Постанова

від 29.05.2019 по справі 420/2212/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/2212/19 Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Осіпова Ю.В.,

при секретарі Жигайлової О.Е.,

за участю представника апелянта - Рогозного І.М.,

представника позивача - Замороцької А.О.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юналекс" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року, прийняте в порядку письмового провадження в м. Одесі, по справі за заявою Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Юналекс про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, -

ВСТАНОВИЛА:

16 квітня 2019 року Головне управління ДФС в Одеській області звернулись до суду з заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Юналекс про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, в якій просили підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна ТОВ Юналекс згідно рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 16.04.2019 року.

Заява мотивована тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства не допустив посадових осіб ГУ ДФС у Одеській області до проведення позапланової документальної виїзної перевірки, що є підставою для застосування умовного адміністративного арешту майна.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року заяву Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юналекс" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків було задоволено. Підтверджено обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Юналекс", застосованого на підставі рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 16.04.2019. Вказано, що рішення суду підлягає негайному виконанню.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Юналекс надали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати в повному обсязі, ухвалити нове рішення, яким відмовити Головному управлінню ДФС в Одеській області у задоволенні заяви. Доводами апеляційної скарги зазначено, що ані наказ на проведення перевірки № 2814 від 12.04.2019 року, ані направлення на перевірку від 12.04.2019 року за №№2935/14-04, 2934/14-04 не містять інформації, яка підтверджує порушення службового розслідування відносно посадових осіб ГУ ДФС в Одеській області або наявність повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення зазначеними посадовими особами. Апелянт вважає, що наказ Головного управління ДФС України в Одеській області № 2814 від 12 квітня 2019 року прийнятий та складений ГУ ДФС України в Одеській області без достатніх правових підстав, а тому звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання його протиправним та скасування. Також апелянт зазначає, що ані про відкриття провадження по справі, ані про дату, час та місце розгляду справи №420/2212/19 ТОВ Юналекс не було повідомлено, про рішення суду першої інстанції дізнались 22 квітня 2019 року з Єдиного реєстру судових рішень, коли почали отримувати від ГУ ДФС в Одеській області поштовим зв`язком листи.

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління ДФС в Одеській області зазначають, що в апеляційній скарзі апелянтом не зазначено, яку саме норму матеріального та/або норму процесуального права порушено судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, не зазначено, що було порушено контролюючим органом при застосуванні до товариства заходів примусу, передбачених ст. 94 ПК України. Також вказують, що доводи апелянта, щодо необґрунтованості та незаконності наказу Головного управління ДФС в Одеській області № 2814 від 12.04.2019 року не стосуються даної справи, оскільки предметом її розгляду є перевірка судом обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, яку застосував контролюючий орган. З огляду на зазначене, Головне управління ДФС в Одеській області просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Головним управлінням ДФС в Одеській області 12.04.2019 року прийнято наказ №2814 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Юналекс", код ЄДРПОУ 39539893 на підставі п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПК України та з урахуванням наказу ДФС України від 08.04.2019 року № 274.

На підставі даного наказу та направлень на перевірку від 12.04.2019 року №2935/14-04, від 12.04.2019 року №2934/14-04, виданих заступнику начальника відділу перевірок окремих платників управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області Сорокових Олексію Валерійовичу, головному державному ревізору-інспектору відділу перевірок окремих платників управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області Кулікову Євгену Геннадійовичу 15.04.2019 року о 17 годині 00 хвилин було здійснено вихід за податковою адресою платника податків TOB "Юналекс", код ЄДРПОУ 39539893, а саме: 65003 , м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 115, кв . 418, з метою проведення позапланової виїзної документальної перевірки, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2017 по 30.06.2018.

Директору Піщанській Юлії Василівні 15.04.2019 року о 17 годині 00 хвилин пред`явлено під розписку:

копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки від 12.04.2019 року №2814;

направленная на проведення перевірки від 12.04.2019 року №2935/14-04, №2934/14-04;

службові посвідчення ОО № 000728 на ім`я заступника начальника відділу перевірок окремих платників управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області Сорокових Олексій Валерійович; ОО № 000672 на ім`я головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок окремих платників управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області Кулікова Євгена Геннадійовича.

15.04.2019 року о 17 годині 30 хвилин директор Піщанська Ю.В. відмовила від допуску перевіряючих до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, про що було складено акт про відмову у допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 15.04.2019 р. Заявлена причина відмови від допуску та проведення документальної позапланової виїзної перевірки: "зазначена перевірка є необґрунтованою, її призначення та проведення базується на незаконному наказі, щодо здійснення податкової перевірки".

16 квітня 2019 року начальник управління аудиту Головного управління ДФС в Одеській області М. Білоус звернувся до заступника начальника ГУ ДФС В Одеській області А. Бондаренко із зверненням про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

16.04.2019 року о 12 годині 30 хвилин заступником начальника Головного управління ДФС в Одеській області було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "Юналекс".

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "Юналекс" порушено вимоги ПК України, відмовлено в допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а тому дійшов висновку, що заява Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юналекс" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків належить до задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 16.1.9, п.п. 16.1.13 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний: не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов`язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням об`єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.п. 20.1.4, 20.1.13 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об`єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Згідно з п. 81.2 ст. 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Згідно з п. 94.2 ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин:

94.2.1. платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

94.2.2. фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

94.2.3. платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

94.2.4. відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

94.2.5. відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

94.2.6. платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

94.2.7. платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

94.2.8. платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Згідно з п. 94.3 ст. 94 ПК України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Відповідно до п. 94.6 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається:

94.6.1. платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна;

94.6.2. іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Згідно з п. 94.10 ст. 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.

Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Згідно з п. 94.11 ст. 94 ПК України рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу щодо арешту майна може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

У всіх випадках, коли контролюючий орган вищого рівня або суд скасовує рішення про арешт майна, контролюючий орган вищого рівня проводить службове розслідування щодо мотивів прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про арешт майна та приймає рішення про притягнення винних до відповідальності відповідно до закону.

Розглянувши звернення та додані до нього матеріали управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області про застосування адміністративного арешту майна платника ТОВ Юналекс , на підставі яких були з`ясовані обставини, передбачені п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України: відмова від допуску фахівця ГУ ДФС в Одеській області на проведення позапланової документальної виїзної перевірки, на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 12.04.2019 р. № 2814 та направлень на перевірку від 12.04.2019 року № 2935/14-04, від 12.04.2019 року № 2934/14-04, виданих ГУ ДФС в Одеській області заступником начальника ГУДФС у Одеській області А.Бондаренко 16 квітня 2019 року о 12год. 30 хв. було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків податків ТОВ "Юналекс", яке направлено ТОВ "Юналекс" (а.с. 17, 18).

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків ТОВ Юналекс як наслідок відмови у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Що стосується доводів апелянтів, що наказ Головного управління ДФС України в Одеській області № 2814 від 12 квітня 2019 року є протиправним та підлягає скасуванню, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки предметом розгляду у даній справі є перевірка обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, а не законність прийняття наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Що стосується доводів апелянта про те, що апелянт не був повідомлений про відкриття провадження по справі, про дату, час та місце розгляду справи, про прийняте судом першої інстанції рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Сттаттею 283 КАС України встановлено особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів.

Відповідно до ч.7 ст. 283 КАС України у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.04.2019 р. о 10:27 год. на електронну адресу ТОВ Юналекс судом першої інстанції були направлені супровідний лист від 18.04.2019 р., копію ухвали про прийняття до розгляду заяви від 18.04.2019 р., судова повістка на 18.04.2019 р. о 16:00 год. (а.с. 39).

Таким чином, посилання апелянта на те, що він не був сповіщений про розгляд справи, спростовується матеріалами справи.

Крім того, відповідно до ч.1, 2, 3, 4 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що до суду апеляційної інстанції відповідачем не надано доказів на спростування своєї позиції.

Відповідно до ч.1, ч.2, ч.3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Статею 75 КАС України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Ч.1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 271, 272, 283, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юналекс" - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: Ю.В. Осіпов