Ухвала

від 23.05.2019 по справі 202/5908/18

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/5908/18

Провадження № 1-кс/202/5447/2019

У Х В А Л А

Іменем України

23 травня 2019 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

заявника адвоката ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕЛІТА» про передачу майна на відповідальне зберігання власнику у кримінальному провадженні № 12018040000000875 від 25.09.2018 року, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду в інтересах ТОВ «АЕЛІТА» із клопотанням про передачу майна на відповідальне зберігання власнику у кримінальному провадженні № 12018040000000875 від 25.09.2018 року.

В обґрунтування своїх вимог заявник вказує, що ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28.09.2018 року накладено арешт на автомобіль марки «Scania Р230», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходився у користуванні ТОВ «ВТО УКРЕКСП», ЄДРПОУ 35935646, на підставі договору оренди та який на праві власності належить ТОВ «АЕЛІТА», вилучений 24.09.2018 року під час проведення огляду місця ДТП, із подальшим зберіганням цього автомобіля на спеціальному майданчику тимчасового утримання транспортних засобів ПП «Автоклуб», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, 22-А.

З моменту вилучення транспортного засобу та накладення на нього арешту пройшло вже майже вісім місяців. На даний час, наскільки відомо заявнику, в матеріалах провадження № 12018040000000875 від 25.09.2018 року відсутні відомості щодо пред`явлення будь-кому підозри, а водій, який 24.09.2018 року керував вилученим транспортним засобом марки «SCANIA Р230», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , заперечує свою причетність до ДТП.

01.10.2018 року слідчим суддею Індустріального районного суду м. Дніпропетровська було постановлено ухвали про проведення експертизи технічного стану транспортного засобу та про призначення транспортно-трасологічної експертизи.

З урахування зазначеного, заявник вважає що строк 7,5 місяців є більш ніж достатнім для проведення усіх можливих досліджень та оглядів, необхідних для проведення будь-яких видів експертиз, що було підтверджено слідчим під час судового розгляду клопотання 07.03.2019 року.

Транспортний засіб знаходиться на відкритому майданчику, а отже, ймовірне збереження на ньому такий довгий час з моменту ДТП будь-яких слідів є фізично не можливим, з урахуванням того, що у період з вересня по травень були і періоди дощів і періоди снігу. Факт участі транспортного засобу у ДТП на даний час не доведено, а є лише припущенням органів слідства.

Транспортний засіб на даний час знаходиться на оплатному спеціальному майданчику тимчасового утримання транспортних засобів. Водій транспортного засобу, який керував ним на дату ДТП не має жодного відношення до законного власника ТОВ «АЕЛІТА», а є працівником ТОВ «ВТО УКРЕКСП», яке на відповідній підставі цей транспортний засіб орендувало. Тобто в незалежності від притягнення, або не притягнення водія транспортного засобу до кримінальної відповідальності ТОВ «АЕЛІТА» понесе матеріальні збитки внаслідок неналежного та несвоєчасного виконання слідчим своїх службових обов`язків.

Також 07.03.2019 року під час розгляду клопотання про скасування слідчим ОСОБА_4 була аргументована необхідність подальшого арешту та зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику тимчасового утримання транспортних засобів з метою проведення слідчого експерименту за участю транспортного засобу марки «SCANIA Р230», реєстраційний номер НОМЕР_1 , при погодних умовах, аналогічних дню ДТП, а саме під час дощу, але відповідно до довідки Державної служби України надзвичайних ситуацій Дніпропетровського регіонального центру з гідрометрології від 10.04.2019 року за період з 24.09.2019 року по 10.04.2019 року 35 разів був дощ.

Таким чином, з моменту накладення арешту на транспортний засіб органи досудового розслідування мали можливість провести слідчий експеримент більше ніж 30 разів. Таке не проведення слідчого експерименту у необхідні для нього погодні умови є недотриманням розумних строків слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області, передбачених чинним законодавством.

ТОВ «АЕЛІТА» гарантує, у випадку передачі транспортного засобу марки «SCANIA Р230», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на відповідальне зберігання власнику, забезпечити його належне зберігання без пошкоджень та псування та/або перетворень, та у випадку необхідності його надання органам слідства для проведення слідчих дій, експертиз тощо. Таким чином, жодної шкоди для кримінального провадження у випадку передання транспортного засобу його законному власнику, який не є підозрюваним або обвинуваченим у кримінальному провадженні, та не може набути зазначених статусів за кваліфікацією, внесеною до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040000000875 від 25.09.2018 року, не буде нанесено.

У зв`язку з викладеним, заявник просив зобов`язати начальника СУ ГУНП в Дніпропетровській області або уповноважену особу СУ ГУНП в Дніпропетровській області (слідчого у кримінальному провадженні №12018040000000875 від 25.09.2018 року), транспортний засіб марки «SCANIA Р230», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що на праві власності належить ТОВ «АЕЛІТА», вилучений 24.09.2018 року, на який накладено арешт ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28.09.2018 року в рамках кримінального провадження №12018040000000875 від 25.09.2018 року - передати на відповідальне зберігання власнику ТОВ «АЕЛІТА», ЄДРПОУ 30540240.

В судовому засіданні заявник підтримав заявлене клопотання та наполягав на його задоволенні.

Слідчий у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Заслухавши заявника, дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12018040000000875 від 25.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Постановою старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 від 25.09.2018 року, вилучений 25.09.2018 року в ході проведення огляду транспортного засобу автомобіль марки «SCANIA P230», реєстраційний номер НОМЕР_1 , було визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28.09.2018 року накладено арешт на автомобіль марки «Scania Р230», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що на праві власності належить ТОВ «АЕЛІТА», вилучений 24.09.2018 року під час проведення огляду місця ДТП.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07.03.2019 року було відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «АЕЛІТА» про повернення арештованого майна у кримінальному провадженні № 12018040000000875 від 25.09.2018 року та передання його на відповідальне зберігання власнику, оскільки заявником не було доведено, що відпала потреба в застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту автомобіля марки «Scania Р230», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

За ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

Під заходами забезпечення кримінального провадження прийнято розуміти передбачені КПК заходи примусового характеру, які застосовуються за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, з метою запобігання і подолання негативних обставин, що перешкоджають або можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його дієвості.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи вищевикладене,приймаючи доуваги,що питанняпро передачумайна навідповідальне зберіганнявласнику вжевирішувалось підчас розглядуклопотання проскасування арештумайна,у задоволенніякого буловідмовлено,у зв`язкуз недоведеністюзаявником,що узастосуванні заходузабезпечення кримінальногопровадження увигляді арештуавтомобіля марки«ScaniaР230»,реєстраційний номер НОМЕР_1 ,відпала потреба,а такожте,що заявникомна теперішнійчас недоведено,що передачавказаного майнана відповідальнезберігання власникуможлива безшкоди длякримінального провадження,вважаю,що клопотанняадвоката ОСОБА_3 є необґрунтованимта таким,що непідлягає задоволенню.Ризик того, що передання речового доказу на даному етапі досудового розслідування власнику в майбутньому може призвести до негативних наслідків для кримінального провадження, а саме до унеможливлення виявлення та фіксації всіх відомостей про обставини вчинення злочину та встановлення об`єктивної істини, не зменшився, тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 100, 170-174, 376 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕЛІТА» про передачу майна на відповідальне зберігання власнику у кримінальному провадженні № 12018040000000875 від 25.09.2018 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1