Постанова

від 28.05.2019 по справі 320/6131/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/6131/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Ключковича В.Ю., Парінова А.Б.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року, суддя Щавінський В.Р., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СлаВа" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СлаВа" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 02.11.2018 року № 0007145705, яким до позивача на підставі пункту 120.1 статті 120-1 ПК України застосовано штраф у загальній сумі 394,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що протиправними діями відповідача, які полягали у непідписанні договору з позивачем про визнання електронних документів від 12.12.2016 року № 061220161 було порушено право позивача на реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у визначений п. 201.10. ст. 201 Податковим кодексом України строк, адже без укладеного договору про визнання електронних документів у позивача була відсутня можливість зареєструвати податкові накладні у електронному реєстрі.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з`явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "СлаВа" (ідентифікаційний код 31292488, місцезнаходження: 08600, Київська область, м. Васильків, вул. Гоголя, буд. 5) зареєстроване як юридична особа 29.12.2000 року, що підтверджується відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 148-154).

Як платник податків позивач перебуває на податковому обліку в Києво-Святошинській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області (Васильківське відділення).

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що у листопаді - грудні 2016 року позивачем подано до контролюючого органу податкові декларації на період листопад - грудень 2016 року.

У зв`язку із закінченням терміну дії сертифікатів електронно-цифрових підписів позивачем 06.12.2016 року було надіслано до Васильківського відділення Києво-Святошинської ОДПІ засобами телекомунікаційного зв`язку новий договір №061220161 про визнання електронних документів.

Договір про визнання електронних документів від 06.12.2016 року №061220161 було відхилено Києво-Святошинською ОДПІ у зв`язку з невірно зазначеними реквізитами, а саме товариством невірно було вказано посадову особу контролюючого органу, в особі якої укладався договір.

З цих же підстав було відхилено договори про визнання електронних документів, надіслані позивачем 07.12.2016 року та 08.12.2016 року.

Новий договір про визнання електронних документів з вірними реквізитами надійшов до Васильківського відділення Києво-Святошинської ОДПІ 12.12.2016 року та був укладений Києво-Святошинською ОДПІ 29.12.2016 року.

Товариством з обмеженою відповідальністю СлаВа до ГУ ДФС у Київській області було подано скаргу від 26.12.2016 року №268 (вх. №9919/10 від 26.12.2016 року) на дії посадових осіб Васильківського відділення Києво- Святошинської ОДПІ.

Листом ГУ ДФС у Київській області від 06.01.2017 року №48/10/10-36-08-01-10 повідомило позивача, що посадових осіб Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, відповідальних за опрацювання договорів в електронному вигляді, попереджено про недопущення в подальшому порушення 5-ти денного терміну обробки договорів, згідно рекомендацій ДФС, розміщених на офіційному ВЕБ-сайті ДФС України.

У подальшому, 10.10.2018 року головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування ПДВ території обслуговування Васильківського управління ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку ТОВ СлаВа з питань дотримання термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 10.10.2018 року №207/10-36-57- 05/31292488, відповідно до якого встановлено порушення ТОВ СлаВа граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 02.11.2018 року №0007145705, яким до ТОВ СлаВа на підставі пункту 120.1 статті 120-1 ПК України застосовано штраф у розмірі 394,16 грн.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що прийнято з порушенням норм податкового законодавства, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, а також даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН).

Предметом камеральної перевірки може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

У відповідності до ст.36 ПК України податковим обов`язком платника податку визнається його обов`язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Такий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором, він є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Положення ст. 201 ПК України передбачають, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.120(1). 1 ст. 120(1) ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

При камеральній перевірці щодо несвоєчасно зареєстрованих податкових накладних, що підлягають наданню покупцем-платником ПДВ, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН встановлено порушення позивачем терміну реєстрації податкових/розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРНП визначених пунктом 201.10 статті 201 ПК України, а саме: платником перевищено термін реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцю-платнику ПДВ в ЄРПН, складених у період листопад-грудень 2016 року.

Пунктом 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України в редакції станом на 20.11.2016 року, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних мас бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200.1. 3 статті 200 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200.1.3 статті 200.1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 15 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою контролюючий орган зобов`язаний провести документальну позапланову перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ніш зобов`язань з податку за такою операцією.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Таким чином, подання податкових накладних здійснюється у електронному вигляді.

Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач не мав змоги своєчасно зареєструвати податкові накладні, оскільки Києво-Святошинською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області не було підписано договір про визнання електронних документів від 12.12.2016 року № 061220161 з ТОВ СлаВа , що підтверджується листом ГУ ДФС у Київській області від 06.01.2017 № 48/10/10-36-08-01-10 та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду по справі №810/1191/17 від 27.09.2017 року, яка набрала законної сили.

Разом з тим, позивачем 18.10.2018 року було подано заперечення до ГУ ДФС у Київській області на Акт камеральної перевірки даних своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН ТОВ СлаВа код ЄДРПОУ 31292488 за листопад-грудень 2016 № 207/10-36-57-05/31292488 від 10.10.2018 року, за наслідками розгляду яких ГУ ДФС у Київській області було скасовано висновки викладені в Акті в частині несвоєчасної реєстрації податкової накладної від 07.12.2016 року на суму штрафних санкцій 2120,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "СлаВа" була відсутня можливість зареєструвати податкові накладні у електронному вигляді.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0007145705 від 02.11.2018 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, рішення суду першої інстанції є законним, ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування не має.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2019 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Ключкович В.Ю.

Парінов А.Б.

Повний текст виготовлено: 28 травня 2019 року.