Рішення

від 13.05.2019 по справі 369/1114/19

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/1114/19

Провадження № 2-о/369/43/19

РІШЕННЯ

Іменем України

13.05.2019 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі

головуючої судді Ковальчук Л. М.,

при секретарі Бугайова М. В..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Любарецьке про встановлення факту належності правовстановлюючих документів,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів.

Посилаючись на те, що 02 вересня 2010 року ОСОБА_1 отримала виготовлені на своє ім`я правовстановлюючі документи, а саме - державні акти на право власності на земельні ділянки. Державні акти підтверджують право заявника на земельні ділянки, площами, відповідно, 1.5329 га, 1.6541 га та 0.8159 га на території Любарецької сільської ради Бориспільського району Київської області, передані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (ділянки).

21 січня 2019 року заявник звернулась до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Любарецьке з пропозицією укласти договір оренди земельних ділянок, однак отримала відмову, оскільки, як видно з державних актів, в них невірно вказано по-батькові заявника, а саме замість ОСОБА_2 записано ОСОБА_3 .

Враховуючи вище викладене, заявник просила суд встановити факт належності правовстановлюючих документів, а саме: факт належності ОСОБА_1 правовстановлюючого документу - державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 , виданого 02.09.2010 року. зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №011093802610; факт належності ОСОБА_1 правовстановлюючого документу - державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , виданого 02.09.2010 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №011093802611; факт належності ОСОБА_1 правовстановлюючого документу - державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 , виданого 02.09.2010 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №011093802612.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 січня 2019 року відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, від представника заявника надійшла заява у якій заявник просив справу розглядати у його відсутності та відсутності позивача, позов підтримав та просив його задовольнити.

Заінтересована особа Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Любарецьке в судове засідання представник не з`явився, повідомлявся належним чином, до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника заінтересованої особи.

Враховуючи, що в дане судове засідання не з`явилися всі особи, які беруть участь у справі, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку про задоволення заяви з огляду на наступне.

До суду звернулась ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроджена села Любарці Бориспільського районі Київської області, вказане підтверджується, копією паспорта серії НОМЕР_4 , Києво-Святошинським РВ ГУДМС України в Київській області 20 червня 1996 року.

В матеріалах справи наявні копії державних актів, серії НОМЕР_1 , НОМЕР_5 та НОМЕР_3 , які належать ОСОБА_1 , які видані на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом № 2-1040 від 11.06.2008 року.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно з листом Верховного Суду України Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення від 01.01.2012 року коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.256 Цивільно-процесуального кодексу України (далі ЦПК України) громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Згідно з п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику про встановлення фактів, що мають юридичне значення при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

У матеріалах спадкової справи, яка була витребувана судом з клопотанням позивача, наявна копія Свідоцтва про право власності на спадщину за законом № 2-1040 від 11.06.2008 року, відповідно до якого спадкоємцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її дочка ОСОБА_1 . Спадкове майно на яке у вказаній частці видано це свідоцтво складається з земельної ділянки площею 3 994 гектарів в межах згідно з планом, розташованої на території Любарецької сільської ради, Бориспільського району Київської області, передані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Державні акти, належність, яких просив встановити позивач у позовній заяві, видані саме на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом № 2-1040 від 11.06.2008 року. Адреса проживання, прізвище та ім`я спадкоємця і особи якій видано Державні акти, а також місце розташування земельних ділянок у Свідоцтві про на спадщину за законом № 2-1040 від 11.06.2008 року та Державних актах серії НОМЕР_1, НОМЕР_2 та НОМЕР_3 збігаються. Відмінним є тільки по-батькові спадкоємця та особи якій видано Державні акти, а саме: ОСОБА_2 і ОСОБА_2 , у яких відрізняється тільки одна буква, враховуючи зазначене, суд вважає за можливе встановити факт належності ОСОБА_1 Державних актів серії НОМЕР_1, НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , у яких було допущено помилку.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.

Приписами п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті6 та статті13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру ( п. 36 рішення ЄСПЛ від 21 лютого 1975 року у справі Голден проти Сполученого королівства ) .

В силу ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі.

Враховуючи те, що представлені заявником докази на підтвердження факту встановлення належності правовстановлюючих документів в контексті положень ст.ст.76-80 ЦПК України є належними, допустимими, достовірними та достатніми, спір щодо майна відсутній, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_5 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.12, 81, 265, 268, 315-319 ЦПК України, п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику про встановлення фактів, що мають юридичне значення , суд,

В И Р І Ш И В:

Заяву задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 правовстановлюючого документу - державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 , виданого 02.09.2010 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №011093802610.

Встановити факт належності ОСОБА_1 правовстановлюючого документу - державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , виданого 02.09.2010 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №011093802611.

Встановити факт належності ОСОБА_1 правовстановлюючого документу - державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 , виданого 02.09.2010 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №011093802612.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня винесення рішення суду.

Суддя Ковальчук Л. М.