Рішення

від 17.05.2019 по справі 826/19694/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 травня 2019 року № 826/19694/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Мині І.І., за участі представника позивача - Короленко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Імперія Доріг доДержавної архітектурно-будівельної інспекції України провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Імперія Доріг (далі - позивач/ ТОВ Імперія доріг звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області, в якому просить суд:

- скасувати у повному обсязі винесений Департаментом Державної архітектурно -будівельної інспекції у Київській області припис №С-1811/5 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.11.2016;

- скасувати винесену Департаментом Державної архітектурно -будівельної інспекції у Київській області постанову №3-2511/7-10/10-95/2511/06/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.11.2016 (штраф у розмірі 130500,00 грн.).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.02.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №826/19694/16.

Протокольною ухвалою від 07.08.2017 замінено відповідача на належного - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (далі -відповідач).

Відповідно до Розпорядження від 10.10.2017 №5140, на підставі рішення зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017, з метою пришвидшення розгляду, адміністративну справу №826/19694/16 передано на повторний автоматичний розподіл справ між суддями.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2017 адміністративну справу №826/19694/16 передано судді Каракашьяну С.К.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києві від 01.11.2017 адміністративну справу №826/19694/16 прийнято до провадження судді Каракашьяна С.К.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києві від 30.04.2018 зупинено провадження у справі № 826/19694/16 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/19734/16.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києві від 02.04.2019 поновлено провадження в адміністративній справі №826/19694/16.

На обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що висновки посадових осіб, викладені в акті перевірки, щодо порушення позивачем законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ґрунтуються виключно на суб'єктивній думці перевіряючих, суперечать фактичним обставинам справи та нормам законодавства, оскільки об'єкт правомірно віднесено до ІІІ категорії складності, проект будівництва не підлягає обов'язковій експертизі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, з підстав того, що оскаржуваний припис та постанова прийняті правомірно та з урахуванням всіх обставин, оскільки об'єкти будівництва, які можуть спричинити припинення функціонування об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури загальнодержавного рівня, відносяться до об'єктів V категорії складності та відповідно класу наслідків ССЗ, незалежно від обсягу можливого економічного збитку, кількості осіб, які тимчасово або постійно перебувають на об'єкті. На думку відповідача, оскільки об'єкт будівництва відноситься до V категорії складності, то проектна документація має бути розроблена у 3 стадії, а не в 1, як це встановлено під час перевірки.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі звернення ГО "Європейська лінія" від 01.09.2016р. №2, Департаментом ДАБІ у Київській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ "Лебедівка пляж 2" об'єкта будівництва: "Будівництво мостового переїзду через обвідний канал, пов'язаний з обслуговуванням жителів територіальної громади Вишгородського району, як об'єкт транспортної інфраструктури" за результатами якої 18.11.2016р. складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

18 листопада 2016 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, на підставі висновків акту перевірки, видано ТОВ Імперія доріг припис №С-1811/5 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким вимагається усунути допущені порушення в термін до 18 лютого 2017 року.

В подальшому, Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.11.2016 №З-2511/7-10/10-95/2511/06/02, відповідно до якої до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 130500 грн. за порушення вимог ст. 23 Закону України Про архітектурну діяльність , ст.ст. 29,31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництві .

Вважаючи вказаний припис та постанову протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до статті 10 Закону України від 20.05.1999 № 687-XІV "Про архітектурну діяльність" (на момент виникнення спірних правовідносин) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Згідно статті 41 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VІ "Про регулювання містобудівної діяльності" (із змінами та доповненнями, далі - Закон № 3038-VІ) (на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пункту 6 статті 7 Закону № 3038-VІ управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Проведення архітектурно-будівельного контролю регулюється "Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553 (надалі Порядок №553) (на момент виникнення спірних правовідносин).

У відповідності до п. 1, 2, 3 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції). Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва. Державний архітектурно-будівельний контроль на об'єктах будівництва, що є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб та розташовані на території України, здійснюється відповідно до цього Порядку. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України. Державний архітектурно-будівельний контроль на території інших областей здійснюється посадовими особами територіальних органів за рішенням Держархбудінспекції. ( п. 5 Порядку №553).

За змістом ч. 4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 41) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 5) здійснювати контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів містобудування та архітектури;;7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій;

перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки (п.7 Порядку №553).

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. (п.16, п.18 Порядку №553).

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис). Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку. Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України (п.17,п.19,п.20 Порядку №553).

Відповідно до п.21 Порядку, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015р. №778 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України у сфері містобудівної діяльності" пункт 2 викладено у такій редакції: Справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", розглядаються такими органами державного архітектурно-будівельного контролю:

1) виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;

2) структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;

3) Держархбудінспекцією.

Накладати штраф від імені органів, визначених в абзацах другому - четвертому пункту 2, мають право:

керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;

керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;

головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до абз. 3 пункту 5 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: на об'єктах V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат.

Згідно з абз. 4 пункту 4 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації: на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Як вбачається з матеріалів справи, під час перевірки об'єкта будівництва: "Будівництво мостового переїзду через обвідний канал, пов'язаний з обслуговуванням жителів територіальної громади Вишгородського району, як об'єкт транспортної інфраструктури" Департаментом ДАБІ у Київській області встановлено, що земельна ділянка на території Лебедівської с/р Вишгородського району Київської області з кадастровим номером: 3221884000:33:022:0109, перебуває у користуванні ТОВ "Лебедівка пляж 2" на підставі договору суперфіцію від 27 грудня 2013 року за №б/н, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 13 лютого 2014 року, реєстровий номер об'єкта нерухомого майна: 292078332218, має площу 0,0659 га, цільове призначення - під існуючими гідроспорудами.

Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської РДА від 20 березня 2014 року за №01-22/10.

Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт на "Будівництво мостового переїзду через обвідний канал, пов'язаний з обслуговуванням жителів територіальної громади Вишгородського району, як об'єкт транспортної інфраструктури" на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 02 липня 2016 року за №КС083161841142. В поданій замовником декларації зазначена III категорія складності об'єкту.

Проектна документація розроблена ТОВ "Імперія доріг" (код ЄДРПОУ 26287619), яка затверджена замовником наказом №10 від 26 березня 2014 року.

Земельна ділянка використовується під будівництво замовником без її вилучення у постійного користувача ПАТ філія "Каскад Київський ГЕС та ГАЕС" Укргідроенерго" та є частиною території під обвідним каналом Київської ГЕС.

Перевіркою встановлено, що проектувальником ТОВ "Імперія доріг" розроблена та передана замовнику проектна документація із порушеннями вимог містобудівного законодавства, державних будівельних норм, стандартів і правил, а саме: проектувальником занижено категорію складності об'єкту - згідно ДБН В.1.2-14-2009 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ", додаток А (довідковий) та ДСТУ-Н Б В. 1.2-16:2013, додаток А, таблиця А,1 об'єкт будівництва, який загрожує припиненню функціонування об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури загально-державного рівня, а саме як об'єкт Київський ГЕС (оскільки земельна ділянка перебуває у постійному користуванні ПАТ філія "Каскад Київський ГЕС та ГАЕС" Укргідроенерго", а вищезазначене будівництво мостового переїзду виконується через обвідний канал Київської ГЕС) відноситься до V категорії складності та класу наслідків (відповідальності) ССЗ.

Проектна документація, стадія проект, розроблена не в повному об'ємі для об'єктів невиробничого призначення наведеному в додатку Д, ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво".

Проектна документація, стадія проект, розроблена на частини об'єкту будівництва, не відповідно до п. 4.9 ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво". Проектна документація стадія проект на об'єкт будівництва в цілому відсутня.

Вказаними діями проектувальником порушено вимоги статті 23 Закону України "Про архітектурну діяльність", статей 29, 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво".

Будівельні роботи на об'єкті V категорії складності виконуються ТОВ "Лебедівка пляж 2" без документу, що надає право на виконання будівельних робіт (дозвіл на виконання будівельних робіт), чим порушено вимоги статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Замовником будівництва ТОВ "Лебедівка пляж 2" наведено недостовірні дані в зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт на "Будівництво мостового переїзду через обвідний канал, пов'язаний з обслуговуванням жителів територіальної громади Вишгородського району, як об'єкт транспортної інфраструктури" на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 02 липня 2016 року за №КС083161841142, а саме невірно зазначено III категорія складності замість V, чим порушено вимоги статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Будівельні роботи на об'єкті V категорії складності виконуються генпідрядником ТОВ "Євро-азіатська будівельна корпорація "Євраскоп" без документу, що надає право на виконання будівельних робіт (дозвіл на виконання будівельних робіт), чим порушено вимоги статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

На об'єкті будівництва відсутній проект виконання робіт, чим порушено вимоги ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва".

Виконавча документація ведеться з порушенням: відсутні записи про список ІТР та перелік актів закриття прихованих робіт в загальному журналі робіт, в деяких актах закриття прихованих робіт відсутні підписи виконавця робіт, чим порушено вимоги п.1.17 ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва".

Аналізуючи вказані висновки контролюючого органу, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником (ч. 1 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Згідно з частиною третьою статті 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Відповідно до п. 4.5 ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" категорія складності та клас наслідків (відповідальність) об'єкта будівництва визначаються відповідно до вимог ДБН В.1.2-14 та ДСТУ-Н Б В.1.2-16.

Згідно п. 4.1 ДСТУ-Н Б В.1.2-13 категорію складності об'єкта будівництва зазначають у завданні на проектування, використовують для визначення стадійності проектування та розраховують під час розроблення проектної документації. Розрахунок наводять у пояснювальній записці проектної документації на будівництво. У разі, якщо розрахована категорія складності не співпадає із зазначеною у завданні на проектування, до завдання вносять відповідні зміни. Категорію складності об'єкта будівництва на підставі класу наслідків (відповідальності) визначають відповідно до таблиці А.1 Додатку А, якщо об'єктом будівництва є окрема будівля, будинок, споруда, лінійний об'єкт інженерно-транспортної інфраструктури. При проведенні капітального ремонту об'єкта, об'єктом будівництва може бути його частина.

Як зазначає представник відповідача, об'єкт будівництва: "Будівництво мостового переїзду через обвідний канал, пов'язаний з обслуговуванням жителів територіальної громади Вишгородського району, як об'єкт транспортної інфраструктури" може спричинити припинення функціонування об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури загальнодержавного рівня, а тому відноситься до об'єктів V категорії складності та відповідно класу наслідків ССЗ, незалежно від обсягу можливого економічного збитку, кількості осіб які тимчасово або постійно перебувають на об'єкті.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, а саме з проектної документації ТОВ "Імперія доріг", категорія складності об'єкта будівництва: визначена - ІІІ.

Проектна документація була погоджена, зокрема з ПАТ "Укргідропроект" (лист від 15.04.2016р. №ТВ-183) та з Філією "Каскад Київських ГЕС та ГАЕС" ПАТ "Укргідроенерго" (лист від 16.05.2016р. №20/638).

Також, листом від 02.10.2018р. №14/1249 Філія "Каскад Київських ГЕС та ГАЕС" ПАТ "Укргідроенерго" (арк. 114 том 2) повідомила ТОВ "Лебедівка пляж 2", що обвідний канал Київської ГЕС, на якому ведеться будівництво мостового переїзду, що знаходиться на земельній ділянці площею 0,0659га, за кадастровим номером 3221884000:33:022:0109 та відповідно до Договору про надання права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 27.12.2013р., переданий ТОВ "Лебедівка пляж 2", є елементом дренажної системи Київського водосховища та не має прямого сполучення із ним.

Будівництво та експлуатація вказаного мостового переїзду, при дотриманні умов, що прийняті проектним рішенням повинні забезпечувати: надійну та безпечну експлуатацію гідротехнічних споруд Київської ГЕС під час будівництва нового об'єкту та в період їх експлуатації; цілісність та працездатність встановленої діючої контрольно - вимірювальної апаратури; вільний доступ персоналу станції до гідротехнічних споруд, що експлуатуються, під час здійснення натурних спостережень за їх станом та роботою (лист ПАТ "Укргідропроект" від 15.04.2016р. №ТВ-183).

Тому, при дотримані вказаних вище умов, будівництво та експлуатація вказаного мостового переїзду не створює прямої загрози припиненню функціонуванню Київської ГЕС.

Судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.11.2018 у справі №826/19734/16, яке 08 лютого 2019 року набрало законної сили згідно ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2019 у справі №826/19734/16, адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Лебедівка пляж 2 задоволено частково.

Зокрема, у вказаному рішенні суд дійшов висновку, що Департаментом ДАБІ у Київській області V категорію складності об'єкта будівництва: "Будівництво мостового переїзду через обвідний канал, пов'язаний з обслуговуванням жителів територіальної громади Вишгородського району, як об'єкт транспортної інфраструктури" визначено помилково. А отже, і віднесення вказаного об'єкту будівництва до V категорії складності за ознакою, що може спричинити припинення функціонування об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури загальнодержавного рівня не можна вважати законним.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2011р. № 557 "Про затвердження Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності" під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) та на об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, категорія складності таких об'єктів визначається органами державного архітектурно-будівельного контролю, зазначеними у статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", та/або експертною організацією чи експертом, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач експертне дослідження з метою встановлення категорії складності об'єкта не проводив.

Також, в загаданій справі, суд надав оцінку висновкам експертів та зазначив, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів належними та допустимими доказами, що позивач невірно визначив категорію складності об'єкта будівництва: "Будівництво мостового переїзду через обвідний канал, пов'язаний з обслуговуванням жителів територіальної громади Вишгородського району, як об'єкт транспортної інфраструктури" та не довів, що будівельні роботи здійснюються на об'єкті будівництва V категорії складності.

Зокрема, відповідно до Висновку експерта Зайця Ігоря Григоровича від 18.06.2018р. №04/06-18я, вказаний об'єкт будівництва, виходячи з проектної документації станом на період затвердження і погодження проектної документації, відноситься до складу наслідків СС2 та належить до ІІІ - ї категорії складності.

Відповідно до Висновку експерта Свериди Олександра Миколайовича за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 12.11.2018р. №01/11-2018, об'єкт будівництва: "Будівництво мостового переїзду через обвідний канал, пов'язаний з обслуговуванням жителів територіальної громади Вишгородського району, як об'єкт транспортної інфраструктури" замовником будівництва якого є ТОВ "Лебедівка пляж 2", виходячи з наданої проектної документації, відноситься до класу наслідків СС2 та ІІІ (третьої) категорії складності.

Згідно Розрахунку класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єкту: "Будівництво мостового переїзду через обвідний канал, пов'язаний з обслуговуванням жителів територіальної громади Вишгородського району, як об'єкт транспортної інфраструктури" інженера - проектувальника Б.О. Ващенка, відповідно до п. 4.4 ДСТУ-Н Б В.1.2.-16:2013 клас наслідків (відповідальності) та категорії складності даного об'єкту будівництва встановлюється за найвищою характеристикою можливих наслідків, отриманих в результаті розрахунку, тобто об'єкт "Будівництво мостового переїзду через обвідний канал, пов'язаний з обслуговуванням жителів територіальної громади Вишгородського району, як об'єкт транспортної інфраструктури" належить до ІІІ категорії складності, класу наслідків СС2.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Практика Європейського суду з прав людини, викладена, зокрема, у рішеннях по справах "Совтрансавто Холдінг" проти України" та "Україна-Тюмень" проти України", засвідчує, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів. Отже, викладені у наведених постановах адміністративних судів висновки в обов'язковому порядку повинні братися до уваги при вирішенні даного спору.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та визнання протиправним та скасування припису Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 18.11.2016р. №С-1811/5 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.11.2016р. №З-2511/7-10/10-95/2511/06/02.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ Імперія доріг підлягає задоволенню.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія доріг" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 18.11.2016р. №С-1811/5 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

3. Визнати протиправним та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.11.2016р. №З-2511/7-10/10-95/2511/06/02.

4.Витрати по сплаті судового збору в сумі 1957,50 грн. відшкодувати на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія доріг" за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення складено 28.05.2019.

Суддя С.К. Каракашьян