Рішення

від 22.05.2019 по справі 910/2071/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.05.2019Справа № 910/2071/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Пукшин Л.Г., за участю секретаря судового засідання Бугаєнко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

За позовом Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (01019, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39/41)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромметторг" (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8)

про стягнення 504850,70 грн.

за участю представників сторін

від позивача: Пясецький П.Г.

від відповідача: Дайнека П.В.

В судовому засіданні 22.05.2019, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромметторг" про стягнення 504 850,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 27.05.2009 між ним та Київською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Максимовича Михайла, 6 (колишня Онуфрия Трутенка). В період з березня по квітень 2017 року між позивачем та відповідачем було укладено ряд договорів купівлі-продажу основних фондів за вищевказаною адресою, за умовами яких відповідач зобов`язався компенсувати позивачу витрати понесені на сплату орендної плати за користування земельною ділянкою. За доводами позивача, зважаючи на укладений між КМР та позивачем договір від 18.12.2018 про розірвання договору оренди земельної ділянки, а також враховуючи несплату відповідачем з червня 2018 року компенсаційних витрат по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою, у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 504 850,70 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.03.2019.

18.03.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідача зазначає, що у позивача припинився обов`язок по оплаті орендної плати за землю з моменту відчуження нерухомого майна по договорам купівлі-продажу. Тому, відсутні будь-які суми, які підлягають компенсації зі сторони відповідача. Крім того, відповідач звертає увагу, що у 2018 році сплатив на корись позивача 452000,99 грн.

Підготовче судове засідання, яке призначене на 20.03.2019, не відбулось у зв`язку з направленням судді Пукшин Л.Г. до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для продовження співбесіди у межах процедури кваліфікаційного оцінювання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2019 суд призначив підготовче засідання на 10.04.2019.

04.04.2019 до суду надійшла відповідь на відзив, у якому позивач зазначає, що договір про розірвання Договору оренди земельної ділянки було укладено 18.12.2019, тобто, компенсація з боку відповідача повинна була здійснюватись по грудень 2018 року. Позивач зауважує, що за вищевказаний період ним було сплачено до бюджету 1 256 851,70 з ПДВ, при цьому відповідачем фактично компенсовано було лише 752 000,99 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи доказами. Тобто, станом на 22.01.2019 заборгованість відповідача щодо компенсації витрат за користування земельною ділянкою складає 504 850,70 грн з ПДВ.

10.04.2019 до канцелярії суду надійшли заперечення відповідача, у яких останній зауважує, що дійсно умовами договору купівлі-продажу було передбачено обов`язок компенсувати витрати позивача понесені на сплату орендної плати за користування земельною ділянкою, проте, договори не містять жодної згадки про те, що така компенсація має суперечити діючому законодавству.

У судовому засіданні 10.04.2019, за участю представників сторін, суд долучив до матеріалів справи подане позивачем клопотання з платіжними дорученнями, копіями податкових накладних та протоколом обшуку, та відклав підготовче засідання на 24.04.2019.

11.04.2019 до суду надійшла заява позивача про приєднання до матеріалів справи доказів направлення відповідачу копії документів разом з супровідним листом від 10.04.2019.

У судовому засіданні 24.04.2019 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 22.05.2019 та продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів.

14.05.2019 через загальний відділ діловодства господарського суду надійшла заява про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів, а саме: довідку про заборгованість, рахунки-фактури, докази направлення відповідачу вищевказаних доказів.

У судовому засіданні 22.05.2019 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та перейти до розгляду справи по суті, у відповідності до ч. 6 ст. 183 ГПК України.

Суд заслухав представника позивача, який підтримав позовні вимоги, надав пояснення по суті спору та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечував, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

27 травня 2009 року між Київською міською радою (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (змінено назву на Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - договір оренди), відповідно до якого орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 03.04.2001 №253/1230, від 10.07.2003 року №657/817, від 18.12.2008 року №863/863 за Актом приймання-передачі від 30.06.2009 передав, а орендар прийняв в оренду (довгострокове платне користування на 25 років) земельну ділянку розміром 0,5708 га, що знаходиться у Голосіївському районі м. Києва по вул . Онуфрія Трутенка, 6 (кадастровий номер - 8000000000:79:351 :0008 ).

Відповідно до п. 4.2. договору оренди річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 4 відсотків від її нормативної грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Згідно з витягом з технічної документації № Ю-22702/2008 Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.08.2008 року № 655 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 6443325,51 грн.

Відповідно до Свідоцтва на право власності на майновий комплекс Серія МК № 010002915 від 30.05.2000 року майновий комплекс складається з нерухомого майна основних фондів у складі: головного корпусу літера "А", складу літера "Б", холодного сховища з прибудовою (літера Д), теплого сховища літера "Е", холодного сховища - складу магазину (літера Ж), майстерні-гаражу (літера В) загальною площею 3338,3 кв.м та об`єктів інженерної інфраструктури власником якої є ПрАТ "Укрпрофоздоровниця".

Протягом 2017 року між ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" (надалі- позивач) та ТОВ "УКРПРОММЕТОРГ" (надалі - відповідач) було укладено ряд договорів купівлі - продажу основних фондів розташованих за адресою: м. Київ, вул. Максимовича Михайла,6 (колишня Онуфрія Трутенка) , а саме:

- договір купівлі - продажу від 06.04.2017 року будівлі головного корпусу (літера А) загальною площею 958.8 кв.м., який зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно за № 1838 та підтверджено Актом приймання - передачі до договору купівлі - продажу будівлі головного корпусу (літера А) від 06.04.2017 року;

- договір купівлі - продажу від 03.04.2017 року будівлі складу (літера Б) загальною площею 1342.6 кв.м., який зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно за № 1766 та підтверджено Актом приймання - передачі до договору купівлі - продажу будівлі складу (літера Б) від 06.04.2017 року;

- договір купівлі - продажу від 03.04.2017 року будівлі теплого сховища (літера Е) загальною площею 320.3 кв.м., який зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно за № 1769 та підтверджено Актом приймання - передачі до договору купівлі - продажу будівлі теплого сховища (літера Е) від 03.04.2017 року;

- договір купівлі - продажу від 20.03.2017 року будівлі майстерні гаражу (літера В) загальною площею 74.7 кв.м., який зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно за № 1476 та підтверджено Актом приймання - передачі до договору купівлі - продажу будівлі майстерні гаражу (літера В) від 20.03.2017 року;

- договір купівлі - продажу від 20.03.2017 року будівлі холодного сховища (літера Д) загальною площею 282.8 кв.м., який зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно за № 1479 та підтверджено Актом приймання - передачі до договору купівлі - продажу будівлі холодного сховища (літера Д) від 20.03.2017 року.

Відповідно до умов договору купівлі - продажу покупець зобов`язується компенсувати продавцю витрати понесені на сплату орендної плати за користування земельною ділянкою (кадастровий номер - 8000000000 : 79:351:0008 ), на якій знаходиться об`єкт, не раніше дати укладення договору купівлі-продажу до моменту укладення покупцем договору оренди на цю земельну ділянку з Київської міською радою (п. 3 договору купівлі-продажу).

18 грудня 2018 року між Київською міською радою та позивачем був укладений договір про розірвання договору оренди земельної ділянки від 27.05.2009.

З доданих до матеріалів справи платіжних доручень та податкових декларацій вбачається, що всі грошові зобов`язання позивача перед Київською міською радою щодо оренди земельної ділянки виконано в повному обсязі.

Після сплати позивачем орендної плати за користування земельною ділянкою на користь держави, на адресу відповідача виставлялись відповідні рахунки-фактури, на підставі яких останній зобов`язаний був здійснити компенсацію позивачу понесених витрат по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою.

Оскільки, за доводами позивача, починаючи з червня 2018 року відповідач припинив здійснювати відповідну компенсацію, позивач звернувся до останнього з листом-вимогою вих. №03-06/1516 від 20.12.2018 про сплату в строк до 10.01.2019 заборгованості за користування земельною ділянкою в період з червня по листопад 2018 року.

Дана вимога була отримана відповідачем 27.12.2018, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення №0101908504241, проте, залишена останнім без відповіді та задоволення, що стало наслідком звернення позивача з позовом до суду про стягнення 504 850,70 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, у 2017 році між сторонами було укладено ряд договорів купівлі - продажу основних фондів розташованих за адресою: м. Київ, вул. Максимовича Михайла,6 (колишня Онуфрія Трутенка), а саме: договір купівлі - продажу від 06.04.2017, договір купівлі - продажу від 03.04.2017, договір купівлі - продажу від 03.04.2017 договір купівлі - продажу від 20.03.2017, договір купівлі - продажу від 20.03.2017, згідно умов яких відповідач зобов`язався компенсувати позивачу витрати понесені на сплату орендної плати за користування земельною ділянкою, на якій знаходиться об`єкт, не раніше дати укладення договору купівлі-продажу до моменту укладення покупцем договору оренди на цю земельну ділянку з Київської міською радою.

Компенсація витрат за користування земельною ділянкою встановлювалась у розмірі 4% від її нормативної грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснювалось з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. Дана вимога виходить з договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер - 8000000000:79:351:0008) розташованої за адресою: м. Київ, вул. Максимовича Михайла,6 (колишня Онуфрія Трутенка, укладеного 27.05.2009 року між Київською міською радою з однієї сторони та Закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця".

З матеріалів справи вбачається, що після сплати позивачем орендної плати за користування земельною ділянкою на підставі договору від 27.05.2009, відповідачу виставлялись відповідні рахунки-фактури на компенсацію земельного податку за користування земельною ділянкою в період з червня 2017 року по грудень 2018 року на загальну суму 1 256 851,69 грн.

При цьому, з наявної у матеріалах справи довідки про заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромметторг" №03-06/415 від 07.05.2019 вбачається, що сплата відповідачем компенсації земельного податку за користування земельною ділянкою була здійснена останнім лише на суму 752 000,99 грн. Тобто, станом на момент розгляду спору, залишок непогашеної перед позивачем компенсації складає 504 850,70 грн.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Враховуючи, що в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов договорів відповідач не здійснив компенсацію витрат позивача за користування земельною ділянкою в повному обсязі, тобто, не виконав своїх зобов`язання належним чином, суд приходить до висновку, що оскільки сума заборгованості по компенсації земельного податку за користування земельною ділянкою належним чином доведена, документально підтверджена та відповідачем не спростована, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 504 850,70 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця".

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромметторг" (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8; ідентифікаційний код 31746996) на Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (01019, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 39/41; ідентифікаційний код 02583780) компенсацію витрат за користування земельною ділянкою (кадастровий номер 8000000000 : 79 : 351 :0008), яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Максимовича Михайла 6, у розмірі 504 850 (п`ятсот чотири тисячі вісімсот п`ятдесят) грн 70 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 572 (сім тисяч п`ятсот сімдесят дві) грн 76 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29.05.2019

Суддя Л. Г. Пукшин