Постанова

від 28.05.2019 по справі 826/14073/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

28 травня 2019 року

справа №826/14073/16

адміністративне провадження №К/9901/42165/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2017 року у складі судді Качура І.А.,

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року у складі суддів Пилипенко О.Є., Кузьмишиної О.М., Шелест С.Б.,

у справі № 826/14073/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Комінвєст

до Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

07 вересня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Комінвєст (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 25 серпня 2016 року №0004901402, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 473211,00 грн, №0004921402, яким збільшено суму грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 7599,00 грн, №0004931402, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170,00 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття.

05 квітня 2017 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року, задоволений повністю позов Товариства, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення податкового органу від 25 серпня 2016 року №0004901402 та №0004921402.

Ухвалюючи судові рішення суди попередніх інстанцій встановили відсутність складу податкових правопорушень покладених податковим органом в основу прийняття податкових повідомлень - рішень.

13 листопада 2017 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.

13 листопада 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення недоліків наведених в ухвалі цього суду від 19 жовтня 2017 року та витребувано справу №826/14073/16 з Окружного адміністративного суду м. Києва.

24 листопада 2017 року Товариством надане заперечення на касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, у якому позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції без змін.

10 січня 2018 року справа №826/14073/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

20 березня 2018 року справа №826/14073/16 разом із матеріалами касаційної скарги №К/9901/42165/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 18019170, перебуває на податковому обліку податкового органу з 09 вересня 2003 року, як платник податку на додану вартість з 16 квітня 2013 року, є платником податку на додану вартість з 17 липня 1997 року, видами діяльності є, зокрема, електромонтажні роботи, монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, будівництво житлових і нежитлових будівель, будівництво трубопроводів, будівництво споруд електропостачання та телекомунікації, оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього, виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій, інші будівельно-монтажні роботи, мало ліцензію на здійснення господарської діяльності, пов`язаної зі створенням об`єктів архітектури АВ№490327, видану 06 листопада 2009 року Міністерством регіонального розвитку та будівництва України та має ліцензію на здійснення господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури серії АЕ №524500, видана 21 жовтня 2014 року, має власну виробничу базу, має в наявності достатню кількість механізмів та обладнання для виконання робіт з монтажу систем опалення та гарячого водопостачання, що підтверджується довідкою про забезпечення Товариства відповідним обладнанням та механізмами, має власні офісні приміщення.

Податковим органом з червня по серпень 2016 року проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року, за результатами якої складено акт від 08 серпня 2016 року № 343/26-15-14-02-02/18019170 (далі - акт перевірки).

Висновками акта перевірки встановлені порушення Товариством пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 187.1 статті 187, пунктів 201.1, 201.6, 201.10 статті 201, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 500 537 грн, в тому числі по періодах квітень 2013 року - 80 381 грн; червень 2013 року - 104 682 грн, червень 2014 року - 86 040 грн; липень 2015 року - 50000 грн; жовтень 2015 року - 165 029 грн; грудень 2015 року - 14 405 грн.

Також, актом встановлено порушення пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за червень, липень, серпень 2014 року, березень, травень, липень та серпень 2015 року, абзацу підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 цього кодексу, в результаті чого встановлено несвоєчасне подання декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015 рік, статей 49, 285, пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено неподання податкової декларації з плати за землю за 2014 рік та заниження сум земельного податку всього в сумі 6079,22 грн, у тому числі, за 2014 рік - в сумі 6079,22 грн.

25 серпня 2016 року керівником податкового органу згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення.

Податковим повідомленням - рішенням №0004901402 збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 473211,00 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням - 315 474,00 грн за порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 187.1 статті 187, пунктів 201.1, 201.6, 201.10 статті 201, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 157 737 грн, які застосовані на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Податковим повідомленням - рішенням №0004921402 збільшено суму грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 7 599 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням - 6 079 грн за порушення статті 285, пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 520 грн на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Податковим повідомленням-рішенням №0004931402, яким за порушення статті 49, пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170 грн на підставі пункту 120.1 статті 120 цього кодексу.

Щодо податку на додану вартість

За висновками податкового органу, завищення податкового кредиту на загальну суму 500537 грн, має місце за квітень 2013 року у сумі 80381 грн (ТОВ Оргспецсервіс ), за червень 2013 року у сумі 104 682 грн (ТОВ Оргспецсервіс ), за червень 2014 року за 86 040 грн (ТОВ Енергопостач - 2014 ), за липень 2015 року у сумі 50 000 грн (ТОВ Горсан ), серпень 2015 року у сумі 8 074 грн (ТОВ Горсан ), жовтень 2015 року у сумі 171 360 грн (ТОВ Силіконова долина ) при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ Енергопостач - 2014 , ТОВ Горсан , ТОВ Силіконова долина , ТОВ Оргспецсервіс .

Судами попередніх інстанцій здійснений системний аналіз норм Податкового кодексу України, на підставі яких податковим органом збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням, який зумовив висновок про те, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв`язку з таким придбанням.

Між ТОВ Комінвєст (Замовник) та ТОВ Силіконова долина (Підрядник) укладено договір будівельного підряду №15 від 14 вересня 2015 року, згідно умов якого Підрядник зобов`язується виконати за рахунок власних та/або залучених матеріалів, сил, засобів, техніки і устаткування, та здати Замовнику в установлений даним Договором строк комплекс Робіт (внутрішні сантехнічні роботи, будівельно-монтажні роботи внутрішніх мереж водопостачання, каналізації) у відповідності до проектної документації та діючих нормативних актів на певних об`єктах, перелік яких наведений судовими рішеннями судів попередніх інстанцій.

В підтвердження виконання умов вищевказаного договору позивачем надано акти приймання виконаних будівельних робіт (№КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (№КБ-3), платіжні доручення, податкові накладні, суми податку на додану вартість за якими включені до складу податкового кредиту Товариством за жовтень 2015 року в загальній сумі 171360,20 грн.

Також встановлено, що вищезазначені роботи виконані ТОВ Силіконова долина як субпідрядні роботи в рамках виконання підрядних робіт позивачем згідно договорів субпідряду, що підтверджуються також пооб`єктним дослідженням під час судових розглядів, наданою позивачем виконавчою документацією, загальними журналами виконання робіт, актами прихованих робіт, що призводить до зміни майнового стану платника податку та вказує на наявність реальних результатів виконання робіт.

Аналізуючи фінансово-господарські відносини Товариства з ТОВ Горсан , судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем, як Замовником та ТОВ Горсан як підрядником укладено та виконано договір підряду №29 від 12 червня 2015 року, згідно умов якого Замовник доручає, а Підрядник забезпечує відповідно до проектної документації, державних будівельних норм України та умов Договору виконання комплексу внутрішніх сантехнічних робіт на об`єкті: Житловий будинок з вбудованими адміністративними приміщеннями по вул. М.Донця, 2-а у Солом`янському районі м. Києва (будівельна адреса).

Найменування будови і її адреса: будівельно-монтажні роботи внутрішніх мереж водопостачання, каналізації, опалення житлового будинку з вбудованими адміністративними приміщеннями по проспекту Відрадній , 4 у Солом`янському районі м. Києва (Будівельна адреса вул. М.Донця, 2-а).

Вартість робіт ( Договірна ціна на будівництво житлового будинку з вбудованими адміністративними приміщеннями по проспекту Відрадний, 4 у Солом`янському районі м. Києва (будівельна адреса: вул. М.Донця, 2-а) ), вказаних в пункті 1.1 Договору визначається за фактично виконані роботи згідно з ДБН Д. 1.1-1-2000 з врахуванням фактичних цін на матеріально-технічні ресурси і складає: 341243,31 грн., в т.ч. ПДВ 56873,89 грн.

В підтвердження виконання умов договору позивачем надано акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2015 року від 03 серпня 2015 року (форма № КБ-2в) на загальну суму 341243,31 грн., в т.ч. ПДВ 56873,89 грн., довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма №КБ-3), податкові накладні суми ПДВ по яким включені до складу податкового кредиту Товариства за липень та серпень 2015 року в загальній сумі 58073,89 грн.

Вищеозначені роботи виконані ТОВ Горсан як субпідрядні роботи в рамках виконання підрядних робіт Товариством згідно договору від 03 квітня 2015 року № 03/04/15, укладеного з генпідрядником Приватним акціонерним товариством фірмою Фундамент .

Аналізуючи господарські операції з ТОВ Енергопостач-2014 судами встановлено, що між Товариством, як замовником та ТОВ Енергопостач-2014 , як підрядником укладено та виконано договір будівельного підряду від 02 червня 2014 року згідно якого, Підрядник зобов`язується власними і залученими силами і засобами виконати роботи на об`єкті: житловий будинок з вбудованими адміністративними приміщеннями по вул. М. Донця, 2-а у Солом`янському районі м. Києва (коригування). Секція № 6, 7, 8; Житловий будинок № 2а, секція 8; загальні об`єми, (надалі - Роботи) відповідно до вимог проектної документації та проекту виконання робіт, у визначені цим Договором строки та передати виконані роботи Замовнику, а Замовник зобов`язується надати Підряднику фронт робіт до початку виконання робіт, а також забезпечити своєчасне фінансування робіт, приймання виконаних Підрядником робіт.

При підписанні Договору сторонами узгоджена Договірна ціна на будівництво Житловий будинок з вбудованими адміністративними приміщеннями по вул. М.Донця, 2-а у Солом`янському районі м. Києва (коригування) Секція № 6, 7, 8; Житловий будинок №2а секція 8; загальні об`єми, що здійснюється в 2014 році , Локальні кошториси на будівельні роботи (Форма №1) на водопостачання (ХВП та ГВП) житлового будинку в„–2а секція 8 (ВК ), на системи опалення житлового будинку №2а секція 8 (ОВ-1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8), та Підсумкові відомості ресурсів Житловий будинок в„– 2 а секція 8 ВК, ОВ-1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 (витрати по факту).

Вартість комплексу робіт, згідно Договірної ціни до цього договору становить 516240,44 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 86 040,07 грн.

В підтвердження виконання робіт, позивачем надано акти приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в), податкові накладні за якими віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість за червень 2014 року у розмірі 86 040 грн, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма №КБ-3), платіжні доручення.

Вищеозначені роботи виконані ТОВ Енергопостач-2014 як субпідрядні роботи в рамках виконання підрядних робіт ТОВ Комінвєст згідно Договору № 6 від 24 березня 2014 року, укладеного з генпідрядником Приватним акціонерним товариством фірмою Фундамент .

Щодо господарських операцій з ПП Оргспецсервіс , судами попередніх інстанцій встановлено, що між Товариством, як замовником та ПП Оргспецсервіс , як Субпідрядником укладено та виконано договір будівельного підряду №ОРГ16.04.13 від 16 квітня 2013 року та Договір поставки №ОРГ17.04.13 від 17.04.2013.

Відповідно до умов договору, Замовник доручає, а Субпідрядник зобов`язується на власний ризик, власними та/або залученими силами, засобами, матеріалами виконати та здати Замовнику відповідно до умов Договору та проектної документації комплекс основних робіт з виготовлення обладнання та супутні загально-будівельні роботи, безпосередньо пов`язані з основними Роботами, та роботи з поліпшення Об`єкту після вводу в експлуатацію в межах ліцензії Субпідрядника, а Замовник зобов`язується надати Субпідряднику фронт робіт, забезпечити проектною документацією, здійснити приймання та сплатити вартість виконаних Субпідрядником та прийнятих Замовником робіт та використаних ним при цьому матеріалів, комплектуючих виробів, обладнання, за винятком наданих Замовником, відповідно до умов Договору. Загальна вартість робіт складає 147 599,58 грн.

В підтвердження виконання умов договору, сторонами підписані акт приймання-передачі змонтованого обладнання, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, податкові накладні на підставі яких Товариством віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ по взаємовідносинах з ПП Оргспецсервіс у розмірі 185 063 грн.

Актом перевірки та впродовж усіх судових розглядів відповідачем зроблено висновок про те, що первинні документи, укладені між позивачем та вказаними контрагентами, складені всупереч вимог діючого законодавства, у підприємств відсутні фізичні та технічні можливості для виконання робіт, у зв`язку з чим немає можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій у відповідні періоди та немає підстав для включення Товариством до складу податкового кредиту сум по взаємовідносинах з вказаними контрагентами.

Окрім того, в акті перевірки та касаційній скарзі відповідачем, з посиланням на ІС Податковий Блок , зазначено, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №32015100010000077 внесеного до ЄРДР 19.05.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 212 КК України. ГУ ДФС у м. Києві отримано від ОУ ГУ ДФС у м. Києві службову записку від 01 червня 2016 року №1509/26- 15-21-18 разом з протоколом допиту директора ТОВ Силіконова долина , в якому вказано про непричетність директора/засновника ТОВ Силіконова долина Югана В.М. до діяльності вказаного підприємства.

Також надано протокол допиту ОСОБА_2 та встановлено непричетність його як директора/засновника ТОВ Горсан (код 39791208) до діяльності вказаного підприємства. До АІС Суб`єкти фіктивного підприємництва 03 вересня 2015 року внесено Облікову картку СФП.

Згідно наданого протоколу допиту ОСОБА_3 встановлено непричетність його як директора/засновника ТОВ Енергопостач-2014 до діяльності вказаного підприємства. До АІС Суб`єкти фіктивного підприємництва 19.09.2014 року внесено Облікову картку СФП.

Окрім того, в провадженні СУ ФР Маріупольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області знаходиться кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за № 32014050290000020 від 27 червня 2014 року за фактом придбання невстановленими особами суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, які заподіяли велику матеріальну шкоду державі за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

Окрім того, згідно відомостей ІС Податковий Блок ГУ ДФС у м. Києві посилається на те, що ДПІ у Калінінському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки ПП Оргспецсервіс (код 33728083) щодо підтвердження фінансово-господарських відносин із контрагентами покупцями та постачальниками за період з 01 січня 2013 року по 20 березня 2014 року від 30 квітня 2014 року №450/05-63-22-03/33728083, висновком якого не підтверджено реальність здійснення операцій ПП Оргспецсервіс по придбанню товарів та послуг у контрагентів-постачальників та подальшої реалізації контрагентам-покупцям ТМЦ (робіт, послуг) за період з 01 січня 2013 року по 20 березня 2014 року.

Перевіркою встановлено відсутність об`єктів оподаткування по операціях з виконання товарів у контрагентів позивача. Відповідач стверджує, що контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань по спірних операціях, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов`язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов`язань третіх осіб.

Оцінюючи спірні правовідносини у цій частині суди попередніх інстанцій висновувалися на тому, що законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов`язку здійснення контролю за дотриманням усіма виконавцями, постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з виконавців, постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок, зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на декларування валових витрат та права на податковий кредит з податку на додану вартість, яке виникло в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг).

Так само і відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності. Отже, в даному разі для перевірки законності здійснених донарахувань оспорюваних сум податкових зобов`язань позивачеві дослідженню підлягають обставини щодо реальності здійснення господарських операцій та правильності формування даних податкового обліку за наслідками виконання цих операцій.

Суд зазначає, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв`язку з таким придбанням.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов`язкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-XIV.

Аналізуючи положення статті 1, частини 1 та частини 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений цим законом.

Відтак, законодавцем визначено підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов`язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов`язкових реквізитів, визначених Податковим кодексом України, Законом та видану суб`єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

На підтвердження реальності спірних операцій позивач надав як під час перевірки, так і до суду копії договорів, копії актів прийняття-передачі виконання робіт, податкові накладні та інші первині документи, вказав, яким чином роботи використано в господарській діяльності підприємства, господарські операції належним чином відображені у податковому обліку позивача та у податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Правильність оформлення первинних документів податковим органом не заперечувалось в акті перевірки та впродовж усіх судових розглядів.

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що придбані у контрагентів будівельні роботи замовлялись позивачем з метою виконання господарських зобов`язань перед замовниками об`єктів будівництва - ТОВ КЖБК БМУ-1 , ПАТ фірма Фундамент , ТОВ БК Азур Груп , на підтвердження чого позивач надав в матеріали справи господарські договори та копії відповідних первинних документів, а саме, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акти приймання виконаних будівельних робіт.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що виконання робіт за договорами будівельного підряду підтверджуються оплатами за виконані роботи, актами виконаних робіт форми КБ-2в, довідками форми КБ-3, що вказує на наявність фізичних результатів виконання робіт, що, в свою чергу, призводить до зміни майнового стану платника податку.

За положеннями конституційного принципу персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналізуючи положення статті 228 Цивільного кодексу України, суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо недоведеності податковим органом складу цивільного правопорушення, передбаченого цією статтею, за приписами якої наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов`язковому доведенню.

Відповідачем не надано суду жодних доказів, які підтверджували б, що укладення договорів, на підставі яких виникли взаємовідносини між позивачем та контрагентами, не відповідали дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов`язків, порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави, як і не надано належних доказів, які свідчили б про невідповідність первинних документів.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що операції позивача з контрагентами здійснені в межах їх господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та господарській меті, підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Позивачем вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань та фінансових ресурсів.

Оцінюючи результати співставлення даних податкової звітності з бази автоматизованого контролю, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що відомості, одержані від інших підрозділів податкової служби чи інших органів державної влади, можуть свідчити лише про наявність у податкового органу певних сумнівів щодо товарності господарських операцій, однак не доказують з достовірністю того факту, що в дійсності ніякі роботи позивачем не отримувались та не реалізовувались у межах її господарської діяльності.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема, обумовлюватись лише неможливістю проведення зустрічної звірки даних контрагента через відсутність в нього основних засобів.

Висновок про відсутність права позивача на віднесення до складу податкового кредиту податку на додану вартість по взаємовідносинам з вищевказаними контрагентами зроблено відповідачем на підставі протоколів допиту свідків.

Оцінюючи посилання податкового органу на матеріали досудового розслідування, а саме протоколи допиту свідків, Суд керується частиною четвертою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року) закріплено, що вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відтак, протоколи допиту свідків не є допустимими доказами в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а тому дана обставина не може бути доказом порушення позивачем податкового законодавства.

Суд на підставі оцінки наявних у справі доказів у їх сукупності встановив, що здійснення фінансово-господарських операцій позивачем та виконання робіт з боку контрагентів документально підтверджується.

Твердження контролюючого органу про відсутність у зазначених суб`єктів господарювання адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань по укладенню правочину та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань у судовому засіданні не доказані, а надані позивачем докази є переконливими і достатніми для беззаперечного висновку суду щодо реальності господарських операцій.

Товариством правомірно сформовано податковий кредит за рахунок сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ Енергопостач - 2014 , ТОВ Горсан , ТОВ Силіконова долина , ТОВ Оргспецсервіс , а висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України, в тому числі заниження податку на додану вартість є помилковими, що свідчить про протиправність та необґрунтованість винесеного податкового повідомлення-рішення №0004901402.

Оцінюючи спірні операції суди попередніх інстанцій висновувалися на доведеності поставки контрагентами позивача робіт (послуг, товарів) та використанні їх у власній господарській діяльності в оподаткованих операціях.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дослідженнями акта перевірки та долученими до матеріалів справи відповідними первинними документами підтверджений рух придбаних позивачем робіт (товарів, продукції).

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Щодо правомірності нарахування грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб

Податковим органом за порушення статті 49, статті 285, пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб всього в сумі 7599,00 грн.

Актом перевірки встановлено неподання податкової декларації з плати за землю за 2014 рік та заниження сум земельного податку всього у сумі 6 079,22 грн за 2014 рік.

Позивач доводить, що ним подано декларацію з плати за землю за 2014 рік у відповідності та в строк, визначені статтею 286 Податкового кодексу України, відтак, нарахування йому грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 7 599,00 грн та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170,00 грн є протиправним.

Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій встановили, що Товариство згідно договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 27 лютого 2008 року №000966/10 придбало у власність в Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві Ради нежилі приміщення з №1 по №5 загальною площею 195,30 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Київ, Старокиївський пров. 5 (нотаріально засвідчено 27.02.2008). Сторонами підписано акт приймання-передачі приміщення від 25 квітня 2008 року.

Товариством за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року задекларовано земельного податку у сумі 13 678,25 грн.

Судами попередніх інстанцій здійснений аналіз положень підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14, статті 285, пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, пунктів 1, 7.3, 7.4, 7.6 Розділу ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом ДПА України від 10 квітня 2008 року №233 та встановлено, що позивачем податкова декларація з плати за землю за 2014 рік подавалась за допомогою комп`ютерної програми M.E.Doc , дата заповнення декларації 24.02.2014. Згідно наявної в матеріалах справи копії вказаної декларації вбачається, що позивачем задекларовано земельного податку на загальну суму 6079,22 грн з щомісячним платежем у розмірі 506,60 грн.

В підтвердження прийняття податкової декларації з плати за землю за 2014 рік позивач надав копію квитанції №2, з якої вбачається, що зазначену декларацію прийнято ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 24.02.2014 17:30:19 за реєстраційним №9009640097. Відправник квитанції - Міністерство доходів і зборів України.

При цьому, друга квитанція, як підтвердження (без помилок) про прийняття звіту, надійшла з результатом обробки: Прийнято (копію) , хоча, як стверджує позивач, декларація подавалася як звітна, а не копія звітної. Позивач припускає, що це помилка, яка виникла у зв`язку зі збоєм в електронній комп`ютерній програмі M.E.Doc .

Позивачем подано до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві заяву від 20 липня 2016 року про переведення декларації зі стану копія в стан звичайної звітної декларації та надано копію декларації з плати за землю за 2014 рік з квитанціями про прийняття.

Відтак, суди попередніх інстанцій встановили, що платник податків вчинив усіх необхідних заходів та дій щодо подання і підтвердження декларування земельного податку з юридичних осіб за 2014 рік, відповідачем не спростовано зазначеного та не надано належних і допустимих доказів в підтвердження зазначеного в акті перевірки щодо неподання позивачем податкової звітності з цього податку за 2014 рік.

Після подання відповідної декларації позивачем сплачено податок на землю за січень-грудень 2014 року згідно поданої декларації у розмірі 6079,22 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 25 лютого 2014 року №180.

Відповідач не обґрунтував правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 25 серпня 2016 року №0004921402 та №0004931402.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про протиправність податкового повідомлення-рішення від 25 серпня 2016 №0004921402, яким збільшено суму грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 7 599,00 грн, як наслідок, необґрунтованим також є нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170,00 грн згідно податкового повідомлення-рішення від 25 серпня 2016 року №0004931402.

Суд визнає, що суд першої інстанції визнавши в мотивувальній частині визнання протиправним податкове повідомлення-рішення від 25 серпня 2016 року №0004931402, не зазначив про це в резолютивній частині, що відповідно до частини другої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України, не є підставою для скасування або зміни судового рішення.

Суд зазначає, що відповідачем касаційною скаргою не обґрунтовано, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права внаслідок чого, у цій частині касаційна скарга є невмотивованою.

Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із контрагентами позивача, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга відповідача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року у справі № 826/14073/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер