Ухвала

від 29.05.2019 по справі 2340/3684/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

29 травня 2019 року справа № 2340/3684/18 м. Черкаси

Черкаським окружним адміністративним судом у складі судді Трофімової Л.В., розглянуто у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення у межах реалізації принципу res judicata, вчиненого відповідачем - суб`єктом владних повноважень на виконання остаточного рішення суду у справі № 2340/3684/18

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (вул. Смілянська, 131, м. Черкаси, 18007, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39765890), Хлистунівської сільської ради Городищенського району Черкаської області (вул. Центральна, 1, Черкаська область, Городищенський район, с. Хлистунівка, 19533, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 34116984)

про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії, прийнято ухвалу.

27.05.2019 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою про визнання протиправним рішення, вчиненого на виконання рішення суду відповідачем, суб`єктом владних повноважень, просить:

- визнати протиправним рішення Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, оформлене наказом від 19.04. 2009 № 23-1215/14-19-сг;

- постановити окрему ухвалу і направити її суб`єкту владних повноважень - Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону з боку Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.

У заяві позивач зазначає, що рішення набрало законної сили 19.03.2019 і одночасно просить поновити строк на подання заяви у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України з визнанням протиправним іншого рішення відповідача від 19.04.2009 № 23-1215/14-19-сг (у додатках до позовної заяви надано копію наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 19.04.2019 № 23-1215/14-19-сг).

Судом встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14.02.2019 адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо відмови, оформленої листом від 03.05.2018 № 1928/0/95-18 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства у адміністративних межах Хлистунівської сільської ради Городищенського району Черкаської області за межами населеного пункту ОСОБА_1 ; зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.04.2018 вх. К-3198/0/94-18, та прийняти рішення про надання або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_1 щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства у адміністративних межах Хлистунівської сільської ради Городищенського району Черкаської області за межами населеного пункту. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відповідно до частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно частини 2 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у такій заяві зазначаються: найменування адміністративного суду, до якого подається заява; ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; номер адміністративної справи; відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Відповідно до частини 5 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, заява розглядається та вирішується у порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Суд зазначає, що всупереч частині 2 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України заявником у поданій 27.05.2019 заяві не зазначено, зокрема, відомості про наявність відкритого касаційного провадження, інформації про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, у зв`язку з чим подана заява не відповідає встановленим вимогам.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно частини 4 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України заяву, зазначену у частині 1 цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

У заяві зазначено, що позивачем копію наказу від 19.04.2019 № 23-1215/14-19-сг отримано 14.05.2019, проте в силу зайнятості і місця проживання за правовою допомогою звернувся лише 23.05.2019, тому встановлений строк пропущено з поважних причин.

У правовій позиції Верховного Суду України у справі №6-17цс17 від 22.02.2017 зазначено: порівняльний аналіз термінів довідався та міг довідатися , що містяться в статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також впливає із загального правила, встановленого статтею 60 Цивільного процесуального кодексу України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше .

Оцінюючи наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду, встановленого частиною 4 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України суд зазначає, що позивачем не обґрунтовано наявності обставин, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного подання заяви у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 2а-516/2010 (ЄДРСР 80580203). Згідно частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі Stankov проти Болгарії від 12.07.2007 № 68490/01, рішення у справі Peretyaka and Sheremetyev проти України, 21.12.2010, №45783/05).

Можливість захисту порушеного права пов`язується із наявністю у особи поважних причин пропуску строку. Обставини, на які покликається заявник, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, оскільки не перешкоджали зверненню до суду у встановлений строк. Строк звернення до суду пропущено з причин, що виникли з волі позивача, тому не є поважними. Належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, що б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутися за судовим захистом, позивачем не зазначено.

Згідно частини 6 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу у порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо під час розгляду заяви, поданої у порядку зазначеної статті, суд встановить обставини протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності відповідача, то у такому випадку суд постановляє окрему ухвалу, порядок прийняття якої визначений статтею 249 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви, суд не приймає рішень, передбачених статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог абзацу 2 частини 5 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки судом встановлено невідповідність заяви вимогам статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, заява ОСОБА_2 про визнання протиправним рішення, вчиненого на виконання рішення суду відповідачем, суб`єктом владних повноважень належить поверненню заявнику ухвалою суду, прийнятою у порядку письмового провадження.

Суд зазначає, що відповідно до наданого у додатках заявником наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 19.04.2019 № 23-1215/14-19-сг встановлено, що саме на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.02.2019 у справі №2340/3684/18 повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 11.04.2018 вх. К-3198/0/94-18.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про невідповідність заяви ОСОБА_1 вимогам статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України та її повернення заявнику, роз`яснивши заявнику право на звернення до Черкаського окружного адміністративного суду із позовною заявою про визнання відмови, що викладена у наказі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 19.04.2019 № 23-1215/14-19-сг протиправною та зобов`язання вчинити дії за правилами позовного провадження, передбаченими Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 6-16, 122, 123, 241-248250, 256, 293-297, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , подану 27.05.2019 у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, Хлистунівської сільської ради Городищенського району Черкаської області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії, повернути заявнику.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала набрала законної сили відповідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.В. Трофімова