Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 травня 2019 р. Справа№200/4012/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Мозгової Н.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області до Державного підприємства Селидіввугілля в особі відокремленого підрозділу Шахта Україна за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державне підприємство Національна вугільна компанія про зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
20 березня 2019 року позивач, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 41325231, місцезнаходження: Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Свободи, 5), звернувся до суду з позовом до Державного підприємства Селидіввугілля (код ЄДРПОУ 33426253, місцезнаходження: Донецька обл., м.Українськ, вул. Б.Хмельницького, 1) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державне підприємство Національна вугільна компанія (код ЄДРПОУ 42164388, місцезнаходження: м.Київ, вул. Б.Хмельницького, 4) про зобов`язання визнати кредиторські вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на загальну суму 11 725 824,51 грн., з них: недоїмка 4 434 449,50 грн. та пеня 7 291 375,01 грн. та включити їх до передавального акту підприємства.
В обґрунтування зазначив, що Державне підприємство «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу Шахта Україна як страхувальник має заборгованість по коштах загальнообов`язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання на суму 11 725 824,51 грн., яка складається зі сум нарахованої протягом 2011-2018 років пені за несвоєчасну сплату страхових внесків.
Згідно з наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 18 грудня 2018 року №646 вказане державне підприємство реорганізовується шляхом приєднання до державного підприємства «Національна вугільна компанія» . Вказаним Наказом встановлено двомісячний строк для заявлення кредиторських вимог з дня оприлюднення інформації про початок реорганізації - до 17 січня 2019 року.
У зв`язку з наведеним позивачем на адресу підприємства направлено заяву про визнання кредиторських вимог на загальну суму 11 725 824,51 грн, однак відповідь надана не була.
Відповідач відзив на адміністративний позов не надав.
Ухвалою суду від 08 квітня 2019 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) осіб.
Судом встановлено, що ДП «Селидіввугілля» як страхувальник перебуває на обліку в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (у Селидівському міському відділенні Управління).
Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Селидівського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в період з 27.11.2018 року по 07.12.2018 року проведена перевірка Відокремленого підрозділу Шахта Україна Державного підприємства «Селидіввугілля» щодо правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за період з 01.11.2011 року по 07.12.2018 року, про що був складений Акт №4 від 07.12.2018 року.
Загальна заборгованість Відокремленого підрозділу Шахта Україна Державного підприємства «Селидіввугілля» по коштах загальнобов`язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання складає 11 725 824,51 грн., з них: недоїмка 4 434 449,50 грн., пеня 7 291 375,01 грн.
Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 18 грудня 2018 року №646 вирішено реорганізувати державне підприємство «Селидіввугілля» (код ЄДРПОУ 33426253) шляхом приєднання до державного підприємства «Національна вугільна компанія» (код ЄДРПОУ 42164388); утворено комісію з реорганізації у певному складі.
Пунктом 6 Наказу установлено, що державне підприємство «Національна вугільна компанія» є правонаступником усіх прав та обов`язків державного підприємства «Селидіввугілля» .
Пунктом 7 Наказу визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 07 листопада 2018 року №557 «Про реорганізацію державного підприємства «Селидіввугілля» та наказ від 30 листопада 2018 року №609 «Про внесення змін до Наказу Мінегерговулілля від 07.11.2018 №557» .
До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про те, що ДП «Селидіввугілля» перебуває в стані припинення з 16 листопада 2018 року; також внесені відомості про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог, - 17 січня 2019 року.
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області є правонаступником Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області (п.п. 4 та 5 розд. VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» ).
У зв`язку з наведеним позивачем на адресу підприємства направлено заяву про визнання вимог кредитора на загальну суму 11 725 824,51 грн. (заява від 02 січня 2019 року).
Відповідь від відповідача надана не була, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» .
Відповідно до ч. 1 ст. 4 вказаного Закону Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.
Згідно з ч. 1 ст. 9 вказаного Закону основними завданнями Фонду та його робочих органів є, зокрема реалізація державної політики у сферах соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, медичного страхування; надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону.
Пунктами 1 та 3 ч. 2 ст. 10 Закону визначено що Фонд зобов`язаний забезпечувати фінансування та виплачувати матеріальне забезпечення, страхові виплати і надавати соціальні послуги, передбачені цим Законом; вживати заходів щодо раціонального використання коштів і забезпечення фінансової стабільності Фонду.
Відповідно до п.п. 1 та 5 ч. 1 ст. 11 вказаного Закону джерелами формування коштів Фонду є: страхові внески страхувальників та застрахованих осіб; капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 17 Закону спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку. Строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.
Згідно з ч.ч.5 та 6 ст. 105 Цивільного кодексу України строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
Сума заборгованості нарахована з дотриманням вимог розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-УІ (далі - Закон №1105-ХІУ), який встановлює, що суми внесків, нарахованих на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.
Абзацом п`ятим пункту 7 розділу VIII Закону №1105-ХІУ передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосування штрафних санкцій.
У абзаці шостому пункту 7 розділу VIII Закону №1105-ХІУ вказано, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій, за фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до пункту 1.2. постанови Правління Фонду соціального страхування України від 12.12.2018 №28 Про деякі питання обліку заборгованості страхувальників зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування України стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, сум штрафних санкцій, нарахованих та;або не сплачених до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 №36, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.08.2007 за №867/14134 (далі - Інструкція № 36), що діяла на момент виникнення такої заборгованості.
Пунктом 5.1 Інструкції №36 передбачено, що не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.
Пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1105-ХІУ (в редакції з 01.01.2015) визначено, що нормативно-правові та розпорядчі акти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України діють до затвердження відповідних рішень Фонду.
Відповідно до ч. 1 ст. 107 вказаного Кодексу кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з ч. 2 та 3 ст. 107 вказаного Кодексу після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.
Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1205 Цивільного кодексу України у разі припинення юридичної особи, зобов`язаної відшкодувати шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, і встановлення її правонаступників виплата щомісячних платежів покладається на її правонаступників.
Відповідно до ч. 2 ст. 1205 Цивільного кодексу України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.
Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується провадиться в порядку черговості, визначеної статтею 112 вказаного Кодексу.
Відповідно до ст. 112 Кодексу у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов`язкових платежів); у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (зокрема, приєднання). У разі ліквідації платоспроможної юридичної особи у першу чергу задовольняються вимоги її кредиторів щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.
Згідно з ч. 3 ст. 112 Кодексу у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії.
З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що державне підприємство «Селидіввугілля» перебуває в стані припинення.
Вказане підприємство має заборгованість по страховим внескам до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в загальній сумі 11 725 824,51 грн., з них: недоїмка 4 434 449,50 грн., пеня 7 291 375,01 грн., що підтверджується доказами, що містяться у справі.
Разом з тим, на звернення позивача як кредитора та станом на час розгляду справи передавальний акт відповідачем складено не було і, відповідно, суму заборгованості перед позивачем до нього не включено.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Вирішуючи спір судом враховані правові висновки, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року в справі № 811/289/16 за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у області до юридичної особи про зобов`язання визнати заявлені грошові вимоги відділення Фонду у певній сумі та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу, зроблено висновок, що Фонд не позбавлений права звернутися до адміністративного суду як суб`єкт владних повноважень для виконання покладених на нього Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» функцій за вирішенням спору щодо обов`язку страхувальника виплатити капіталізовані платежі на задоволення вимог, що виникли із зобов`язань відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров`ю громадян, застрахованих у Фонді. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що такі позовні вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
З огляду на наведене сплачена суб`єктом владних повноважень сума судового збору стягненню з відповідача не підлягає.
Керуючись ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 139, 160-161, 168, 171, 173-183, 192-198, 210, 223-225, 227-229, 241-246, 250-251, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 41325231, місцезнаходження: Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Свободи, 5) до Державного підприємства Селидіввугілля (код ЄДРПОУ 33426253, місцезнаходження: Донецька обл., м.Українськ, вул. Б.Хмельницького, 1) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державне підприємство Національна вугільна компанія (код ЄДРПОУ 42164388, місцезнаходження: м.Київ, вул. Б.Хмельницького, 4) про зобов`язання визнати кредиторські вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на загальну суму 11 725 824,51 грн., з них: недоїмка 4 434 449,50 грн. та пеня 7 291 375,01 грн. та включити їх до передавального акту підприємства - задовольнити.
Зобов`язати Державне підприємство «Селидіввугілля» визнати кредиторські вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на загальну суму 11 725 824,51 грн., з них: недоїмка 4 434 449,50 грн. та пеня 7 291 375,01 грн. та включити її до передавального акту підприємства.
Повний текст судового рішення складено 28 травня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Мозговая Н.А.
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.05.2019 |
Оприлюднено | 31.05.2019 |
Номер документу | 82042041 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький окружний адміністративний суд
Мозговая Н.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні