду; актів приймання виконаних будівельних робіт, складених згідно цих договорів підряду, - що містять відомості про найменування робіт і витрат на матеріали, одиницю виміру, кількість і вартість одиниці (без ПДВ та загальну вартість), загальну вартість виконаних робіт і витрат на матеріали; електронних платіжних доручень ТОВ ОПЕРА-БУД з відмітками банку про проведення платежів; електронних податкових накладних з роздруківками квитанцій про прийняття таких накладних для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Одночасно в тексті позовної заяви позивач пояснив про неможливість подання до суду засвідчених копій з паперових оригіналів та/або оригіналів цих та інших документів по спірних господарських операціях у зв`язку з тим, що їх оригінали були вилучені під час виїмки документів, проведеної на виконання ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 10.02.2017 у справі №759/2211/17. Дана обставина підтверджується наявними у справі роздруківкою з Єдиного державного реєстру судових рішень тексту ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 10.02.2017 провадження №1-кс/759/506/17, копією протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 14.03.2017, складеного ст. слідчим СВ ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві Мазур Ю.С., та додатку до цього протоколу - опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді.

Також, з тексту акта перевірки вбачається, що під час проведення документальної перевірки ТОВ ОПЕРА-БУД працівнику ГУ ДФС у Київській області був наданий доступ до таких вилучених документів, що на той час перебували у СВ ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві, з метою проведення документальної перевірки. Опис та перелік досліджуваних перевіряючим первинних та інших документів наведений в акті перевірки.

З урахуванням наведених обставин та з метою огляду і дослідження вилучених у ТОВ ОПЕРА-БУД документів по спірних господарських операціях, Окружний адміністративний суд міста Києва вилучених у ТОВ ОПЕРА-БУД документів своєю ухвалою від 21.01.2019 витребував від Слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області копії вилучених у позивача документів. Разом зі своїм листом від 07.02.2019 №3382/9/26-15-23-12-28 Слідче управління подало до канцелярії суду засвідчені копії вилучених документів (копії договорів підряду, актів, банківських виписок з розрахункових рахунків ТОВ ОПЕРА-БУД з відомостями про оплату вартості підрядних робіт).

Дослідивши та проаналізувавши зміст перелічених вище документів у сукупності, суд встановив, що наявні у матеріалах справи копії первинних документів оформлені у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.

Крім того, у судових засіданнях представники позивача в усному порядку пояснили, що ТОВ А.С.Е.-Інформ , ТОВ Віп Тренд , ТОВ БК СТАРС , ПП Оліван , ТОВ Фенікс Леко і ТОВ Демстрой були залучені ТОВ ОПЕРА-БУД в якості субпідрядних організацій під час виконання ним підрядних робіт на об`єктах третіх осіб (замовників). На підтвердження обставин використання результатів отриманих підрядних робіт у межах власної господарської діяльності позивач додатково подав до суду копії договорів підряду, що були укладені між ТОВ ОПЕРА-БУД (як підрядником) і третіми особами-замовниками робіт (ТОВ ДНІПРОІНБУД ПАТ КИЇВГАЗ ), фотозображення окремих об`єктів робіт (ГРП) у періоди до та після виконання відповідних робіт.

Суд вважає, що з наявних у справі матеріалів чітко прослідковується наявність взаємозв`язку між витратами ТОВ ОПЕРА-БУД на придбання підрядних робіт і здійснюваними ним основним видом господарської діяльності (а саме: згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом господарської діяльності ТОВ ОПЕРА-БУД є саме будівництво житлових і нежитлових будівель).

Крім того, згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Реєстру платників податку на додану вартість (доступ до якого наданий на офіційному сайті Державної фіскальної служби України), та з тексту акта перевірки суд встановив, що станом момент укладення договорів підряду та виписки податкових накладних за періоди 2015 - 2016 років на підставі цих договорів, контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість. Також згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та згідно акта перевірки, одними із видів діяльності контрагентів позивача у період спірних правовідносин були: будівництво житлових і нежитлових будівель; інші будівельно-монтажні роботи; монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; електромонтажні роботи.

Таким чином, суд вважає, що наявними у матеріалах справи первинними та іншими документами підтверджується реальність здійснення позивачем господарських операцій з названими контрагентами, що спричинили реальну зміну в його майновому стані, та ті обставини, що такі спірні господарські операції здійснені позивачем з метою подальшого використання результатів цих операцій в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності.

Суд вважає, що відповідач 2 під час судового розгляду справи не навів будь-яких переконливих доводів та не надав до суду належних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, та/або свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, та/або про наявність інших обставин що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування показників податкового кредиту за наслідками спірних господарських операцій з наступних мотивів.

Під час розгляду даної справи в суді представник відповідача дотримувався правової позиції про те, що акти приймання виконаних будівельних робіт, що оформлені не за формою №КБ-2в не можуть бути документальним підтвердженням понесення позивачем витрат на придбання підрядних робіт у контрагентів. Також в тексті акта перевірки контролюючий орган висловив свої зауваження з приводу відсутності у позивача довідок про вартість виконаних робіт за формою №КБ-3 та інших документів (кошторисів).

Надаючи оцінку таким твердженням відповідача 2 суд зазначає, що свого часу у будівництві для оформлення виконаних будівельних робіт між сторонами використовувалися специфічні форми первинної облікової документації, затверджені наказом Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.12.2009 №554 Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві (далі - Наказ №554), а саме: форма №КБ-2в - Акт приймання виконаних будівельних робіт , форма №КБ-3 - Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати .

За змістом Наказу №554 в редакції до 19.09.2011 вбачається, що дані форми документів спочатку визначались як типові, проте в подальшому, після внесення змін до Наказу, - лише як примірні. При цьому, Наказ №554 не був зареєстрований у Міністерстві юстиції України, а отже не являвся обов`язковим до застосування, та на момент вчинення перевіряємих господарських операцій фактично втратив чинність (а саме з 20.01.2014).

Згідно правової позиції Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, що наведена у його листі від 12.01.2012 №7/15-488, застосування зазначених форм рекомендоване лише під час взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій. По об`єктах, будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, застосування таких форм обумовлюється договором підряду.

В даному випадку, як свідчать наявні у справі матеріали та не було спростовано відповідачами, умовами договорів підряду не передбачалось ані фінансування підрядних робіт за рахунок коштів бюджетів, ані оформлення сторонами документів за результатами виконання робіт за формами КБ-2в та КБ-3. Натомість наявні у матеріалах справи акти приймання виконаних будівельних робіт, на думку суду, містять всі обов`язкові реквізити первинного документу, передбачені ст. 9 Закону №996-ХIV, та розкривають зміст господарських операцій.

Суд відхиляє посилання відповідача 2 на наведені в тексті акта перевірки аргументи про відсутність у контрагентів позивача реальних можливостей виконати підрядні роботи на замовлення ТОВ ОПЕРА-БУД у зв`язку з недекларуваннями та/або неповним декларуванням першими у поданій звітності наявних матеріальних і трудових ресурсів, та у зв`язку з не підтвердженням за даними Єдиного реєстру податкових накладних придбання обставин придбання контрагентами позивача послуг за аналогічними номенклатурами за ланцюгом постачання. Так, як норми податкового законодавства чинного на момент виникнення спірних правовідносин не визначають звітування контрагентів до контролюючих органів, зокрема і щодо декларування їх податкових зобов`язань з ПДВ, як критерій правового статусу платника податків (позивача), зокрема й щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту. Також норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними. Наведене судом правозастосування узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в текстах постанов від 22.05.2019 у справі №805/772/15-а, від 30.01.2018 №К/9901/612/18 і №К/9901/630/18, від 21.08.2018 №К/9901/9512/18, від 06.11.2018 №К/9901/36584/18.

Окрім того, в тексті акта перевірки контролюючий орган посилався на обставину відсутності у ПП Оліван , ТОВ Віп Тренд і ТОВ Демстрой ліцензій, що надавали право на виконання ремонтно-будівельних робіт.

У контексті наведеного суд зазначає, що відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 7 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності від 02.03.2015 №222-VIII, ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності як будівництво об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, - з урахуванням особливостей, визначених Законом України Про архітектурну діяльність .

Згідно з абз. 11 ч. 1 ст. 9 Закону України Про основи містобудування від 16.11.1992 №2780-XII ліцензування видів господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, за переліком видів робіт та в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Перелік видів робіт із провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів IV і V категорій складності, які підлягають ліцензуванню, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 №256.

Тобто, відповідно до наведених норм права можна стверджувати, що наявність ліцензії необхідна у випадку виконання певних визначених робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками.

Під час судового розгляду даної справи відповідач 2 виходячи з наявних у справі матеріалів не надав суду пояснення щодо того чи відносяться виконані контрагентами позивача (ПП Оліван і ТОВ Демстрой ) підрядні роботи саме до тих робіт, що підлягають ліцензуванню. Крім того, посилання контролюючого органу на обставину відсутності окремих дозвільних документів не є такими, що виключають можливість виконання будівельних і ремонтних робіт на об`єктах будівництва, а можуть свідчити лише про недотримання підрядними організаціями законодавства з порядку ведення господарської діяльності, що виходить за межі об`єктів контролю органів ДФС.

Стосовно ТОВ Віп Тренд , то посилання відповідача 2 на факт відсутності у названого суб`єкта господарювання ліцензії на провадження господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури, спростовуються даними листа Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 04.02.2019 №40-401-11/686-19 (копія якого додатково була надана представником відповідача 2).

Додатково представником відповідача 2 в обґрунтування своїх заперечень були подані копії матеріалів, що не були використані співробітником Головного управління ДФС у Київській області під час проведення перевірки ТОВ ОПЕРА-БУД , а отримані вже після складання акта перевірки та прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення разом, згідно супровідного листа СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві від 08.02.2019 №9278/7/26-15-23-1218:

- копію ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 20.03.2018 у справі №759/3494/18 (провадження №1-кп/759/534/18), винесеної за результатами розгляду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності у межах кримінального провадження №32018100080000018. Відповідно до змісту цієї ухвали районного суду, підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вирішено звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України, на підставі ст. 44 і 49 цього ж Кодексу, а кримінальне провадження - закрити. Районний суд встановив, що у період жовтень 2015 року ОСОБА_1 здійснив на перереєстрацію на своє ім`я ТОВ Віп Тренд без наміру здійснювати підприємницьку діяльність;

- копію протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 12.02.2018, складеного в рамках досудового розслідування кримінального провадження №32018100080000018;

- копію протоколу допиту свідка - ОСОБА_2 від 21.05.2018, складеного в рамках досудового розслідування кримінального провадження №32018100080000032.

З приводу цих наданих відповідачем 2 суд зазначає, що відповідно до норм ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї ж статті Кодексу).

Відповідно до ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Також ч. 1 і 2 ст. 73 та ч. 2 ст. 74 зазначеного Кодексу визначено, що належними є саме докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У свою чергу ч. 2 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Дослідивши та проаналізувавши зміст наданих позивачем копій ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 20.03.2018 у справі №759/3494/18 та протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 12.02.2018 суд дійшов висновку, що встановлені районним судом обставини під час розгляду клопотання про звільнення підозрюваного ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України, у зв`язку із закінченням строків давності у межах кримінального провадження №32018100080000018, не мають обов`язкового значення для суду при вирішенні цієї адміністративної справи.

Так, районний суд встановив, що в жовтні 2015 року ОСОБА_1 , не маючи на меті здійснення господарської діяльності, вчинив дій з перереєстрації на своє ім`я суб`єкта господарської діяльності - ТОВ Віп Тренд .

Між тим, з наданих позивачем витягів з Єдиного державного реєстру, сформованих станом на 04.03.2016 та 15.02.2019 відносно ТОВ Віп Тренд , вбачається, що 04.03.2016 мало місце проведення державним реєстратором реєстрації змін до відомостей про ТОВ Віп Тренд , а саме: зміни керівника юридичної особи, зміна складу та інформації про засновників. Також відповідно зі змісту наявних у справі копій договорів підряду та первинних документів вбачається, що у господарських правовідносинах з ТОВ ОПЕРА-БУД за періоди квітень і червень 2016 року від імені ТОВ Віп Тренд діяв не ОСОБА_1 , а ОСОБА_3 , як директор названого товариства. Останній також підписував всі договори та первинні документи від імені ТОВ Віп Тренд .

Таким чином, прийнята Святошинського районного суду м. Києва ухвала від 20.03.2018 у справі №759/3494/18 про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності не містить жодних відомостей про встановленні районним судом обставин вчинення посадовими особами ТОВ Віп Тренд (зокрема, керівником) протиправних дій у період спірних господарських операцій з ТОВ ОПЕРА-БУД . У зв`язку з цим суд не бере до уваги в якості належних і допустимих доказів нереальності вчинення господарських операцій між ТОВ Опера-БУД і ТОВ Віп Тренд зазначені копії документів.

Щодо наданої позивачем копії протоколу допиту керівника ТОВ ОПЕРА-БУД ОСОБА_2 , то з тексту протоколу допиту свідка від 21.05.2018 навпаки вбачається, що останній підтвердив як факти укладення договорів підряду з описаними вище контрагентами, виконання робіт за такими договорами, так і використання отриманих результатів робіт у межах господарської діяльності ТОВ ОПЕРА-БУД . При цьому, та обставина, що ОСОБА_2 був допитаний в якості свідка у межах досудового слідства по кримінальному провадженню №32018100080000032 від 03.04.2018, зв`язок якого з предметом спору у даній справі відповідачем 2 документально не підтверджено, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, суд дійшов висновку про необгрунтованість висновків акта перевірки про заниження ТОВ ОПЕРА-БУД сум податку на додану вартість за звітні періоди 2015-2016 років за результатами здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ А.С.Е.-Інформ , ТОВ Віп Тренд , ТОВ БК СТАРС , ПП Оліван , ТОВ Фенікс Леко і ТОВ Демстрой .

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Наявними у матеріалах справи платіжними дорученням від 13.06.2018 №1200 і від 18.07.2018 №1226 підтверджено, що ТОВ ОПЕРА БУД під час звернення до суду з вказаними позовом сплатило судовий збір у розмірі 14 862,23 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача судових витрат у вказаній сумі повністю за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ОПЕРА-БУД (код ЄДРПОУ 38308808, адреса: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Лесі Українки, 62А, корп. 3 оф. 7) до Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260, адреса: 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а) та Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, місцезнаходження: 04655, м. Київ, Львівська площа, 8) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 13.03.2018 №0006131414.

Присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю ОПЕРА-БУД (код ЄДРПОУ 38308808, адреса: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Лесі Українки, 62А, корп. 3 оф. 7) документально підтверджені судові витрати у розмірі 14 862,23 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот шістдесят дві гривні 23 копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260, адреса: 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок

Повний текст рішення суду виготовлено 27.05.2019.