Рішення

від 20.05.2019 по справі 702/939/18

МОНАСТИРИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 702/939/18

Провадження № 2/702/39/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2019 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області

під головуванням судді: Мазай Н. В.

за участю секретаря судових засідань : Ясінської О.А.

представника позивача : ОСОБА_1

представника третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 : ОСОБА_3

відповідач ОСОБА_4 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 : не з`явилися

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Монастирищенського району до ОСОБА_4 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані соціальні послуги, розірвання договору, виселення,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за надані соціальні послуги, розірвання договору, виселення.

Підставою позову вважає те, що відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_2 від 27.12.2013, комісією було встановлено, що даний громадянин потребує постійного стороннього догляду шляхом його прийняття на проживання до Лукашівського стаціонарного відділення Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Монастирищенського району.

ОСОБА_2 27.12.2013 написана заява до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Монастирищенського району з проханням прийняти його до Лукашівського стаціонарного відділення.

Наказом по установі від 27.12.2013 № 37, враховуючи направлення управління соціального захисту населення Монастирищенської райдержадміністрації від 27.12.2013 № 19, ОСОБА_2 був зарахований до Лукашівського стаціонарного відділення на повне державне утримання. Згідно медичної картки престарілого (інваліда) від 31.12.2013, який оформляється до стаціонарного відділення ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду в ОСОБА_5 стаціонарному відділенні Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Монастирищенського району.

Відповідно до Переліку, умов та порядку здійснення соціального обслуговування (надання соціальних послуг) стаціонарним відділенням для постійного або тимчасового проживання територіального центру (в редакції чинній на момент спірних правовідносин), затвердженого рішенням Монастирищенської районної ради від 09.06.2013 № 7-12/УІІ, до стаціонарного відділення на загальних підставах можуть прийматися (за наявності вільних місць) громадяни похилого віку, інваліди (які досягли 18-річного віку), хворі (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), які мають рідних, що повинні забезпечити їм догляд і допомогу. В такому разі зазначені категорії громадян перебувають у стаціонарному відділенні на умовах оплати згідно із затвердженими тарифами або за рахунок додаткових коштів місцевих бюджетів.

В ОСОБА_2 є син, який зовсім не піклується про свого немічного батька і взагалі будь-якої матеріальної допомоги не надає. Також у ОСОБА_2 є донька - ОСОБА_4 , яка 21.09.2016 звернулась з проханням до позивача щодо переведення на платну основу утримання її батька, що підтверджується наказом по установі від 21.09.2016 № 35.

Між позивачем та ОСОБА_4 був укладений договір про надання соціальних послуг, який виконується виключно позивачем в односторонньому порядку, зважаючи на суттєву заборгованість, яка існує зі сторони відповідача ОСОБА_4 .

Станом на 01.12.2018 заборгованість по підопічному ОСОБА_2 , який проживає в Лукашівському стаціонарному відділенні Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Монастирищенського району становить 66 636,48 грн. Позивач немає можливості утримувати за рахунок бюджетних коштів ОСОБА_2 в зв`язку з обмеженим фінансуванням та недостатністю лімітних призначень, навіть із врахуванням перерахування 75% пенсії за його утримання, яка до речі з 06.11.2017 зовсім не перераховується на рахунок позивача.

Просять стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за надання соціальних послуг по утриманню ОСОБА_2 в сумі 66 636,48 грн. , згідно п.5.1.13 договору про надання соціальних послуг розірвати даний договір в зв`язку з несвоєчасним внесенням плати за отримані послуги, виселити ОСОБА_2 з відділення стаціонарного догляду територіального центру.

Ухвалою суду від 03.12.2018 позов залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви, які позивачем усунено в строк.

11.01.2019 ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду 02.04.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 .

Відзив відповідачем до суду не подано.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю. Просить його задоволити.

Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 в судовому засідання проти позову заперечував частково та пояснив, що у разі наявності підстав позов в частині стягнення боргу та розірвання договору підлягає до задоволення. Вважає, що позов в частині виселення ОСОБА_2 до задоволення не підлягає. ОСОБА_2 є особою похилого віку, інвалідом 1 групи та таким, що потребує постійного догляду. Позов в частині його виселення подано передчасно, оскільки в даний час ОСОБА_2 на законних підставах перебуває в центрі. Просить в частині виселення ОСОБА_2 відмовити повністю.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася. Про дату час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку. На адресу суду надала заяву відповідно до якої просить справу розглядати у її відсутність. Заявлені позовні вимоги позивачем в частині заборгованості за надані соціальні послуги по утриманню ОСОБА_2 визнає частково в сумі 42577,2 грн згідно додаткової угоди № 4 від 21.09.2016, де вказана сума в місяць 3548,10 грн. і поставлений її підпис. Інших угод вона не підписувала. В іншій частині позовні вимоги не визнає повністю, оскільки власного житла не має. Не заперечує проти виселення ОСОБА_2 по місцю прописки, або в інше місце за бажанням родичів.

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Перевіривши викладені у заявах по суті справи обставини та безпосередньо дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про соціальні послуги» соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім`ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про соціальні послуги» для отримання соціальних послуг, що надаються державними та комунальними суб`єктами, особа, яка їх потребує, має звернутися з письмовою заявою до місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

За змістом заяви від 27.12.2013 на ім`я директора територіального центру ОСОБА_6 , ОСОБА_2 просить прийняти його в Лукашівське стаціонарне відділення з 27.12.2013, так як він потребує стороннього догляду (а.с.6).

Відповідно до додатку 8 оформлення одинокої (-го) престарілої (-го) громадянки (-ина) в будинок інтернат ОСОБА_2 просить прийняти його на постійне місце проживання в будинок-інтернат, так як потребує постійного стороннього, медичного догляду та побутового обслуговування за станом здоров`я та дав 27.12.2013 згоду на проведення комісією обстеження матеріально-побутових умов його житла. Висновок начальника управління праці та соціального захисту населення: потребує постійного стороннього догляду та направлення в Лукашівське стаціонарне відділення будинку пристарілих (а.с.5).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно направлення управління соціального захисту населення Монастирищенської райдержадміністрації № 19 від 27.12.2013 направлений на постійне місце проживання у Лукашівське стаціонарне відділення (а.с.8).

Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов проживання громадянина, який потребує соціального обслуговування (надання соціальних послуг), ОСОБА_2 , складеного 27.12.2013 в складі комісії, він потребує поселення в будинок пристарілих с. Лукашівка Монастирищенського району (а.с. 11).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , потребує постійного стороннього догляду та направлення в Лукашівський будинок пристарілих, що підтверджується записами в медичній картці престарілого (інваліда), що оформляється в будинок інтернат, виданої Монастирищенською ЦРЛ (а.с.10).

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного в складі комісії, комісія вважає за необхідне поселити його в Лукашівське стаціонарне відділення, так як він потребує постійного стороннього догляду (а.с.11).

Відповідно до ч. 1 ст.172 СК України дитина, повнолітні дочка, син зобов`язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу.

ОСОБА_4 згідно заяви на ім`я директора територіального центру просить перевести її батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 21.09.2016 року на платну основу (а.с.12).

Заява задоволена, що підтверджується витягом з наказу Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Монастирищенського району № 35 від 20.09.2016 (а.с.12).

Згідно п.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України Про соціальні послуги від 17 січня 2019 року № 2671-VIII (далі-Закон № 2671-VIII )договір про надання соціальних послуг укладається в письмовій формі між надавачем та отримувачем соціальних послуг чи його законним представником.

Типовий договір про надання соціальних послуг затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Між Територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Монастирищенського району та ОСОБА_4 укладено Договір про надання послуг від 20.09.2016, який набирає чинності з 21.09.2016 (а.с.14-16).

За п. 3.7 Договору при наданні платних соціальних послуг отримувач зобов`язаний щомісячно сплачувати територіальному центру, що надає такі послуги, кошти відповідно до тарифів, затверджених директором цієї установи та зазначених у додатковій угоді (а.с.15).

Відповідно до ст. ст. 525 , 526 , 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно умов договору, одностороння відмова від узятих на себе зобов`язань за загальним правилом не допускається.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідач свої зобов`язання по оплаті послуг виконав не в повному обсязі, чим порушив договірні умови, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 66636,48 грн, за період з грудня місяця 2017 року по 01.12.2018, що підтверджується довідкою за № 322/07 від 20.11.2018 ( а.с. 19).

Будь-якого іншого розрахунку сторонами суду не надано.

Разом з тим, суд вважає, що позов в частині стягнення заборгованості за договором про надання соціальних послуг підлягає до задоволення частково та виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Додатковою угодою № 4 до договору про надання соціальної послуги стаціонарний догляд від 21.09.2016 визначено обов`язок ОСОБА_4 щомісячно сплачувати територіальному центру за надану соціальну послугу стаціонарного догляду ОСОБА_2 кошти відповідно до тарифів, затверджених директором, а саме в сумі 3548,10 грн. (а.с.17). Вказану угоду ОСОБА_4 підписала особисто, цим самим погодилася зі всіма її умовами.

За період з грудня місяця 2017 року по 01.12.2018 з розрахунку 3548 грн. 10 коп. заборгованість складає 42577 гривень 20 коп.

Неповернення відповідачем грошових коштів призвело до виникнення заборгованості перед позивачем. Однак, всупереч, виниклій заборгованості, відповідачем оплати суми позивачу проведено не було, що є порушенням права позивача, яке підлягає захисту судом і порушення якого, підлягає усуненню відповідачем.

Суд вважає, що надані позивачем додаткова угода №1 до договору про надання соціальної послуги стаціонарний догляд від 2017 року, укладеної між територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Монастирищенського району в особі директора ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , відповідно до якої: територіальний центр приймає на обслуговування Мамчура Володимира ОСОБА_7 у стаціонарне відділення с.Лукашівка, Монастирищенського району Черкаської області Черкаської області та зобов`язується надавати соціальну послугу стаціонарного догляду відповідно до індивідуального плану. ОСОБА_4 зобов`язується щомісячно сплачувати територіальному центру за надану соціальну послугу стаціонарного догляду ОСОБА_2 кошти відповідно до тарифів, затверджених директором, а саме 4 293,64 грн. (а.с.18) не може бути підставою для стягнення з відповідача заборгованості з розрахунку 4293 грн. 64 коп., оскільки відповідачем вона не підписана, тобто у відповідача не виникло обов`язку по виконанню даної угоди, а тому суд вважає, що до стягнення підлягає саме сума боргу в розмірі 42577 грн. 20 коп.

Згідно ч.2 ст.22 Закону № 2671-VIII істотними умовами договору про надання соціальних послуг є назва соціальних послуг, умови їх надання та вартість, права, обов`язки та відповідальність сторін, строк дії договору та інші умови, які сторони визнають істотними.

Відповідно до п.5.1.13. договору про надання соціальних послуг, посвідченого 20.09.2016 секретарем Цибулівської селищної ради, укладеного між Територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) та ОСОБА_4 дія договору припиняється у разі несвоєчасного внесення плати за отримані послуги протягом одного місяця після пред`явлення суб`єктом рахунка (в разі надання соціальних послуг).

Оскільки, відповідачем станом на дату розгляду справи не надано доказів своєчасності внесення плати за отримані послуги протягом одного місяця та те, що позовна вимога про розірвання договору з підстав несвоєчасності внесення плати є похідною від позовної вимоги про стягнення із відповідача заборгованості за договором про надання соціальних послуг від 20.09.2016, яка судом задоволена, тому суд вважає, що позовна вимога про розірвання договору підлягає до задоволення.

Суд вважає, що позов в частині виселення не підлягає до задоволення з урахуванням наступного.

Згідно п.4 ч.2 ст.24 Закону № 2671-VIII підставою для припинення надання соціальних послуг є невиконання без поважних причин отримувачем соціальних послуг вимог, визначених договором про надання соціальних послуг.

Відповідно до п.50 Переліку, умов та порядку надання соціальних послуг відділенням стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання територіального центру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2009 р. №1417 перебування громадянина у відділенні стаціонарного догляду припиняється за погодженням з відповідним структурним підрозділом з питань соціального захисту населення місцевої державної адміністрації або виконавчого органу міської, районної в місті ради на підставі письмової заяви громадянина за наявності інформації про нове місце проживання і забезпечення йому постійного стороннього догляду.

Представником позивача не надано суду доказів того, що ОСОБА_2 або відповідач у справі зверталися до представника позивача із письмовою заявою про припинення перебування ОСОБА_2 у стаціонарному відділенні територіального центру, та наявності погодження даної заяви із Монастирищенською районною радою. Крім цього, судом задоволено позовну вимогу про розірвання договору про надання соціальних послуг, з підстав несвоєчасності плати за отримані соціальні послуги, а тому суд вважає, що позовна вимога про виселення є передчасною і не підлягає до задоволення.

Судові витрати суд стягує з відповідача згідно вимог ст. ст. 133, 141 ЦПК України, пропорційно задоволеній сумі позову, а саме судовий збір в розмірі 2888 грн. 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2-7, 9-13, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-289, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Монастирищенського району до ОСОБА_4 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані соціальні послуги, розірвання договору, виселення задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Монастирищенського району заборгованість у розмірі 42577 (сорок дві тисячі п`ятсот сімдесят сім) гривень 20 коп. за договором про надання соціальних послуг від 20 вересня 2016 року.

Розірвати договір про надання соціальних послуг від 20 вересня 2016 року укладений між Територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) та ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Монастирищенського району судовий збір в сумі 2888 (дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім) гривень 00 коп.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Монастирищенського району Черкаської області, АДРЕСА_1 93 АДРЕСА_2 . Монастирище Черкаської області, ідентифікаційний код 24413758.

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Монастирищенським РВ УМВС України в Черкаській області 01.11.1997, зареєстрована: АДРЕСА_3 .

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Монастирищенським РВ УМВС України в Черкаській області 22.03.2006, зареєстрований: АДРЕСА_2 . Монастирище, вул. Київська, 19 Черкаської області.

Повний текст рішення складено 29 травня 2019 року.

Суддя : Н.В. Мазай