Ухвала

від 15.05.2019 по справі 760/3206/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представника власника майна ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу директора ТОВ «ПАК-ЕКСПО ЛІЗИНГ» ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 04 лютого 2019 року про арешт майна у кримінальному провадженні №42017110000000310 від 26.05.2017,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання сторони кримінального провадження - заступника начальника відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області ОСОБА_8 , яке погоджено прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Київської області ОСОБА_5 та накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунку відкритих для ТОВ «Пак-Ескпо Лізинг» (код ЄДР 38508974) уАТ «Альфа-Банк» (МФО 300346) на рахунок № НОМЕР_1 (українська гривня) з забороною відчужувати кошти з банківських рахунків (в частині видаткових операцій, крім обов`язкових платежів до бюджету та для виплати заробітної плати), станом на дату, годину та хвилину отримання ухвали суду та в подальшому зупинити видаткові операції по цим рахункам.

Згідно ухвали, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) наклав арешт на зазначене вище майно.

Директор ТОВ «ПАК-ЕКСПО ЛІЗИНГ» ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 04 лютого 2019 року, постановити нову ухвалу якою відмовити у задоволенні клопотання органу досудового розслідування. Апелянт вважає прийняте рішення незаконним, необґрунтованим та таким, що не відповідає КПК України, внаслідок чого підлягає скасуванню.

Апелянт зазначає, що рішення прийнято слідчим суддею без врахування всіх обставин справи, зокрема, при вирішенні питання щодо накладення арешту не враховано обсяг завданих збитків, що суперечить вимогам ч. 6 ст. 170 КПК України. Також додає, що податкове зобов`язання платника податку, директора ТОВ «ПАК-ЕКСПО ЛІЗИНГ» не узгоджено, та суд не дослідивши належним чином усі обставини справи вжив заходів щодо арешту майна задля забезпечення позову в умовах коли суми податкового боргу немає. Зазначає,що в Київському окружному адміністративному суді перебуває страва за адміністративним позовом ТОВ «ПАК-ЕКСПО ЛІЗИНГ» до Головного управління Державної фіскальної служби України про визнання незаконним податкового рішення за яким нараховано податкове зобов`язання, що стало причиною порушення кримінального провадження №42017110000000310.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ТОВ «ПАК-ЕКСПО ЛІЗИНГ» - адвоката ОСОБА_6 , який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, позицію прокурора, що заперечував проти задоволення апеляційних вимог товариства, вивчивши матеріали судової справи за клопотанням органу досудового розслідування, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів в провадження, слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017110000000310 від 26.05.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 212 КК України.

В межах зазначеного кримінального провадження орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, мотивуючи його тим, що відповідно до акту перевірки №447/10-06-22-01/31033523 від 23.12.2016 року, службові особи ТОВ «Пак-Експо Лізинг», впродовж 2016 року відобразили у реєстрах бухгалтерської та податкової звітностей проведення безтоварних операцій із підприємствами, що мають ознаки фіктивності ТОВ «Фулденч» та ТОВ «Альфа Дінк», чим ухилились від сплати податків у значних розмірах. В клопотанні органу досудового розслідування вказано, що проведеним аналізом баз даних ДФС України - АІС «Податковий блок», встановлено, що ТОВ «Райденком» (код ЄДР 40551608, попередня назва ТОВ «Фулденч») та ТОВ «Прокат Авто «Ломер» (код ЄДР 40510191, попередні назви ТОВ «Альфа-Дінк», ТОВ «Соткар») незаконно формували податковий кредит ряду підприємств, одним з яких являється ТОВ «Пак-Експо Лізинг» (код ЄДР 38508974), що відповідно підтверджується актом податкової перевірки. Сума незаконно сформованого податку на додану вартість є достатньою для кваліфікації злочину передбаченогост. 212 КК України, у кримінальному провадженні наявна необхідність у накладенні арешту на грошові кошти ТОВ «Пак-Експо Лізинг» (код ЄДР 38508974), які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 (українська гривня), відкритому у АТ «Альфа-Банк» (МФО 300346) з метою забезпечення можливого цивільного позову для відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчиненого кримінального правопорушення.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 04 лютого 2019 року задоволено клопотання органу досудового розслідування та накладено арешт на майно з метою забезпечення можливого цивільного позову для відшкодування шкоди.

Частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З урахуванням положень ст.ст. 2, 7 КПК України, при розгляді клопотання про накладенняарешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати мету, правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах, «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

З матеріалів провадження вбачається, що органом досудового розслідування під час складання вищевказаного клопотання та слідчим суддею під час його розгляду не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України та Конвенції про захист прав та основоположних свобод.

Орган досудового розслідування, звертаючись до суду з відповідним клопотанням, ставить за мету забезпечення відшкодування завданої матеріальної шкоди в результаті вчинення кримінальним правопорушення. Однак, суд не надав будь якої оцінки щодо правової підстави для арешту грошових коштів, достатності доказів розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та наявності цивільного позову, наслідків арешту майна для інших осіб. Об`єктивних підстав вважати, що грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ "ПАК-ЕКСПО ЛІЗИНГ" виступали знаряддям вчинення кримінального правопорушення та набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, тобто є доказом злочину, і відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та віднесено саме до знаряддя вчинення кримінального правопорушення, або ж містять на собі ознаки вчиненого кримінального правопорушення, або ж відповідні сліди кримінального правопорушення, не має.

При цьому колегія суддів враховує і ту обставину, що орган досудового розслідування звертаючись з клопотанням про арешт майна з метою відшкодування шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, першочергово має долучити до матеріалів клопотання цивільний позов яким визначено завдання збитків. Наведені документи, містять факти та обставини, які дають підстави для висновку про факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, проте долучені до клопотання органо досудового розслідуванняматеріали не містять фактів тих обставин, на які послався ініціатор клопотання.

Наведені обставини, на переконання колегії суддів, свідчать про відсутність підстав для накладення арешту саме з метою забезпечення відшкодування шкоди за наслідками вчинення кримінального правопорушення.

З урахуванням викладених обставин, які свідчать про порушення вимог КПК України, ухвала слідчого судді як незаконна підлягає скасуванню, а апеляційна скарга представника - задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання органу досудового розслідування, як такого, що внесено до суду за недоведеності необхідності арешту майна, який, при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст.ст.117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу а директора ТОВ «ПАК-ЕКСПО ЛІЗИНГ» ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 04 лютого 2019 року - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 04 лютого 2019 року, якою задоволено клопотання заступника начальника відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області ОСОБА_8 , яке погоджено прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Київської області ОСОБА_5 та накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунку відкритих для ТОВ «Пак-Ескпо Лізинг» (код ЄДР 38508974) уАТ «Альфа-Банк» (МФО 300346) на рахунок № НОМЕР_1 (українська гривня) з забороною відчужувати кошти з банківських рахунків (в частині видаткових операцій, крім обов`язкових платежів до бюджету та для виплати заробітної плати), станом на дату, годину та хвилину отримання ухвали суду та в подальшому зупинити видаткові операції по цим рахункам - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання заступника начальника відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області ОСОБА_8 про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунку відкритих для ТОВ «Пак-Ескпо Лізинг» (код ЄДР 38508974) уАТ «Альфа-Банк» (МФО 300346) номер рахунку - НОМЕР_1 (українська гривня).

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2

Справа № 11-сс/824/1670/2019

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_9 Доповідач: ОСОБА_1