Постанова

від 22.05.2019 по справі 910/12809/16

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2019 р. Справа№ 910/12809/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Отрюха Б.В.

Верховця А.А.

за участю секретаря судового засідання Чміль Я.Є.

та представників учасників провадження у даній справі:

від апелянта Антонова Г.І. ордер серії КВ 389808 від 24.01.2019;

ліквідатор ТОВ "Базіс-Авто" Тищенко Н.П. посв. № 435 від 01.03.2013;

від ТОВ "Європа-Авто" Діденко Ю.О. довіреність № б/н від 22.08.2018;

інші учасники провадження у даній справі: не з`явились;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Іновейшин Груп"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.04.2017

у справі № 910/12809/16 (суддя Яковенко А.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Європа-Авто"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Базіс-Авто"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Іновейшин Груп"

про визнання Договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 16.10.2015 недійсним

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Європа-Авто"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Базіс-Авто"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2017 в справі №910/12809/16, серед іншого, задоволено заяву ТОВ „Європа-Авто" про визнання недійсним Договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 16.10.2015 року, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яворською Н.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 636. Визнано недійсним Договір купівлі-продажу нежитлової будівлі (літ. Т; загальною площею 2 823,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Закревського Миколи, буд. 22; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 15140880000) від 16.10.2015 року, укладений між ТОВ „Базіс-Авто" та ТОВ „Іновейшин Груп", який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яворською Н.В. та зареєстровано в реєстрі за № 636.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ „Іновейшин Груп" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити ухвалу господарського суду міста Києва від 10.04.2017, відмовивши ТОВ „Європа-Авто" у задоволенні заяви про визнання договору купівлі-продажу між ТОВ „Базіс-Авто" та ТОВ „Іновейшин Груп" від 16.10.2015 року недійсним.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2017 апеляційну скаргу ТОВ „Іновейшин Груп" на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.04.2017 у справі №910/12809/16 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 23.05.2017 за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2017, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 16.11.2017, призначено у справі № 910/12809/16 під час розгляду заяви ТОВ „Європа-Авто" про визнання Договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 16.10.2015 недійсним у межах справи про банкрутство ТОВ „Базіс-Авто" судову оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Матеріали справи № 910/12809/16 за заявою ТОВ „Європа-Авто" про визнання Договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 16.10.2015 року недійсним у межах справи про банкрутство ТОВ „Базіс-Авто" надіслано до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Апеляційне провадження у справі №910/12809/16 за заявою ТОВ „Європа-Авто" про визнання Договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 16.10.2015 недійсним у межах справи про банкрутство ТОВ „Базіс-Авто" зупинено до закінчення експертного дослідження і отримання апеляційним господарським судом висновку експерта.

20.04.2018 через відділ документального забезпечення суду справу № 910/12809/16 за заявою ТОВ „Європа-Авто" про визнання Договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 16.10.2015 недійсним у межах справи про банкрутство ТОВ „Базіс-Авто" повернуто до Київського апеляційного господарського суду разом із висновком судової оціночно-будівельної експертизи № 10781/17-42 від 17.04.2018.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 поновлено апеляційне провадження у справі №910/12809/16 та призначено справу до розгляду на 24.05.2018 за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від арбітражного керуючого Тищенко Н.П., представника ТОВ „Європа-Авто" та представника ТОВ „Іновейшин Груп" надійшли пояснення по справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2018 клопотання ТОВ „Європа-Авто" про призначення у справі повторної експертизи задоволено, призначено у справі №910/12809/16 під час розгляду заяви ТОВ „Європа-Авто" про визнання Договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 16.10.2015 недійсним у межах справи про банкрутство ТОВ „Базіс-Авто" повторну оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Апеляційне провадження у справі №910/12809/16 за заявою ТОВ „Європа-Авто" про визнання Договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 16.10.2015 недійсним у межах справи про банкрутство ТОВ „Базіс-Авто" зупинено до закінчення експертного дослідження і отримання апеляційним господарським судом висновку експерта.

30.07.2018 до відділу документального забезпечення суду надійшов лист ОНДІСЕ від 26.07.2018 № 18-2706-3вих про погодження строків виконання експертизи, до якого долучено рахунок за проведення експертизи, а також клопотання експерта Шеремета М.С., що виконує повторну судову оціночно-будівельну експертизу у справі, про надання доступу до об`єкта дослідження.

Листом Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2018 № 09/2931/18 повідомлено ТОВ „Європа-Авто" про необхідність здійснити оплату судової експертизи відповідно до наданого рахунку. Крім того, з огляду на велике завантаження експертів ОНДІСЕ, зокрема через знаходження на виконанні понад десяти експертиз, у тому числі комісійних та комплексних, а також у зв`язку із виконанням співробітниками ОНДІСЕ науково-дослідних робіт, судом апеляційної інстанції надано письмову згоду щодо проведення експертизи у строк понад три місяці.

28.08.2018 до відділу документального забезпечення суду засобами електронного зв`язку надійшов лист ОНДІСЕ від 28.08.2018 №18-2706-4 вих, до якого долучено клопотання судового експерта Шеремета М.С. про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової експертизи, в якому останній просить надати на дослідження:

- якісні матеріали фотофіксації об`єкта на дату оцінки і достовірні матеріали з вихідними даними щодо показників об`єкта на дату оцінки (функціонального використання" об`ємно-планувального рішення, технічного стану, у т.ч. фізичного зносу основних конструктивних елементів, а також рівня і якості оздоблень (підлоги, стіни, стелі) та інженерного забезпечення (наявність і ступень готовності систем: електро-, водо, теплопостачання, водовідведення, вентиляції, кондиціювання, охоронної і пожежної сигналізації, пожежогасіння і т.і.). тощо), з огляду на те, що дані, що містяться в матеріалах справи, мають різну інформацію щодо ступеня інженерного облаштування об`єкта дослідження і його технічного стану;

- проект „Будівництво складських приміщень за адресою: вул. Миколи Закревського, 22 у Деснянському районі м. Києва, розроблений ТОВ „АТЛАС-ПРОЕКТ", затверджений на підставі наказу замовника (ТОВ „Базіс-Авто") від 26.11.2012 № 7;

- договір оренди, укладений між ТОВ „Європа-Авто" (орендар) та ТОВ „Базіс-Авто" (орендодавець) від 05.12.2014 із додатками та змінами;

- Технічні умови на підключення до міських інженерних мереж: електро-, водо-, теплопостачання і водовідведення нежитлової будівлі загальною площею 2 823,8 кв.м, що знаходиться за адресою: м, Київ, вул. Закревського Миколи, буд. 22, та Договори на їх постачання, що були укладені ТОВ "БАЗІС-АВТО" в період з 17.12.2012 по 16.10.2015, та ТОВ „Іновейшин Груп" після 16.10.2015:

- документи, що підтверджують виконання і розмір витрат, понесених ТОВ „Іновейшин Груп" на здійснення невід`ємних поліпшень нежитлової будівлі загальною площею 2 823.8 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Закревського Миколи, буд. 22 (проектно-кошторисна документація, договори і акти приймання-передачі виконаних робіт із підрядними організаціями, у тому числі на скриті роботи, а також документи, що підтверджують їх оплату) після 16.10.2015;

- довідку від ТОВ „Іновейшин Груп" про балансову вартість (первісну і залишкову) нежитлової будівлі загальною площею 2 823,8 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Закревського Миколи, буд. 22 , на момент до і після проведення невід`ємних поліпшень по вищезазначеній будівлі, або довідку від ТОВ „Іновейшин Груп" про балансову вартість (первісну і залишкову) невід`ємних поліпшень вищезазначеної будівлі; Форму 1 Баланс (Звіт про фінансовий стан) ТОВ „Іновейшин Груп" за період проведення невід`ємних поліпшень по вищезазначеній будівлі;

- документацію із землеустрою, що складалася для оформлення договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер: 8000000000:62:020: 0010 , площею 0.4102 га, між Київською міською радою та ТОВ „Базіс-Авто" від 20.11.2007 р.;

- документацію із землеустрою, що затверджена Рішенням Київської міської ради від 06.10.2016 № 235/1239 про передачу в оренду ТОВ „Іновейшин Груп" земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі на вул. Миколи Закревського, 22 у Деснянському районі м. Києва.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2018 поновлено апеляційне провадження за заявою ТОВ „Європа-Авто" про визнання Договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 16.10.2015 року недійсним у межах справи про банкрутство ТОВ „Базіс-Авто", призначено розгляд клопотання експерта по справі №910/12809/16 на 13.09.2018 за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2018 задоволено клопотання експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Шеремета М.С. про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової експертизи у справі №910/12809/16; зупинено апеляційне провадження у справі № 910/12809/16 за заявою ТОВ „Європа-Авто" про визнання Договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 16.10.2015 недійсним у межах справи про банкрутство ТОВ „Базіс-Авто" до закінчення експертного дослідження і отримання апеляційним господарським судом висновку експерта; вирішено інші процесуаьні питання.

25.06.2018 був утворений Північний апеляційний господарський суд на виконання Указу Президента "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" від 29.12.2017, згідно з яким були ліквідовані апеляційні господарські суди та утворені нові суди в апеляційних округах.

Частиною 5 статті 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду.

03.10.2018 в офіційному виданні Верховної Ради України "Голос України" № 185 (6940) було розміщено повідомлення голови Північного апеляційного господарського суду, згідно з яким днем початку роботи Північного апеляційного господарського суду визначено 03.10.2018.

Актом прийняття-передачі судової справи від 08.01.2019, справу № 910/12809/16 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2018, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Іновейшин Груп" передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Доманської М.Л., суддів: Верховець А.А., Отрюх Б.В.

Від Одеського науково-дослідного інституту експертиз Міністерства юстиції України до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/12809/16 та висновок експертів додаткової судової оціночно-будівельної експертизи № 18-2706 від 26.12.2018.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2019, крім іншого, поновлено апеляційне провадження у справі № 910/12809/16; апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Іновейшин Груп" на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.04.2017 у справі № 910/12809/16 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі; розгляд апеляційної скарги призначено на 20.02.2019

У зв`язку з перебуванням судді Верховця А.А. у відпустці 20.02.2019, згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №910/12809/16 у наступному складі: головуючий суддя: Доманська М.Л., судді: Отрюх Б.В., Пантелієнко В.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2019 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Іновейшин Груп" на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.04.2017 у справі № 910/12809/16 до свого провадження у новому складі суду, розгляд апеляційної скарги призначено на 27.03.2019.

У зв`язку з перебуванням судді Пантелієнка В.О. у відпустці, згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2019, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі № 910/12809/16 у наступному складі: головуючий суддя: Доманська М.Л., судді: Отрюх Б.В., Верховець А.А.

27.03.2019 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від апелянта надійшло клопотання, в якому останній просить суд викликати в судове засідання експертів ОНДІСЕ Шеремета М.С. та Мартина М.Г. та поставити перед експертами наведені у клопотанні питання.

27.03.2019 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від апелянта надійшло клопотання про призначення у справі № 910/12809/16 повторної комісійної судової оціночно-будівельної експертизи, проведення якої він просить доручити Харківському НДІ судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Іновейшин Груп" на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.04.2017 у справі № 910/12809/16 до свого провадження у новому складі суду, розгляд апеляційної скарги призначено на 17.04.2019

17.04.2019 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю „Європа-Авто" надійшли заперечення на клопотання про виклик експерта та призначення повторної комісійної експертизи у справі № 910/12809/16.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2019 було задоволено клопотання апелянта про виклик експертів, відкладено розгляд справи на 22.05.2019.

21.05.2019 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від судових експертів ОНДІСЕ Міністерства юстиції України Шеремета М.С. та Мартина А.Г. надійшли письмові пояснення із відповідями на запитання, що наведені у клопотанні апелянта про виклик експерта.

22.05.2019 представник Товариства з обмеженою відповідальністю „Європа-Авто" ознайомилася з текстом письмових пояснень судових експертів.

У судовому засіданні 22.05.2019 представник Товариства з обмеженою відповідальністю „Європа-Авто" підтримав своє клопотання про призначення у справі № 910/12809/16 повторної комісійної судової оціночно-будівельної експертизи. Представники ТОВ "Європа-Авто" та ліквідатор заперечили проти задоволення вказаного клопотання.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи представників учасників судового процесу дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про призначення у справі № 910/12809/16 повторної комісійної судової оціночно-будівельної експертизи, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 12 Закону України Про судову експертизу незалежно від виду судочинства та підстави проведення експертизи судовий експерт зобов`язаний провести повне дослідження і дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок.

В силу статті 107 Господарського процесуального кодексу України суд може призначити повторну експертизу тільки за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо).

Відповідно до положень статей 74, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

ТОВ Іновейшин Груп , заявляючи про те, що розрахунки та формули у висновку судового експерта не відповідають стандартам проведення експертиз, не вказують, в чому саме полягає така невідповідність, не доводять своїх аргументів.

В клопотанні не зазначено, в чому саме полягає невідповідність, суперечливість та необгрунтованість висновку судової експертизи.

Представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник ТОВ "Європа-Авто" та ліквідатор заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили суд залишити оскаржувану ухвалу без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Інші учасники судового процесу у судове засідання не з`явились, хоча були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Частиною 11 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Судова колегія, обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе продовжити розгляд апеляційної скарги за відсутності інших учасників провадження у справі, які не з`явилися у судове засідання, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, ГПК України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 255 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В даному випадку, відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон), застосовуються норми Закону в редакції, що діє з 19.01.2013.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 8 статті 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду м. Києва від 22.08.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Базіс-Авто . Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Європа-Авто до Товариства з обмеженою відповідальністю Базіс-Авто в розмірі 667 400,00 грн. Введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю Базіс-Авто . Здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Базіс-Авто за номером 34751 від 25.08.2016. Призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю Базіс-Авто арбітражного керуючого Тищенко Наталію Петрівну.

31.10.2016 до господарського суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Європа-Авто про визнання недійсним на підставі ст. 20 Закону договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 16.10.2015, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Базіс-Авто та Товариством з обмеженою відповідальністю Іновейшин Груп .

Оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції повністю задовольнив заяву ТОВ „Європа-Авто" про визнання недійсним Договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 16.10.2015, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яворською Н.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 636. Визнано недійсним Договір купівлі-продажу нежитлової будівлі (літ. Т; загальною площею 2 823,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Закревського Миколи, буд. 22; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 15140880000) від 16.10.2015, укладений між ТОВ „Базіс-Авто" та ТОВ „Іновейшин Груп", який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яворською Н.В. та зареєстровано в реєстрі за № 636.

З даним судовим рішенням апелянт не погодився.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції винесена з повним дослідженням матеріалів справи та є такою, що відповідає вимогам законодавства, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Частиною 2 ст. 20 вказаного Закону встановлено, що у разі визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника на підставах, передбачених частиною першою цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 16.10.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Базіс-Авто (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Іновейшин Груп (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яворською Н.В. та зареєстрований в реєстрі за №636 (далі - Договір від 16.10.2015), за яким продавець передав у власність покупця, а покупець прийняв у власність нежитлову будівлю (літ. Т), загальною площею - 2 823,8 квадратних метра, яка знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Закревського, 22.

У пунктах 2.1, 2.2 Договору від 16.10.2015 вказано, що згідно з довідкою №01-15/10-2015/01 про балансову вартість нежитлової будівлі, виданою Товариством з обмеженою відповідальністю Базіс-Авто 15.10.2015, залишкова балансова вартість предмета цього Договору (нежитлової будівлі (літ. Т), загальною площею - 2 823,80 квадратних метра, яка знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Закревського, 22) станом на 15.10.2015 становить 12 350 000,00 грн. Продаж нежитлової будівлі за домовленістю сторін вчиняється за 12 350 000,00 грн.

У п. 2.3 Договору від 16.10.2015 зазначено, що розрахунки за придбану нежитлову будівлю здійснюються покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця НОМЕР_1 в АТ Фортуна Банк м. Київ, МФО 300904, протягом 90 (дев`яносто) днів з дня підписання цього Договору. Також цим пунктом передбачено, що продавцем і покупцем може бути обумовлена інша форма розрахунку за даним договором, яка є не забороненою чинним законодавством України.

31.10.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю Європа-Авто звернулося до Господарського суду м. Києва у справі №910/12809/16 із заявою про визнання недійсним правочину, в якій ініціюючий кредитор просив суд у межах справи про банкрутство визнати недійсним укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Базіс-Авто та Товариством з обмеженою відповідальністю Іновейшин Груп Договір від 16.10.2015.

Вимоги у заяві та правові підстави визнання недійсним Договору від 16.10.2015 обґрунтовано положеннями ст. 20 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 вказаного Закону правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав:

боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;

боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку;

боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов`язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;

боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;

боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна;

боржник прийняв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю Європа-Авто у заяві про визнання недійсним правочину зазначало, що укладенням Договору від 16.10.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю Базіс-Авто безоплатно, без відповідних майнових дій іншої сторони було відчужено нежитлову будівлю, яка була єдиним активом боржника, що спричинило фінансову неспроможність боржника виконати його зобов`язання перед стягувачем на підставі рішення суду, а відтак, у свою чергу, призвело до порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Базіс-Авто .

Заявник у вказаній заяві також посилався на те, що відчуживши на підставі Договору від 16.10.2015 (формально оплатного) безоплатно, без відповідних майнових дій іншої сторони свій єдиний актив, боржник протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, взяв на себе зобов`язання (відчуження майна на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Іновейшин Груп ), в результаті виконання якого він став неплатоспроможним, а виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю стало неможливим, що є підставою для визнання недійсним такого правочину згідно зі ст. 20 Закону.

Разом з тим, доданими Товариством з обмеженою відповідальністю Іновейшин Груп до відзиву на заяву про визнання недійсним правочину виписками з банківського рахунку боржника підтверджується, що нежитлова будівля, яка була об`єктом купівлі-продажу за оспорюваним договором, зі сторони покупця оплачена в повному обсязі.

Як вбачається із вказаних виписок, на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Базіс-Авто НОМЕР_1 у ПАТ Фортуна-банк у період з 20.10.2015 по 20.11.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю Іновейшин Груп перераховано грошові кошти на загальну суму 12 350 000,00 грн. з призначенням платежу Оплата за придбання нежитлової будівлі (літ. Т), згідно з Договором купівлі-продажу нежитлової будівлі від 16 жовтня 2015 року №636 .

Таким чином, посилання заявника, як на підставу визнання недійсним Договору від 16.10.2015 на те, що боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог не знайшли у суді свого підтвердження, оскільки ці доводи спростовуються належними та допустимими доказами, якими є вищевказані виписки з банківського рахунку боржника НОМЕР_1 у ПАТ Фортуна-банк .

Проте, у ході вирішення спору до початку розгляду справи по суті заявником подано доповнення до заяви про визнання недійсним правочину, відповідно до яких правовими підставами визнання недійсним Договору від 16.10.2015 заявник визначає положення ч. 1 ст. 20 Закону, а саме те, що боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов`язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим .

Так, відповідно до закону, правочин може бути визнаний недійсним виключно з підстав, передбачених законом. Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені ст.ст. 215, 216 Цивільного кодексу України, ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України. Визнання договору недійсним є одним із способів захисту, який застосовується судом у випадках та порядку, визначеному цивільним законодавством.

Спеціальні підстави визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій встановлені ст. 20 Закону.

У поданій заяві, як на фактичні обставини щодо підстав визнання недійсним Договору від 16.10.2015 (у редакції доповнень до заяви про визнання недійсним правочину) заявник посилається на те, що за наслідками укладення спірного правочину боржником було продано нежитлову будівлю (літ. Т), загальною площею - 2823,80 квадратних метра, яка знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Закревського, 22, за ціною значно нижчою від ринкової, внаслідок чого майна боржника стало недостатньо для виконання вимог кредиторів, відтак цей правочин призвів до неплатоспроможності боржника та призвів до неможливості виконання зобов`язань перед кредиторами.

За твердженнями заявника боржник, відчуживши нежитлову будівлю позбавився основних засобів-активів, наявність яких у боржника давало гарантію кредиторам хоча б на часткове повернення боргу, а після переказу боржником коштів від продажу єдиного майнового активу на рахунки засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю Базіс-Авто та афілійованих з ними осіб виконання його грошових зобов`язань перед кредиторами повністю стало неможливим.

За правовою концепцією законних очікувань право вимоги до боржника прирівнюється до права власності. Законні очікування розглядаються як елемент верховенства права та юридичної визначеності. Законні очікування в справі про банкрутство відповідно до приписів статті 20 Закону є об`єктом правового, у тому числі судового захисту (охорони).

Наведене означає, що з моменту виникнення права вимоги до боржника, останній, по суті, володіє й управляє майном, права на яке мають інші особи, і боржник має враховувати цю обставину. Право на майно належить кредитору, допоки боржник не розрахується з кредитором. Звідси, вважається, що в цей період зменшення боржником своїх майнових активів шкодить кредиторам. Усі розпорядження майном боржника, які вчинені протягом року до дня порушення справи про банкрутство у межах справи про банкрутство можна поставити під сумнів, якщо кредитор не отримає задоволення своїх вимог (можна визнати недійсними угоди і повернути майно до ліквідаційної маси).

Аналогічні правові висновки викладено Верховним Судом України у постанові від 13.04.2016 за наслідками перегляду постанови Вищого господарського суду України від 23.12.2015 у справі №908/4804/14.

Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний правочин був укладений боржником 16.10.2015, саме в той час, коли у Київському апеляційному господарському суді перебувала на розгляді його апеляційна скарга на рішення Господарського суду м. Києва ТОВ Європа-Авто про стягнення 650 000,00 грн. авансового платежу, 220 000,00 грн. штрафу та 17 400,00 грн. витрат зі сплати судового збору. За наслідками апеляційного перегляду вказане рішення залишене без змін.

Разом з тим, незважаючи на наявність зобов`язання перед заявником за рішенням суду, про яке боржнику було відомо, Товариство з обмеженою відповідальністю Базіс-Авто за Договором від 16.10.2015 відчужило на користь покупця свій єдиний актив за ціною значно нижче ринкової, і як наслідок таке відчуження майна спричинило стійку фінансову неспроможність боржника.

У матеріалах справи наявна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 06.09.2016 № 67394925, з якої видно, що нежитлова будівля (літ. Т), загальною площею - 2 823,80 квадратних метра, яка знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Закревського, 22, яка була відчужена за Договором від 16.10.2015, була єдиним активом Товариства з обмеженою відповідальністю Базіс-Авто .

За умовами Договору від 16.10.2015 відбулося відчуження вищевказаного майна за 12 350 000,00 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку, які містяться в матеріалах справи.

Місцевий господарський суд, встановивши, що продаж нежитлової будівлі за оспорюваним правочином було здійснено за 12 350 000,00 грн., в той час як за результатами проведення незалежної оцінки (Звіт про оцінку нежитлової будівлі від 20.01.2017 міститься в матеріалах справи) встановлено, що ринкова вартість об`єкта оцінки - нежитлової будівлі, загальною площею 2 823,8 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Закревського Миколи, буд. 22, (літ. Т), станом на 16.10.2015 становила 20 808 900 грн., тобто на понад 40% нижче його ринкової вартості, дійшов висновку про наявність підстав для визнання його недійсним згідно зі ст. 20 Закону.

В свою чергу, на підтвердження того, що дійсна вартість об`єкту нерухомості, придбаного ТОВ „Іновейшин Груп" 16.10.2015 становила 12 350 000,00 грн., як це було зазначено у спірному договорі, ТОВ „Іновейшин Груп" суду апеляційної інстанції надано звіт від 25.09.2015 про оцінку майна - нежитлової будівлі, загальною площею 2 823,8 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Закревського Миколи, буд. 22, (літ. Т), складений на підставі договору № 63/09 від 21.09.2015, який долучено до матеріалів справи, та встановлено, що ринкова вартість спірної будівлі станом на 25.09.2015 складає 12 275 482,00 грн.

Враховуючи, що наявні у справі докази ринкової вартості нежитлового приміщення, відчуженого за спірним правочином, є взаємно суперечливими, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2017, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 16.11.2017, призначено у справі № 910/12809/16 під час розгляду заяви ТОВ „Європа-Авто" про визнання Договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 16.10.2015 недійсним у межах справи про банкрутство ТОВ „Базіс-Авто" судову оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення експерта поставлено наступне питання: „яка була ринкова вартість нежитлової будівлі, загальною площею 2 823,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Закревського Миколи, буд. 22, літ. „Т" станом на 16.10.2015?".

20.04.2018 через відділ документального забезпечення суду справу № 910/12809/16 за заявою ТОВ „Європа-Авто" про визнання Договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 16.10.2015 недійсним у межах справи про банкрутство ТОВ „Базіс-Авто" повернуто до Київського апеляційного господарського суду разом із висновком судової оціночно-будівельної експертизи № 10781/17-42 від 17.04.2018.

Відповідно до вказаного висновку, ринкова вартість об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі (літ. „Т"), загальною площею 2 823,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Закревського Миколи, буд. 22, в цінах та станом на 16.10.2015 складала 13 814 000,00 грн.

Судовим експертом було встановлено, що найбільш ефективним використанням об`єкту оцінки є торгівельний заклад і встановлено, що саме за таким функціональним призначенням об`єкт використовується станом на дату проведення оцінки.

Згідно з пунктом 47 Національного стандарту № 1 „Загальні засади оцінки майна і майнових прав" (далі Національний стандарт № 1) порівняльний підхід ґрунтується на врахуванні принципів заміщення та попиту і пропонування.

За таких обставин, в силу положень Національного стандарту № 1 зазначених вище, експерт зобов`язаний був проаналізувати ціни продажу (пропонування) на подібне майно тобто, нежитлові приміщення торгового призначення.

Проте, експерт дійшов висновку про те, що вартість нерухомого майна слід визначати як вартість „складського приміщення".

Враховуючи встановлені судом суперечності вказаного експертного висновку, з метою встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для вирішення спору у даній справі, а також для роз`яснення питань, що виникли при вирішенні спору і потребують спеціальних знань, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду ухвалою суду від 05.07.2018 задовольнила клопотання ТОВ „Європа-Авто" про призначення у справі повторної оціночно-будівельної експертизи.

Як вже зазначалося, від Одеського науково-дослідного інституту експертиз Міністерства юстиції України до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/12809/16 та висновок додаткової судової оціночно-будівельної експертизи № 18-2706 від 26.12.2018.

Відповідно до вказаного висновку, складеного судовими експертами Шеремет М.С. та Мартин А.Г., ринкова вартість об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі (літ. „Т"), загальною площею 2 823,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Закревського Миколи, буд. 22, в цінах та станом на 16.10.2015 складала 24 000 000,00 грн.

Апелянт, не погодившись з висновком експерта, подав клопотання про призначення повторної комісійної судової експертизи, судова колегія дійшла висновку про його необґрунтованість, з огляду на наступне.

Твердження апелянта стосовно того, що експертами в порушення ухвали від 05.07.2018 у даній справі було проведено не повторна оціночно-будівельна експертиза, а додаткова оціночно-будівельна експертиза відхиляються судовою колегією, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5), у разі коли призначена первинна, додаткова, повторна або комплексна експертиза за процесом дослідження чи наданими об`єктами не є такою по суті, керівник експертної установи проведення відповідної експертизи, а у вступній частині висновку зазначаються мотиви зміни її процесуального визначення відповідно до законодавства.

Враховуючи, що для проведення експертизи експертами було запитано додаткові документи, перелік яких міститься на аркуші 2-3 висновку, керівником експертної установи було організоване проведення додаткової експертизи.

Відповідні мотиви зміни процесуального визначення експертизи наведено у вступній частині висновку на аркуші 4.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що відповіді експертів на питання, які були поставлені апелянтом щодо проведеної експертизи, повністю спростовують доводи апелянта стосовно того, що висновок додаткової експертизи викликає обґрунтовані сумніви щодо його правильності.

Суд вважає за необхідне зазначити декілька відповідей, наданих експертами на запитання апелянта, які спростовують сумніви останнього щодо проведеної судової експертизи.

Питання: Чим керувався експерт (експерти), здійснюючи порівняння досліджуємого об`єкту (визначеному експертом в останньому абзаці стор. 4 Висновку, як нежитлова будівля ... знаходиться у найбільш віддаленій від історичного центру міста місцевості Вигурівщина-Троєщина ... з об`єктом порівняння МІ, що являє собою будівлю торгівлі ... в діючому центрі Олімпійський ... , наведений експертом на стор. 31 Висновку? Які загальні риси притаманні цим двом об`єктам? Якими нормами з питань проведення оціночно- будівельної експертизи при цьому керувався експерт?

Пояснення експертів по питанню: "Зміст питання містить завідомо неправдиву інформацію. Так, адвокат у наступному питанні посилається на об`єкти порівняння, наведені на стор. 27-28 Висновку , тобто розуміючи, що саме на стор. 27 Висновку наведено опис Об`єкту порівняння № 1 - Бальзака вул., 85, недобудоване приміщення ТЦ, готовність 95%, загальна 2400 кв.м, ділянка 1746.8 кв.м, цільове призначення - землі громадської та житлової забудови, фасад, червона лінія, комунікації, власність, 1800000у.е. (750 $ /кв.м)... , вказує на стор. 31, де наведено розрахунок з описом прийнятого для Об`єкту порівняння № 1 коригування на розміщення в будівлі (поверховість) ...на прикладі, оренди приміщень в діючому торговому центрі Олімпійський ... .

Питання: Якими саме науковими методами та нормативним документом керувався експерт при здійсненні розрахунків на сторінках 18-27 Висновку?

Пояснення експертів по питанню: "В обґрунтуванні, що передуще питанню, адвокат сам констатує, що На сторінках 18-27 Висновку експертами наведені розрахунки за методом непрямої капіталізації доходу .

Дійсно експертами на сторінках 18-27 Висновку у відповідності до положень Національного стандарту № 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав і Національного стандарту № 2 Оцінка нерухомого майна проведено визначення вартості об`єкта дослідження за дохідним підходом із використанням методу непрямої капіталізації доходу (дисконтування грошового потоку) із дотриманням послідовності оціночних процедур, наведених адвокатом в обґрунтуванні, що передуще питанню:

- обґрунтування періоду прогнозування проведено для першої прогнозної моделі на стор. 21-22 Висновку (п. 1), для другої прогнозної моделі на стор. 25 Висновку (п. 1);

- прогнозування валового доходу, операційних витрат та чистого операційного доходу (рентного доходу) за роками, кварталами або місяцями в межах прогнозованого періоду та в порядку згідно з пунктами 12, 13 і 17 цього Стандарту проведено для першої прогнозної моделі на стор. 22-23 Висновку (п. 2, п. 3, п. 4, п. 5), для другої прогнозної моделі на стор. 25-26 Висновку (п. 2, п. З, п. 4);

- обґрунтування вибору оціночної процедури визначення ставки дисконту та її розрахунок проведено для першої прогнозної моделі на стор. 23-24 Висновку (п. 6), для другої прогнозної моделі на стор. 26 Висновку (п. 5);

- визначення поточної вартості грошового потоку як суми поточної вартості чистого операційного доходу (рентного доходу) проведено для першої прогнозної моделі на стор. 24 Висновку у рядку Дійсна (поточна) вартість грошового потоку, грн. Таблиці 2, для другої прогнозної моделі на стор. 26 Висновку у рядку Дійсна (поточна) вартість грошового потоку, грн. Таблиці 3;

- прогнозування вартості реверсії та розрахунок її поточної вартості проведено для першої прогнозної моделі на стор. 24 Висновку (п. 7) та у рядках Майбутня вартість реверсії, грн. і Дійсна (поточна) вартість реверсії, грн. Таблиці 2, для другої прогнозної моделі на стор. 26 Висновку (п. 5) та у рядках Майбутня вартість реверсії, грн. і Дійсна (поточна) вартість реверсії, грн. Таблиці 3;

- визначення вартості об`єкта оцінки як суми поточної вартості грошового потоку та поточної вартості реверсії проведено для першої прогнозної моделі на стор. 24 Висновку у рядках Вартість об`єкту, грн. і Вартість об`єкту, грн. (з округленням до млн.грн.) Таблиці 2, для другої прогнозної моделі на стор. 26 Висновку (п. 5) та у рядках Вартість об`єкту, грн. і Вартість об`єкту, грн. (з округленням до млн.грн.) Таблиці 3.

Із поставленого питання та наведеного адвокатом обґрунтування, що йому передуще, незрозуміло яким саме вимогам стандарту не відповідають наведені на стор. 18-27 Висновку розрахунки, включаючи формули (відсутнє будь-яке посилання на конкретний текст Висновку), при тому, що ні Національний стандарт № 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , ані Національний стандарт № 2 Оцінка нерухомого майна формули в математичному позначенні не містять.

Також, не зрозуміло, що мала на увазі адвокат, стверджуючи, що на стор. 25-27 Висновку відсутні такі оціночні процедури як порівняння ціни продажу (ціни пропонування) щодо подібного майна , так як визначення вартості об`єкта дослідження за порівняльним підходом проведено на стор. 27-36 Висновку, а оціночної процедури, що виконані у відповідності до п. 15 Національного стандарту № 2 Оцінка нерухомого майна , щодо визначення ставки дисконту наведені на стор. 23-24 Висновку (п. 6), та, у т.ч. містять посилання на роздруківки оголошень по торгових приміщеннях м. Києва, які були представлені одночасно, як на ринку купівлі-продажу, так і на ринку оренди (а. 199 - 211 Висновку (додатки), де проведене порівняння цін пропозицій річної орендної плати до цін пропозиції до продажу."

Судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на те, що апелянт, заперечуючи проти того, що експертами застосовано неправомірний метод здійснення розрахунків для визначення вартості нежилого приміщення, в протиріччя наявного в матеріалах справи висновку, інших доказів не подав та відповідних методів не навів.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Згідно ст. 99 ГПК України у разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, розяснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобовязаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

Згідно до ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідно до ст. 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Оскільки колегією суддів не було встановлено підстав для твердження про необ`єктивність висновку судового експерта, останній є належним доказом в розумінні статей 76, 79 ГПКУкраїни.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу апелянта, що у відповідності до ст. 99 ГПК України у разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу, в справі вже наявна додаткова експертиза, яка прийнята судом, як належний доказ.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що укладенням Договору від 16.10.2015 та переведенням отриманих на його підставі коштів на рахунки засновників (учасників) боржника та афілійованих з ними осіб, боржника позбавлено єдиного майнового об`єкту, право на задоволення вимог з вартості якого належало заявнику та іншим кредиторам, на погашення яких не було вжито жодних заходів, й виконання його грошових зобов`язань перед кредиторами повністю стало неможливим.

Як вбачається з матеріалів справи, саме наявність заборгованості перед заявником у розмірі 887 400,00 грн., яка існувала на момент укладення Договору від 16.10.2015, й підтверджена рішенням Господарського суду м. Києва від 09.07.2015 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2015 у справі №910/14829/15, стала підставою для порушення справи №910/12809/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Базіс-Авто .

Все вищевикладене в сукупності обґрунтовує правову позицію та доводить, що укладення оспорюваного правочину призвело до неплатоспроможності боржника, а причинно-наслідковий зв`язок між укладенням цього правочину, взяттям боржником зобов`язань за ним та його неплатоспроможністю і неможливістю виконати зобов`язання перед кредиторами підтверджується висновками наявного у матеріалах справи Звіту про фактичні результати аналізу фінансово-господарської діяльності боржника №12-2017/1 від 27.01.2017 та висновком додаткової судової оціночно-будівельної експертизи № 18-2706 від 26.12.2018

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірних висновків, погоджуючись з доводами заявника, викладеними ним у заяві про визнання недійсним правочину (у редакції доповнень до неї), вважачи їх обґрунтованими, доведеними та підтвердженими матеріалами справи, тому Договір від 16.10.2015, за яким боржником відчужено нежитлову будівлю, загальною площею 2 823,8 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Закревського Миколи, буд. 22, (літ. Т), правомірно був визнаний недійсним на підставі ч. 1 ст. 20 Закону.

Відповідно до ч. 2 статті 20 Закону встановлено, що у разі визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника на підставах, передбачених частиною першою цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії.

Частиною 3 ст. 20 вказаного Закону передбачено, що кредитор за недійсним правочином (договором) або спростованою майновою дією має право вибору: погашення свого боргу в першу чергу в процедурі банкрутства або виконання зобов`язання боржником у натурі після припинення провадження у справі про банкрутство.

З огляду на наведені норми законодавства, Товариство з обмеженою відповідальністю Іновейшин Груп зобов`язане повернути в ліквідаційну масу у власність Товариства з обмеженою відповідальністю Базіс-Авто набуте ним за Договором від 16.10.2015 майно, а саме нежитлову будівлю (літ. Т), загальною площею - 2 823,8 квадратних метра, яка знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Закревського, 22.

У відповідності до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доводи, наведені апелянтом в апеляційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі.

У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Іновейшин Груп", зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції від 10.04.2017 у справі № 910/12809/16. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування оскаржуваної ухвали у даній справі, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 269, 270, 271, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Іновейшин Груп" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 10.04.2017 у справі № 910/12809/16 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/12809/16 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову Північного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст постанови підписаний 27.05.2019.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді Б.В. Отрюх

А.А. Верховець