Постанова

від 14.05.2019 по справі 926/1505/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2019 р. Справа №926/1505/18

Місто Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бонк Т.Б.

суддів Хабіб М.І.

Якімець Г.Г.

секретар судового засідання Борщ І.О.

за участю представників:

від позивача - Гнатюк Г.Г. (представник)

від відповідача - не з`явився.

розглянувши:

- апеляційну скаргу Приватного підприємства «Гарант» від 17.01.2019;

- апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька нафтобаза ВАТ «Облагропостачсервіс» від 15.01.2019 №3,

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.12.2018 (суддя О.Г. Проскурняк, повний текст - 28.12.2018)

у справі № 926/1505/18

за позовом : приватного підприємства «Гарант»

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька нафтобаза ВАТ «Облагропостачсервіс»

про: усунення перешкод у здійсненні права власності

ВСТАНОВИВ:

короткий зміст вимог позову і рішення суду першої інстанції:

Приватне підприємство «Гарант» звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька нафтобаза» відкритого акціонерного товариства «Облагропостачсервіс» про усунення перешкод у здійсненні права власності.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 21.12.2018 у справі №926/1505/18 позов задоволено частково, зокрема:

· Заборонено ТзОВ «Чернівецька нафтобаза ВАТ «Облагропостачсервіс» здійснювати збір коштів з водіїв будь-яких легкових та вантажних автомобілів за в`їзд і стоянку на приватній земельній ділянці (земельній частці) ПП «Гарант» за адресою: м. Чернівці, вул. Зелена, № 6-А, площею 0,0436 га. згідно схематичного плану земельної ділянки, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 : НОМЕР_2 , цільове призначення - «для організації та обслуговування продовольчого ринку» .

· Заборонено ТзОВ «Чернівецька нафтобаза ВАТ «Облагропостачсервіс» чинити будь-які перешкоди проїзду легкових та вантажних автомобілів на приватну земельну ділянку (земельну частку) ПП «Гарант» за адресою: м Чернівці, вул. Зелена, № 6-А, площею 0,0436 га. згідно схематичного плану земельної ділянки, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 : НОМЕР_2 , цільове призначення - «для організації та обслуговування продовольчого ринку» через обидва в`їзди до вказаного об`єкту з вул. Зеленої, у перебуванні цих автомобілів на вказаній земельній ділянці, а також у виїзді з вказаної земельної ділянки.

· Зобов`язано ТзОВ «Чернівецька нафтобаза ВАТ «Облагропостачсервіс» звільнити приватну земельну ділянку (земельну частку) ПП «Гарант» за адресою: м Чернівці, вул. Зелена, № 6-А, площею 0,0436 га. згідно схематичного плану земельної ділянки, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 : НОМЕР_2 , цільове призначення - «для організації та обслуговування продовольчого ринку» шляхом демонтажу двох торгівельних кіосків загальною площею 9 кв. м., які незаконно та протиправно на ній знаходяться з 2005 року.

· Зобов`язано ТзОВ «Чернівецька нафтобаза ВАТ «Облагропостачсервіс» демонтувати залізні шлагбауми, включно із замками-колодками, що блокують вільний заїзд автомобілів на територію приватної земельної ділянки (земельної частки) ПП «Гарант» за адресою: м Чернівці, вул. Зелена, № 6-А, площею 0,0436 га згідно схематичного плану земельної ділянки, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 : НОМЕР_2 , цільове призначення - «для організації та обслуговування продовольчого ринку» , на обох в`їздах до вказаного об`єкту з вул. Зеленої.

· Відмовлено у задоволенні позову в частині заборони ТзОВ «Чернівецька нафтобаза ВАТ «Облагропостачсервіс» , незаконно та протиправно здійснювати правомочності: володіння, користування, розпорядження, щодо об`єкта нерухомого майна - ринок «Верхній» за адресою: вул. Зелена, 6-А, м. Чернівці в цілому, без участі та згоди співвласників, в тому числі Приватного підприємства «Гарант» .

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову мотивоване тим, що: відповідно до план-схеми розташування об`єктів нерухомості, ставок послуг за один день торгівлі на ринку «Верхній» по вул. Зеленій, 6-А у м. Чернівці, затверджених генеральним директором ТзОВ «Чернівецька нафтобаза» ВАТ «Облагропостачсервіс» , фіскальних чеків поданих сторонами, на в`їздах та виїздах з ринку «Верхній» , на частині якого знаходиться земельна ділянка та частка будівель, споруд позивача, відповідачем встановлено загороджувальні металеві огорожі (шлагбауми) разом із замками-колодками, здійснюється збір коштів за в`їзд, перебування на стоянці та виїзд, що унеможливлює вільний в`їзд, виїзд та проїзд позивача на власну земельну ділянку. Зазначені дії відповідача порушують право позивача на користування земельною ділянкою для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідач, як суб`єкт господарювання на ринку «Верхній» , у порушення вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України самовільно зайняв частину земельної ділянки позивача, за адресою: м. Чернівці, вул. Зелена, 6-А, шляхом розташування на ній двох об`єктів рухомого майна (торгівельних кіосків), загальною площею 9 кв.м., без згоди власника земельної ділянки, а тому таке порушення підлягає усуненню відповідачем особисто або за його рахунок. Одним із способів захисту порушеного права є відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову мотивоване тим, що підстави позову щодо заявлених позивачем вимог не співвідносяться щодо порушеного права ПП «Гарант» та способу обраного позивачем, щодо предмету спору. Тобто, обраний спосіб захисту права не відновлює його законних інтересів та не містить конкретних вимог завдяки яким може бути відновлено право позивача, шляхом виконання рішення суду. Зокрема, як вбачається із позовних вимог, правомочності, щодо володіння, користування та розпорядження не містять чітко визначені межі здійснення ним прав встановлених законом. Позивачем не вказано які конкретні дії (утримання від дій) слід заборонити відповідачу для відновлення його порушеного права або законного інтересу за такою позовною вимогою.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 11.01.2019р. виправлено допущену в пункті 5 резолютивної частини рішення Господарського суду Чернівецької області від 21 грудня 2018 року описку з викладенням пункту 5 резолютивної частини рішення Господарського суду Чернівецької області від 21 грудня 2018 року в наступній редакції: «зобов`язати ТзОВ «Чернівецька нафтобаза ВАТ «Облагропостачсервіс» (58007, м. Чернівці, вул. М. Тореза, 70, код ЄДРПОУ 31083045) демонтувати залізні шлагбауми, включно із замками-колодками, що блокують вільний заїзд автомобілів на територію приватної земельної ділянки (земельної частки) ПП «Гарант» за адресою: м Чернівці, вул. Зелена, № 6-А, площею 0,0436 га. згідно схематичного плану земельної ділянки, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 : НОМЕР_2 , цільове призначення - «для організації та обслуговування продовольчого ринку» , на обох в`їздах до вказаного об`єкту з вул. Зеленої» .

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:

в апеляційній скарзі скаржник ПП Гарант просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, мотивуючи це тим, що :

- проти ПП Гарант як співвласника об`єкту спільної часткової власності роками вчиняються кримінальні правопорушення, які викладені у заявах Підприємства до правоохоронних органів;

- з серпня 1998 року по серпень 2004 року ПП Гарант як законний власник будівлі літ Ж , що складає 3/100 частки будівель та споруд ринку Верхній за адресою: вул. Зелена, 6-А, м. Чернівці, був позбавлений відповідачем можливості здійснення правомочностей щодо частки та речі в цілому; з листопада 2005 року по травень 2018 року, захищаючись від судового переслідувача, неналежним позивачем, ПП Гарант був позбавлений можливості здійснення правомочності розпорядження своєю часткою навіть шляхом її відчуження, оскільки пов`язаність у фіктивному спорі, виключала можливість вчинення такого правочину;

- зміст позовної вимоги щодо заборони відповідачу незаконно та протиправно здійснювати правомочності власника щодо ринку Верхній зводиться до того, що відповідач систематично і протягом багатьох років чинить позивачу перешкоди у володінні, користуванні, розпорядженні щодо ринку Верхній , з боку відповідача здійснюються самоправні дії, які не узгоджені з ПП Гарант як співвласником нерухомого майна - ринок Верхній , зокрема, це дії з привласнення відповідачем всього доходу від його незаконної діяльності на території ринку;

- скаржник вважає, що ПП Гарант у позовній заяві детально обґрунтувало протиправність та незаконність дій відповідача щодо одноосібного використання спільної нерухомої речі, зазначило, які конкретні незаконні дії вчиняються відповідачем, та у достатній мірі конкретизувало зміст заявленої позовної вимоги, в якій судом першої інстанції було відмовлено;

- суд першої інстанції допустив помилку в застосуванні норм матеріального права, а саме неправильно застосував та протлумачив статтю 358 Цивільного кодексу України, яка регулює здійснення співвласниками права спільної часткової власності.

В апеляційній скарзі скаржник Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівецька нафтобаза ВАТ «Облагропостачсервіс» просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про заборону здійснювати збір коштів з водіїв автомобілів за в`їзд і стоянку на приватній земельній ділянці та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовної вимоги, мотивуючи це тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тому факту, що ВАТ Облагропостачсервіс (засновнику відповідача) на виконання судових рішень рішенням виконкому Чернівецької міської ради від 03.05.2000 було надано в постійне користування земельну ділянку площею 1,4544 га по АДРЕСА_1 , у АДРЕСА_2 Чернівці для організації та обслуговування продовольчого ринку;. Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 12.09.2001 надано дозвіл відповідачу відкрити на власній території площею 1,4544 га по вул. Зеленій, 6А, продовольчий ринок Верхній . Таким чином, скаржник вважає, що ПП Гарант не має жодного відношення до ринку Верхній , оскільки відповідачу надано право на відкриття ринку, а ПП Гарант належить лише 3/100 часток будівель та споруд;

- рішенням суду (постанова Львівського апеляційного господарського суду від 22.09.2011р. у справі № 10/133) встановлено, що ринок Верхній як цілісний майновий комплекс, який перебуває у власності однієї чи декількох осіб як об`єкт господарювання такого статусу де-юре не набув, оскільки не зареєстрований у встановленому порядку та спосіб. Спільна часткова власність саме на ринок як цілісний майновий комплекс - не існує. Таким чином, відповідач набув права постійного користування земельною ділянкою площею 1, 4544 га по вул. Зеленій, 6А, у порядку, передбаченому чинним законодавством;

- судом першої інстанції не взято до уваги, що підстави договору купівлі - продажу земельної ділянки від 07.10.2005, укладеного між Чернівецькою міською радою та ПП Гарант у судовому порядку визнано частково недійсними (справи № 5/36 та № 2-а-564/10);

- в порушення вимог ст. 55 Закону України Про землеустрій при виділенні земельної ділянки у власність ПП Гарант н6е встановлені межі земельної ділянки в натурі (на місцевості), які повинні бути закріплені межовими знаками;матеріали справи не містять доказів того, що із відповідачем як суміжним землекористувачем погоджувалися межі земельної ділянки, виділеної у власність ПП Гарант .

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Чернівецька нафтобаза ВАТ Облагропостачсервіс ПП Гарант просить відхилити апеляційну скаргу відповідача в оскаржуваній частині рішення суду першої інстанції, та залишити рішення суду першої інстанції в цій частині - без змін, мотивуючи це тим, що протягом 12 ти років на території земельної ділянки ПП Гарант в частині автостоянки постійно знаходиться різний транспорт, з водіїв якого працівники відповідача взяли кошти від 10 до 70ти гривень за використання приватної власності ПП Гарант , в т.ч. для здійснення торгівлі. Вказані факти підтверджуються численними заявами ПП Гарант про вчинення системних кримінальних правопорушень та відео-записом репортажу для ТВ - каналу. Таким чинок, ринок Верхній здійснює фіктивну та незаконну діяльність. Долучені скаржником (відповідачем) до апеляційної скарги судові рішення не дають право відповідачу вчиняти протиправні дії щодо збору грошових коштів за використання приватної власності позивача за в`їзд на земельну ділянку, яка є власністю ПП Гарант . Вважає, що апелянт не наводить обґрунтувань щодо того, яким чином його доводи спростовують чи заперечують висновки суду першої інстанції, що вказують на незаконність дій відповідача, які полягають в порушенні права приватної власності ПП Гарант . Звертає увагу, що п. 18. 2 рішення № 231/7 виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 21.03.2001 р. в частині надання ТОВ Чернівецька нафтобаза ВАТ Облагропостачсервіс частини земельної ділянки по вул. Зеленій, 6А у м.Чернівці, що повинна бути надана МПП Гарант у зв`язку із правом власності на будівлю, є недійсним на підставі судового рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивача ПП Гарант відповідач (ТОВ Чернівецька нафтобаза ВАТ Облагропостачсервіс ) просить залишити рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовної вимоги - без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи це тим, що:

- право постійного користування землею ТОВ «Чернівецька нафтобаза ВАТ «Облагропостачсервіс» по вул. Зеленій, 6А, у м.Чернівці посвідчено Державним актом на право постійного користування землею серії І НОМЕР_3 від 19.04.2001р., який є чинним, що також підтверджується відповідними судовими рішеннями;

- рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 12.09.2001р. № 778/18 надано Дозвіл відповідачу у відповідності з рішенням виконкому міської ради від 21.03.2001 № 231/7 відкрити на власній території площею 1,4544га за адресою: вул. Зелена, 6А, продовольчий ринок Верхній ; департаментом економіки Чернівецької міської ради надано дозвіл № 1996 від 09.09.2004р. на розміщення ринку Верхній по вул. Зелена, 6А, дію якого продовжено на термін дії Державного акту на право постійного користування землею;

- покликається на те, що Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.09.2011 по справі 10/133 (яка залишена без змін судом касаційної інстанції) встановлено, що спільна часткова власність саме на ринок як цілісний майновий комплекс не існує; право на влаштування ринку як способу використання майна було надано ВАТ Облагропостачсервіс в межах переданої їй земельної ділянки площею 1,4544 га;

- при посиланні відповідача на існування досудових розслідувань у кримінальних провадженнях будь-яких остаточних документів, які б вказували на вину відповідача та мали преюдиціальне значення для цієї справи, позивач не надав;

- покликається на постанову Вищого адміністративного суду України від 21.09.2011 у справі № 2а-564/10, де судом зазначено, що такого суб`єкта господарських відносин як ринок по вул. Зелена не існує, а значить і не існує єдиного майнового комплексу, який би міг належати особам на праві спільної часткової власності з усіма елементами такої форми власності. Також рішенням суду у цій справі та у справі №5/36 визнано частково недійними рішення Чернівецької міської ради № 702 та 848, якими надано та затверджено проект відведення земельної ділянки ПП Гарант площею 0,032 га по вул. Зеленій, 6А, у м.Чернівці та продажу цієї земельної ділянки вказаному підприємству.

У судове засідання не з`явився представник відповідача, хоча сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що генеральний директор ТОВ «Чернівецька нафтобаза ВАТ «Облагропостачсервіс» перебуває у відпустці без збереження заробітної плати до 20 травня 2019 року, а інший юрисконсульт Товариства не має відповідних повноважень.

Згідно ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи встановлені строки розгляду справи, те, що явка представників сторін не визнавалася судом обов`язковою у даній справі, апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представників сторін на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам та запереченням сторін, які містяться в апеляційних скаргах, відзивах на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника скаржника, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Згідно встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що :

Як встановлено рішеннями судів та матеріалами справи, рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 21 березня 2001 року № 231/7 на підставі листа-згоди від 12 грудня 2000 року № 01-09/80 у ВАТ «Облагропостачсервіс» вилучено земельну ділянку по вул. Зеленій, 6-А площею 1,4544 га., надану рішенням виконкому міської ради від 03 травня 2000 року №337/9, у зв`язку з переходом права власності на будівлі (літери «Г» , «Е» , «Ж» , «З» , «И» , «К» , «Л» , «М» , «Н» , «О» , «У» , «Ф» , «Щ» , «Э» , «Ю» , вбиральня літ. «А-1» ) (пункт 18 рішення) та надано ТзОВ «Чернівецька нафтобаза» ВАТ «Облагропостачсервіс» земельну ділянку по вул. Зеленій, 6-А площею 1,4544 га в постійне користування для організації та обслуговування продовольчого ринку, в тому числі на підставі свідоцтва про право власності на будівлі (літери «Г» , «Е» , «Ж» , «З» , «И» , «К» , «Л» , «М» , «Н» , «О» , «У» , «Ф» , «Щ» , «Э» , «Ю» , вбиральня літ. «А-1» ) від 30 листопада 2000 року та акта № 2 приймання-передачі основних засобів до статутного фонду від 31 липня 2000 року (пункт 18.2 рішення). (а.с 50-51 Т.1).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17 червня 2002 року у справі №7-2692-411/16 за МПП «Гарант» визнано право власності на приміщення - будівлю літери «Ж» площею 98,80 кв.м. (за зовнішнім розміром 116,40 кв.м.), що знаходиться по вул. Зеленій, 6-А у м. Чернівцях.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 23 серпня 2002 року у справі №2/297 визнано факт належності МПП «Гарант» ідеальної частки в будинковолодінні за адресом: м. Чернівці, вул. АДРЕСА_1 на приміщення - будівлю літери «Ж» площею 98,80 кв.м. (за зовнішнім розміром 116,40 кв.м.); зобов`язано Чернівецьке комунальне обласне бюро технічної інвентаризації зареєструвати за МПП «Гарант» право власності на приміщення - будівлю літери «Ж» площею 98,80 кв.м. (за зовнішнім розміром 116,40 кв.м.), що складає 3/100 часток будинковолодіння.

При цьому, рішенням Господарського суду Чернівецької області по справі № 9/442 від 11 жовтня 2002 року вирішено в примусовому порядку вилучити у ТзОВ «Чернівецька нафтобаза» ВАТ «Облагропостачсервіс» та передати МПП «Гарант» будівлю під літ. «Ж» , яке знаходиться на території ринку «Верхній» по вул. Зелена, 6-А у м. Чернівці., площею 98,8 кв.м.(зовнішнім розміром 116,40 кв.м.).

Згідно даних із Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 21117956 від 02 грудня 2008 року, за МПП «Гарант» закріплено на праві приватної спільної часткової власності 3/100 будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м. Чернівці, вул. Зелена, 6а. Право власності зареєстровано 11 липня 2003 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 24 листопада 2004 року у справі № 9/335 (з урахуванням ухвал про виправлення описок від 06 грудня 2004 року, 07 грудня 2004 року) визнано недійсним пункт 18.2 рішення № 231/7 виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 21 березня 2001 року в частині виділення ТзОВ «Чернівецька нафтобаза» ВАТ «Облагропостачсервіс» частини земельної ділянки по вул. Зеленій, 6-А, у м. Чернівці, що повинна бути надана МПП «Гарант» у зв`язку з правом власності на будівлю.

В остаточній редакції пункт 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду Чернівецької області від 24.11.2004 викладено наступним чином: "3. Визнати недійсним п. 18.2 рішення № 231/7 виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 21 березня 2001 року в частині надання товариству з обмеженою відповідальністю Чернівецька нафтобаза ВАТ Облагропостачсервіс частини земельної ділянки по вул. Зеленій, 6А у м. Чернівці, що повинна бути надана МПП Гарант у зв`язку із правом власності на будівлю".

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 03.06.2009 роз`яснено п. 3 резолютивної частини зазначеної ухвали Господарського суду Чернівецького області від 24.11.2004 (в редакції ухвал від 06.12.2004 та 07.12.2004) таким чином: "Приймаючи рішення про визнання недійсним п. 18.2 рішення № 231/7 виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 21 березня 2001 року в частині надання товариству з обмеженою відповідальністю Чернівецька нафтобаза ВАТ Облагропостачсервіс частини земельної ділянки по вул. Зеленій, 6А у м. Чернівці, що повинна бути надана МПП Гарант у зв`язку із правом власності на будівлю, суд мав на увазі приміщення-будівлю під літерою Ж згідно плану - копіровки за адресою: м. Чернівці вул. Зелена, 6А площею 98,80 кв.м. (за зовнішнім розміром 116,40 кв.м), право власності на яку визнано за МПП Гарант".

Рішенням Чернівецької міської ради від 24 лютого 2005 року №702 МПП «Гарант» надано дозвіл на складання проекту виділення земельної ділянки, пропорційної 3/100 ідеальної частки у праві власності на будівлі, площею 0,0436 га. із загальної площі 1,4544 га. земельної ділянки по вул. Зеленій, 6-А в м. Чернівці та підготовку документів на викуп виділеної земельної ділянки (підпункти 2; 2,1; 3 вказаного рішення).

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 11 травня 2005 року у справі №5/36, що залишене без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 квітня 2006 року, визнано частково недійсним рішення 30 сесії Чернівецької міської ради IV скликання від 25 лютого 2005 року № 702 у частині надання ПП «Гарант» дозволу на складання проекту виділення земельної ділянки, пропорційної 3/100 ідеальної частки у праві власності на будівлі, площею 0,0320 га. із загальної площі 1,4544 га. земельної ділянки по вул. Зеленій, 6-А в м. Чернівці та підготовку документів на викуп виділеної земельної ділянки (підпункти 2; 2,1; 3; 4 вказаного рішення).

07 жовтня 2005 року між Чернівецькою міською радою та ПП «Гарант» укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0436 га, що знаходиться по вул. Зеленій, 6-А у м. Чернівцях. Цільове призначення - для організації та обслуговування продовольчого ринку.

03 листопада 2005 року на земельну ділянку площею 0,0436 га., що знаходиться по АДРЕСА_3 . АДРЕСА_4 ПП «Гарант» видано Державний акт на право власності серії ЯА №932669 9 (а.с 69, Т.1).

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 27 березня 2017 року по справі №5027/1358/2011 відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07 жовтня 2005 року та Державного акта на право власності на земельну ділянку ЯА №932669 від 03 листопада 2005 року. Вказане рішення залишено без змін Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11 січня 2018 року та Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29 травня 2018 року. Колегія Верховного Суду погодилася з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що на час укладення оспорюваного договору у позивача було відсутнє право користування частиною земельної ділянки по вул. Зеленій, 6"А", у м. Чернівці, що повинна бути надана МПП "Гарант" у зв`язку з правом власності на будівлю під літерою "Ж" згідно плану копіровки за адресою м. Чернівці вул. Зелена, 6"А" площею 98,80 кв.м. (за зовнішнім розміром 116,40 кв.м) і як наслідок відмови у задоволенні позову.

У господарській справі №926/58/15 ТОВ "Чернівецька нафтобаза відкритого акціонерного товариства "Облагропостачсервіс" звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Чернівецької міської ради про визнання частково недійсним рішення 38 сесії Чернівецької міської ради IV скликання від 08.12.2005 №881 "Про надання в оренду та користування земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками, відміну та внесення змін в раніше прийняті рішення", а саме п.п. 101 та 101.1, якими: (1) внесено зміни в пункт 18.2 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 21.03.2001 №231/7 щодо надання ТОВ "Чернівецька нафтобаза ВАТ "Облагропостачсервіс" земельної ділянки площею 1,4544 га по АДРЕСА_1 в АДРЕСА_5 Чернівці в постійне користування для організації та обслуговування продовольчого ринку в частині зменшення площі на 0,0436 га, у зв`язку з переходом права власності на вказану земельну ділянку до малого приватного підприємства "Гарант" (п.101); та (2) зобов`язано Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради внести зміни в Державний акт на право постійного користування землею від 19.04.2001 №1850, виданий ТОВ "Чернівецька нафтобаза ВАТ "Облагропостачсервіс", зменшивши загальну площу, надану у постійне користування, з 1,4544 га на 0,0436 га (п. 101.1).

Оскаржуваним рішенням 38 сесії Чернівецької міської ради IV скликання від 08.12.2005 №881 (пункти 101, 101.1) "Про надання в оренду та користування земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками, відміну та внесення змін в раніше прийняті рішення": (1) внесено зміни в пункт 18.2 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 21.03.2001 №231/7 щодо надання ТОВ "Чернівецька нафтобаза ВАТ "Облагропостачсервіс" земельної ділянки площею 1,4544 га по АДРЕСА_1 в АДРЕСА_4 в постійне користування для організації та обслуговування продовольчого ринку в частині зменшення площі на 0,0436 га, у зв`язку з переходом права власності на вказану земельну ділянку до МПП Гарант (п.101); та (2) зобов`язано Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради внести зміни в Державний акт на право постійного користування землею від 19.04.2001 №1850, виданий ТОВ "Чернівецька нафтобаза ВАТ "Облагропостачсервіс", зменшивши загальну площу, надану у постійне користування, з 1,4544 га на 0,0436 га.(п.101.1).

Справа №926/58/15 розглядалася судами неодноразово, у задоволенні позову судами - відмовлено.

У межах розгляду справи № 926/58/15 судами встановлено, що:

· в оригіналі першого примірника Державного акту на право постійного користування землею від 19.04.2001 року №1850 (що знаходиться у позивача) відсутній запис в розділі «Зміни в землекористуванні» про зменшення площі земельної ділянки на 0,0436 га. у зв`язку з переходом права власності на цю землю до МПП «Гарант» . Натомість, даний запис наявний в оригіналі другого примірника Державного акту на право постійного користування землею від 19.04.2001 року №1850, що знаходиться в Департаменті містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради;

· станом на момент вирішення спору право постійного користування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно позивачем на земельну ділянку площею 1,4544 по вул. Зелена, 6-А в м. Чернівці не зареєстроване;

· Верховний Суд у справі № 926/58/15 також прийняв до уваги те, що листом №4 від 08.04.2003 позивач ТОВ "Чернівецька нафтобаза ВАТ "Облагропостачсервіс" надав згоду на вилучення у нього з постійного користування на користь третьої особи, ПП "Гарант", спірної земельної ділянки, що було встановлено судами попередніх інстанцій на підставі рішень у справах № 3/280 та № 5/36;

· Верховний Суд зазначив, що доводи позивача щодо неврахування судами попередніх інстанцій того, що право позивача на постійне користування спірною земельною ділянкою посвідчено державним актом, який є чинним та у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, не приймаються до уваги Верховним Судом, оскільки право, посвідчене державними актами, є похідним від відповідного рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи в користування.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності установлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Відповідно до преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України» , а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.99р. у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

В силу частини 2 статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» , згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Частиною 4, 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Стосовно позовної вимоги позивача щодо зобов`язання ТзОВ «Чернівецька нафтобаза ВАТ «Облагропостачсервіс» демонтувати залізні шлагбауми, включно із замками-колодками, що блокують вільний заїзд автомобілів на територію приватної земельної ділянки ПП «Гарант» , на обох в`їздах з вказаного об`єкту з вул. Зеленої та позовної вимоги позивача щодо заборони ТзОВ «Чернівецька нафтобаза ВАТ «Облагропостачсервіс» здійснювати збір коштів з водіїв будь-яких легкових та вантажних автомобілів за в`їзд і стоянку на приватній земельній ділянці (земельній частці) ПП «Гарант» за адресою: м. Чернівці, вул. Зелена, № 6-А, площею 0,0436 га., та позовної вимоги щодо заборони ТзОВ «Чернівецька нафтобаза ВАТ «Облагропостачсервіс» чинити будь-які перешкоди проїзду легкових та вантажних автомобілів на приватну земельну ділянку (земельну частку) ПП «Гарант» за адресою: м Чернівці, вул. Зелена, № 6-А, площею 0,0436 га. через обидва в`їзди до вказаного об`єкту з вул. Зеленої, у перебуванні цих автомобілів на вказаній земельній ділянці, а також у виїзді з вказаної земельної ділянки.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Законом від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, зокрема статтею 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до частини 4 статті 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно зі статтею 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 317 Цивільного кодексу України унормовано, що власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

Відповідно до частини 1 статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини 2 статті 386 ЦК власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Як вбачається із вищевикладених обставин, матеріалів справи, відзиву на позов, план-схеми розташування об`єктів нерухомості, ставок послуг за один день торгівлі на ринку «Верхній» по вул. Зеленій, 6-А у м. Чернівці, затвердженого генеральним директором ТзОВ «Чернівецька нафтобаза» ВАТ «Облагропостачсервіс» , фіскальних чеків поданих сторонами, на в`їздах та виїздах з ринку «Верхній» , на частині якого знаходиться земельна ділянка та частка будівель, споруд позивача, відповідачем встановлено загороджувальні металеві огорожі (шлагбауми) разом із замками-колодками, здійснюється збір коштів за в`їзд, перебування на стоянці та виїзд, що унеможливлює вільний в`їзд, виїзд та проїзд позивача на власну земельну ділянку.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що означені дії відповідача порушують право позивача на користування земельною ділянкою для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідачем оскаржено рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про заборону здійснювати збір коштів з водіїв автомобілів за в`їзд і стоянку на приватній земельній ділянці, відповідач просив прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовної вимоги.

Щодо доводів скаржника (відповідача) в частині чинності Державного Акта на право постійного користування землею від 19.04.2001 року та набуття відповідачем права постійного користування земельною ділянкою площею 1,4544 га, то оцінку такому доводу надано Верховним Судом у справі № 926/58/15 та у справі № 5027/1358/2011, на які скаржник не посилався в апеляційній скарзі.

Позивачем ПП Гарант у відзиві на зазначену апеляційну скаргу відповідача також належно спростовано такі доводи апелянта з посиланням на висновки судів у зазначених судових справах.

Як встановлено, 03 листопада 2005 року на земельну ділянку площею 0,0436 га., що знаходиться по АДРЕСА_4 у АДРЕСА_5 Чернівцях ПП «Гарант» видано Державний акт на право власності серії ЯА №932669 9 (а.с 69, Т.1). У зазначеному Державному акті визначено межі земельної ділянки ПП Гарант .

Стосовно позовної вимоги позивача, щодо зобов`язання ТзОВ «Чернівецька нафтобаза ВАТ «Облагропостачсервіс» звільнити приватну земельну ділянку (земельну частку) ПП «Гарант» за адресою: м Чернівці, вул. Зелена, № 6-А, площею 0,0436 га. шляхом демонтажу двох торгівельних кіосків загальною площею 9 кв. м..

Частиною 1 статті 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Так, судом вище встановлено, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № НОМЕР_4 від 03 листопада 2005 року, Приватному підприємству «Гарант» належить 3/100 частки будівель та споруд, що знаходяться на частині земельної ділянки, площею 0.0436 га за адресою: м. Чернівці, АДРЕСА_3 . АДРЕСА_4 6-А.

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 391 ЦК України унормовано, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і в розпорядження своїм майном.

Пунктом 2 статті 152 Земельного кодексу України, унормовано, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Як вбачається із акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 21 березня 2017 року, державними інспекторами з контролю за використанням і охороною земель у Чернівецькій області проведено перевірку з питань порушення прав Приватного підприємства «Гарант» щодо володіння, користування та розпорядженням належного йому земельною ділянкою, що знаходиться по вул. Зелена, 6-А (ринок «Верхній» у м. Чернівці).

Так, вищевказаним актом встановлено, що на земельній ділянці, що знаходиться по вул. Зелена, 6-А (ринок «Верхній» у м. Чернівці, площею 0,0436 га. розміщено два об`єкти рухомого майна (торгівельні кіоски), площею 3 кв.м. та 6 кв.м., без згоди власника земельної ділянки.

При цьому, як встановлено вище, рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради №778/18 від 12 вересня 2001 року, саме відповідачу надано дозвіл відкрити продовольчий ринок «Верхній» на земельній ділянці, площею 1,4544 га., за адресою: м. Чернівці, вул. Зелена АДРЕСА_6 6-А.

В подальшому, на підставі вищевказаного рішення, Департамент економіки Чернівецької міської ради надано дозвіл №1996 від 09 вересня 2004 року на розміщення ринку «Верхній» на земельній ділянці, площею 1,4544 га., за адресою: м. Чернівці, вул. Зелена, 6-А.

Крім того, як вбачається із реєстру ринків та мікро ринків м. Чернівців, наданого представником позивача, саме ТзОВ «Чернівецька нафтобаза ВАТ «Облагропостачсервіс» одноособово є суб`єктом господарювання на ринку «Верхній» на земельній ділянці, площею 1,4544 га., за адресою: м. Чернівці, вул. Зелена, 6-А.

Однак, як вже встановлено, рішенням 38 сесії Чернівецької міської ради IV скликання від 08.12.2005 №881 (пункти 101, 101.1) "Про надання в оренду та користування земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками, відміну та внесення змін в раніше прийняті рішення": (1) внесено зміни в пункт 18.2 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 21.03.2001 №231/7 щодо надання ТОВ "Чернівецька нафтобаза ВАТ "Облагропостачсервіс" земельної ділянки площею 1,4544 га по АДРЕСА_1 в АДРЕСА_7 . Чернівці в постійне користування для організації та обслуговування продовольчого ринку в частині зменшення площі на 0,0436 га, у зв`язку з переходом права власності на вказану земельну ділянку до МПП Гарант (п.101); та (2) зобов`язано Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради внести зміни в Державний акт на право постійного користування землею від 19.04.2001 №1850, виданий ТОВ "Чернівецька нафтобаза ВАТ "Облагропостачсервіс", зменшивши загальну площу, надану у постійне користування, з 1,4544 га на 0,0436 га.(п.101.1).

Таким чином, відповідач, як суб`єкт господарювання на ринку «Верхній» , у порушення вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України самовільно зайняв частину земельної ділянки позивача, за адресою: м. Чернівці, вул. Зелена, 6-А, шляхом розташування на ній двох об`єктів рухомого майна (торгівельних кіосків), загальною площею 9 кв.м., без згоди власника земельної ділянки,

Зважаючи на наведене, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що таке порушення підлягає усуненню відповідачем особисто або за його рахунок.

Відповідачем у зазначеній частині рішення суду першої інстанції - не оскаржувалося.

Одним із способів захисту порушеного права є відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Згідно частини 3 статті 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян і юридичних осіб здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобіганням вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

У відповідності зі статтею 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян чи юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Частиною 2 статті 90 Земельного кодексу України передбачено, що порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку встановленому законом.

Враховуючи вищевикладене, висновок суду першої інстанції про зобов`язання ТзОВ «Чернівецька нафтобаза ВАТ «Облагропостачсервіс» звільнити приватну земельну ділянку (земельну частку) ПП «Гарант» за адресою: м Чернівці, вул. Зелена, № 6-А, площею 0,0436 га шляхом демонтажу двох торгівельних кіосків загальною площею 9 кв.м. є таким, що відповідає обставинам справи та відповідним нормам матеріального права.

Стосовно позовних вимог позивача, щодо заборони ТзОВ «Чернівецька нафтобаза» ВАТ «Облагропостачсервіс» , незаконно та протиправно здійснювати правомочності: володіння, користування, розпорядження, щодо об`єкта нерухомого майна - ринок «Верхній» за адресою: вул. Зелена, 6-А, м. Чернівці в цілому, без участі та згоди співвласників, в тому числі Приватного підприємства «Гарант» .

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази того, що такий об`єкт нерухомого майна як Ринок Верхній є належно зареєстрованим як окреме нерухоме майно чи як окрема юридична особа за адресою м.Чернівці, вул. Зелена, 6-А. Крім того, зазначене також вбачається з рішень судів у справах 2а-564/10, 10/133 та не заперечується сторонами, що вбачається з письмових пояснень сторін по справі. Натомість, сторони володіють відповідними частками "будівель та споруд", що знаходяться за адресою: м.Чернівці, вул. Зелена, 6-А, а не частками в такому майні як ринок Верхній , що вище підтверджено належними доказами.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 34886898 від 13 березня 2015 року та витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №38061384 від 26 травня 2015 року, Приватному підприємству «Гарант» належить на праві приватної власності 3/100 частки будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м. Чернівці, вул. Зелена, 6-А, а Товариству з обмеженою відповідальністю «Чернівецька нафтобаза» Відкритого акціонерного товариства «Облагропостачсервіс» належить 32/100 частки будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м АДРЕСА_4 .

Вказані обставини також не одноразово підтверджені сторонами під час розгляду справи.

Окрім того, як вбачається із матеріалів справи, а саме інформаційних довідок з Державних реєстрів речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, іншим співвласникам належить 65/100 частки будівель та споруд нерухомого об`єкту що знаходяться за адресою: м. Чернівці, вул. Зелена, 6-А.

Статтею 356 ЦК України унормовано, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Відповідно до статті 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Частиною 1 статті 359 ЦК України унормовано, що плоди, продукція та доходи від використання майна, що є у спільній частковій власності, надходять до складу спільного майна і розподіляються між співвласниками відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до статті 189 Цивільного кодексу України, продукцією, плодами та доходами є все те, що виробляється, добувається, одержується з речі або приноситься річчю. Продукція, плоди та доходи належать власникові речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, обраний спосіб захисту права не відновлює його законних інтересів та не містить конкретних вимог завдяки яким може бути відновлено право позивача, шляхом виконання рішення суду.

Зокрема, як вбачається із позовних вимог, правомочності, щодо володіння, користування та розпорядження не містять чітко визначені межі здійснення ним прав встановлених законом. Так, правомочність володіння розуміють як передбачену законом (тобто юридично забезпечену) можливість мати (утримувати) в себе певне майно. Правомочність користування означає передбачену законом можливість використовувати, експлуатувати майно, отримувати від нього корисні властивості, його споживання. Правомочність розпорядження означає юридично забезпечену можливість визначення і вирішення юридичної долі майна шляхом зміни його належності, стану або призначення.

Отже, позивачем не вказано, які конкретні дії (утримання від дій) слід заборонити відповідачу для відновлення його порушеного права або законного інтересу.

Окрім того, в предметі позову міститься визначення щодо заборон в цілому стосовно об`єкту без участі та згоди співвласників, у тому числі ПП «Гарант» , що є юридично неспроможним по відношенню до інших співвласників, які не є сторонами справи.

Скаржник ПП Гарант зазначає, що співвласники нерухомої речі ринок Верхній не створювали такого суб`єкту господарювання як ринок Верхній , а внаслідок зловживання вказаними особами службовим становищем, нерухомою річчю співвласників заволоділо рейдерське товариство (апеляційна скарга ПП Гарант , а.с. 21 Т.4).

З наведеного вбачається, що скаржник також намагається зазначити твердження стосовно порушення прав інших співвласників, крім того, наводить вказані твердження без підтвердження належними доказами, якими повинні підтверджуватися зазначені судження.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням фактичних обставин справи, суд першої інстанції дійшов висновку відмовити у задоволенні вказаної позовної вимоги.

У цій частині рішення суду першої інстанції оскаржено позивачем ПП Гарант .

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в позові про зобов`язання заборонити ТзОВ «Чернівецька нафтобаза» ВАТ «Облагропостачсервіс» , незаконно та протиправно здійснювати правомочності: володіння, користування, розпорядження, щодо об`єкта нерухомого майна - ринок «Верхній» за адресою: вул. Зелена, 6-А, м. Чернівці в цілому, без участі та згоди співвласників, в тому числі Приватного підприємства «Гарант» . Зокрема, судом першої інстанції належно проаналізовано предмет та підстави позову в цій частині, взято до уваги відповідні норми матеріального права та правильно їх застосовано до спірної позовної вимоги, та підставно зазначено про те, що правомочності щодо володіння, користування та розпорядження не містять чітко визначені межі здійснення ним прав встановлених законом, а позивачем у свою чергу не вказано, які конкретні дії (утримання від дій) слід заборонити відповідачу для відновлення його порушеного права або законного інтересу. Поняття правомочностей щодо володіння, користування та розпорядження носить загальний теоретичний характер та розкриває поняття окремого інституту цивільного права - права власності , кожна з правомочностей власника може по -різному реалізовуватися власником на його розсуд.

В апеляційній скарзі ПП Гарант неодноразово покликається на злочини, аналізує об`єкт, суб`єкт, предмет злочину, покликається на заволодіння майном, привласнення, зазначає про його звернення з заявами до правоохоронних органів, однак ним не подано кінцевих рішень у кримінальних провадженнях як доказів на підставі ст. 75 ГПК України для встановлення відповідних обставини справи у господарській справі.

Крім того, скаржник неодноразово та повторювано вживає такі поняття як посадово-рейдерське угрупування, судове рейдерство, кримінальна легенда, однак термінологічно такі поняття не визначені чинними законами України у зазначеному їх виразі та відповідно носять суб`єктивний та оціночний характер.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Таким чином, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.12.2018 у справі №926/1505/18 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційних скаргах доводи скаржників не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Пунктами 1,2 ст.86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України ). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржниками.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційні скарги: Приватного підприємства «Гарант» від 17.01.2019, Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька нафтобаза ВАТ «Облагропостачсервіс» від 15.01.2019 №3 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.12.2018 у справі № 926/1505/18 - залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи в суді апеляційної інстанції - покласти на скаржників.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст.ст. 286 - 289 ГПК України.

Головуючий (суддя-доповідач): Т.Б. Бонк

Судді М.І. Хабіб

Г.Г. Якімець

Повний текст постанови складено - 24.05.19р.