Ухвала

від 24.05.2019 по справі 810/4333/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/4333/18

УХВАЛА

24 травня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Земляної Г.В., суддів - Лічевецького І.О., Ісаєнко Ю.А., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Машбудпостач" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Шостого апеляційного адміністративного суду перебуває апеляційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Машбудпостач" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням відповідачем (Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області) подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з необхідністю надати вмотивоване клопотання про поновлення пропущеного строку із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та докази у підтвердження зазначених обставин. Апелянту надано строк для усунення недоліків 7 днів з моменту отримання копії ухвали.

Копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року отримано апелянтом 11 травня 2019 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи зворотнім повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

15 травня 2019 року на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції скаржником було подано клопотання на усунення недоліків про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Разом з тим, як вбачається з поданих апелянтом матеріалів, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не містить інших підстав для поновлення строку, а повторює попереднє клопотання обґрунтовуючи пропуск строку тим, що ним раніше подавалася апеляційна скарга, яка була повернута судом апеляційної інстанції через несплату судового збору.

Суд апеляційної інстанції повторно звертає увагу апелянта на те, що невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Аналогічний правовий висновок наведений в постанові Верховного Суду від 13 листопада 2018 року у справі №804/958/17.

Також апелянт вказує на те, що пропуск строку був зумовлений відсутністю фінансування.

Доводи щодо відсутністю фінансування суд не приймає до уваги та зазначає, що ГУ ДФС у Київській област є державним органом, що здійснює адміністрування податків, зборів, платежів.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228 , зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини ... підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси… .

Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Аналогічний правовий висновок наведений в постанові Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 826/1362/18.

Крім того, описова частина клопотання та прохальна не співпадають за змістом. В описовій частині апелянт наводить обставини, щодо фінансування в зв`язку з чим строк на звернення з апеляційною скаргою було пропущено. Натомість, надалі по тексту клопотання та в прохальній частині просить продовжити строк для сплати судового збору (який вже сплачено апелянтом відповідно до наявного в матеріалах справи платіжного доручення №333 від 25.02.2019 року), що фактично взагалі не було підставою для залишення апеляційної скарги без руху та не вимагалося від апелянта в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апелянт у встановлений судом для усунення недоліків апеляційної скарги строк і до тепер, вимоги викладені в ухвалі не виконав.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 299 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи, що апелянтом не усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року, до суду апеляційної інстанції не надано заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших підстав поважності пропуску строків на апеляційне оскарження та наданням відповідних доказів на підтвердження таких обставин, тому у відповідності до п.4 ч.1 ст.299 КАС України у відкритті апеляційного провадження має бути відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Машбудпостач" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами повернути апелянту.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом строку, встановленого статтею 329 КАС, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.О. Лічевецький