Рішення

від 22.05.2019 по справі 600/1184/17

КОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 600/1184/17

Справа № 2/600/128/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2019 року смт. Козова

Козівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді - Гриновець О.Б.

з участю: секретаря судового засідання - Липної О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Козова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ценівської сільської ради Козівського району Тернопільської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами , -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ценівської сільської ради Козівського району Тернопільської області про визнання права власності на житловий будинок, загальною площею 44,6 кв.м., житловою - 29,2 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами , а саме: сарай загальною площею 36,8 кв.м., сарай - 43,2 кв.м., навіс - 14,4 кв.м., огорожа - 11,1 кв.м., ворота - 3,6 кв.м., розташованих по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що його батькові ОСОБА_2 , як голові колгоспного двору, видано свідоцтво на право особистої власності на жилий будинок, що в АДРЕСА_1 , який складався із 2 (двох) членів. Членами колгоспного двору були: батько позивача ОСОБА_2 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), мати позивача ОСОБА_3 (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Вказує, що на день смерті його батька ОСОБА_2 із ним постійно проживала його мати ОСОБА_3 Відтак, вважає, що його мати ОСОБА_3 , як спадкоємець першої черги за законом, відповідно до ст.1268 ЦК України, прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 , так як була зареєстрована та постійно проживала із ним на час відкриття спадщини. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла. За життя мати позивача заповіту не склала. Після смерті матері позивач звернувся до приватного нотаріуса Козівського районного нотаріального округу для прийняття спадщини, однак йому було відмовлено у зв`язку із невідповідністю правовстановлюючих документів вимогам законодавства. На даний час, позивач бажає оформити право власності на цілий житловий будинок після смерті матері, тому просить у судовому порядку визнати його власником цілого житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 . На підставі вказаного, просить позов задовольнити в повному обсязі.

02.02.2018 року суддею Козівського районного суду Тернопільської області постановлено ухвалу про прийняття вказаної позовної заяви до розгляду, відкрито провадження у цій справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 21.03.2019 року постановлено закрити підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

15.05.2019 року від відповідача надійшов відзив на позову, у якому представник позивача вказав, що Ценівська сільська рада Козівського району Тернопільської області не заперечує щодо визнання права власності на спірний будинок за позивачем та просив здійснювати розгляд справи у його відсутності (а.с.65).

Позивач у судове засідання не з`явився,однак через канцелярію суду подав заяву, згідно з якою позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити та справу слухати у його відсутності (а.с.63).

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак поданому відзиві на позов просив здійснювати розгляд справи у його відсутності.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує чиї-небудь права або законні інтереси.

Судом встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 належить колгоспному двору, який складається з двох членів, головою якого був ОСОБА_2 , що підтверджується оригіналом свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 14.01.1991 року (а.с.24).

Як вбачається із виписки з погосподарської книги станом на 15.04.1991 року від 10.07.2017 року членами зазначеного колгоспного двору були: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с.23).

Згідно з копією довідки Козівського РБТІ від 14.12.2017 року №122 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами у АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 При цьому, кожному із зазначених осіб належить по Ѕ частини (а.с.33).

Згідно із копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого повторно 22.02.2012 року, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.29).

На момент смерті ОСОБА_2 , згідно з копією довідки виконавчого комітету Ценівської сільської ради Козівського району Тернопільської області №475 від 10.07.2017 року, з ним проживала ОСОБА_3 (а.с.26).

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

ОСОБА_3 , як встановлено судом, не зверталася із заявою про відмову від спадщини після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 , а відтак, суд дійшов до висновку, що її слід вважати такою, що прийняла спадщину після його смерті, в тому числі й Ѕ частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд у АДРЕСА_1 .

Згідно із копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 28.10.2015 року, виданого Ценівською сільською радою Козівського району Тернопільської області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.28).

За життя ОСОБА_3 заповіту не склала.

Як вбачається із матеріалів справи, батьками позивача є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією його свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 15.04.1964 року (а.с.12), а відтак ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 ..

Позивач після смерті матері ОСОБА_3 , звертався до приватного нотаріуса Козівського районного нотаріального округу Боднарук Н.М. з метою оформлення своїх спадкових прав, однак йому було відмовлено у вчиненні відповідної нотаріальної дії, у зв`язку із тим, що такий суб`єкт приватної власності, як колгоспний двір, не визначений діючим законодавством, а тому свідоцтво про право на спадщину на майно колгоспного двору нотаріусом не може бути видане (а.с.57).

У відповідності до ст. 17 Закону України Про власність майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім`ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Пунктом 6 (абзаци а, б) Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності (із змінами внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №15 від 25.05.1998 року) визначено, що до правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні; розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Вказані вище обставини учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12, 89 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За положеннями ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися в момент його смерті.

Крім того, ч.1 ст.392 ЦК України закріплено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 і вважається такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 , виходячи з приписів п.1 ч.2 ст.16 ЦК України та ч.1 ст.392 ЦК України, суд вважає, що слід визнати за позивачем право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 12, 13, 77, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, -

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до Ценівської сільської ради Козівського району Тернопільської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок загальною площею 44,6 кв.м., житловою - 29,2 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами , а саме: сарай загальною площею 36,8 кв.м., сарай - 43,2 кв.м., навіс - 14,4 кв.м., огорожа - 11,1 кв.м., ворота - 3,6 кв.м., на АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, з врахуванням вимог п.15.5 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт серія НОМЕР_4 , РНОКПП - НОМЕР_5 .

Відповідач - Ценівська сільська рада Козівського району Тернопільської області; місцезнаходження: вул. Центральна, 8, с. Ценів, Козівський район, Тернопільська область; код ЄДРПОУ - 04392639.

Суддя О.Б.Гриновець