ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" травня 2019 р. м. Київ Справа№ 910/16124/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорної Л.В.
суддів: Іоннікової І.А.
Разіної Т.І.
без виклику сторін
розглянувши матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації
на рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2019р. (повний текст складено 13.02.2019р.)
у справі № 910/16124/18 (суддя - Підченко Ю.О.)
за позовом Комунального підприємства Автотранспортне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до Комунального підприємства Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації
про стягнення 43 548,94грн.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.02.2019р. по справі №910/16124/18 позов Комунального підприємства Автотранспортне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації на користь Комунального підприємства Автотранспортне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 36 000,00 грн. суми неоплачених зобов`язань за договором, 538,27 грн. 3% річних, 3 884,33 грн. інфляційних втрат, 3 126,34 грн. пені та 1 762,00 грн. судового збору.
Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що матеріалами справи підтверджується, що відповідач, в порушення умов договору та приписів чинного законодавства у визначений строк оплату послуг зберігання не здійснив належним чином, а тому в силу ч. ст. 612 Цивільного кодексу України є таким, що прострочив виконання зобов`язання.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2019р. по справі №910/16124/18 скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт посилається на укладення договору позички, за яким позивач не забезпечив збереження автомобілів та не забезпечив схоронності транспортних засобів, а тому відповідач вирішив розірвати договір позички. В порушення вимог п. 3 ч. 2 ст. 833 Цивільного кодексу України та в порушення п. 3.2.4. договору позички, позивач не повернув відповідачу три автомобілі: Opel Vectra, реєстраційний номер 077-91КІ , Opel Vectra, реєстраційний номер АА77-91КВ та Opel Zafira, реєстраційний номер 077-93КІ та протиправно їх утримував.
Щодо договору зберігання від 25.05.2011р. №544-11, то вказаний договір, як зазначає апелянт, був укладений без наміру сторін створити реальні правові наслідки.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації на рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2019р. у справі № 910/16124/18.
Комунальне підприємство Автотранспортне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) заперечує проти апеляційної скарги, посилаючись на те, що безоплатний договір позички №52 було погоджено та припинено угодою між сторонами від 16.03.2017р., та не був пов`язаний з договором зберігання №544-11 від 25.05.2011р.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України:
- господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного; частина перша);
- спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина третя);
- для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п`ята).
Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. (п. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України).
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до п.п. 1, 2, 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.
25.05.2011р. між Комунальним підприємством Автотранспортне підприємство Київської міської ради (зберігач) та Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна (поклажодавець) було укладено договір зберігання № 544-11, за умовами якого поклажодавець передає, а зберігач приймає на зберігання на закритій автостоянці автотранспортного підприємства за адресою: м. Київ, вул. Б. Грінченка, 3-А, 1 (один) автотранспортний засіб: Опель Зафіра державний реєстраційний номер, 077-93 КІ. /а.с. 16/.
Згідно п.п. 2.1.1, 2.1.5. Договору зберігач зобов`язаний прийняти транспортний засіб на зберігання, надати поклажодавцеві право на стоянку транспортного засобу в одному й тому ж місці. У разі потреби в зміні місця зберігання транспортного засобу за бажанням поклажодавця, його переміщення провадиться тільки дозволу посадової особи зберігача. Забезпечити зберігання транспортного засобу поклажодавця на протязі терміну його зберігання згідно укладеного Договору.
Згідно п. 2.2.7. Договору поклажодавець зобов`язаний отримати до п`ятого числа (включно) кожного місяця на території зберігача рахунок - фактуру за послуги, які є предметом даного Договору, та які будуть надані в поточному місяці, а також акти наданих послуг за попередній місяць.
Згідно п. 2.2.8. Договору за відсутності ґрунтовних зауважень до якості послуг, які є предметом даного Договору та які надані зберігачем в попередньому місяці, підписати акти наданих послуг та повернути їх зберігачу.
Згідно з п. 2.2.9. Договору поклажодавець зобов`язаний забрати автотранспортний засіб від зберігача після закінчення строку зберігання.
Згідно з п. 2.2.10. Договору поклажодавець зобов`язаний внести пату за весь фактичний час зберігання автотранспортного у випадку, якщо такий час не оплачений під час дії цього Договору.
Згідно з п. 3.1. Договору плата за зберігання транспортних засобів на автостоянці справляється за тарифами, затвердженими Зберігачем.
Вартість послуг за 1 місяць зберігання 1 (одного) транспортного засобу становить 1 000 (одну тисячу) грн. 00 коп., ПДВ 20% - 200 (двісті) грн. 00 коп., разом 1 200 (одна тисяча двісті) грн. 00 коп. (п. 3.2. Договору).
Згідно з п. 3.3. Договору поклажодавець щомісячно, не пізніше 15 числа кожного місяця авансовим платежем здійснює оплату вартості послуг зберігання транспортного засобу шляхом перерахування суми коштів, визначеної в п. 3.2 цього Договору на поточний рахунок зберігача або внесення готівкою в касу зберігача.
Згідно з п. 4.3. Договору за несвоєчасну оплату наданих послуг поклажодавець сплачує зберігачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Договір набуває чинності з 25 травня 2011р. і дає до 31 грудня 2011р. (п. 8.1. Договору).
Додатковою угодою №1 від 05.09.2011р. було змінено назву Зберігача, а саме: Комунальне підприємство Автотранспортне підприємство Київської міської ради слід читати: Комунальне підприємство Автотранспортне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) . /а.с. 18/.
Додатковою угодою № 2 від 01.12.2011р. сторони продовжили дію договору, виклавши п. 8.1. у новій редакції: Договір набуває чинності з 25 травня 2011р. і дає до 31 грудня 2012р. . /а.с. 19/.
27.12.2012р. Додатковою угодою №1/2012 сторони продовжили дію договору, у зв`язку із чим погодили наступну (нову) редакцію розділу 8 Договору: Договір набуває чинності з 25 травня 2011р. і дає до 31 грудня 2013р., але в будь - якому випадку до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним Договором. . /а.с. 20/.
26.02.2016р. сторони уклали Додаткову угоду №2/2016 про наступне: поклажодавець передає, а зберігач приймає на зберігання автомобілі Опель Вектра, реєстраційний номер АА 7791 КВ ; Опель Вектра, реєстраційний номер 077-91 КІ ; Опель Зафіра, реєстраційний номер 077-93 КІ . Змінено вартість послуг за Договором, яка становить за 1 місяць зберігання на відкритій стоянці 1 (одного) транспортного засобу становить 600,00 грн., в т.ч. ПДВ; вартість послуг зберігання на закритій стоянці 1 (одного) транспортного засобу за 1 місяць становить 1200,00 грн., в т.ч. ПДВ, разом 1800,00 грн., в т.ч. ПДВ. /а.с. 21/.
Додатковою угодою №3 від 16.03.2016р. змінено назву Поклажодавця, а саме: Комунальне підприємство Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна на Комунальне підприємство Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації . /а.с. 22/.
Додатковою угодою №4 від 18.04.2016р. сторони змінили банківські реквізити. /а.с. 23/.
Додатковою угодою №5 від 30.12.2016р. Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на зберігання на автостоянках підприємства автомобілі: Опель Вектра, реєстраційний номер АА 7791 КВ ; Опель Вектра, реєстраційний номер 077-91 КІ ; Опель Зафіра, реєстраційний номер 077-93 КІ. /а.с. 24/.
Згідно з п. 2 Додаткової угоди № 5 від 30 грудня 2016р. вартість послуг зберігання на відкритій стоянці 1 (одного) транспортного засобу за 1 місяць становить 600,00 грн., в т.ч. ПДВ, вартість послуг зберігання на закритій стоянці 1 (одного) транспортного засобу за 1 місяць становить 1 200,00 грн., в т.ч. ПДВ, разом 3 000,00 грн., в т.ч. ПДВ.
Судом встановлено і зазначене не заперечується сторонами, відповідачем було передано на зберігання позивачеві три транспортних засоби: Опель Вектра, реєстраційний номер АА 7791 КВ ; Опель Вектра, реєстраційний номер 077-91 КІ ; Опель Зафіра, реєстраційний номер 077-93 КІ .
Як зазначає позивач, на даний час передані на зберігання позивачеві транспортні засоби Опель Вектра, реєстраційний номер АА 7791 КВ ; Опель Вектра, реєстраційний номер 077-91 КІ ; Опель Зафіра, реєстраційний номер 077-93 КІ перебувають на зберіганні на стоянці позивача за адресою: м. Київ, вул. Б.Грінченко, 3а.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2018р. у справі №910/21949/17, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2018р., стягнуто з Комунального підприємства Київської міської ради Київське місце бюро технічної інвентаризації на користь Комунального підприємства Автотранспортне підприємство виконавчого органу Київської міської ради 27 000,00 грн. заборгованості за договором зберігання №544-11 від 25.05.2011р. за період з лютий, квітень-листопад 2017р.
При цьому, судом встановлено, що Договір зберігання є розірваним з 15.04.2017р.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Листом №386/12 від 18.09.2018р. позивач просив відповідача здійснити оплату послуг по зберіганню з грудня місяця 2017 року по серпень місяць 2018 року включно. /а.с. 35/.
31.10.2018р. позивач звернувся до відповідача із вимогою №443/12 щодо сплати 33 000,0 грн. /а.с. 36/.
Доказів оплати, як і реагування на лист та вимогу, матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Відповідно до ст. 938 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.
Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.
Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 946 Цивільного кодексу України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.
Станом на дату заявлення позову заборгованість за договором зберігання №544-11 від 25.05.2011р. становить 36 000,00 грн. за період з грудня 2017 року по листопад 2018 року включно.
27.12.2018р. згідно акту обстеження транспортних засобів транспортні засоби були переміщені на СТО для перевірки комплектації. /а.с. 87/.
Таким чином, до 27.12.2018р. транспортні засоби Опель Вектра, реєстраційний номер АА 7791 КВ ; Опель Вектра, реєстраційний номер 077-91 КІ ; Опель Зафіра, реєстраційний номер 077-93 КІ перебували на зберіганні на стоянці позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 946 Цивільного кодексу України якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов`язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що розрахунок є арифметично вірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Щодо доводів, наведених у апеляційній скарзі, то позов заявлено про стягнення заборгованості за Договором зберігання №544-11 від 25.05.2011р., а не за Договором позички №52 від 01.01.2007р., який розірвано за Угодою від 16.03.2017р.
Щодо фіктивності Договору зберігання №544-11 від 25.05.2011р., то доказів фіктивності відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України відповідачем не наведено та не доведено.
Щодо справності транспортних засобів то зазначене може бути предметом розгляду в окремому провадженні за іншим предметом спору про стягнення збитків за пошкодження транспортного засобу.
Дослідивши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що Господарським судом міста Києва правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з`ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.
З наведених у даній постанові обставин, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2019р. у справі №910/16124/18.
керуючись ст.ст. 252, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2019р. у справі №910/16124/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Матеріали справи №910/16124/18 повернути до місцевого господарського суду.
3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя Л.В. Чорна
Судді І.А. Іоннікова
Т.І. Разіна
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 28.05.2019 |
Оприлюднено | 30.05.2019 |
Номер документу | 82066423 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Чорна Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні