Рішення

від 23.05.2019 по справі 200/3737/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2019 р. Справа№200/3737/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., при секретарі Мангуш З.В., за участю: представника відповідача - Давиденка К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення № 17 від 03.10.2018 року та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення № 17 від 03.10.2018 року та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Бахмутсько-Лиманским об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області під час призначення пенсії за віком протиправно не зараховано до пільгового стажу позивача періоди роботи з 13.02.1978 року по 28.04.1978 року, з 02.06.1980 року по 30.09.1981 року. Крім того, період проходження позивачем військової служби з 07.05.1978 року по 25.04.1980 року не враховано відповідачем як пільговий стаж. Позивач зазначає, що підтвердженням (доказом), що позивач, у вищезазначені періоди (які не зараховані позивачу до пільгового стажу) працював повний робочий день на підземних роботах - є записи в його трудовій книжці. Отже, позивач вважає, що з боку відповідача було порушено його права та просить визнати незаконним та скасувати рішення відповідача № 17 від 03.10.2018 року про відмову в призначенні пенсії та просить зобов`язати відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку з 04.07.2018 року.

В матеріалах справи наявний відзив відповідача на позовну заяву, відповідно до якого згідно відомостей про трудовий стаж та отриманих даних із реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за номером облікової картки НОМЕР_1 страховий стаж ОСОБА_1 склав 26 років 04 місяці 14 днів. Для підтвердження пільгового стажу роботи на шахті ВП Шахта Жовтневий рудник ДП "Донецька вугільна енергетична компанія", за періоди з 13.02.1978 року по 28.04.1978 року, з 02.06.1980 року по 30.09.1981 року, у якості учня підземного прохідника, учня гірника очисного забою та гірника очисного забою, та його підземні спуски в шахту при п`ятиденному робочому тижні позивачем були надані документи, які засвідчені штампом та печаткою ВП Шахта Жовтневий рудник ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" (код ЄДРПОУ 33577425), юридично зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1. У зв`язку з тим, що згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р м. Донецьк належить до населених пунктів, на території яких органи державної влади України тимчасово не виконують свої повноваження. Здійснення зустрічної перевірки підприємства щодо підстав видачі довідок № 210 від 13.06.2011 року про пільговий характер роботи, та архівної довідки про заробітну плату № Д-37/37 від 11.12.2017 року, виданої архівним відділом Донецької міської ради, неможливе. У зв`язку з вищезазначеним, періоди роботи позивача на шахті ВП Шахта Жовтневий рудник ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" з 13.02.1978 року по 28.04.1978 року, з 02.06.1980 року по 30.09.1981 року до пільгового стажу Джарана Олександра Пилиповича Управлінням не враховані. Враховуючи вищевикладене, було прийнято рішення від 03.10.2018 року № 17 Про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 з 04 липня 2018 року відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 114 Закону України № 1058 у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, передбаченого чинним законодавством. Вважаючи правомірним зазначене рішення, представник відповідача просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.03.2019 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення № 17 від 03.10.2018 року та зобов`язання вчинити певні дії та відкрито провадження по справі № 200/3737/19-а. Розгляд адміністративної справи № 200/3737/19-а визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання по справі на 17.04.2019 року о 12 год. 45 хв. в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за адресою: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Добровольського, 1.

Pозгляд справи № 200/3737/19-а за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення № 17 від 03.10.2018 року та зобов`язання вчинити певні дії відкладено з 17.04.2019 року на 20.05.2019 року о 12:45 год. та за 20.05.2019 року та 23.05.2019 року о 12:45 год. у зв`язку з відрядженням судді.

Позивач та його представник, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, до суду не з`явились.

Представник відповідача у судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.7-8).

Позивач є внутрішньо переміщеною особою із фактичним місцем проживання: АДРЕСА_3 (а.с.9).

Суд зазначає, що позивач працював з 13.02.1978 року по 28.04.1978 року у Шахтоуправлінні Жовтневому на посадах, що дають право на зарахування періоду роботи до пільгового стажу.

У період з 07.05.1978 року по 25.04.1980 року ОСОБА_1 проходив службу в рядах радянської армії.

В свою чергу, з 02.06.1980 року по 30.09.1981 року позивач працював у Шахтоуправлінні Жовтневому на посадах, що дають право на зарахування періоду роботи до пільгового стажу.

Вказане підтверджено трудовою книжкою ОСОБА_1 від 31.08.1976 року (а.с.12-17), довідками, що підтверджують фактичний трудовий стаж для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній (а.с.18, 35, 37).

04.07.2018 року позивач звернувся до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії (а.с.32).

Проте, рішенням відповідача № 17 від 03.10.2018 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Так, у рішенні зазначено, що страховий стаж ОСОБА_1 склав 26 років 04 місяці 14 днів. Для підтвердження пільгового стажу роботи на шахті ВП Шахта Жовтневий рудник ДП "Донецька вугільна енергетична компанія", за періоди з 13.02.1978 року по 28.04.1978 року, з 02.06.1980 року по 30.09.1981 року, у якості учня підземного прохідника, учня гірника очисного забою та гірника очисного забою, та його підземні спуски в шахту при п`ятиденному робочому тижні позивачем були надані документи, які засвідчені штампом та печаткою ВП Шахта Жовтневий рудник ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" (код ЄДРПОУ 33577425), юридично зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку з тим, що згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р м. Донецьк належить до населених пунктів, на території яких органи державної влади України тимчасово не виконують свої повноваження, здійснення зустрічної перевірки підприємства щодо підстав видачі довідок № 210 від 13.06.2011 року про пільговий характер роботи, та архівної довідки про заробітну плату № Д-37/37 від 11.12.2017 року, виданої архівним відділом Донецької міської ради, неможливе. У зв`язку з вищезазначеним, періоди роботи позивача на шахті ВП Шахта Жовтневий рудник ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" з 13.02.1978 року по 28.04.1978 року, з 02.06.1980 року по 30.09.1981 року до пільгового стажу Джарана Олександра Пилиповича Управлінням не враховані. З огляду на наведене, відповідачем прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії (а.с.38).

Крім того, згідно з матеріалами справи період проходження військової служби ОСОБА_1 не враховано до пільгового стажу.

Вважаючи протиправним рішення відповідача та не зарахування пільгового стажу його трудової діяльності, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з положеннями ст. 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст.ст. 21, 22 Конституції України - усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи людини і громадянина, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуруються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Згідно п.2 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788).

Відповідно до ст. 62 Закону № 1788 та ч. 1ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для пільгового стажу є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Підтвердженням (доказом), що позивач, у вищезазначені періоди (які не зараховані позивачу до пільгового стажу) працював повний робочий день на підземних роботах - є записи в його трудовій книжці.

Водночас, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

Суд звертає увагу, що у трудовій книжці позивача чітко зазначено, що він у спірні періоди працював на посадах, що передбачено Списком № 1.

Суд зазначає, що посилання відповідача на неможливість проведення зустрічної перевірки суд не приймає до уваги, оскільки проведення зустрічної перевірки вимагається лише у разі відсутності записів про роботу особи у трудовій книжці.

Крім того, підставою для призначення пенсії є наявність пільгового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідач не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Зазначений висновок викладено в постанові Верховного суду від 06.03.2018 року по справі № 754/14898/15-а.

Стосовно включення до пільгового стажу строкової військової служби суд зазначає наступне.

Умовою зарахування часу проходження строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пільгової пенсії, є, зокрема, факт роботи особи на момент призову за професією чи обіймання посади, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу від 25.03.1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я та віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (ч. 1 ст. 8 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 року № 2011-XII і абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону № 2232).

Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією чи займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 року № 1788-XII або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року № 1058-IV. Час навчання у професійно-технічному навчальному закладі та час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Оскільки судом встановлено, що відповідно матеріалів справи у період з 13.02.1978 року по 28.04.1978 року, з 02.06.1980 року по 30.09.1981 року ОСОБА_1 працював на посадах, що дають право на зарахування періодів роботи до пільгового стажу, то період проходження військової служби також має бути зарахований до пільгового стажу позивача.

А тому, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання незаконним рішення відповідача "Про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах" від 03.10.2018 року № 17, оскільки вказане рішення ґрунтується саме на не зарахуванні оспорюваних періодів.

Разом з тим, суд зазначає, що статтею 245 КАС України передбачено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Проте, стосовно вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, оскільки вказані повноваження відносяться до дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень.

Так, дискреційне повноваження суб`єкта владних повноважень може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким.

Дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни "може", "має право", "за власної ініціативи", "дбає", "забезпечує", "веде діяльність", "встановлює", "визначає", "на свій розсуд". Однак наявність такого терміну у законі не свідчить автоматично про наявність у суб`єкта владних повноважень дискреційного повноваження.

При реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.

Комітетом Міністрів Ради Європи розроблено принципи здійснення дискреційних повноважень, а саме - мета дискреційного повноваження; об`єктивність та неупередженість; рівність перед законом; пропорційність; розумний час; застосування вказівок; відкритість вказівок; відступ від вказівок; характер контролю; утримання правоохоронного органу від дій; повноваження контрольних органів щодо отримання інформації тощо. Ці принципи з огляду на членство України у Раді Європи зобов`язані повною мірою дотримуватися також і вітчизняні суб`єкти публічної адміністрації.

З огляду на вищевказане, суд зазначає, що вказані позовні вимоги є дискреційним повноваженням. Проте, у будь-якому випадку суб`єкт владних повноважень має діяти керуючись ст. 2 КАС України, а саме справедливо, неупереджено та своєчасно, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, на підставі викладеного, з урахуванням вимог частини другої статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне, задовольнити частково позовні вимоги позивача, шляхом визнання протиправним та скасування рішення від 03.10.2018 року № 17.

Проте, щодо зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію, суд вважає за необхідне відмовити, з огляду на те, що вказані повноваження відносяться до дискреційних. Разом з тим, суд вважає на необхідне зобов`язати відповідача вирішити питання щодо повторного розгляду заяви позивача про призначення пенсії із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи.

Оцінюючи вказані вище докази та вирішуючи справу в цілому, суд виходить з того, що згідно з положеннями ч.2 ст.2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно наявних матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до адміністративного суду було сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн згідно квитанції від 13.02.2019 року (а.с.3).

Відповідно до положень статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, судовий збір у розмірі 576,30 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Згідно з ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 2,5-10, 72-80, 159, 160, 171, 199-204, 205, 246, 250, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35, код ЄДРПОУ 42172734) про визнання протиправним та скасування рішення № 17 від 03.10.2018 року та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 17 від 03.10.2018 року "Про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах" ОСОБА_1 .

Зобов`язати Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.07.2018 року про призначення пенсії із зарахуванням до пільгового стажу періодів з 13.02.1978 року по 28.04.1978 року, з 02.06.1980 року по 30.09.1981 року, а також періоду проходження військової служби з 07.05.1978 року по 25.04.1980 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 576, 30 грн (п`ятсот сімдесят шість гривень тридцять копійок).

Повний текст рішення складено 28 травня 2019 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Голуб В.А.