Постанова
від 14.05.2019 по справі 910/10643/18
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2019 р. Справа№ 910/10643/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Іоннікової І.А.

секретар судового засідання: Ніконенко Ю.А.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 14.05.2019,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні будівельні технології

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2018 (повний текст складено 07.11.2018)

у справі №910/10643/18 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні будівельні технології

до 1) Київської міської ради;

2) Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)

про визнання незаконним та скасування акту органу місцевого самоврядування у сфері земельних відносин

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю Сучасні будівельні технології (далі, позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Київської міської ради (далі, відповдіач-1 або КМР) та Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі, відповідач-2 або КМДА) про:

- визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 8 лютого 2018 року № 9/4073 Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 24.02.2005 №91-6-00414, укладеного між Київською міською радою та ТОВ Сучасні будівельні технології для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі закладів: торгових, офісних, культурних, розважальних, громадського харчування, побутового обслуговування і автомобільного паркінгу на просп. Перемоги, біля буд. № 9-б у Шевченківському районі м. Києва ;

- поновлення реєстрації Договору оренди земельної ділянки від 24.02.2005 №91-6-00414.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2018 залучено Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 (далі, третя особа або Департамент).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем-1 не доведено в оскаржуваному рішенні обставин, з якими закон чи договір пов'язує можливість розірвання договору за ініціативою однієї зі сторін в позасудовому порядку, зокрема, зміст допущеного позивачем порушення, настання випадків, передбачених відповідним пунктом договору чи нормою законодавства.

Позивач вважає рішення відповідача-1 незаконним, прийнятим за відсутності передбачених законом чи договором оренди підстав для розірвання договору та просить суд захистити порушене право шляхом визнання недійсним та скасування рішення відповідача-1 та зобов'язання відповідача-2 відновити становище, яке існувало до порушення шляхом поновлення державної реєстрації договору оренди в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.11.2018 у справі №910/10643/18 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні будівельні технології до Київської міської ради відмовлено повністю. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні будівельні технології до Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) відмовлено повністю.

Прийняте рішення місцевого господарського суду мотивоване недоведеністю підстав для визнання оскарженого рішення ради протиправним та його скасування.

Місцевим господарським судом відзначено, що позивачем не виконано умов пунктів 3.1., 4.1., 4.5., 6.2, 7.3. договору оренди, у тому числі в частині завершення будівництва об'єкту; позивачем не доведено належними та допустимими доказами неможливості виконати умови пункту 3.1. договору оренди в частині своєчасного завершення забудови, при цьому останній був обізнаний з умовами договору оренди в частині існування у нього обов'язку розпочати будівництво об'єкту у другому кварталі 2005 та закінчити будівництво об'єкту не пізніше, ніж через 3 роки, і про відповідні наслідки незакінчення такого будівництва у вигляді можливості орендодавця в односторонньому порядку відмовитися від договору. Відтак, відповідачем-1 правомірно прийнято рішення про розірвання договору оренди земельної ділянки від 24.02.2005 №91-6-00414, укладеного між Київською міською радою та ТОВ Сучасні будівельні технології для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі закладів: торгових, офісних, культурних, розважальних, громадського харчування, побутового обслуговування і автомобільного паркінгу на просп. Перемоги, біля буд. № 9-б у Шевченківському районі м. Києва , а тому позовні вимоги у цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зважаючи на необґрунтованість позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 8 лютого 2018 року №9/4073, у задоволенні позовних вимог в частині поновлення реєстрації договору оренди також було відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Сучасні будівельні технології звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2018 у справі №910/10643/18 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю, а саме: визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 8 лютого 2018 року № 9/4073 Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 24.02.2005 №91-6-00414, укладеного між Київською міською радою та ТОВ Сучасні будівельні технології для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі закладів: торгових, офісних, культурних, розважальних, громадського харчування, побутового обслуговування і автомобільного паркінгу на просп. Перемоги, біля буд. № 9-б у Шевченківському районі м. Києва ; зобов'язати Виконавчий орган Київської міської ради (Київську міську державну адміністрацію) поновити реєстрацію Договору оренди земельної ділянки від 24.02.2005 №91-6-00414.

Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до наступного:

- судом першої інстанції частково досліджено та надано оцінку лише одній з підстав для розірвання договору оренди, яка вказана в оскарженому рішенні відповідача-1, зокрема, порушення орендарем умов договору оренди (пункт 3.1. договору) щодо завершення будівництва протягом 3-х років, при цьому судом не з'ясовувались причини та підстави не завершення такого будівництва у строки, встановлені договором, якісні характеристики такого будівництва, обсяг будівництва, а також реальні строки здачі його в експлуатацію;

- позивачем з моменту укладення договору оренди від 24.02.2005 №91-6-00414 вчинялись дії для отримання всіх необхідних дозволів органів державної влади для початку будівництва, розроблено проектну документацію на будівництво, отримано декларацію про початок виконання будівельних робіт, тощо. Однак, дані обставини та надані на їх підтвердження позивачем докази не були досліджені судом першої інстанції;

- хід та стадія завершення будівництва 1-го пускового комплексу багатофункціонального комплексу… з поміж іншого підтверджується протиправними рішеннями Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю КМДА, які скасовані постановою Окружного адміністративного суду від 26.06.2017 у справі №826/4742/17, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017;

- судом не враховано правову позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 27.06.2018 у справі №910/4198/17;

- невиконання зобов'язання із забудови земельної ділянки зумовлене обставинами, які не залежали від орендаря, а тому позбавлення його прав на земельну ділянку порушуватиме справедливий баланс інтересів сторін договору. У даному випадку судом необхідно було застосовувати також практику Європейського суду з прав людини щодо права на мирне володіння майном, яке передбачене статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;

- одностороння відмова і розірвання договору відповідачем-1 спричиняє позивачу майнових збитків у вигляді сплаченої орендної плати, понесених витрат на проектування та будівництво об'єкта, а також упущеної вигоди у вигляді неотриманих доходів (інвестиційного прибутку), які позивач розраховував отримати в результаті експлуатації об'єкта впродовж строку оренди - до 2030 року.

14.01.2019 представник позивача подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду клопотання про виправлення описки у мотивувальній частині апеляційної скарги (при посиланні на правову позицію Верховного Суду вірним є зазначення номеру справи 910/4198/16, а не 910/4198/17) та клопотання про долучення до матеріалів справи копії постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №910/4198/16.

21.02.2019 та 15.03.2019 позивач подав до Північного апеляційного господарського суду пояснення у справі №910/10643/18, у яких наголосив на тому, що сторони, укладаючи договір, допускали тривалий характер будівництва та строк введення його в експлуатацію; затримка будівництва пов'язана з об'єктивними причинами; позивачем були виконані умови пункту 16.1.6. рішення КМР від 29.05.2003 №486-2/646 Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею та умови пункту 4.5. Договору, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, представник відповідача-1 у відзиві на апеляційну скаргу, поданому до суду 17.12.2018, зазначає наступне:

- позивачем не доведено належними та допустимими доказами неможливості виконати умови пункту 3.1. Договору оренди в частині своєчасного завершення забудови;

- позивач був обізнаний з умовами договору оренди в частині існування у нього обов'язку закінчити будівництво об'єкту не пізніше, ніж через 3 роки, і про відповідні наслідки незакінчення такого будівництва у вигляді можливості орендодавця в односторонньому порядку відмовитися від договору;

- у результаті нездійснення позивачем забудови у строки, встановлені договором, КМР недоотримала очікувані обсяги пайової участі у створенні соціальної та інженерної інфраструктури м. Києва;

- позивачем не виконані вимоги пункту 16.1.6. рішення КМР від 29.05.2003 №486-2/646 Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею та умови пункту 4.5. Договору, згідно яких на орендаря було покладено обов'язок виконати вимоги, викладені у листах Головного управління містобудування та архітектури від 05.03.2003 за №18-620, Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві від 20.03.2003 за №08-8-20/2020, Головного державного санітарного лікаря м. Києва від 18.03.2003 за №612 та Управління охорони пам'яток історії, культури та історичного середовища від 13.03.2003 за №1218;

- позивачем не було отримано погодження проектної документації від Міністерства культури України, що свідчить про порушення пам'яткоохоронного та містобудівного законодавства, оскільки спірна земельна ділянка знаходиться в історичному ареалі міста Києва;

- виконувані орендарем будівельні роботи спричинили зміну ландшафту без попереднього погодження спеціально уповноваженого органу у сфері пам'яток.

Представник третьої особи також заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача, просив залишити його апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, про що останнім 21.02.2019 до Північного апеляційного господарського суду були подані письмові пояснення.

У вказаних письмових поясненнях третя особа зазначила наступне:

- нормами чинного законодавства передбачено можливість розірвання договору на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором;

- внаслідок того, що позивачем було порушено умови Договору, КМР правомірно прийнято рішення про розірвання договору оренди, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції є повністю обґрунтованим та прийнятим відповідно до норм чинного законодавства.

Представник відповідача-2 письмового відзиву на апеляційну скаргу суду не надав.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні будівельні технології у справі №910/10643/18 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Скрипки І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні будівельні технології на рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2018 у справі №910/10643/18 та розгляд справи призначено на 15.01.2019.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 №09.1-08/197/19, у зв'язку із перебуванням судді Скрипки І.М. у відпустці, яка не є головуючою суддею (суддею-доповідачем), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2019 справу №910/10643/18 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні будівельні технології на рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2018 у справі №910/10643/18 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Іоннікова І.А. та розгляд справи призначено на 21.02.2019.

Суд у судовому засідання 21.02.2019 перейшов до розгляду апеляційної скарги по суті.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 у справі оголошено перерву до 12.03.2019.

У судове засідання, призначене на 12.03.2019, представник відповідача-2 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд у судовому засідання 12.03.2019 продовжив розгляд апеляційної скарги по суті.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2019 у справі оголошено перерву до 19.03.2019.

Суд у судовому засіданні 19.03.2019 закінчив розгляд апеляційної скарги по суті, дослідження доказів та вирішив перейти до судових дебатів у наступному судовому засіданні.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2019 у справі оголошено перерву до 10.04.2019.

10.04.2019 представник позивача подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду письмово оформлену промову у судових дебатах.

Судове засідання, призначене на 10.04.2019, не відбулося у зв'язку із зайнятістю судді Тищенко А.І., яка входить до складу колегії суддів, у розгляді апеляційних скарг Публічного акціонерного товариства ОТП Банк та Компанії Integrity Logistic LTD/Інтегріті Логістік ЛТ на рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2018 у справі № 910/2489/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тес-Авто , Приватного підприємства Фірма ТЕС , Товариства з обмеженою відповідальністю Тес-Термінал до Публічного акціонерного товариства ОТП Банк , Товариства з обмеженою відповідальністю Євросвєт , Компанії Integrity Logistic LTD/Інтегріті Логістік ЛТД, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Побединська Вікторія Олександрівна про визнання недійсними договорів у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя: Сулім В.В., судді: Тищенко А.І., Чорногуз М.Г.

Враховуючи зазначене, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2019 призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні будівельні технології на рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2018 у справі №910/10643/18 на 14.05.2019.

У судовому засіданні 14.05.2019 відбулись судові дебати.

За результатами проведеного у справі 14.05.2019 судового засідання суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників сторін

У судове засідання 14.05.2019 з'явилися представники позивача, відповідачів, третьої особи, а також представники громадськості.

Представник позивача у судовому засіданні 14.05.2019 підтримував доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржене рішення суду скасувати, позов задовольнити повністю.

Представники відповідачів та третьої особи у судовому засіданні 14.05.2019 заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили її відхилити, а оскаржене рішення суду залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Рішенням Київської міської ради від 29.05.2003 № 486-2/646 Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею (том 1, а.с. 31), зокрема, затверджено проект відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю Сучасні будівельні технології для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі закладів: торгових, офісних, культурних, розважальних, громадського харчування, побутового обслуговування та автомобільного паркінгу на просп. Перемоги біля буд. 9-б у Шевченківському районі міста Києва (далі, Багатофункціонального комплексу ).

У тому числі, передано Товариству з обмеженою відповідальністю Сучасні будівельні технології , за умови виконання пункту 16.1., у довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку площею 0,29 га для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі закладів: торгових, офісних, культурних, розважальних, громадського харчування, побутового обслуговування та автомобільного паркінгу на просп. Перемоги біля буд. 9-б у Шевченківському районі міста Києва, у тому числі:

- площею 0,14 га - за рахунок земель міської забудови;

- площею 0,15 га - за рахунок земель житлової та громадської забудови.

Відповідно до пункту 16.1. вказаного рішення ТОВ Сучасні будівельні технології зобов'язано:

- виконувати обов'язки землекористувача відповідно до вимог статті 96 Земельного кодексу України (16.1.1.);

- у місячний термін замовити у Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (16.1.2.);

- забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих мереж та споруд, розміщених у межах земельної ділянки (16.1.3.);

- майново-правові питання вирішувати в установленому порядку (16.1.4.);

- питання пайової участі вирішити відповідно до рішення Київради від 27.02.2003 №271/431 Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (16.1.5.);

- виконати вимоги, викладені в листах Головного управління містобудування та архітектури від 05.03.2003 №18-620, Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві від 20.03.2003 №08-8-20/2020, головного державного санітарного лікаря в м. Києві від 18.03.2003 №1662 та управління охорони пам'яток історії, культури та історичного середовища від 13.03.2003 № 1218 (16.1.6.);

- забезпечити вільний проїзд до земельних ділянок суміжних землекористувачів (16.1.7.).

28.04.2004, на виконання вищевказаного рішення, між Товариством з обмеженою відповідальністю Сучасні будівельні технології (орендарем) та Київською міською радою (орендодавцем) укладено Договір оренди земельної ділянки, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 24.02.2005 за №91-6-00414 у книзі записів державної реєстрації договорів (далі - Договір оренди; том 1, а.с. 34-41).

Згідно з пунктом 1.1. Договору оренди, орендодавець, на підставі пункту 16 рішення Київської міської ради від 29.05.2003 за №486-2/646, за Актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду на 25 років земельну ділянку, визначену цим договором. Об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками:

- місце розташування - просп. Перемоги біля буд. 9-б у Шевченківському районі м. Києва;

- розмір - 2 875 кв. м.;

- цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі закладів: торгових, офісних, культурних, розважальних, громадського харчування, побутового обслуговування та автомобільного паркінгу;

- кадастровий номер 8000000000:88:168:0032.

У Розділі 3 Договору оренди встановлені обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки.

Згідно з пунктом 3.1. Договору оренди орендар зобов'язаний розпочати будівництво об'єкта у другому кварталі 2005 року та завершити на протязі 3 років; на земельній ділянці не дозволяється діяльність, не пов'язана з цільовим призначенням земельної ділянки; не дозволяється діяльність, пов'язана зі зміною ландшафту.

За змістом пункту 4.1. Договору орендодавець має право вимагати від орендаря:

- використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з цим Договором;

- дотримання місцевих правил забудови;

- своєчасного внесення орендної плати;

- дострокового розірвання цього Договору;

- відшкодування понесених збитків відповідно до чинного законодавства у разі розірвання цього договору за погодженням сторін;

Відповідно до пункту 4.5. Договору оренди орендар зобов'язаний:

- приступити до використання земельної ділянки в строк, встановлений цим договором, та після підписання цього договору і Акту приймання-передачі земельної ділянки та реєстрації Договору;

- виконувати встановлені цим договором обмеження;

- використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення;

- своєчасно вносити орендну плату;

- забезпечувати вільний доступ до земельної ділянки представнику контролюючих органів;

- повернути земельну ділянку орендодавцю у стані, придатному для її подальшого використання після припинення дії цього Договору;

- у строки, встановлені чинним законодавством, звітувати перед податковими органами району за місцем розташування земельної ділянки про сплату орендної плати;

- майново-правові питання вирішувати у встановленому порядку;

- виконати вимоги, викладені в листах Головного управління містобудування та архітектури від 05.03.2003 №18-620, Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві від 20.03.2003 № 08-8-20/2020, головного державного санітарного лікаря в м. Києві від 18.03.2003 № 1662 та управління охорони пам'яток історії, культури та історичного середовища від 13.03.2003 № 1218;

- забезпечити вільний доступ до прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, розміщених у межах земельної ділянки;

- забезпечити вільний проїзд до земельних ділянок суміжних землекористувачів;

- у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки надати копію цього договору до районного податкового органу за місцем розташування земельної ділянки.

Згідно пункту 6.2. Договору оренди у разі невиконання орендарем умов цього Договору та обов'язків, передбачених законодавством України, Договір може бути достроково розірваний.

Пунктом 7.3. Договору передбачені випадки розірвання Договору.

Так, Договір оренди може бути розірваний:

- за згодою сторін;

- за рішенням суду в порядку, встановленому законом;

- в односторонньому порядку, за ініціативою орендодавця, в разі використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематичної несплати орендної плати (протягом двох місяців поспіль) та невиконання орендарем інших умов цього Договору.

Згідно Акту обстеження земельної ділянки №17-0256/10 від 27.02.2017 (том 1, а.с. 160), складеного посадовою особою Департаменту земельних ресурсів КМР (КМДА), спірна земельна ділянка огороджена парканом, на ній ведеться будівництво, доступ до неї обмежений, відповідальні особи на місці відсутні.

08.02.2018 Київською міською радою прийнято рішення №9/4073 Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 24.02.2005 №91-6-00414, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Сучасні будівельні технології (далі - Рішення №9/4073, оскаржуване рішення КМР; том 1, а.с. 28-29).

Рішенням №9/4073 (пункт 1) вирішено розірвати в односторонньому порядку (пункти 6.2. та 7.3. договору) Договір оренди земельної ділянки площею 0,2875 га (кадастровий номер 8000000000:88:168:0032) від 24.02.2005 №91-6-00414, укладений між позивачем та відповідачем-1 у справі.

Згідно пункту 2 Рішення №9/4073 Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації):

- вчинити організаційно-правові дії щодо зняття з реєстрації договору оренди земельної ділянки, визначеного пунктом 1 цього рішення.

Офіційно оприлюднити це рішення в газеті Київської міської ради Хрещатик (пункт 3 Рішення №9/4073).

Дане рішення було оприлюднено у газеті Хрещатик 03.04.2018 у номері 36 (5087) (том 1, а.с. 33).

Як вбачається зі змісту Рішення №9/4073, при його прийнятті Київська міська рада керувалася статтями 9, 83, 93, 96, 141 Земельного кодексу України, статтею 651 Цивільного кодексу України, пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , статтею 31 Закону України Про оренду землі , статтею 5 Закону України Про охорону культурної спадщини , статтями 9, 11 Закону України Про архітектурну діяльність , статтями 26, 29, 31, 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та інших вимог містобудівного законодавства, пунктами 3.1, 4.1, 4.5., 6.2, 7.3. договору оренди земельної ділянки від 28.04.2004 №91-6-00414 та тим, що ТОВ Сучасні будівельні технології не виконало вимог пункту 16.1.6. рішення Київської міської ради від 29.05.2003 №486-2/646 при передачі в оренду земельної ділянки, а також зважаючи на порушення орендарем умов договору оренди, зокрема, невиконання обмежень (обтяжень) щодо використання земельної ділянки, встановлених пунктом 3.1. договору, порушення зобов'язань за договором, встановлених у пункті 4.5. Договору, численними та грубими порушеннями містобудівного та пам'яткоохоронного законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил, встановлених спеціально уповноваженим органом, невиконання вимог приписів компетентних органів, порушення законодавства про архітектурну діяльність, з огляду на відступ від проекту забудови та порушення вимог проектної документації і порядку ведення будівельних робіт, а також, зважаючи на порушення інших обов'язків землекористувача, установлених договором та чинним законодавством.

На виконання рішення КМР №9/4073 державним реєстратором Департаменту земельних ресурсів 28.03.2018 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про припинення права оренди позивача, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №118772540 (том 1, а.с. 199-200).

Спір у даній справі виник у зв'язку з тим, що на думку позивача рішення Київської міської ради від 08.02.2018 року №9/4073 про розірвання договору оренди земельної ділянки є незаконним, прийнятим за відсутності передбачених законом та договором оренди підстав для його розірвання та таким, що порушує права орендаря, які забезпечуються законодавством України. Отже, таке рішення КМР має бути визнане незаконним та скасоване, а державна реєстрація договору оренди в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, як наслідок, поновленою.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву та пояснень на неї, заслухавши пояснення представників учасників справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 25 Закону України Про місцеве самоврядування сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування питання регулювання земельних відносин вирішуються відповідно до закону виключно на пленарних засіданнях міської ради.

Відповідно до статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради приймається відкритим (у тому числі поіменним) або таємним голосуванням. Таємне голосування обов'язково проводиться у випадках, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно з приписами статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України і статті 193 Господарського кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно частини 1 статті 188 Господарського кодексу України розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини 4 статті 30 Закону України Про оренду землі розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Таким чином, наведені норми законодавства не містять заборони для сторін договору оренди земельної ділянки передбачити випадки розірвання договору в односторонньому порядку шляхом вчинення стороною одностороннього правочину, що оформляється прийняттям рішення у встановленому порядку.

Колегією суддів встановлено, що пунктами 6.2. та 7.3. укладеного між сторонами Договору оренди передбачені випадки розірвання Договору. Зокрема, договір може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, в разі використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематичної несплати орендної плати (протягом двох місяців поспіль) та невиконання орендарем інших умов цього Договору.

Проаналізувавши зміст оскаржуваного Рішення КМР №9/4073, пояснювальної записки до проекту вказаного Рішення (том 1, а.с. 43-46), подання якої є обов'язковим згідно пункту 26 Регламенту Київської міської ради у відповідній редакції, а також пояснень учасників справи, колегія суддів встановила, що підставами для розірвання Договору оренди та прийняття оскаржуваного рішення відповідачем-1 стали:

- порушення вимог пункту 3.1. Договору щодо обов'язку приступити до використання земельної ділянки у строк, установлений Договором оренди та завершити будівництво протягом 3-х років;

- невиконання вимог, викладених у листах Головного управління містобудування та архітектури від 05.03.2003 №18-620, Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві від 20.03.2003 № 08-8-20/2020, головного державного санітарного лікаря в м. Києві від 18.03.2003 № 1662 та управління охорони пам'яток історії, культури та історичного середовища від 13.03.2003 № 1218 (16.1.6.рішення КМР від 29.05.2003 № 486-2/646, п. 4.5 Договору);

- порушення пам'яткоохоронного та містобудівного законодавства (неотримання містобудівних умов та обмежень; неотримання погодження проектної документації та дозволу на ведення земляних робіт від Міністерства культури України; зміна ландшафту внаслідок виконуваних орендарем будівельних робіт без попереднього погодження спеціально уповноваженого органу);

- невиконання приписів Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил тощо.

Щодо невиконання позивачем умов пункту 3.1. Договору щодо обов'язку розпочати будівництво об'єкта у другому кварталі 2005 року та завершити будівництвом протягом 3-х років, як підстави для розірвання Договору оренди, колегією суддів встановлено наступне.

Дійсно, у пункті 3.1. Договору оренди сторони погодили, що орендар зобов'язаний розпочати будівництво об'єкта у другому кварталі 2005 року та завершити протягом 3-х років.

Разом з тим, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Відповідно до статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Згідно статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

Таким чином, позивач, в силу вказаних вище вимог Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , не міг розпочати будівельні роботи за відсутності містобудівної документації.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції колегією суддів із наявних у матеріалах справи доказів встановлено наступне.

Після укладення Договору оренди позивач розпочав збір вихідних даних для розробки проектно-кошторисної документації на будівництво Багатофункціонального комплексу .

09.11.2004 позивачем на підставі листа-заяви на розроблення АПЗ від 22.04.2004 було отримано Архітектурно-планувальне завдання №04-0399 на проектування будівництва багатофункціонального комплексу у складі закладів: торгових, офісних, культурних, розважальних, громадського харчування, побутового обслуговування та автомобільного паркінгу, затверджене Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища (далі, АПЗ; том 1, а.с. 81-86) (терміном дії на два роки), термін дії якого продовжувався додатком від 12.12.2006 №20-1258 (на один рік) (том 1, а.с. 87-88) та додатком від 07.03.2008 №20-154 (на один рік) (том 1, а.с. 89-90).

Протягом строку дії АПЗ на замовлення позивача Товариством з обмеженою відповідальністю Архітектурне бюро АРХСЕНАЛ було розроблено проектну документацію на об'єкт будівництва (багатофункціональний комплекс у складі закладів: торгових, офісних, культурних, розважальних, громадського харчування, побутового обслуговування та автомобільного паркінгу), яка була погоджена з необхідними державними та міськими службами, а саме: з Державною службою з питань національної культурної спадщини Міністерства культури України, Головним управлінням охорони пам'яток історії, культури та історичного середовища КМДА (про що свідчить відмітка на титульній сторінці проекту), Радою Київської міської організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (лист погодження від 13.08.2007 №86/7), Державним управлінням екології та природних ресурсів в м. Києві (лист погодження від 12.06.2006 №08-8-18/2927).

Також вказана проектна документація була погоджена Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА 18.10.2007 (лист-погодження № 15-11801) та пройшла обов'язкову на момент затвердження комплексну державну експертизу, що підтверджується висновком ДП Укрдержбудекспертиза від 21.10.2008 №65-а, яким встановлено відповідність проектної документації чинній нормативній базі та були затверджені основні технічно-економічні показники.

На підставі вказаних документів Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві 01.02.2012 зареєстровано позивачу декларацію про початок виконання будівельних робіт №КВ08312014831.

У подальшому замовником будівництва ТОВ Сучасні будівельні технології було надіслано до Інспекції повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт №КВ08312014831 від 01.02.2012, згідно якого право генерального підрядника та виконання робіт передано ТОВ Будівельна компанія УРБІ .

При цьому судом встановлено, що наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №58 від 14.03.2017 позивачу була скасована реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт №КВ 08312014831 від 01.02.2012 на відповідному об'єкті. Однак, на виконання судових рішень адміністративних судів у справі №826/4742/17, про які буде зазначено далі у мотивувальній частині постанови, зазначений наказ було скасовано, а Державна архітектурно-будівельна інспекція України поновила запис в Єдиному державному реєстрі документів декларацію про початок будівельних робіт № КВ08312014831 від 01.02.2012.

Також, позивачем було отримано Контрольну картку №16100247-Шв на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв'язку з встановленням тимчасової огорожі на період будівництва відповідного об'єкту (з урахуванням продовження терміну її дії), відповідно до якої заявлений термін виконання робіт визначено наступним чином: початок - 30.09.2016; закінчення 31.08.2017.

Як зазначає позивач та не спростовано відповідачами, враховуючи складні геологічні умови земельної ділянки, з метою виключення пластичних деформацій ґрунту при виконанні земляних робіт по улаштуванню котловану для підземної частини, було прийнято рішення виключити з проекту підвальні приміщення, що зберігає (та не погіршує) технічний стан прилеглої забудови. Скорегований проект без підвалу було направлено в Департамент містобудування та архітектури, який, як уповноважений орган Київської міської державної адміністрації по забезпеченню державної політики у сфері містобудування та архітектури на території міста Києва, своїм листом від 15.02.2017 №055-2757 (том 1, а.с. 94) підтвердив внесення цього скоригованого проекту в містобудівний кадастр.

03.05.2006 оформлено Акт обстеження зелених насаджень №60 з КП УЗН Шевченківського району м. Києва , згідно з яким визначено, які зелені насадження підлягають зрізуванню, а які пересадці, а також яку компенсацію забудовник повинен сплатити за відновлювальну вартість зелених насаджень. Даний акт погоджено з КП Київзеленбуд та Державним управлінням екології та природних ресурсів в м. Києві.

Із метою виявлення негативного впливу будівництва на стійкість прилеглих будинків №№ 9 та 9/47 та дотримання необхідних відступів об'єкта будівництва від житлових будинків, мостового переходу, пішохідного переходу та проїзної частини проспекту між позивачем та ДП Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій було укладено договір, на підставі якого ДП Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій здійснювало моніторинг технічного стану вказаних будівель при виконанні будівельних робіт.

24.03.2017 ДП Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій надано Звіт про науково-технічну роботу щодо моніторингу технічного стану будівель, що межують із ділянкою будівництва об'єкту Багатофункціональний комплекс (том 1, а.с. 117-130), згідно якого, зокрема, технічний стан будинків №9 та №9/47 по проспекту Перемоги у Шевченківському районі м. Києва в березні 2017 року не змінився.

Упродовж 2016-2017 року позивачем здійснювались підготовчі та будівельно-монтажні роботи на земельній ділянці по спорудженню Багатофункціонального комплексу .

Хід та стадія будівництва 1-го пускового комплексу Багатофункціонального комплексу , з поміж іншого, підтверджується також протиправними рішеннями Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю КМДА , які були скасовані постановою Окружного адміністративного суду від 26.06.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 у справі №826/4742/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні будівельні технології до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування припису, наказу, постанови про накладення штрафу та визнання дій протиправними.

При цьому згідно частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені у вказаних рішеннях суду в адміністративній справі №826/4742/17, є преюдиційними та не підлягають повторному доведенню під час розгляду даної справи.

Так, постановою Окружного адміністративного суду від 26.06.2017 у справі №826/4742/17, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 у справі №826/4742/17, вирішено:

- визнати протиправним та скасувати Припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правових актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт від 14.03.2017, винесений Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

- визнати протиправним та скасувати Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 14.03.2017, винесений Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

- визнати протиправним та скасувати Наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №58 від 14.03.2017 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт ;

- зобов'язати Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вжити передбачених Порядком ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 24.06.2011 №92 (у редакції наказу від 16.07.2015 № 165) заходів для поновлення запису про реєстрацію декларації №КВ 08312014831 від 01.02.2012 в Єдиному державному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівельних об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів шляхом подання Державній архітектурно-будівельній інспекції України необхідних даних.

Вищенаведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що позивачем вживалися всі необхідні та передбачені законодавством і договором дії, спрямовані на забудову орендованої земельної ділянки, а недотримання визначених пунктом 3.1. Договору оренди строків завершення будівництва сталось через тривалість розроблення проектно-будівельної документації, її погодження і затвердження уповноваженими державним органами, надання позивачу необхідних дозволів, необхідності оскарження в судовому поряду приписів Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зупинення підготовчих та будівельних робіт, про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, наказу про скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт № КВ08312014831.

Крім того, судом взято до уваги ту обставину, що розробку проекту будівництва та його погодження і в кінцевому підсумку початок будівництва стримала наявність на ділянці забудови тимчасових споруд та теплової мережі, які належать до комунальної власності територіальної громади м.Києва, що підтверджується рішенням Київської міської ради від 12.07.2012 №707/8044 Про демонтаж та списання основних засобів, які належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва (том 1, а.с. 131-133), відповідно до якого лише у 2012 році дозволено, у тому числі Товариству з обмеженою відповідальністю Сучасні будівельні технології , демонтувати та використати на власний розсуд інженерні мережі та обладнання, зазначені у додатку до цього рішення, серед яких теплова мережа ТМ-6 СТ-1 від ТК609 до ТК508/7 на просп. Перемоги, діаметром Ду500, довжиною 51м, інв. №ТМ-10300000789/000, ТМ-10300000789/040, яка підпадає під пляму забудови багатофункціонального комплексу з паркінгом по просп. Перемоги, біля буд. №9-б у Шевченківському районі м. Києва.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку щодо відсутності вини позивача у порушенні строків завершення забудови земельної ділянки та, як наслідок, відсутності підстав для застосування цивільно-правової відповідальності у вигляді розірвання договору за таке порушення. При цьому доказів використання земельної ділянки позивачем не за цільовим призначенням відповідачами суду не надано.

Суд апеляційної інстанції, дійшовши вказаних висновків, врахував при цьому правову позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 27.06.2018 у справі №910/4198/16, та Верховного Суду України, викладену у постанові від 01.04.2015 у справі №3-36гс15 та постанові від 11.11.2014 у справі №3-167гс14.

Щодо посилання відповідача-1 на порушення інших умов договору оренди, зокрема, невиконання умов пунктів 4.5. Договору та пункту 16.1.6. рішення КМР від 29.05.2003 №486-2/646 в частині виконання вимог, викладених у листах Головного управління містобудування та архітектури від 05.03.2003 №18-620, Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві від 20.03.2003 №08-8-20/2020, головного державного санітарного лікаря в м. Києві від 18.03.2003 №1662 та управління охорони пам'яток історії, культури та історичного середовища від 13.03.2003 №1218, порушення пам'яткоохоронного та містобудівного законодавства, як на підставу для розірвання договору оренди, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до наявного у матеріалах справи висновку Головного управління містобудування та архітектури від 05.03.2003 №18-620 щодо умов використання земельної ділянки та наявності містобудівних обмежень та обтяжень для відведення земельної ділянки (том 1, а.с. 150) управління не заперечує проти відведення земельної ділянки ТОВ Сучасні будівельні технології . Додатком до вказаного висновку є схема місця розташування земельної ділянки (том 1, а.с. 151).

Також колегією суддів встановлено, що у вказаному висновку містяться містобудівні обмеження та обтяження землекористування:

- зобов'язати забудовника одержати в Головкиївархітектурі архітектурно-планувальне завдання (АПЗ отримано позивачем та є частиною проекту будівництва, про що зазначалося судом вище);

- земельну ділянку надати поза межами червоних ліній вулиць та поза межами охоронних зон інженерних комунікацій (даний обов'язок кореспондується власнику земельної ділянки - Київській міській раді);

- створити та забезпечувати умови вільного доступу для прокладання нових, реконструкції та експлуатації існуючих інженерних мереж та споруд, що знаходяться в межах зазначеної території (передбачені та є складовою частиною проекту будівництва);

- питання майнового характеру вирішити у встановленому законодавством порядку.

Отже, усі вищевказані містобудівні обмеження та обтяження землекористування виконані орендарем.

У листі Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві від 20.03.2003 за №08-8-20/2020 (том 1, а.с. 152-153) Державне управління екології та природних ресурсів в м. Києві повідомляє, що ним було розглянуто лист-звернення Головного управління земельних ресурсів КМДА від 25.02.2003 №03-22/3264 з питань відведення ТОВ Сучасні будівельні технології земельної ділянки для будівництва, зазначено, що на даний час отримані позитивні висновки щодо відведення ТОВ Сучасні будівельні технології земельної ділянки для будівництва багатофункціонального комплексу ГУ містобудування та архітектури КМДА від 05.03.2003 №18-620, МіськСЕС від 18.03.20013 №1662 та Управління охорони пам'яток історії, культури та історичного середовища КМДА від 13.03.2003 №1218.

У вказаному листі Державне управління екології та природних ресурсів в м. Києві не заперечує проти відведення земельної ділянки в межах, які будуть визначені генеральним планом затвердженої проектної документації, розробленої і погодженої відповідно до чинного законодавства, за умови:

1. У зв'язку з тим, що даний об'єкт не відноситься до Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку , затвердженому Постановою КМУ від 27.07.1995 р. №554 та на підставі ст. 13 Закону України Про екологічну експертизу проект не підлягає обов'язковій екологічній експертизі.

2. На наступній стадії проектування розробити дендроплан (озеленення та благоустрій території) та погодити його з відділом контролю біоресурсів та заповідних територій Держуправління та Головним дендрологом Київголовархітектури.

3. Враховуючи можливість негативної реакції населення щодо зазначеного будівництва у зв'язку з тим, що будівництво передбачається з ущільненням існуючої житлової забудови за рахунок дворового простору, до початку розробки проектної документації, замовнику подати публікацію в засобах масової інформації, відгуки на неї направити в Постійну комісію Київради з питань екологічної політики для врахування громадської думки при прийнятті остаточного рішення Київрадою щодо доцільності будівництва даного об'єкту або отримати висновок незалежної експертизи щодо зазначеного будівництва (громадська організація Зелений світ , Екоправо та ін.).

4. При розробці генерального плану будівництва зазначеного об'єкту, якщо виникне необхідність у знесенні зелених насаджень, необхідно оформити акт обстеження зелених насаджень з районним управлінням Київзеленбуду та погодити його з відділом контролю біоресурсів та заповідних територій Держуправління екології та природних ресурсів в м. Києві.

5. Остаточно рішення щодо будівництва об'єктів на території м. Києва приймається Київською міською радою.

Як вбачається із матеріалів справи, вимоги пункту 4 даного листа були виконані позивачем, про що, зокрема, свідчить лист того ж самого Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві №08-8-18/2927 від 02.06.2006 (том 1, а.с. 93).

Так, на виконання вимог листа Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві від 20.03.03 №08-8-20/2020 позивачем було оформлено Акт обстеження зелених насаджень з КП УЗН Шевченківського району м. Києва від 03.05.2006 №60 , згідно з яким визначено, які зелені насадження підлягають зрізуванню, а які пересадці, а також яку компенсацію забудовник повинен сплатити за відновлювальну вартість зелених насаджень.

Вказаний акт погоджено з КП Київзеленбуд та Державним управлінням екології та природних ресурсів в м. Києві (лист від 02.06.2006 №08-8-18/2927).

Вимога Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві щодо розробки в складі проекту дендроплану (план озеленення та благоустрою території) (пункт 2 листа) теж була виконана позивачем, на підтвердження чого у матеріалах справи міститься викопіювання з проекту будівництва (додане до пояснень позивача від 15.03.2019), в якому відображено вид та породи зелених насаджень, пересадження садженців згідно з Актом обстеження зелених насаджень.

Крім того, колегія суддів наголошує, що у листі Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві від 20.03.2003 за №08-8-20/2020 вказано, що благоустрій та озеленення прилеглої території буде проведено після закінчення будівельних робіт.

Стосовно врахування громадської думки (вимога стосовно чого сформульована у листі Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві від 20.03.2003 за №08-8-20/2020) позивачем спільно з Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією було ініційовано та 06.12.2007 проведено громадські слухання за участю першого заступника голови Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, радника голови Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, депутата Шевченківської районної у м. Києві ради, в.о. начальника відділу містобудування та архітектури ШРДА, начальника відділу з питань внутрішньої політики ШРДА, представників комунальних підприємств, головного архітектора проекту, представників замовника та представників громадськості - мешканців сусіднього будинку, на яких розглянуто питання, пов'язані з майбутньою реалізацією проекту будівництва, пропозиції та зауваження мешканців сусідніх будинків, шляхи і строки їх вирішення.

Згідно протоколу громадських слухань щодо будівництва Багатофункціонального комплексу від 06.12.2007, затвердженого 07.12.2007 першим заступником Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, копія якого міститься у матеріалах справи, проект будівництва Багатофункціонального комплексу погоджено заступником директора КП Центрінвест О.М. Бутом, директором ТОВ Сучасні будівельні технології В.І. Дзюбаком, головним архітектором О.М. Русіним, начальником відділу з питань внутрішньої політики Жмуріної Г.І., майстром т/д КП Золотоустівська В.В. Місько, начальником Центр-3 Л.І. Поліфроновою, головою ініціативної групи М.С. Духненко. Із протоколу вбачається, що за проект містобудівної документації із будівництва Багатофункціонального комплексу проголосували всі присутні - за - 30 осіб, проти - 1 особа, утримались - 1 особа. При цьому в протоколі громадських обговорень враховані всі зауваження та пропозиції мешканців.

Відтак, вимога щодо проведення громадських обговорень проекту будівництва також була виконана позивачем.

У листі Головного державного санітарного лікаря м. Києва від 18.03.2003 №1662 (том 1, а.с. 154), який адресований Першому заступнику начальника Головного управління земельних ресурсів та Головному державному санітарному лікарю Шевченківського району, повідомляється про те, що Головний державний санітарний лікар м. Києва ...не заперечує проти погодження відведення земельної ділянки для будівництва, експлуатації... для ТОВ Сучасні будівельні технології , водночас, зазначає, зокрема, що проект необхідно погодити в установленому порядку, в т.ч. з міськсанепідемслужбою.

Проект будівництва Багатофункціонального комплексу було погоджено Київською міською санепідемстанцією, що підтверджується висновком №7014 від 18.08.2008, копія якого додана до пояснень позивача від 15.03.2019.

Отже, позивачем були виконані вимоги, вказані у листі Головного державного санітарного лікаря м. Києва від 18.03.2003 №1662.

У листі Управління охорони пам'яток історії, культури та історичного середовища від 13.03.2003 №1218 (том 1, а.с. 155) останнє повідомляє, що ...не заперечує проти відведення ТОВ Сучасні будівельні технології земельної ділянки для будівництва... з правом надання тимчасового орендного користування. Одночасно повідомляє, що проектну документацію належить розробляти з урахуванням Умов проектування , які необхідно замовити в управлінні охорони пам'яток. Проект погодити за усталеним ладом, у тому числі з Управлінням .

Вказані умови, як вбачається із матеріалів справи, у повній відповідності до вказаного листа були виконані позивачем, зокрема, були замовлені Умови проектування (які є невід'ємною частиною проекту, копія додана до пояснень позивача від 15.03.2019), а сам проект погоджений управлінням, на підтвердження чого на титульному аркуші проекту міститься відмітка про погодження як Головним управлінням охорони культурної спадщини виконавчого органу КМР (КМДА), так і Державною службою з питань національної культурної спадщини. Проект будівництва також було погоджено Радою Київської міської організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (лист погодження від 13.08.2007 №86/7).

З огляду на вищевикладене, посилання відповідача-1 в оскарженому рішенні на невиконання позивачем умов вищевказаних листів як на підставу для розірвання договору не відповідають дійсним обставинам справи.

Крім того, вищезазначеним спростовуються і доводи Київської міської ради щодо порушенням позивачем пам'яткоохоронного та містобудівного законодавства.

Стосовно дозволу на проведення земляних робіт, який позивач мав отримати у Міністерства культури України, судом встановлено, що ТОВ Сучасні будівельні технології зверталось до останнього із листом №2-02/17 від 20.02.2017 (том 1, а.с. 113), однак Міністерство культури України відповіді у встановлені законодавством строки не надало.

Щодо посилань відповідача-1 в оскаржуваному Рішенні на невиконання приписів Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил як на підставу для розірвання договору оренди, колегія суддів зазначає наступне.

Як уже зазначалося вище, постановою Окружного адміністративного суду від 26.06.2017 у справі №826/4742/17, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 у справі №826/4742/17, зокрема, визнано протиправним та скасовано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правових актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт від 14.03.2017, винесений Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); визнано протиправним та скасовано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 14.03.2017, винесений Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Зі змісту вказаних рішень адміністративних судів у справі №826/4742/17 вбачається, що підставою для скасування приписів Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) стала відсутність законних підстав для проведення перевірки достовірності даних у декларації про початок виконання будівельних робіт, а також для накладення штрафних санкцій за надання недостовірних даних у вказаній декларації з урахуванням допущених відповідачем порушень щодо строків проведення перевірки відносно достовірності наведених даних у декларації з часу її реєстрації. Крім того, у вказаних судових рішеннях зроблено посилання на те, що за заявами фізичних осіб у листопаді 2016 року та лютому 2017 року відповідачем проводились позапланові перевірки на спірному об'єкті позивача, в ході яких досліджувалися дані декларації про початок виконання будівельних робіт №КВ 08312014831 від 01.02.2012, проте порушень частини 8 статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (щодо повноти та достовірності даних, зазначених у поданому ТОВ Сучасні будівельні технології повідомленні про початок виконання будівельних робіт) встановлено не було. З огляду на це, адміністративний суд у своїй постанові наголосив на тому, що така ситуація вказує на зловживання суб'єктом владних повноважень своїми правами та створює передумови для протиправного втручання в діяльність суб'єкта господарювання, яким було отримано дозвіл уповноваженого органу на початок здійснення будівельних робіт у порядку, встановленому діючим на момент такого отримання законодавством.

Водночас, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до частин 1-4, 8 статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції, яка діяла на момент реєстрації позивачу декларації про початок виконання будівельних робіт) право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводять відповідні інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.

Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.

За наявності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Форма декларації про початок виконання будівельних робіт, порядок її подання та реєстрації, форма повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю відмовляють у реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням встановлених вимог.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, у тому числі рішеннями адміністративних судів у справі №826/4742/17, що декларація про початок виконання будівельних робіт була зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві за № КВ 08312014831 від 01.02.2012 без будь-яких зауважень щодо її невідповідності законодавчим нормам. На момент реєстрації Інспекція не зазначила про наявність порушень чи сумнівів щодо достовірності внесених до неї даних.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що посилання відповідача-1 як на підставу для розірвання Договору оренди на відповідні приписи Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є безпідставними, як безпідставними є і посилання орендодавця на неотримання позивачем усіх необхідних дозволів, оскільки за наявності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Будь-яких інших підстав для розірвання договору в односторонньому порядку, передбачених умовами договору, відповідачем-1 суду не доведено.

Отже, оскаржуване Рішення прийняте відповідачем-1 за відсутності підстав для розірвання договору в односторонньому порядку.

У контексті правовідносин, що склалися, колегія суддів вважає за необхідним застосувати при вирішенні даного спору практику Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу статті 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Концепція майна в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися правом власності , а відтак і майном . До таких активів може відноситися право оренди (рішення у справі Іатрідіс проти Греції від 25.03.1999, заява №311107/96, п.54).

Відтак, право оренди земельної ділянки також є майном в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції, мирне володіння яким з моменту винесення рішення КМР №486-2/646 від 29.05.2003 та укладання договору оренди земельної ділянки гарантується статтями 1, 8, 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

У практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23.09.1982, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, Щокін проти України від 14.10.2010, Серков проти України від 07.07.2011, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23.11.2000, Булвес АД проти Болгарії від 22.01.2009, Трегубенко проти України від 02.11.2004, East/West Alliance Limited проти України від 23.01.2014) визначено три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме:

(1) чи є втручання законним;

(2) чи переслідує воно суспільний , публічний інтерес;

(3) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону.

Втім, як зазначено вище, оскаржуване Рішення прийняте відповідачем-1 за відсутності передбачених законодавством та умовами договору оренди підстав для його розірвання в односторонньому порядку. Отже, критерій законності у цьому контексті не дотримано.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного , публічного інтересу, при визначенні якого Європейський суд з прав людини надає державам право користуватися значною свободою розсуду . Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Як зазначав відповідач-1 у судових засіданнях суду апеляційної інстанції, підставою прийняття спірного рішення місцевої ради став, у тому числі, громадський супротив забудові Багатофункціонального комплексу . Однак, спірне рішення КМР про розірвання договору оренди не містить жодних посилань на вказані обставини. У свою чергу, як встановлено судом апеляційної інстанції під час розгляду справи, проект забудови Багатофункціонального комплексу отримав схвалення за результатами громадських слухань. Водночас, громадські інтереси не можуть бути зведені до інтересів окремих індивідів, оскільки вони не можуть бути розцінені, як суспільні або публічні .

Принцип пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар .

В питаннях оцінки пропорційності Європейський суд з прав людини, як і в питаннях наявності суспільного , публічного інтересу, також визнає за державою достатньо широку сферу розсуду , за виключенням випадків, коли такий розсуд не ґрунтується на розумних підставах (рішення в справах Спорронґ і Льоннорт проти Швеції , Булвес АД проти Болгарії ). Таким чином, відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини майнове право особи може бути припинено, зокрема у разі, якщо цього потребують загальні інтереси суспільства.

У даному випадку, беручи до уваги всі ті обставини, які встановлені судом апеляційної інстанції як такі, що впливали на можливість орендаря здійснювати будівництво, суд вважає, що орендар в контексті оцінки пропорційності заходу втручання зазнає особистого та надмірного тягаря , оскільки одностороння відмова і розірвання договору відповідачем-1 спричиняє позивачу майнових збитків у вигляді сплаченої орендної плати, понесених витрат на проектування та будівництво об'єкта, а також упущеної вигоди у вигляді неотриманих доходів (інвестиційного прибутку), які, як наголошує позивач у позовній заяві та апеляційній скарзі, він розраховував отримати в результаті експлуатації об'єкта впродовж строку оренди - до 2030 року.

Таким чином, справедливий баланс, який має бути досягнутий між захистом індивідуального права та вимогами загального інтересу, не буде дотриманий.

При цьому, посилання відповідача-1 на те, що у результаті нездійснення позивачем забудови у строки, встановлені договором, КМР понесла збитки, оскільки недоотримала очікувані обсяги пайової участі у створенні соціальної та інженерної інфраструктури м. Києва, оцінюються судом критично, оскільки наразі у матеріалах справи відсутній укладений між містом (уповноваженим органом) та забудовником договір пайової участі у створенні соціальної та інженерної інфраструктури м. Києва, докази звернення відповідача-1 до позивача із вимогами щодо його укладення з часу укладення договору оренди до дати прийняття рішення про його розірвання відсутні. Водночас, колегія суддів зазначає, що рішення Київської міської ради Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва від 27.02.2003 за №271/431, на яке посилається Київська міська рада у своїх запереченнях, втратило чинність з 01.09.2008 згідно з рішенням Київської міської ради від 17.01.2008 №3/4475.

Отже, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що в даній справі не дотримано жодного критерію, який дає право суду на втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями, наданими статтею 1 Першого протоколу.

Відповідно до частини 10 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем доведено, що оскаржуване Рішення прийняте відповідачем-1 за відсутності передбачених умовами договору підстав для його розірвання в односторонньому порядку та факт порушення спірним рішенням прав та законних інтересів позивача.

За таких обставин наявні підстави для задоволення заявлених позивачем у даній справі позовних вимог у частині визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 8 лютого 2018 року №9/4073 Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 24.02.2005 №91-6-00414, укладеного між Київською міською радою та ТОВ Сучасні будівельні технології для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі закладів: торгових, офісних, культурних, розважальних, громадського харчування, побутового обслуговування і автомобільного паркінгу на просп. Перемоги, біля буд. № 9-б у Шевченківському районі м. Києва .

Стосовно позовної вимоги ТОВ Сучасні будівельні технології про зобов'язання Виконавчого органу Київської міської ради (Київську міську державну адміністрацію) поновити реєстрацію Договору оренди земельної ділянки від 24.02.2005 №91-6-00414 колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно пункту 2 Рішення №9/4073 Виконавчий орган Київської міської ради (Київську міську державну адміністрацію) було зобов'язано вчинити організаційно-правові дії щодо зняття з реєстрації Договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відтак, оскільки судом встановлена наявність підстав для задоволення позовної вимоги ТОВ Сучасні будівельні технології про визнання незаконним та скасування Рішення КМР, позовна вимога про зобов'язання Виконавчого органу Київської міської ради (Київську міську державну адміністрацію) поновити реєстрацію Договору оренди земельної ділянки від 24.02.2005 №91-6-00414, як похідна, також підлягає задоволенню. При цьому, задоволення такої вимоги буде сприяти ефективному захисту та поновленню порушених прав позивача.

Усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі Серявін проти України від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Пунктом 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Частиною 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, за результатами апеляційного перегляду справи, встановила, що судом першої інстанції при прийнятті оскарженого рішення не було надано оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам, у результаті чого місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку щодо прав та обов'язків сторін спірних правовідносин.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, у зв'язку з чим оскаржене рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні будівельні технології на рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2018 у справі №910/10643/18 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат за подання позовної заяви та апеляційної скарги у даній справі здійснено у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні будівельні технології на рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2018 у справі №910/10643/18 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2018 у справі №910/10643/18 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 8 лютого 2018 року №9/4073 Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 24.02.2005 №91-6-00414, укладеного між Київською міською радою та ТОВ Сучасні будівельні технології для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі закладів: торгових, офісних, культурних, розважальних, громадського харчування, побутового обслуговування і автомобільного паркінгу на просп. Перемоги, біля буд. № 9-б у Шевченківському районі м. Києва .

Зобов'язати Виконавчий орган Київської міської ради (Київську міську державну адміністрацію) поновити реєстрацію Договору оренди земельної ділянки від 24.02.2005 № 91-6-00414.

Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні будівельні технології (01001, м. Київ, вул. Михайлівська/Мала Житомирська, буд. 5/6, код ЄДРПОУ 32212424) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 762,00 грн. та 2 643,00 грн. за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 00022527) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні будівельні технології (01001, м. Київ, вул. Михайлівська/Мала Житомирська, буд. 5/6, код ЄДРПОУ 32212424) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 762,00 грн. та 2 643,00 грн. за подання апеляційної скарги.

Видати накази. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва відповідно до вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи №910/10643/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 29.05.2019 після виходу судді Іоннікової І.А. з відпустки.

Головуючий суддя Ю.Б.Михальська

Судді А.І. Тищенко

І.А. Іоннікова


Суд	Північний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	14.05.2019
Оприлюднено	30.05.2019
Номер документу	82066444
Судочинство	Господарське

Михальська Ю.Б.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 14.05.2019 по справі 910/10643/18ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —910/10643/18

Постанова від 14.05.2019

Постанова
від 14.05.2019 по справі 910/10643/18
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД