Постанова

від 27.05.2019 по справі 812/442/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 травня 2019 року

Київ

справа № 812/442/17

адміністративне провадження №К/9901/40466/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Борзаниці С.В. від 17.08.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Чебанова О.О., суддів: Сіваченка І.В., Шишова О.О. від 18.10.2017 у справі за позовом Приватного підприємства Луганська охоронна фірма Талісман до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року Приватне підприємство Луганська охоронна фірма Талісман (далі - позивач/Підприємство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач/Управління), в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Луганській області від 20.02.2017 №76 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП Луганська охоронна служба Талісман .

В обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що у грудні 2016 року Управлінням було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податків при взаємовідносинах з TOB Вілс ЛТД (код ЄДРПОУ 39336972) та ін., за результатами якої складено акт від 30.12.2016 №2008/12- 14-14-01/36129026, на висновки якого, в свою чергу, позивачем подано заперечення й за результатами розгляду яких відповідно до підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України відповідачем прийнято оскаржуваний наказ. Однак Підприємство вважає, що у податкового органу були відсутні законодавчо визначені підстави для призначення вказаної перевірки, оскільки у своїх запереченнях на акт перевірки Підприємство не посилалося на обставини, що не були досліджені під час перевірки та про неможливість їх об`єктивного розгляду без проведення перевірки.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17.08.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017, позов задоволено.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про відсутність у контролюючого органу підстав для призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У касаційній скарзі відповідач посилається на помилковість висновків судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для призначення та проведення перевірки, оскільки її метою було перевірити обставини, викладені Підприємством у запереченнях на акт перевірки.

Позивач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.12.2017 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що актом від 30.12.2016 №2008/12-14-14-01/36129026 оформлено результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податків при взаємовідносинах з TOB Вілс ЛТД, TOB Тарсан ЛТД, TOB БК Седес, TOB Продінвест ЛТД, TOB Прод Опт Продукт, TOB Конструктив Компані, TOB Кепіталс Груп, TOB Бігнікс, TOB Блюбері Продакшн, TOB Лерос, TOB Штовар Україна, TOB Автозапчастина Ойл, TOB Апреліус за період з 01.01.2013 по 31.12.2015.

На вказаний акт перевірки Підприємством були надані заперечення від 23.01.2017 №23/17, яким позивач просив контролюючий орган їх розглянути та встановити відсутність порушень, визначених актом перевірки з боку платника податків, а також надати в строк, передбачений Податковим кодексом України, відповідь.

20.02.2017 Управлінням прийнято наказ №76 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП Луганська охоронна служба Талісман , яким на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України призначено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з обставин, визначених у запереченнях до акту перевірки від 30.12.2016 №2008/12-14-14-01/36129026, що не були досліджені під час перевірки.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із підпунктом 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом

Пункт 78.1 статті 78 ПК України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової перевірки.

Зокрема, відповідно до підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Наказ про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, зазначених у цьому підпункті, видається: у разі розгляду заперечення до акта перевірки та/або додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, - контролюючим органом, який проводив перевірку; під час проведення процедури адміністративного оскарження - контролюючим органом вищого рівня, який розглядає скаргу платника податків.

Згідно із пунктом 44.7 статті 44 ПК України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Наведена правова норма дозволяє дійти висновку, що проведення документальної позапланової перевірки на цій підставі є законним лише за умови дотримання сукупності умов, а саме: подання заперечень до акта перевірки або скарги на прийняте податкове повідомлення-рішення; наявність вимог про повний або частковий перегляд результатів перевірки або скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення; вказівка платником податків на обставини, які не були досліджені під час перевірки; неможливість перевірки таких обставин без проведення перевірки.

За умови наявності сукупності усіх цих вимог, проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.5. пункту 78.1 статті 78 ПК України є правомірним. Водночас законодавець передбачає ще один спосіб захисту від зловживань посадовими особами податкового органу - обмежує предмет такої перевірки виключно питаннями, що стали предметом оскарження.

Суди попередніх інстанцій, дослідивши зміст акта перевірки та заперечень на нього, не встановили наявності обставин, які б були зазначені в запереченнях та невідображені в акті перевірки. При цьому, як зазначено судами, відповідачем не наведено й обставин, які не були досліджені під час перевірки та про які зазначено в запереченнях платником податків й під час розгляду справи, а також не вказано їх в оскаржуваному наказі.

Таким чином, Верховний Суд вважає правильним висновок судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність оскаржуваного наказу про призначення перевірки у зв`язку із відсутністю у контролюючого органу підстав для його прийняття відповідно до підпункту 78.1.5. пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову, а тому прийняли рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

За правилами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи ж касаційної скарги за наведеного не дають підстав для висновку, що суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права при ухваленні судових рішень, а тому підстави для їх скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17.08.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко,

Судді Верховного Суду