Рішення

від 27.05.2019 по справі 916/689/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" травня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/689/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Топольницькій Б.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Запша О.М. керівник;

від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства «КОНСТ - ДЕЛЬТА» до відповідача Приватного підприємства «Універсальні корабельні сервіси України» про стягнення 27236,38грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «КОНСТ - ДЕЛЬТА» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Універсальні корабельні сервіси України» 25632,63грн.

В обґрунтування позовної заяви Приватне підприємство «КОНСТ - ДЕЛЬТА» посилається на неналежне виконання Приватного підприємства «Універсальні корабельні сервіси України» умов укладеного між сторонами договору суборенди нежитлового приміщення №02/4-18 від 01.05.2018р. щодо своєчасної сплати орендної плати.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.03.2019р. було відкрито провадження у справі №916/689/19, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду по суті на 18.04.2019р. о 11:00.

16.04.2019р. за вх.суду№2-1774/19 позивач надав до суду уточнення позовних вимог в якій просить стягнути з відповідача 27236,38грн.

В судовому засіданні від 18.04.2019р. було оголошено перерву по 14.05.2019р. о 12:00, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.04.2019р. викликано сторін у судове засідання на 14.05.2019р. о 12:00.

В судовому засіданні від 14.05.2019р. було оголошено перерву по 27.05.2019р. о 12:00, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.05.2019р. викликано сторін у судове засідання на 27.05.2019р. о 12:00.

22.05.2019р. за вх.суду№10125/19 позивач надав до суду заяву про залучення документів.

В судовому засіданні від 27.05.2019р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі №916/689/19.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

01.05.2018р. між Приватним підприємством Конст-Дельта (позивач, Орендар) та Приватним підприємством Універсальні корабельні сервіси України (відповідач, Суборендар) було укладено договір суборенди нежитлового приміщення №02/4-18 (далі договір), відповідно якого Орендар передав у платне користування Суборендарю нежитлове приміщення №402, площею 20,2кв.м, що знаходиться за адресою: м. Ізмаїл, пр. Миру, 25 Б, у ЦД Дельта (п.1.1. договору).

Відповідно пп. 2.3.3. п. 2.3 Суборендар зобов`язаний вчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату відповідно до умов договору.

Згідно п.3.1. договору договір набирає чинності з 01.05.2018р., з моменту підписання акту приймання-передачі та діє до 31.12.2018р., а в частині грошових зобов`язань до повного виконання Суборендарем своїх грошових зобов`язань перед Орендарем. Закінчення строку дії договору не звільняє Суборендаря від фінансових зобов`язань та від відповідальності за порушення умов договору.

Відповідно до п.п.5.2.,5.5 договору орендна плата за користування об`єктом оренди складає 280,00грн. за 1кв.м., у сумі 5656,00грн. Розрахунковим періодом приймається календарний місяць. Граничним строком внесення орендної плати є 5 число поточного місяця. Орендна плата сплачується Суборендарем щомісяця, не пізніше 5 числа поточного місяця.

Пунктом 10.2. договору сторони встановили, що у випадку несвоєчасної або не в повному обсязі сплати орендної плати, Суборендар сплачує Орендарю суму заборгованості і пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення внесення орендної плати окремо.

01.05.2018р. між сторонами був підписаний акт приймання - передачі нежитлового приміщення.

13.08.2018р. між сторонами було підписано додаткову угоду №1 відповідно до якої з 01.09.2018р. орендна плата за користування об`єктом суборенди складає 300,00грн. за 1кв.м., що становить 6060,00грн. на місяць.

14.11.2018р. сторони підписали додаткову угоду №2 до договору якою продовжили строк дії договору до 31.12.2019р.

29.03.2019р. між сторонами було підписано додаткову угоду №3 якою сторони, у зв`язку із зверненням Суборендаря з листом про відмову від договору, встановили термін дії договору до 31.03.2019р.

Як вказує позивач, відповідачем не були сплачені рахунки - фактури №Ко-0000871 від 01.10.2018р. (орендна плата-пеня на суму 101,61грн.), №Ко-0000952 від 01.11.2018р. (орендна плата за листопад 2018р. на суму 6060,00грн.), №Ко-0000974 від 01.11.2018р. (орендна плата-пеня на суму 113,56грн.), №Ко-0001030 від 01.12.2018р. (орендна плата за грудень 2018р. на суму 6060,00грн.), №Ко-0001072 від 01.2.2018р. (орендна плата-пеня на суму 119,54грн.), №Ко-0000043 від 01.01.2019р. (орендна плата за січень 2019р. на суму 6060,00грн.), №Ко-0000083 від 02.01.2019р. (орендна плата-пеня на суму 251,03грн.), №Ко-0000144 від 01.02.2019р. (орендна плата за лютий 2019 року на суму 6060,00грн.), №Ко-0000183 від 01.02.2019р. (орендна плата-пеня на суму 376,55грн.), №Ко-0000288 від 01.03.2019р. (орендна плата - пеня на суму 430,34грн.), №Ко-0000388 від 01.04.2019р. (орендна плата за березень 2019р. на суму 6060,00грн.), №Ко0000388 від 01.04.2019р. (орендна плата-пеня на суму 1060,00грн.).

Позивач зазначає, що остання плата за користування приміщенням була внесена Приватним підприємством Універсальні корабельні сервіси України у жовтні 2018 року. З листопада 2018 року орендна оплата за Договором суборенди нежитлового приміщення № 02/4-18, приватним підприємством Універсальні корабельні сервіси України не вносилась. 14.03.2019р. відповідач вніс оплату, сплативши орендну плату у сумі 5000,00грн., яка була зарахована в рахунок орендної плати за листопад 2018р., залишок оплати за рахунком-фактурою №Ко-0000952 від 01.11.2018р. складає 1060,00грн.

Таким чином, як стверджує позивач, станом на 31.03.2019 р. за приватним підприємством Універсальні корабельні сервіси України утворилась заборгованість з оплати орендної плати (у т.ч. пені) за договором суборенди нежитлового приміщення №02/4-18 від 01.05.2018р. у розмірі 27236,38грн. У листі від 01.03.2019р. керівник приватного підприємства Універсальні корабельні сервіси України підтвердив наявність заборгованості, а також обов`язок сплатити її.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача заборгованість у сумі 27236,38грн.

Відповідач в засідання суду не з`явився, відзиву на позов не надав, своїм правом на захист не скористався.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 175 Господарського процесуального кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що 01.05.2018р. між позивачем та відповідачем було укладено договір суборенди нежитлового приміщення №02/4-18, відповідно якого позивач передав у платне користування відповідачу нежитлове приміщення №402, площею 20,2кв.м, що знаходиться за адресою: м. Ізмаїл, пр. Миру, 25 Б, у ЦД Дельта .

Відповідно до ст.774 Цивільного кодексу України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

29.03.2019р. між сторонами було підписано додаткову угоду №3 якою сторони, у зв`язку із зверненням відповідача з листом від 01.03.2019р. про відмову від договору, встановили термін дії договору до 31.03.2019р.

Згідно ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, умовами п.5.2. договору в редакції додаткової угоди №1 від 13.08.2018р. орендна плата за користування об`єктом суборенди з 01.09.2018р. складає 300,00грн. за 1кв.м., що становить 6060,00грн. на місяць.

У договорі, а саме п.5.5, сторони встановили, що орендна плата сплачується Суборендарем щомісяця, не пізніше 5 числа поточного місяця.

Судом встановлено, що остання плата за користування приміщенням була внесена відповідачем у жовтні 2018 року, з листопада 2018 року орендна оплата за договором не вносилась.

14.03.2019р., після направлення позивачем позовної заяви до суду (13.03.2019р. відмітка пошти на конверті) відповідач вніс оплату, сплативши орендну плату у сумі 5000,00грн., яка з пояснень позивача була зарахована позивачем в рахунок орендної плати за листопад 2018р., залишок оплати за рахунком-фактурою №Ко-0000952 від 01.11.2018р. складає 1060,00грн.

З матеріалів справи вбачається що заборгованість відповідача з орендної плати складає 25300,00грн., а саме залишок заборгованості за рахунком-фактурою №Ко-0000952 від 01.11.2018р. у сумі 1060,00грн., заборгованість за рахунком-фактурою №Ко-0001030 від 01.12.2018р. у сумі 6060,00грн., заборгованість за рахунком-фактурою №Ко-0000043 від 01.01.2019р. у сумі 6060,00грн., заборгованість за рахунком-фактурою №Ко-0000144 від 01.02.2019р. у сумі 6060,00грн., заборгованість за рахунком-фактурою №Ко-0000388 від 01.04.2019р. у сумі 6060,00грн.

Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В листі відповідача від 01.03.2019р. про відмову від договору суборенди, ним було зазначено, що заборгованість з орендної плати буде погашена у найближчий час, однак станом на день розгляду справи відповідачем заборгованість з орендної плати не погашена у зв`язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 25300,00грн. обґрунтовані, не заперечуються відповідачем та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 1810,87грн. слід зазначити наступне.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За приписами ст. 612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

За приписами ст. 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання штрафні (господарські) санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня). Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 10.2. договору сторони встановили, що у випадку несвоєчасної або не в повному обсязі сплати орендної плати, Суборендар сплачує Орендарю суму заборгованості і пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення внесення орендної плати окремо.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у сумі 1810,87грн. та здійснивши власний розрахунок пені зазначає, що стягнення з відповідача підлягає пеня у сумі 1791,14грн.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Приватного підприємства «КОНСТ - ДЕЛЬТА» про стягнення з Приватного підприємства «Універсальні корабельні сервіси України» заборгованості, підлягають частковому задоволенню у сумі 27091,14грн. у тому числі 25300,00грн. заборгованості з орендної плати та 1791,14грн. пені, в частині стягнення пені у сумі 19,73грн. судом відмовлено.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1921,00грн. покласти на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства «КОНСТ - ДЕЛЬТА» до відповідача Приватного підприємства «Універсальні корабельні сервіси України» про стягнення - задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Універсальні корабельні сервіси України» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Хотинська, 79, код ЄДРПОУ 36788386) на користь Приватного підприємства «КОНСТ - ДЕЛЬТА» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Миру, 25-Б, код ЄДРПОУ 35406789) 25300,00грн. заборгованості з орендної плати, 1791,14грн. пені, 1921,00грн. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

3. В позовних вимогах Приватного підприємства «КОНСТ - ДЕЛЬТА» в частині стягнення з Приватного підприємства «Універсальні корабельні сервіси України» пені у сумі 19,73грн. - відмовити.

Повне рішення складено 29 травня 2019р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова