Рішення

від 29.05.2019 по справі 560/861/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/861/19

РІШЕННЯ

іменем України

29 травня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом Громадської організації "Відродження-2015 РН" до Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ГО "Відродження-2015 РН" звернулася до адміністративного суду з позовом до Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, в якому просить стягнути інфляційні та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання у загальній сумі 5363,01 грн. з подальшим уточненням суми зобов`язання до 5941,16 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.06.2018, яке залишене без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.08.2018, позов ГО "Відродження-2015 РН" про стягнення з Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів компенсації заробітної плати за жовтень 2017 - березень 2018 у сумі 39581,06 грн. задоволено.

Проте, боржник вказане рішення суду не виконав. Позивач вважає, що на підставі статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з цим, ГО "Відродження-2015 РН" надіслала відповідачу претензію з вимогою добровільної сплати суми інфляційних та 3% річних, однак відповідач у листі від 11.02.2019 №03/129 повідомив, що є неприбутковою бюджетною установою. Разом з тим, зазначено, що Фонду став відомий факт, що ОСОБА_1 звернулася із заявою до відділення Фонду, що є підставою для підозри ГО "Відродження-2015 РН" в неправомірних вимогах до відділення Фонду щодо виділення бюджетних коштів та по вказаному факту відкрите кримінальне провадження щодо ГО "Відродження 2015 РН". Оскільки справа знаходиться на розгляді в суді касаційної інстанції, всі матеріали надіслані до касаційного суду.

Позивач вважаючи, що має усі підстави на стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання у загальній сумі 5941,16 грн., звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою від 01.04.2019 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у даній адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб.

Від представника відповідача 11.04.2019 на адресу суду надійшов відзив, в якому зазначено, що не погоджується з позовними вимогами позивача та просить відмовити у задоволенні позову у зв`язку із відсутністю підстав для його задоволення, оскільки, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.06.2018 по справі №822/1483/18, яке стало підставою для стягнення на користь ГО "Відродження-2015 РН" компенсації витрат роботодавця на оплату праці в сумі 39581,06 грн., постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду змінене, а саме: змінюючи абзац 2 резолютивної частини рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.06.2018 та виклавши його в іншій редакції, суд апеляційної інстанції виключив стягнення з Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на користь громадської організації "Відродження-2015 РН" компенсацію заробітної плати за жовтень 2017 - квітень 2018 у сумі 39 581,06 грн., що підтверджується ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2019 про роз`яснення судового рішення.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що вимога позивача про стягнення індексу інфляції та 3% річних є незаконною та такою, що не підлягає задоволенню,

Разом з тим, на адресу суду 18.04.2019 надійшов змінений відзив від представника відповідача, де зазначено, що у зв`язку з тим, що Сьомий апеляційний адміністративний суд прийняв додаткову постанову у справі №822/1483/18, якою вирішив доповнити абзац 2 резолютивної частини постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.08.2018 реченням наступного змісту: "Стягнути з Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на користь громадської організації "Відродження-2015 РН" компенсацію заробітної плати за жовтень 2017 - квітень 2018 сумі 39 581,06 грн.", обставини, викладені у відзиві від 11.04.2019 змінилися. Однак відповідач, як і раніше, не погоджується із позовними вимогами позивача, вважає їх безпідставними та таким, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідач є лише територіальним органом неприбуткової бюджетної установи Фонду соціального захисту інвалідів, виплата компенсаційних витрат роботодавця на оплату праці особам з інвалідністю з числа внутрішньопереміщенних осіб не входить до напрямків використання Фондом бюджетних коштів. Разом з тим повторно зазначено про кримінальне провадження щодо ГО "Відродження-2015 РН" та касаційний перегляд адміністративної справи №822/1483/18.

Позивач скористався своїм процесуальним правом та 22.04.2019 подав відповідь на відзив, в якій підстави, які виклав відповідач в відзиві (ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2019 по справі № 822/1483/18), не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки 10.04.2019 Сьомий апеляційний адміністративний суд виніс додаткову постанову по справі № 822/1483/18 про стягнення з Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на користь громадської організації "Відродження-2015 PH" компенсації заробітної плати за жовтень 2017 - квітень 2018 у сумі 39 581,06 грн.

Відповідач 24.04.2019 подав до суду заперечення на відповідь на відзив, згідно якого підтримав усі обставини, викладені у відзиві від 18.04.2019 та просив відмовити у задоволенні позову.

На адресу суду 10.05.2019 від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог до 5941,16 грн. та заперечення на відзив, згідно якого вважає доводи Фонду стосовно відсутності коштів на виконання приписів статті 24-1 ЗУ "Про зайнятість" і вони не є розпорядниками коштів неповажними і такими, що не звільняють відповідача від обов`язку належним чином виконувати грошові зобов`язання перед іншими суб`єктами, які на нього покладені державою, оскільки вказане вже було неодноразово досліджене судом.

Що стосується надання письмових доказів стосовно заяви ОСОБА_1 та витягу з ЄРДР від 14.01.2019, зазначає, що ці докази не є належними, допустимими, достовірними і достатніми.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.

Суд встановив, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.06.2018 позов ГО "Відродження-2015 РН" до Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення компенсації заробітної плати за жовтень 2017-березень 2018 у сумі 39581,06 грн. задоволено.

Вказане рішення переглядалося в апеляційному порядку, за результатом розгляду якого постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду змінене, а саме: змінюючи абзац 2 резолютивної частини рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.06.2018 та виклавши його в іншій редакції, суд апеляційної інстанції виключив стягнення з Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на користь громадської організації "Відродження-2015 РН" компенсацію заробітної плати за жовтень 2017 - квітень 2018 у сумі 39 581,06 грн., що підтверджується ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2019 про роз`яснення судового рішення.

Разом з тим, 10.04.2019 Сьомий апеляційний адміністративний суд виніс додаткову постанову по справі № 822/1483/18 про стягнення з Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на користь громадської організації "Відродження-2015 PH" компенсації заробітної плати за жовтень 2017 - квітень 2018 у сумі 39 581,06 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

З огляду на наведені обставини, суд дійшов висновку, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.06.2018 в частині стягнення з Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на користь громадської організації "Відродження-2015 РН" компенсацію заробітної плати за жовтень 2017 - квітень 2018 у сумі 39 581,06 грн. набрало законної сили саме 10.04.2019 відповідно до додаткової постанови по справі № 822/1483/18.

Оскільки відповідач вказане рішення суду не виконав, позивач вважає, що на підставі статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, у зв`язку з чим ГО "Відродження-2015 РН" надіслала відповідачу претензію з вимогою добровільної сплати суми інфляційних та 3% річних.

Однак відповідач у листі від 11.02.2019 №03/129 повідомив, що є неприбутковою бюджетною установою. Разом з тим, зазначено, що Фонду став відомий факт, що ОСОБА_1 звернулася із заявою до відділення Фонду, що є підставою для підозри ГО "Відродження-2015 РН" в неправомірних вимогах до відділення Фонду щодо виділення бюджетних коштів та по вказаному факту відкрите кримінальне провадження щодо ГО "Відродження 2015 РН". Оскільки справа знаходиться на розгляді в суді касаційної інстанції, всі матеріали надіслані до касаційного суду.

Позивач не погоджуючись із такою відмовою відповідача та вважаючи, що має усі підстави на стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання у загальній сумі 5941,16 грн., звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

В обґрунтування позовних вимог, позивач робить посилання на статтю 625 Цивільного кодексу України.

Досліджуючи спірні правовідносини в межах заявленого позову, суд дійшов наступних висновків.

Стягнення з боржника інфляційних витрат регулюється статтею 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтю 625 Цивільного кодексу України розміщено в розділі І "Загальні положення про зобов`язання".

В цій статті визначено загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Нарахування трьох відсотків річних застосовується у випадку прострочення саме грошових зобов`язань, а поняття "грошове зобов`язання", згідно з положеннями Цивільного кодексу України, означає зобов`язання, яке складається з правовідносин, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Отже, стаття 625 Цивільного кодексу України поширюється на порушення саме грошового зобов`язання та не дає підстав для застосування даної норми у разі наявності між сторонами деліктних, а не договірних зобов`язань.

Разом з тим, за змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічну правову позицію було висловлено Верховним Судом у справі №2а-11853/10/1570 від 18.07.2018 (провадження №К/9901/11867/18).

За результатами розгляду вказаної справи встановлено відсутність цивільно-правових відносин між позивачем та виконавчим органом, як суб`єктом владних повноважень, відсутність цивільно-правового порушення з боку відповідача, який мав би складатися з протиправної поведінки (умисне протиправне користування відповідачем коштами належними позивачеві), що спричинила збитки, вини заподіювача шкоди та причинно-наслідкового зв`язку між ними.

Відповідно до частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується.

Оскільки спірні правовідносини є публічними і позивач не мав цивільно-правового договору з відповідачем, положення статті 625 ЦК України їх не регулюють, а позовні вимоги з посиланням на неї є необґрунтованими.

При цьому суд зауважує, що стягнення інфляційних витрат та 3% річних є заходами відповідальності за порушення грошового зобов`язання, яким згідно зі статею 509 Цивільного кодексу України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Однак у цій справі між позивачем відповідачем цивільне зобов`язання, передбачене статтею 509 Цивільного кодексу України, не виникло, а тому підстави для застосування положень статті 625 Цивільного кодексу України відсутні.

Отже, Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів не є боржником, що прострочив виконання грошового зобов`язання, у розумінні статті 625 ЦК України, тому положення статті 625 ЦК України не застосовуються до спірних правовідносин.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що доводи позивача не є обґрунтованим, у зв`язку з чим позовні вимоги ГО "Відродження-2015 РН" до Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення грошового зобов`язання є такими, що не підлягають задоволенню.

Разом з тим, відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову Громадської організації "Відродження-2015 РН" до Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 29 травня 2019 року

Позивач:Громадська організація "Відродження-2015 РН" (вул. Перемоги, 6, кв. 100, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29001 , код ЄДРПОУ - 39843486) Відповідач:Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Грушевського, 87, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 14149591)

Головуючий суддя В.В. Матущак