Постанова

від 23.05.2019 по справі 636/2809/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 636/2809/18

Провадження № 22-ц/818/1567/19

23 травня 2019 року

м. Харків

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Тичкової О.Ю.

суддів - Котелевець А.В., Піддубного Р.М.,

за участю секретаря судового засідання - Сидорчук М.О.,

учасники справи:

позивач- ОСОБА_1 ,

відповідач - Великобабчанська сільська рада Чугуївського району Харківської області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Великобабчанської сільської ради Чугуївського району Харківської області на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 23 листопада 2018 року, ухвалене у складі судді Ковригіна О.С. ,-

УСТАНОВИВ:

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною, у якому просив визнати за ним в порядку набувальної давності право власності на земельну ділянку, площею 6,1393 гектарів у межах згідно з планом, кадастровий номер НОМЕР_1 , що розташована на території Великобабчанської сільської ради Чугуївського району і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала ОСОБА_2 .

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, належала земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 6,1393 гектарів на території Великобабчанської сільської ради Чугуївського району, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (надалі Земельна ділянка). Відразу після отримання вказаного Державного акту ОСОБА_2 передав його оригінал ОСОБА_1 на зберігання, оскільки в подальшому не виявляв бажання її обробляти. З моменту виникнення у спадкодавця права на вказану земельну ділянку ОСОБА_1 відкрито користувався нею. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщину після його смерті ніхто не приймав.

Враховуючи те, що позивач добросовісно, відкрито, безперервно володіє Державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , який належав ОСОБА_2 , з червня 2004 року, та Земельною ділянкою, ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності на Земельну ділянку в порядку набувальної давності.

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 23 листопада 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 в порядку набувальної давності право власності на Земельну ділянку, що належала на праві власності ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 .

Рішення мотивовано тим, що позивач добросовісно заволодів чужим майном, а власник відмовився від нього шляхом передачі ОСОБА_1 оригіналу державного акту та Земельної ділянки. Спадщину після смерті ОСОБА_2 ніхто не прийняв. Ніхто із заявою про повернення Земельної ділянки до позивача не звертався. Тому визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку в порядку набувальної давності не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

В апеляційній скарзі Великобабчанська сільська рада Чугуївського району Харківської області просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Посилається на невідповідність висновків суду обставинами справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що на момент передачі Державного акту позивач знав, що у нього відсутні підстави для набуття права власності на Земельну ділянку. Тому заволодіння Земельною ділянкою не може вважатися добросовісним. Передача ОСОБА_2 Державного акту на зберігання ОСОБА_1 і відсутність у спадкодавця бажання обробляти Земельну ділянку самостійно не підтверджена жодним документом (доказом) і не може бути підставою для визнання за позивачем права власності за набувальною давністю. Пунктом 15 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України (надалі ЗК України) встановлено, що до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2019 року, не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 376 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Як установлено судом і підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , виданого на підставі розпорядження Чугуївської районної державної адміністрації від 11.05.2004 №205, володів на праві власності Земельною ділянкою (а.с. 6).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер (а.с. 17). Дані про прийняття спадщини після його смерті у матеріалах справи відсутні.

Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 та Земельна ділянка залишились у володінні ОСОБА_1

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У частині першій статті 344 ЦК України передбачено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

При цьому необхідно виходити з того, що володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні; вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна. Володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. Разом із цим добросовісність свідчить про те, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном. Тобто, давність володіння є добросовісною, якщо особа при заволодінні майном не знала і не повинна була знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником.

Право власності на стороні володільця за давністю виникає поза волею та незалежно від волі колишнього власника. При цьому добросовісне володіння означає, що особа не знала і не повинна була знати, що володіє річчю незаконно.

При цьому слід враховувати, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. Позивач, як незаконний володілець, протягом всього часу володіння майном повинен бути впевненим, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього. У такому випадку при вирішенні питання щодо визнання права власності на майно в порядку набувальної давності слід виходити з того, що задоволення таких вимог можливе лише за наявності необхідних умов, а саме: добросовісності заволодіння, відкритості, безперервності, безтитульності володіння.

Задоволення судом вимог про визнання за володільцем права власності на нерухоме майно на підставі статті 334 ЦК України можливе лише за наявності необхідних умов: добросовісності заволодіння, відкритості, безперервності, безтитульності володіння. Норми цієї статті не підлягають застосуванню у випадках, коли володіння майном протягом тривалого часу здійснювалося на підставі договірних зобов`язань (договорів оренди, зберігання, безоплатного користування, оперативного управління тощо), чи у будь-який інший передбачений законом спосіб, оскільки право власності у володільця за давністю виникає поза волею і незалежно від волі колишнього власника.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 посилається на те, що ОСОБА_2 не виявляв бажання обробляти земельну ділянку, тому передав йому, ОСОБА_1 , оригінал Державного акту та Земельну ділянку. Зазначене свідчить про те, що позивач знав хто був власником земельної ділянки, користувався та продовжує користуватися спірною нерухомістю за волею колишнього власника та позивачу відомо що він користується чужою земельною ділянкою, за відсутності підстав для набуття права власності. За таких обставин відсутні передбачені законом підстави для визнання за ним права власності на зазначену земельну ділянку на підставі статті 344 ЦК України.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції вказаних вимог закону не врахував, помилково виходив з того, що володіння Земельною ділянкою за згодою власника, відкритість і безперервність користування спірним майном є достатніми підставами для набуття права власності за набувальною давністю.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу Великобабчанської сільської ради Чугуївського району Харківської області належить задовольнити, рішення суду першої інстанції - скасувати. У задоволенні позову ОСОБА_1 належить відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційна скарга є обґрунтованою, з ОСОБА_1 на користь відповідача Великобабчанської сільської ради Чугуївського району належить стягнути 1057 грн. 20 коп. судового збору, сплаченого при подачі апеляційної скарги (а.с. 71).

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376, 381-384 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Великобабчанської сільської ради Чугуївського району Харківської області задовольнити.

Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 23 листопада 2018 року скасувати, ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Великобабчанської сільської ради Чугуївського району Харківської області про визнання права власності в порядку набувальної давності відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_3 ) на користь Великобабчанської сільської ради Чугуївського району Харківської області (юридична адреса: 63510, Харківська обл., Чугуївський район, с. Велика Бабка, вул. Перемоги, буд. 34 код ЄДРПОУ 04396897) судовий збір у сумі 1057 (одна тисяча п`ятдесят сім) гривень 20 (двадцять) копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 27 травня 2019 року.

Головуючий О. Ю. Тичкова

Судді А.В. Котелевець

Р.М. Піддубний