Рішення

від 29.05.2019 по справі 910/290/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.05.2019Справа №910/290/19

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Експресс-Транс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Тек Центр" простягнення 2 994,68 грн.

Суддя Бойко Р.В.

секретар судового засідання Кучерява О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з`явилися.

від відповідача: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Експресс-Транс" звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тек Центр" про стягнення 2 994,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача наявна заборгованість перед позивачем із оплати наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Експресс-Транс" згідно Договору на транспортне обслуговування при перевезеннях по Україні №ТС-136 від 23.03.2016 послуг з організації і виконання перевезення вантажу автомобільним транспортом за заявкою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тек Центр" №ТС-00000436 від 23.03.2016 загальною вартістю 2 200,00 грн.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань позивач просить суд стягнути з нього інфляційні витрати у розмірі 616,88 грн. нараховані за період з 25.04.2016 по 31.12.2018 та 3% річних у розмірі 177,80 грн., нараховані за період з 25.04.2016 по 03.01.2019.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.03.2019 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Експресс-Транс" до розгляду та відкрито провадження у справі №910/290/19; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам строки для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.04.2019, у зв`язку з надходженням клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, у справі призначено судове засідання на 16.04.2019.

Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 16.04.2019 відкладено судове засідання у справі на 21.05.2019.

В судове засідання 21.05.2019 сторони явку своїх представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про місце, дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Зокрема, представник позивача про місце, дату та час судового засідання 21.05.2019 був повідомлений 16.04.2019, що підтверджується його розпискою.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала господарського суду міста Києва про призначення у справі судового засідання від 05.04.2019 була направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці такої ухвали, на адресу його місцезнаходження, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 11А не була вручена відповідачу та була повернута до суду 11.05.2019, у зв`язку з закінченням встановленого строку зберігання, що підтверджується довідкою відділення поштового зв`язку від 10.05.2019.

Ухвала суду про повідомлення дати, часу і місця судового засідання від 16.04.2019 була направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці такої ухвали, на вказані в матеріалах справи адреси відповідача, проте відправлення не були вручені відповідачу та були повернуті до суду 06.05.2019 (87534, м. Маріуполь, пр. Нахимова, 116а, оф. 66) та 11.05.2019 (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська-Борщаговка, вул. Леніна, 2В; 87534), у зв`язку з закінченням встановленого строку зберігання, що підтверджується довідками відділення поштового зв`язку від 02.05.2019 та 04.05.2019 відповідно.

Суд зазначає, що вказані ухвали надсилалися рекомендованим листом з поміткою "судова повістка".

Відповідно до п. 116 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

З пунктів 99 та 116 вказаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з зазначенням причини "за закінченням терміну зберігання" можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.

Враховуючи наведене, суд вважає, що неотримання судової повістки (листа з ухвалою суду) відповідачем та повернення її до суду з поміткою "повернута відправнику за закінченням терміну зберігання" є наслідками волевої поведінки відповідача у формі бездіяльності щодо її належного отримання.

За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, враховуючи, що ухвали суду направлялися відповідачу на зазначену в відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження (реєстрації) останнього та на всі відомі суду адреси, а матеріали справи не містять доказів повідомлення іншої адреси перебування відповідача, то керуючись приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що ухвали суду по даній справі є такими, що були вручені відповідачу.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Керуючись вказаними приписами господарського процесуального закону, враховуючи явку представника позивача в судове засідання 16.04.2019 та надання ним обґрунтованих пояснень по суті спору, а також зважаючи на характер спору, який свідчить про те, що дана справа не є складною та не потребує повторної явки представника позивача в судове засідання, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача та відповідача.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив наступне.

23.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тек Центр" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експресс-Транс" (перевізник) було укладено Договір на транспортне обслуговування при перевезеннях по Україні №ТС-136 (надалі - Договір), відповідно до умов якого замовник замовляє, а перевізник надає послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом міських, міжміських сполученнях (п. 1 Договору).

Згідно з п.п. 1.1 п. 1 Договору замовник зобов`язується надавати вантажі для перевезень на підставі узгодженого "Заявки на перевезення", що є невід`ємною частиною цього договору, в якому вказані: пункт завантаження, дата і час прибуття в пункт завантаження, пункт розвантаження, контактні особи та їх телефони, назва та характеристика вантажу, об`єм та вага вантажу, вартість перевезення, додаткові вимоги

Відповідно до п.п. 2.1 п. 2 Договору перевізник зобов`язується у випадку досягнення згоди сторін щодо умов конкретного перевезення вантажів, направляти замовнику затверджене штампом перевізника "Замовлення на перевезення" з вказівкою водія та державного номера (-ів) автомобіля. Сторони підтверджують, що всі підписані сторонами та скріплені їх печатками Заявки, передані електронною поштою/факсом, мають юридичну силу до обміну оригіналів документів, що передаються сторонами один одному за першої ж можливості.

Підпунктом 2.4 пункту 2 Договору передбачено, що перевізник зобов`язаний подати автомобілі під завантаження/розвантаження за адресою і в терміни, вказані в узгодженому "Замовлені на перевезення".

Ціна на послуги узгоджується сторонами в "Заявках на перевезення" і вказується у рахунках-фактурах перевізника (п. 3 Договору).

Розрахунки за договором здійснюються у безготівковій формі, у національній валюті України, шляхом переведення коштів з поточного банківського рахунку замовника на поточний банківський рахунок перевізника, протягом 5 банківських днів після отримання рахунка-фактури перевізника, товарно-транспортної накладної з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, акту виконаних робіт та податкової накладної (п. 4.1 Договору).

Підпунктом 5.5 пункту 5 Договору визначено, що у випадку затримки оплати, вказаної у підпунктах 3.1, 4.1 даного договору, замовник виплачує перевізнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожну добу затримки оплати та штрафні санкції в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожну добу затримки оплати.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2016. Якщо жодна із сторін за два місяці до закінчення строку дії договору не попередить іншу сторону про припинення/розірвання договору, то даний договір зберігає свою силу кожного разу ще на один календарний рік ( п.п. 8.3 п. 8 Договору)

23.03.2016 сторонами погоджено заявку №ТС-00000436 від 23.03.2016, відповідно до якої, зокрема, встановлено, що сума робіт складає 2 200,00 грн. з врахуванням ПДВ, розрахунок здійснюється по закінченню 14 банківських днів після отримання оригіналів документів: рахунку, акту виконаних робіт та податкової накладної, виписаних 24.03.2016, а також оригінали супровідних документів по кожному вантажоодержувачу в кількості, вказаній в графі заявки "Повернення документів" з відміткою вантажоодержувача про отримання.

Позивач стверджує, що на виконання зазначеної заявки ним надано відповідачу послуги перевезення вантажу, про що свідчить відмітка вантажоодержувача на товарно-транспортній накладній від 23.03.2016.

Листом №37 від 24.03.2016 позивачем було направлено відповідачу Договір на транспортне обслуговування при перевезеннях по Україні №ТС-136 від 23.03.2016, заявку №ТС-00000436 від 23.03.2016, товарно-транспортну накладну від 23.03.2016, рахунок-фактуру на оплату №8СФ-0000311 від 24.03.2019, акт виконаних робіт №311 від 24.03.2016 Зазначений лист отримано відповідачем 05.04.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0209006018927.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №1411/1 від 14.11.2018 про сплату боргу в розмірі 2 200,00 грн.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов`язання по оплаті наданих послуг за Договором, у зв`язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 2 200,00 грн., а також про наявність правових підстав для стягнення інфляційних втрати у розмірі 616,88 грн. нараховані за період з 25.04.2016 по 31.12.2018 та 3% річних у розмірі 177,80 грн., нараховані за період з 25.04.2016 по 03.01.2019.

Договір є договором транспортного експедирування, а відтак між сторонами виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глави 32 Господарського кодексу України та Глав 64, 65 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

У відповідності до ст. 316 Господарського кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Плата за договором транспортного експедирування здійснюється за цінами, що визначаються відповідно до глави 21 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Як вбачається з матеріалів справи на підставі договору та погодженої сторонами заявки №ТС-00000436 від 23.03.2016 позивачем надано відповідачу послуги з перевезення вантажу, що підтверджується рахунком-фактурою №СФ-0000311 від 24.03.2016 та товарно-транспортною накладною від 23.03.2016.

В той же час, матеріали справи не містять доказів пред`явлення відповідачем будь-яких претензій відносно обсягу та якості наданих позивачем послуг, а тому суд приходить до висновку, що позивач належним чином та в повному обсязі здійснив свої зобов`язання за договором.

Статтею 916 Цивільного кодексу України визначено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 4 Договору розрахунки за договором здійснюються у безготівковій формі, у національній валюті України, шляхом переведення коштів з поточного банківського рахунку замовника на поточний банківський рахунок перевізника, протягом 5 банківських днів після отримання рахунка-фактури перевізника, товарно-транспортної накладної з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, акту виконаних робіт та податкової накладної.

Суд звертає увагу, що у заявці в №ТС-00000436 від 23.03.2016 сторони погодили новий строк оплати та відповідно розрахунок здійснюється по закінченню 14 банківських днів після отримання оригіналів документів: рахунку, акту виконаних робіт та податкової накладної, виписаних 24.03.2016, а також оригіналів супровідних документів по кожному вантажоодержувачу в кількості, вказаній в графі заявки "Повернення документів" з відміткою вантажоодержувача про отримання.

Листом №37 від 24.03.2016 позивачем було направлено відповідачу Договір на транспортне обслуговування при перевезеннях по Україні №ТС-136 від 23.03.2016, заявку №ТС-00000436 від 23.03.2016, товарно-транспортну накладну від 23.03.2016, рахунок-фактуру на оплату №8СФ-0000311 від 24.03.2019, акт виконаних робіт №311 від 24.03.2016.

Зазначений лист відповідач отримав 05.04.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0209006018927.

Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи приписи ст. 530 Цивільного кодексу України та погодження у заявці нового строку здійснення розрахунку (14 банківських днів після отримання документів зазначених у заявці) строк виконання грошового зобов`язання відповідача по оплаті наданих позивачем за Договором послуг на суму 2 200,00 грн. настав 25.04.2016.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідачем доказів виконання свого грошового зобов`язання не надано, а також не наведено обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідачем на було реалізовано надані йому процесуальним законодавством права та не спростовано визначених судом обставин належного виконання позивачем взятих на себе обов`язків за Договором щодо надання з виконання заявки, у зв`язку з чим виникла заборгованість по їх оплаті у розмірі 2 200,00 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Експресс-Транс" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тек Центр" заборгованості у розмірі 2 200,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 616,88 грн., нарахованих за період з 25.04.2016 по 31.12.2018, та 3% річних у розмірі 177,80 грн., нарахованих за період з 25.04.2016 по 03.01.2019.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 1, 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з викладеного позивачем в позові розрахунку нарахування інфляційних втрат та 3% річних останнім здійснюється нарахування з 25.04.2016.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Тобто, виходячи зі змісту зазначеної норми, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

Судом встановлено, що останнім днем виконання грошового зобов`язання відповідачем за послуги перевезення вантажу є 25.04.2016 (14-й банківський день після отримання відповідачем документів зазначених у заявці), а тому правомірним є нарахування інфляційних втрат та 3% річних з 26.04.2016.

Суд, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення позивачем інфляційних втрат у період з 26.04.2016 (дата початку прострочення виконання зобов`язання) по 31.12.2018 (визначена позивачем кінцева дата періоду нарахування інфляційних втрат) та керуючись приписами ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, якими встановлено обов`язок суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог, прийшов до висновку про правомірність стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тек Центр" інфляційних втрат у розмірі 616,88 грн.

Натомість, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення позивачем 3% річних у період з 26.04.2016 (дата початку прострочення виконання зобов`язання) по 03.01.2019 (визначена позивачем кінцева дата періоду нарахування інфляційних втрат), суд прийшов до висновку про правомірність стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тек Центр" 3% річних у розмірі 177,75 грн.

В іншій частині заявлені до стягнення 3% річних у розмірі 0,05 грн. обраховані невірно, оскільки позивачем невірно визначено дату початку прострочення виконання зобов`язання за договором, а відтак не підлягають стягненню з відповідача.

Отже, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" підлягають частковому задоволенню, а з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тек Центр" підлягає стягненню заборгованість у розмірі 2 200,00 грн., 3% річних у розмірі 177,75 грн. та інфляційні втрати у розмірі 616,88 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позову покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Експресс-Транс" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тек Центр" (02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 11А; ідентифікаційний код 39824463) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експресс-Транс" (02660, м. Київ, вул. Червоногвардійська, буд. 5, офіс 4; ідентифікаційний код 33739797) заборгованість у розмірі 2 200 (дві тисячі двісті) грн. 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 616 (шістсот шістнадцять) грн. 88 коп., 3% річних у розмірі 177 (сто сімдесят сім) грн. 75 коп. та судовий збір у розмірі 1 920 (одна тисяча дев`ятсот двадцять) грн. 97 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 29.05.2019.

Суддя Р.В. Бойко