Рішення

від 19.05.2019 по справі 908/2389/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/152/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2019 Справа № 908/2389/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л.

при секретарі судового засідання Юсубовій Д.В.

розглянувши матеріали справи № 908/2389/18

за позовною заявою: військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, АДРЕСА_1

до відповідача: фізичної особи-підприємця Мендрик Євгена Віталійовича, АДРЕСА_2

про стягнення 122 820,00 грн.

Представники учасників справи:

від позивача: Лягуша С.М., довіреність від 09.01.19 № 69/20-101

від відповідача: Чоп`як В.М., ордер серії ЗП № 117863 від 18.04.19

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області від військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (надалі в/ч НОМЕР_1 ) надійшла позовна заява від 08.11.18 з вимогами про стягнення з фізичної особи-підприємця Мендрик Євгена Віталійовича (далі ФОП Мендрик Є.В.) 6 500,00 грн. штрафу, 83 820,00 шкоди спричиненої неналежним виконання умов договору від 08.11.17 № 280-прод та 32 500,00 грн. вартості неякісного товару.

Позов обґрунтовано поставкою відповідачем позивачу за договором від 08.11.17 № 280-прод неякісного товару (сало шпик) на суму 32 500 грн., через що позивач (за твердженнями останнього) поніс збитки у сумі 83 820,00 грн., а також положеннями ст.ст. 673, 678, 680, ч. 2 ст. 712 ЦК України, ч. 1 ст.175, ч.ч. 1-2 ст. 224, ч. 1 ст. 225, ст. 231 ч.ч. 1, 3 та 5 ст. 268 ГК України. Крім того, за поставку неякісного товару (сало шпик) позивачем, крім шкоди в сумі 83 820,00 та 32 500 грн. вартості неякісного товару (сало шпик), заявлено до стягнення з відповідача 6 500,00 грн. штрафу.

13.11.18 за наслідками проведеного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа № 908/2389/18 (позовна заява) передана для розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 19.11.18 у справі № 908/2389/18 позовну заяву в/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України від 08.11.18 залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

07.12.18 на адресу суду від в/ч 2269 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою позивачем усунуто недоліки позовної заяви про які зазначено в ухвалі від 19.11.18 у цій справі.

Ухвалою від 14.12.18 судом прийнято позовну заяву в/ч 2269 від 08.11.18 до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2389/18 за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 14.01.19.

Ухвалами від 14.01.19, 06.02.19 судом розгляд справи відкладався на 06.02.19 та на 12.02.19 відповідно.

З метою прийняття законного і обґрунтованого рішення по суті спору, а також забезпечення права сторін на судовий захист ухвалою від 12.02.19 справу № 908/2389/18 призначено судом до розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 12.03.19. Крім того, вказаною ухвалою судом зобов`язано позивача надати до суду Декларацію виробника від 09.11.17 № 153.

12.03.19 позивачем через канцелярію суду подано клопотання від 05.02.19 про поновлення строку подання доказів.

Ухвалою від 12.03.19 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 15.05.19 включно. Підготовче засідання у справі відкладено на 25.03.19.

19.03.19 до суду від в/ч 2269 надійшло клопотання (датоване 15.03.19) про поновлення строку подання доказів. Згідно із змістом вказаного клопотання позивач просив суд: поновити строк для подання доказів у справі № 908/2389/18; долучити до матеріалів справи № 908/2389/18 у якості письмових доказів наступні копії документів: акт відбору зразків продукції для проведення дослідження у ДНДІ від 10.12.17; протокол засідання ДНП комісії при Олександрівській міській раді № 5 від 15.12.17; акт від 15.12.17 № 2219; акт від 15.12.17 № 2222; акт епізоотичного розслідування випадку захворювання свиней на АЧС в господарстві ВЧ 2269 від 10-11.12.18; залишити без розгляду клопотання від 05.02.19 про поновлення строку подання доказів.

Обґрунтовуючи клопотання від 15.03.19 про поновлення строку подання доказів позивач зазначив, що надання суду зазначених вище документів після подання позовної заяви, пов`язано із дослідженням обставин, необхідність дослідження яких виникла після подання позивачем копії листа (вих. № 69/2-3561 від 18.11.17) та копії декларації виробника № 153 від 09.11.17, а також, що подані докази є необхідними для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.

У підготовчому засіданні 25.03.19 судом розглянуто та задоволено клопотання позивача від 15.03.19 про поновлення строку подання доказів, клопотання від 05.02.19 про поновлення строку подання доказів залишено без розгляду (з підстав зазначених в ухвалі суду від 25.03.19 у цій справі).

Ухвалою від 25.03.19 суд з`ясувавши (вирішивши) питання визначені ст. ст. 181, 182 ГПК України закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 18.04.19.

16.04.19 до суду від ФОП Мендрик Є.В. надійшов відзив від 15.04.19 на позовну заяву в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову посилаючись на порушення позивачем процедури відібрання зразків продукції та через недоведеність факту поставки неякісної продукції. Крім того, відповідач вказував на відсутність в його діях протиправної поведінки, вини, та причинного зв`язку, як підстави для задоволення вимог про стягнення майнової шкоди.

18.04.19 позивачем до суду подано пояснення від 17.04.19.

У судовому засіданні 18.04.19 судом оголошувалась перерва на 10.05.19.

06.05.19 відповідачем подано до суду клопотання про долучення доказів, а саме копії: листа від 23.04.19 № 02-11-16/2378; звіту про результати дослідження паталогічного (біологічного) матеріалу № 001437п.м./17.

10.05.19 позивачем до суду подано пояснення від 07.05.19.

У судому засіданні 10.05.19 судом (на підставі ч. 2 ст. 207 ГПК України) залишено без розгляду клопотання відповідача про долучення доказів, яке подано до суду 06.05.19.

У судовому засіданні 10.05.19 судом оголошено перерву на 16.05.19.

16.05.19 представником відповідача до суду подано клопотання від 16.05.19, в прохальній частині якого заявник просив суд: визнати поважними причин пропуску та відновити строк для подачі відзиву на позовну заяву; визнати поважними причини пропуску процесуального строку для подання доказів та встановити додатковий строк для подачі доказів в порядку ч. 5 ст. 80 ГПК України.

Вирішуючи клопотання відповідача від 16.05.19, проти якого представник позивача заперечив усно, суд виходив з наступного.

Згідно із частинами 8, 9 ст. 165 ГПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80 ГПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 80 ГПК України, відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.4 ст. 80 ГПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи (ч. 10 ст. 80 ГПК України).

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених ГПК України (ч. 2 ст. 118 ГПК України).

Частиною 1 ст. 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 14.12.18 було відкрито провадження у даній справі та встановлено відповідачу максимальний 15-ти денний термін для надання відзиву на позов з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Копії ухвал суду від 14.12.18 (про відкриття провадження), від 14.01.19, від 14.01.19, від 12.02.19, від 06.02.19, від 12.03.19, від 25.03.19 у цій справі надіслано на адресу відповідача в порядку визначеному ст.ст. 120, 242 ГПК України, з рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.

Разом з тим, на адресу суду відділенням поштового зв`язку були повернуті з довідкою ф. 20 на лицьовому боці наступні поштові відправлення:

- копія ухвали від 14.12.18 із зазначенням причини повернення: «через не запит»;

- копія ухвали від 14.01.19 із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання»;

- копія ухвали від 12.02.19 із зазначенням причини повернення: «через не запит»;

- копія ухвали від 06.02.19 із зазначенням причини повернення: «за закінченням терміну зберігання»;

- копія ухвали від 25.03.19 із зазначенням причини повернення: «за закінченням терміну зберігання»;

08.04.19 на адресу суду надійшло рекомендоване повідомлення про вручення відповідачу 02.04.19 поштового відправлення копії ухвали суду від 12.03.19 у цій справі.

За змістом статей 2, 7, 13 ГПК України, основними засадами господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін; правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин; суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи, у т.ч., … мають право подавати докази, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, брати участь у дослідженні доказів, ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Статтею 120 ГПК України визначено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж 5 днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч.11 ст. 242 ГПК України).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що приписи чинного ГПК України не дозволяють дійти висновку, що повернення ухвал суду у справі від 14.12.18, від 14.01.19, від 12.02.19, від 06.02.19 з вказівкою причини повернення: «через не запит», «за закінченням терміну зберігання», є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи та вчинення відповідної процесуальної дії. А тому, повернення ухвал із вказаних причин не свідчить ні про відмову сторони від одержання відправлення, ні про відсутність особи за адресою місця проживання, яка зареєстрована у встановленому законом порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.18 у справі № 752/11896/17 та від 12.02.19 у справі № 906/142/18.

Виходячи із викладеного, слід вважати, що відповідач був повідомлений про дату, місце та час підготовчого судового засіданні у цій справі (призначеного на 25.03.19) та про розгляд справи № 908/2389/18 господарським судом Запорізької з 02.04.19.

Заява про ознайомлення з матеріалами справи представником відповідача адвокатом Чоп`як В.М. до суду подана 03.04.19 та відповідно вказаний представник ознайомився з матеріалами справи, у т.ч. зі змістом ухвали про відкриття провадження у цій справі, 08.04.19.

Відзив від 15.04.19 на позовну заяву представником відповідача до суду подано 16.04.19, тобто вже після винесення судом ухвали від 25.03.19 про закриття провадження у цій справі та призначення справи до судового розгляду по суті спору.

Зокрема, у відзиві зазначено, що відповідачем вживаються заходи для здобуття доказів по справі, а саме: направленні адвокатські запити на які, станом на 15.04.19, не отримано відповіді. У відповідності до цих запитів відповідач має намір спростувати доводи позивача про зараження поставленого сала шпик вірусом АЧС (запити стосовно надання інформації про випадки виявлення вірусу АЧС та результати перевірок Держпродспоживслужби ТОВ «КРОК»).

Статтею 207 ГПК України визначено, що головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

З огляду на викладені обставини суд дійшов висновку, що підстави, на які посилається представник відповідача у своєму клопотанні від 16.05.19, є поважними.

У зв`язку із чим, з метою забезпечення стороні відповідача можливості реалізувати своє право на висловлення позиції щодо позовних вимог шляхом подання обґрунтованого відзиву та доказів, враховуючи об`єктивну неможливість подання останнім відзиву та доказів у встановлений судом строк до закінчення підготовчого провадження, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача від 16.05.19 в частині поновлення строку для подання відзиву та доказів.

Крім того, враховуючи, що відповідачем відзив подано 16.04.19, а докази у вигляді копії документів: листа від 23.04.19 № 02-11-16/2378, звіту про результати дослідження паталогічного (біологічного) матеріалу № 001437п.м./17 подано до суду 06.05.19 (разом із клопотанням за вх. № 08-08/9000/19 від 06.05.19), останні прийнято судом до розгляду.

Враховуючи викладене, судом додатковий строк для подання доказів відповідачу не встановлювався.

У засіданні 16.05.19 судом, через необґрунтованість, відмовлено у задоволенні усного клопотання представника позивача про виклик в суд представника ППЗ «Укрпошта».

У судовому засіданні 16.05.19 судом оголошено перерву на 20.05.19.

20.05.19 від представника відповідача надійшло письмове пояснення щодо поставки спірного товару.

Представник позивача у судовому засіданні 20.05.19 підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та у поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.05.19 проти позову заперечив повністю з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та у письмовому поясненні щодо поставки спірного товару.

У засіданні суду 20.05.19, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Учасникам справи повідомлено коли буде складено повне рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

08.11.17 між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (покупець) та фізичною особою-підприємцем Мендрик Євгеном Віталійовичем (Продавець) укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 280-прод, за умовами якого (п. 1.1) Продавець зобов`язується у 2017 році поставити Покупцю сало шпик (ДК016:2015), капусту (ДК016:2015), буряк (ДК016:2015) (далі - Товар), а Покупець - прийняти й своєчасно оплатити вартість вказаного в Договорі Товару. Перелік та кількість товару визначено у Додатку № 1 (п. 1.2., п. 1.3. договору).

Пунктом 3.1. договору визначено, що сума вказаного у пункті 1.1. договору товару становить 46 840,00 грн. без ПДВ, відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно з п. 3.4. договору, сума товару, зазначена у п.3.1. Договору, включає витрати Продавця щодо поставки Товару у місце, зазначене у п.5.8. Договору.

Відповідно до пунктів 4.1.-4.3. договору, розрахунки проводяться шляхом безготівкового перерахунку Покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок Покупця протягом 7 банківських днів після фактичного отримання Покупцем Товару. Можлива відстрочка платежу не більше ніж 30 банківських днів. Оплата проводиться Покупцем на підставі рахунка на оплату Товару та акта приймання-передачі Товару. Оплата здійснюється в національній валюті України.

Згідно з п.5.2. договору, на кожну партію товару Продавцем виписується накладна та додаються документи, що підтверджують якість товару.

Право власності на товар переходить до Покупця з моменту фактичного отримання товару (п. 5.4. договору).

Місце поставки (передачі) Товару, відповідно до п. 5.8. договору: м. Олександрія, Кіровоградська область.

Згідно з п. 10.1. договору, договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2017 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань за Договором.

У додатку № 1 до договору від 08.11.17 № 280-прод сторони погодили перелік товару та його кількість, а саме: сало шпик 500 кг за ціною 65,00 грн. на суму 32 500,00 грн.; капуста 3100 кг за ціною 3,40 грн. на суму 10540,00 грн.; буряк 1000 кг за ціною 3,80 грн. на суму 3800,00 грн., а всього на загальну суму 46 840,00 грн.

Як свідчать матеріали цієї справи, на виконання умов договору від 08.11.17 № 280-прод, ФОП Мендрик Є.В. було поставлено до військової частини НОМЕР_1 товар на загальну суму 46 840,00 грн. з ПДВ, а саме:

- згідно з видатковою накладною від 08.11.17 - 20,00 кг сала шпик на загальну суму 1 300,00 грн. з ПДВ;

- згідно з видатковою накладною від 10.11.17 - товар на загальну суму 45 540,00 грн. з ПДВ, з якої: 480 кг сала шпик вартістю 31 200,00 грн., 3100 кг капусти вартістю 10 540,00 грн. та 1000 кг буряку вартістю 3800,00 грн.

Видаткові накладні від 08.11.17 та від 10.11.17 підписані уповноваженими представниками сторін та засвідчені печатками військової частини НОМЕР_1 та ФОП Мендрик Є.В.

Вбачається, що відповідачем на підтвердження якості переданого сала шпик до в/ч 2269 надано декларацією виробника ТОВ «КРОК» від 09.11.17 № 153 (т.1, арк. с. 113) на сало шпик кількістю 500 кг виготовленого 09.11.17 (вид упаковки в п/пакет, п/мішок, умови зберігання 0-18 С, 0+3С, строк зберігання з місяці 15 діб, ДСТУ 6030:2010).

Платіжними дорученнями від 15.11.17 № 2418 на суму 1300,00 грн. та від 15.11.17 № 2431 на суму 45 540,00 грн. в/ч 2269 перерахувала на рахунок ФОП Мендрик Є.В. оплату за товар по договору від 08.11.17№ 280-прод згідно виставлених ФОП Мендрик Є.В. рахунків від 08.11.17 № 01 на суму 1300,00 грн. та від 10.11.17 № 02 на суму 45 540,00 грн.

Відповідно до інформації викладеної в Акті епізоотичного розслідування випадку підозри захворювання свиней на АЧС в господарстві в/ч 2269 м. Олександрія Кіровоградської області від 10-11.12.17 (далі Акт епізоотичного розслідування, т.1, арк. с. 84), 06.12.17 у підсобному господарстві в/ч НОМЕР_1 було зареєстровано захворювання та загибель свиней. У зв`язку із чим, представником Олександрійської міжрайонної державної лабораторії ветеринарної медицини було відібрано зразки для лабораторного дослідження (кров, печінка, селезінка, лімфатичні вузли, шлунок із в містом, кишечник з вмістом, легені) та направлено до Кіровоградської державної регіональної лабораторії ветеринарної медицини з наступною доставкою матеріалу в Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (м. Київ) (далі ДНДІЛДВСЕ).

Акт епізоотичного розслідування, складено та підписано в.о. начальника відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Олександрійського міського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області, начальником міської державної лікарні ветеринарної медицини в м. Олександрія, лікарем ветеринарної медицини міської державної лікарні ветеринарної медицини в м. Олександрія, а також заступником командира військової частини НОМЕР_1 з тилу - начальника тилу полковником ОСОБА_1 .

При дослідженні відібраних 09.12.17 з в/ч 2269 проб біоматеріалу (ділянки селезінки, лімфатичні вузли, нирки, легені від 2-х трупів свиней) у ДНДІЛДВСЕ, свідоцтво про атестацію № ПТ-382/13) 09.12.17 виявлено ДНК вірус Африканської чуми свиней (АЧС), що підтверджується звітом ДНДІЛДВСЕ про результати дослідження № 010174 п.м./17 від 09.12.17 (т.1, арк. с. 22).

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалаху АЧС, 10.12.17 проведено засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії (ДНПК) при Олександрійській міській раді, рішенням якої (оформлене Протоколом засідання ДНПК при Олександрійській міській раді від 10.12.17 № 4 (т.1, арк. с. 91-94), зокрема:

- визначено межами спалаху територію підсобного господарства військової частини НОМЕР_1 та оголошено його неблагополучним пунктом щодо АЧС, введено карантин;

- створено координаційну (робочу) групу у складі: голови ДНПК при Олександрійській міській раді Чебатарьова В.В., заступника міського голови з питань діяльності виконавчих орачів ради Грищенко С.П., начальника Олександрійського міського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області Коновалова В.М., командира в/ч 2269 полковника Яковлєва Р.П., начальника Олександрійського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області підполковника поліції Котиги С.В., начальника 2 ДПРЗ УДСНС України Кіровоградської області підполковника цивільного захисту Загорського О.В., начальника муніципальної поліції Пєрєверзєва В.Г.;

- затверджено план заходів щодо профілактики, недопущення поширення та ліквідації захворювання африканської чуми свиней в м. Олександрії (додаток 3).

Згідно з додатком № 3 (т.1, арк. с. 95-98) до рішення ДНПК при Олександрійській міській раді від 10.12.17 № 4, до заходів в неблагополучному пункті віднесено, зокрема такі:

- створення групи для вилучення тварин та умертвіння до 16 год. 10.12.17, відповідальні координаційна (робоча) група (п. 1.1);

- влучення, умертвіння та спалення всіх свиней у підсобному господарстві в/ч 2269, а також трупів загиблих свиней, ймовірно контаміновані матеріали, речовини, відходи дерев`яний малоцінний інвентар на території підсобного господарства до 11.12.17, відповідальні особи: група для вилучення тварин, командир в/ч 2269, начальник Олександрійського міського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області, начальник міської Державної лікарні ветеринарної медицини в місті Олександрія (п. 1.3).

На підставі рішення ДНПК при Олександрійській міській раді від 10.12.17 № 4, 10.12.17 комісією у складі 2-х лікарів ветеринарної медицини, фельдшера підсобного господарства в/ч 2269, у присутності заступника командира в/ч 2269 з тилу начальника тилу, свиней у кількості 28 голів (загальною вагою 740 кг) вилучено з підсобного господарства в/ч 2269, знищено безкровним методом та спалено разом з іншими загиблими трупами свиней. Всього спалено 66 трупів тварин (загальною вагою 2818 кг.). Про вказане, комісією складено відповідні Акти від 10.12.17 (т.1, арк. с. 24-25).

Як свідчить Акт епізоотичного розслідування випадку підозри захворювання свиней на АЧС в господарстві в/ч 2269 м. Олександрія Кіровоградської області від 10-11.12.17, комісією було встановлено, що:

- в господарство завозились зернові корми у жовтні, відходи із їдальні в/ч 2269 щодня;

- зараження було можливе через необроблені відходи із їдальні військової частини НОМЕР_1 , а саме сало шпик споживати відмовились солдати та викинули у відходи. Сало шпик відповідно до наданих копій декларації виробника виготовлене ТОВ «Крок», м. Пологи, Запорізької області ідент. код 23287010 та постачалось через ФОП Царюк 20 кг, декларація виробника № 153 від 01.11.17 та ФОП Мендрик Є.В. дві партії 20 та 480 кг декларація виробника № 153 від 09.11.17.

10.12.17 в ході епізоотичного розслідування відповідною комісією було прийнято рішення про відбір зразків із сала-шпик (виготовленого 09.11.17 ТОВ «КРОК» (м. Пологи Запорізької області), маса партії 500 кг, фасування мішок, місткість тари 16 кг, вага зразка 0,332 кг, посвідчення про якість № 153 від 09.11.17), яке знаходилось на продуктовому складі в/ч НОМЕР_1 та не піддавалось термічній обробці, для проведення дослідження у ДНДІЛДВСЕ на відповідність нормам АЧС, про що складено Акт № б/н від 10.12.17.

Акт № б/н від 10.12.17 підписано головою комісії - головним спеціалістом відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Олександрійського міського управління Держспоживслужби Таран Л.М., членами комісії: директором Кіровоградської регіональної Державної лабораторії ветеринарної медицини Стойка А.К., директором Олександрійської міжрайонної лабораторії ветеринарної медицини Щербань М.І., начальником медичної служби в/ч 2269 підполковником Кісенко А.М., старшим офіцером відділення поРОС в/ч НОМЕР_1 старшого лейтенанта Нагорняка П.А., а також начальником продовольчого склад в/ч 2269 Сидоренко О.О.

Згідно із Звітом ДНДІЛДВСЕ про результати дослідження патологічного (біологічного) матеріалу від 11.12.17 № 010184 п.м./17 (т.1, арк. с. 22), при дослідженні матеріалу один зразок сала шпик від партії 500,00 кг, поставленого по Декларації виробника № 153 від 09.11.17 на продовольчий склад ВЧ 2269, що знаходиться за адресою: м. Олександрія, Дніпровське шосе, 11 (відправник ТОВ «Крок» отримувач ФОП Мендрик Е.В.) виявлено ДНК вірусу Африканської чуми свиней.

Згідно з Протоколом засідання ДНПК при Олександрійській міській раді від 15.12.17 № 5 (т.1, арк. с. 85-87), комісія у складі: голова ДНПК при Олександрійській міській раді Грищенко С.П., присутні: заступник голови ДНПК при Олександрійській міській раді начальник Олександрійського міського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області Коновалов В.М., секретар ДНПК при Олександрійській міській раді в.о. начальника відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Олександрійського міського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області Ковбасюка С.О., члени комісії: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , у т.ч. вирішили:

- командиру в/ч НОМЕР_1 відповідно до «Інструкції з профілактик та боротьби з африканською чумою свиней» затв. наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 111 від 07.03.17 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.17 № 432/30300: контаміновану продукцію, сало-шпик, піддони, мішки та ін. малоцінний інвентар негайно знищити шляхом спалювання, під наглядом спеціалістів Держпродспоживслужби м. Олександрії.

Згідно з актом від 15.12.17 № 2219 (т.1, арк. с. 88), який затверджено т.в.о. командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_12 , комісією призначеною наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 15.12.17 № 1151 (голова підполковник м/с Кісенко А.М., члени: старший лейтенант ОСОБА_13 , прапорщик ОСОБА_14 , головний спеціаліст Держспоживслужби таран Л.М., лікар ветеринарної медицини Олександрівськї міської ради лікарні ветеринарної медицини Чистяков Д.С., начальник другого ДПРЗ управ. ДНЧС у Кіровоградській області Загурський О.В.) у присутності начальника продовольчої служби підполковника Солов`я Є.М. проведено вилучення сала-шпик в кількості 453,8 кг з продовольчого складу в/ч 2269 для утилізації методом спалювання згідно рішення протоколу засідання ДНПК при Олександрійській міській раді від 15.12.17.

Згідно з актом від 15.12.17 № 2222 (т.1, арк. с. 89), який затверджено т.в.о. командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_12 , комісією призначеною наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 15.12.17 № 1151 (голова підполковник м/с Кісенко А.М., члени: старший лейтенант Нагорняк П.А., прапорщик ОСОБА_14 , головний спеціаліст Держспоживслужби Таран Л.М., лікар ветеринарної медицини Олександрівськї міської ради лікарні ветеринарної медицини Чистяков Д.С., начальник другого ДПРЗ управ. ДНЧС у Кіровоградській області Загурський О.В., фельдшер підсобного господарства старшина Годун А.В.), сало-шпик вилучене з продовольчого складу згідно акту вилучення № 2219 та рішення протоколу засідання ДНПК при Олександрійській міській раді від 15.12.17 поміщено в підготовлену яму глибиною 2,5 м. та спалено. Після спалювання сала яму оброблено хлорним вапном та захоронено.

До матеріалів справи позивачем також надано лист в/ч 2269 від 18.11.17 № 69/2-3561 (т.1, арк. с. 82) «Про встановлений факт постачання продукції неналежної якості» та претензію від 07.02.18 № 69/20-422 про неналежне виконання договірних зобов`язань, сплату штрафу тощо (т.1, арк. с. 31), які адресовані ФОП Мендрик Є.В.

Як свідчить тест листа від 18.11.17 № 69/2-3561 (т.1, арк. с. 82), позивачем повідомлено відповідача, що 22.11.17 буде здійснено комісійний відбір зразків продукції (сала-шпик) поставленого за договором поставки від 08.11.17№ 280 відповідно до рахунку № 2 від 10.11.17 та видаткової накладної № 02/454 від 10.11.17. У зв`язку із чим, запропоновано відповідачу направити свого представника до в/ч НОМЕР_1 (за адресою: вул. Діброви, 77/95, м. Олександрія, Кіровоградська область) для проведення відбору зразків продукції сала шпик.

Як свідчить зміст (текст) претензії від 07.02.18 № 69/20-422 (т.1, арк. с. 31), в ній позивач просить відповідача, у зв`язку із поставкою останнім неякісного сала-шпик за договором від 08.11.17 № 280-прод (в якому ДНДІЛДВСЕ виявлено ДНК вірусу АЧС), що спричинило загибель свиней підсобного господарства в/ч НОМЕР_1 , перерахувати на розрахунковий рахунок позивача: 6500 грн. штрафу за неякісний товар, виконати умови договору щодо поставки товару належної якості або перерахувати 32 500 грн., а також відшкодувати 83 820 грн. завданої шкоди.

Предметом спору в цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача 6 500,00 грн. штрафу за поставку неякісного товару, 83 820,00 шкоди спричиненої неналежним виконання умов договору від 08.11.17 № 280-прод та 32 500,00 грн. - вартість неякісного товару.

Розглядаючи спір у справі по суті спору суд виходив з наступного.

Статтею 175 Господарського кодексу України (далі ГК України) визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Аналогічні положення наведено у ст.ст. 525, 526 ЦК України.

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, є договір.

Згідно з статтями 627, 628 та 629 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своїм змістом укладений між сторонами договір про закупівлю товарів за державні кошти від 08.11.17 № 280-прод є договором поставки. Вказане не заперечувалось учасниками в ході розгляду цієї справи.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу (частини 1, 2 та 6 ст. 265 ГК України).

Дана норма кореспондується зі ст. 712 ЦК України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1). До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2).

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 675 ЦК України унормовано, що товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 268 ГК України передбачено, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Згідно з ч. 3 ст. 268 ГК України, у разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.

Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі (ч. 4 ст. 268 ГК України).

Правові наслідки передання товару неналежної якості встановлені ст. 678 ЦК України, згідно з ч. 2 якої у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Наведене вище свідчить, що приписами даної статті встановлено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару покупець має право, зокрема, відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої суми.

Зазначене право покупця також передбачено ч. 5 ст. 268 Господарського кодексу України, відповідно до якої у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Положенням абз. 1 ч. 2 ст. 673 ЦК України передбачено, що у разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Частиною 4 ст. 673 ЦК України визначено, що якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати Покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Статтею 674 ЦК України закріплено, що відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та ін. нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 675 ЦК України, товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).

Згідно з положеннями ст. 676 ЦК України, законом або іншими нормативно-правовими актами може бути встановлений строк, зі спливом якого товар вважається непридатним для використання за призначенням (строк придатності). Строк придатності товару визначається періодом часу, який обчислюється з дня його виготовлення і протягом якого товар є придатним для використання, або терміном (датою), до настання якого товар є придатним для використання. Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, на який встановлено строк придатності, з таким розрахунком, щоб він міг бути використаний за призначенням до спливу цього строку.

Згідно з ч. 1 ст. 679 ЦК України, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Частиною 2 ст. 679 ЦК України передбачено, що якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару (ч. 2 ст. 678 ЦК України).

Відповідно до ст. 687 ЦК України, перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Якщо нормативно-правовими актами з питань стандартизації встановлено вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має відповідати цим вимогам.

За приписами ч. 1 ст. 688 ЦК України, покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Згідно з ст. 268 ГК України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми. У разі якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника.

Згідно з ст. 269 ГК України, строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред`явлення постачальникові претензій у зв`язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу (ч.1). Стандартами, технічними умовами або договором щодо товарів, призначених для тривалого користування чи зберігання, можуть передбачатися більш тривалі строки для встановлення покупцем у належному порядку зазначених недоліків (гарантійні строки). Сторони можуть погодити в договорі гарантійні строки більш тривалі порівняно з передбаченими стандартами або технічними умовами (ч.2). Гарантійний строк придатності та зберігання товарів обчислюється від дня виготовлення товару (ч.4). Постачальник (виробник) гарантує якість товарів у цілому. … (ч.5). Постачальник (виробник) зобов`язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. … (ч.6). У разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому ст. 231 цього Кодексу, якщо ін. розмір не передбачено законом або договором (ч.7). Позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред`явлені протягом 6 місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів (ч. 8).

Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.66 затверджено Інструкцію П-7 про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю (із відповідними змінами та доповненнями, далі Інструкція № П-7), яка застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, основними та особливими умовами поставки або іншими обов`язковими для сторін правилами не встановлено інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю і комплектністю, а також тари під продукцією чи товарами.

Відповідно до п. 6 вказаної Інструкції П-7, приймання продукції по якості при іногородній поставці здійснюється на складі отримувача не пізніше 20 днів, а продукції, що швидко псується не пізніше 24 годин після видачі продукції органом транспорту або надходженні її на склад покупця при доставці продукції постачальником або при вивозі продукції покупцем.

Отримувач також зобов`язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складанні двостороннього акту представника іногороднього виробника (постачальника), якщо це передбачено в основних та особливих умовах поставки, інших обов`язкових правилах чи договорі.

Абзацом 3 п. 9 Інструкції П-7 визначено 5-денний строк для складання акта про приховані недоліки, виявлені у продукції з гарантійним строком служби або зберігання, з моменту їх виявлення (але у межах встановленого гарантійного строку).

Відповідно до абз. 6 п. 9 Інструкції П-7, прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці і виявлені тільки в процесі переробки, підготування до монтажу, в процесі монтажу, випробовування, використання і зберігання продукції.

Згідно із п. 14 Інструкції П-7, приймання продукції за кількістю та якістю здійснюється у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними та особливими умовами поставки або іншими обов`язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, які підтверджують якість і комплектність продукції, що постачається (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення якості, рахунок-фактура, специфікація). Відсутність зазначених супровідних документів чи деяких з них не призупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну якість та комплектність продукції, яка надійшла і в акті зазначається, які документи відсутні.

Згідно із абз. 1 п. 16 Інструкції П-7, у разі виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування продукції тощо, що постачається, вимогам стандартів, технічним умовам, кресленням, зразкам, договору або даним, зазначеним в маркуванні і супровідних документах, які засвідчують якість продукції, одержувач призупиняє подальше приймання продукції та складає акт, у якому зазначає кількість оглянутої продукції і характер виявлених під час приймання дефектів. Одержувач зобов`язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості в умовах, які запобігають погіршення її якості та змішування з іншою однорідною продукцією.

Абзацами 2-4 п. 16 Інструкції П-7 закріплено, що одержувач також зобов`язаний викликати для участі у продовженні приймання продукції і складання двостороннього акту представника іногороднього виробника (відправника), якщо це передбачено в основних та особливих умовах поставки, ін. обов`язкових правилах чи договорі. У договорі можуть бути передбачені випадки, коли явка представника іногороднього виробника (постачальника) для участі в прийманні продукції по якості і комплектності та складання акту є обов`язковою. При місцевій поставці виклик представника виробника (постачальника) та його явка для участі в перевірці якості і комплектності та складання акту є обов`язковою.

У повідомленні (п. 17 Інструкції П-7) про виклик, направленому виробнику (постачальнику), повинно бути зазначено: а) найменування продукції, дата і номер рахунку-фактури чи номер транспортного документу; б) основні недоліки, виявлені у продукції; в) час, на який призначено приймання продукції по якості або комплектності (у межах встановленого для приймання строку); г) кількість продукції неналежної якості або некомплектної продукції.

Повідомлення про виклик представника виробника (постачальника) повинно бути направлено (передано) йому по телеграфу (телефону) не пізніше 24 годин, а по відношенню до продукції, яка швидко псується, невідкладно після виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари чи пакування встановленим вимогам, якщо інші строки не встановлені Основними та Особливими умовами поставки, іншими обов`язковими для сторін правилами чи договором. При цьому, у виклику згідно з п. 17 Інструкції П-7 зазначається час, на який призначено приймання продукції (у межах встановленого для приймання строку) (п.18 Інструкції П-7).

Іногородній виробник (постачальник) зобов`язаний не пізніше наступного дня після отримання повідомлення одержувача повідомити телеграмою чи телефонограмою чи буде направлено представника для участі в перевірці якості продукції. Неотримання відповіді на виклик у зазначений строк надає право одержувачу здійснити приймання продукції до спливу установленого строку явки представника виробника (постачальника) (абз. 2 п. 19 Інструкції П-7).

Запропонований одержувачем товару час для приймання продукції повинен бути достатнім для забезпечення явки іногородніх представників (становити не менше трьох днів п. 19 Інструкції П-7).

Пунктом 20 Інструкції П-7 передбачено, що у разі неявки представника виробника (постачальника) на виклик покупця у встановлений строк та у випадках, коли виклик іногороднього представника виробника (відправника) не є обов`язковим (зокрема у цій справі відповідач є іногороднім, а тому з рахуванням умов договору (яким не передбачено виклику представника постачальника) у спірних правовідносинах у цій справі його виклик не є обов`язковим), перевірка якості продукції здійснюється представником відповідної галузевої інспекції по якості продукції. При цьому, якщо бюро товарних експертиз або відповідна інспекція по якості відсутні у місці знаходження покупця, або у разі відмови таких у залученні, перевірка проводиться за участю компетентного представника іншого підприємства або компетентного представника громадськості.

За результатами приймання продукції по якості та комплектності за участі представників, зазначених у пунктах 19, 20 цієї Інструкції, складається акт про фактичну якість і комплектність отриманого товару (п. 29 Інструкції П-7).

Пунктом 33 Інструкції П-7 передбачено, що акт про приховані недоліки, виявлені в продукції, складається в порядку, передбаченому цією Інструкцією, якщо інше не передбачено основними та особливими умовами поставки, іншими обов`язковими правилами чи договором.

Відповідно до ст.ст. 74, 76, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проаналізувавши наведені в тексті цього рішення норми чинного законодавства, що підлягають застосуванню при вирішенні цієї справи, а також враховуючи, що на спірну продукцію (сало шпик) поставлену за договором від 08.11.17 № 280-прод не було надано гарантій щодо якості товару в розумінні вимог ч. 2 ст. 675 ЦК України (гарантійний строк), суд дійшов висновку про те, що обов`язок доведення, що недоліки товару виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту, покладається на позивача.

Положенням про продовольче забезпечення Національної гвардії України в мирний час (яке затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.09.15 № 1118 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.09.15 за № 1169/27614) визначено завдання, організацію та порядок продовольчого забезпечення Національної гвардії України у мирний час.

Згідно з п. 9 розділу V вказаного Положення, продовольство, техніка та майно, одержані представником в/ч в іншій військовій частині, від суб`єктів господарювання різних форм власності або доставлені до військової частини представником іншої військової частини, здаються у військовій частині начальнику продовольчого складу військової частини на підставі супровідних (перевізних) документів (наряду, накладної (вимоги), документів, які підтверджують якість продовольства, тощо). При цьому, продовольство перевіряється шляхом зважування або перерахування поштучно, у т.ч. продовольство в мішках, розфасоване стандартними вагами.

У разі виявлення невідповідності якості або найменування продовольства, техніки та майна даним супровідних документів, нестачі ваги або місць, псування, пошкодження вантажів, тари й упаковки наказом командира в/ч призначається комісія і в той самий день складається акт приймання, який є підставою для оприбуткування продовольства, техніки та майна, що надійшли до в/ч на позабалансовий рахунок 02 «Активи на відповідальному зберіганні», до прийняття рішення відповідно до норм бюджетного законодавства.

Командир військової частини цього самого дня затверджує акт приймання, призначає службове розслідування та приймає відповідне рішення.

Продовольство, техніка та майно, що надійшли до в/ч залізничним або іншим видом транспорту, у всіх випадках приймаються комісією в/ч відповідно до чинного законодавства. Відправлення військовими частинами продовольства, техніки та майна залізничним або іншим видом транспорту здійснюється відповідно до чинного законодавства України (п. 10 розділу V Положення).

Згідно умов договору від 08.11.17 № 280-прод, сторонами погоджено, зокрема, поставку сала-шпик (ДК016:2015), тобто харчового продукту тваринного походження, який призначено для споживання людиною.

Як встановлено судом, позивачем прийнято від ФОМ Мендрик Є.В. продукцію (сало-шпик) за договором від 08.11.17 № 280-прод згідно видаткових накладних від 08.11.17 та від 10.11.17 без будь-яких заперечень відносно кількості та якості продукції на час отримання товару.

До матеріалів справи надано лист в/ч 2269 «Про виявлений факт постачання продукції неналежної якості» від 18.11.17 № 69/2-3561 (т.1, арк. с. 82), який адресовано ФОП Менрдрик Є.В.

Згідно із змістом вказаного листа, позивач повідомляє про те, що 22.11.17 буде здійснено комісійний відбір зразків продукції (сала-шпик) поставленого за договором поставки від 08.11.17№ 280 відповідно до рахунку № 2 від 10.11.17 та видаткової накладної № 02/454 від 10.11.17. Також у вказаному листі позивач пропонує відповідачу направити свого представника до в/ч 2269 (за адресою: вул. Діброви, 77/95, м. Олександрія, Кіровоградська область) для проведення відбору зразків продукції сала шпик.

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав отримання листа позивача про призначення дати про відбір проб. Проте, вказав, що лист отримано через 6 днів після того, як минула призначена дата.

В ході розгляду справи по суті спору судом з`ясовано, що позивачем відбір проб у порядку, визначеному Інструкцією П-7, не здійснювався. А лист «Про виявлений факт постачання продукції неналежної якості» від 18.11.17 № 69/2-3561 згідно з поясненнями представника позивача надіслано в/ч 2269 відповідачу простою кореспонденцією, доказів чого (надіслання листа) суду не надано.

Вирішуючи спір у цій справі по суті судом прийнято до уваги, що згідно із листом № 69/2-3561 від 18.11.17 позивачем виявлено недоліки у спірній продукції ще 18.11.17. Характер виявлених недоліків позивачем у листі не вказано.

Однак, жодних доказів того, що позивачем при виявлені зазначених недоліків у спірній продукції були дотримані вимоги п. 9 розділу V Положення про продовольче забезпечення Національної гвардії України в мирний час та вимоги Інструкції П-7 до суду не надано, зокрема щодо:

- призначення наказом командира військової частини комісії, складення акту приймання, який є підставою для оприбуткування продовольства, що надійшло до військової частини на позабалансовий рахунок 02 «Активи на відповідальному зберіганні»; затвердження командиром військової частини акту приймання цього самого дня; призначення службового розслідування та прийняття відповідного рішення за наслідками такого розслідування;

- доказів складання у строки та порядку визначеному Інструкцією П-7 акту про фактичну якість і комплектність отриманого товару із зазначенням в ньому, які супровідні документи відсутні (зокрема, ті що підтверджують якість продукції) чи акту про приховані недоліки, який складається протягом 5 днів з дня виявлення відповідних недоліків у продукції (але в межах гарантійного строку; примітка: якщо для участі у складанні акта викликається представник виробника (постачальник), до встановленого 5-денного строку додається час, необхідний для його приїзду).

Судом прийнято до уваги, що звіт № 010184п.м./17 про результат дослідження паталогічного (біологічного) матеріалу сала шпик від партії 500,00 кг, поставленого по Декларації виробника ТОВ «КРОК» № 153 від 09.11.17 на продовольчий склад ВЧ 2269, складено 11.12.17. Зразки матеріалу відібрано у в/ч НОМЕР_1 та випробовування проведено станом на 11.12.17.

Згідно із вказаним звітом, на 11.12.17 у салі шпик (поставленого по Декларації виробника ТОВ «КРОК» № 153 від 09.11.17) виявлено вірус африканської чуми свиней.

Частиною 1 Закону України «Про ветеринарну медицину» визначено, що звіт про результати досліджень - документ, виданий державною або уповноваженою лабораторією ветеринарної медицини, в якому представлений звіт про результати досліджень стану здоров`я тварин та/або виявлення збудників інфекційних і паразитарних хвороб, антитіл до них або результатів патоморфологічних та інших досліджень. Рекомендації та висновки, надані у звіті про результати досліджень, є обов`язковими до виконання.

Відповідно до п. 1 розділу 1 Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней, затв. наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 07.03.17 № 111 (набрала чинності з 25.04.17), яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.03.17 за № 432/30300.№ 111, африканська чума свиней (Pestis africana suum, хвороба Монтгомері) - контагіозна вірусна геморагічна хвороба, яка перебігає гостро, підгостро, хронічно безсимптомно й характеризується лихоманкою, геморагічним діатезом, ціанозом шкіри, некродистрофічними змінами паренхіматозних органів і високою летальністю, що призводить до значних економічних збитків.

Згідно з п. 2 розділу І Інструкції № 111:

- збудник АЧС - вірус, що містить ДНК, належить до родини Asfarviridae роду Asfivirus. Віріони - сферичної форми діаметром 175-215 нм. Вірус стійкий до широкого діапазону температур і рН середовища: гине при температурі 60 °С протягом 30 хв.; у трупах свиней зберігається до десяти тижнів, у м`ясі від хворих тварин - до 155 діб, копченій шинці - до 6 місяців, у ґрунті та гною - до 3 місяців, у солонині - до 1 року; заморожування консервує вірус. Вірус африканської чуми свиней не становить небезпеки для людини.

Пунктом 2 розділу ІV Інструкції № 111 визначено, що діагноз на АЧС вважається встановленим при отриманні позитивних результатів при проведенні лабораторних досліджень проб біологічного та патологічного матеріалу з використанням полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) в уповноважених акредитованих державних лабораторіях ветеринарної медицини. Молекулярна характеристика геному вірусу АЧС проводиться в ДНДІЛДВСЕ. Для лабораторних досліджень направляють зразки крові, селезінки, лімфатичних вузлів (підщелепних, мезентеріальних) від 1-3 вимушено забитих, хворих або загиблих свиней.

Жодних висновків фахівців (спеціалістів) з приводу ймовірної дати потрапляння ДНК вірусу африканської чуми до продукції (сала-шпик) поставленого по Декларації виробника ТОВ «КРОК» № 153 від 09.11.17 на продовольчий склад ВЧ 2269 суду не надано.

В той же час, як свідчить інформація викладена у листі Головного управління Держспоживслужби в Запорізькій області від 23.04.19 № 02-11-16/2378, Пологівським районним управлінням ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області в період 12 по 13.12.17 було проведено епізоотичне обстеження ТОВ «КРОК» згідно листа-звернення Головного управління Держпродсподживслужби в Кіровоградській області від 12.12.17 № 02.3-17/4925. Відповідно до наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 12.12.18 «Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю)», 14.12.18 до Дніпропетровської регіональної лабораторії ветеринарної медицини було направлено 10 проб матеріалів від продуктів забою тварин, що належить ТОВ «КРОК» для дослідження на африканську чуму свиней результат негативний (Звіт про результати дослідження патологічного (біологічного) матеріалу № 001437п.м./17 від 15.12.17 є додатком до листа від 23.04.19 № 02-11-16/2378 та міститься у матеріалах цієї справи). Пологівським районним управлінням Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області в період 22 по 26.12.17 на виконання наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області № 130 від 21.12.17 проведено позаплановий захід по ТОВ «КРОК» з 22.12.17 по 29.12.17, згідно заяви ТОВ «КРОК» про видачу експлуатаційного дозволу. Випадків захворювання Африканською чумою свиней при проведених обстеженнях та лабораторних дослідженнях не виявлено.

Доказів спалаху Африканської чуми свиней на підприємстві ТОВ «КРОК» (м. Пологи Запорізької області), що передувала даті виготовлення сала шпик чи станом на 09.11.17 за Декларацією виробника ТОВ «КРОК» № 153 від 09.11.17, суду не надано.

З огляду на недотримання позивачем Інструкції № П-7 при виявленні невідповідності якості поставленої продукції та вимог Положення про продовольче забезпечення Національної гвардії України в мирний час, а також враховуючи, що звіт № 010184п.м./17 від 11.12.17 не підтверджує факту наявності у спірній продукції недоліків (ДНК вірусу африканської чуми свиней) станом на 08.11.17 та на 10.11.17 відповідно (дата передачі спірного товару позивачу), суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами того, що недоліки товару виникли до передання товару в/ч 2269 або з причин, які існували до цього моменту.

Крім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 30.01.2019 у справі № 164/882/15-ц, тлумачення п. 1 ч. 2 ст. 678 ЦК України свідчить, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару покупець має право вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми лише за умови, якщо він відмовився від договору.

Однак, судом достеменно встановлено, що договір від 08.11.17 № 280-прод сторонами розірвано не було, жодною із сторін відмова від договору не вчинена.

Отже, відсутні правові підстави для стягнення сплаченої за товар грошової суми на підставі п. 1 ч. 2 ст. 678 ЦК України.

А на підставі ст. 268 ГК України, покупець має право вимагати повернення сплаченої суми, у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), лише у випадку відмови від прийняття товарів, що позивачем у порядку визначеному чинним законодавством та договором зроблено не було.

Також слід зазначити, що згідно з п .2.3. розділу ІІ Державних санітарних норм та правил «Медичні вимоги до якості та безпечності харчових продуктів та продовольчої сировини» (затв. Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 29.12.12 № 1140, за реєстр. в Міністерстві юстиції України 09.01.13 за № 88/22620 (який був чинний станом на 09.11.17), харчові продукти, що вводяться в обіг, повинні супроводжуватися декларацією виробника.

На вимогу суду позивачем до матеріалів справи було надано Декларацію виробника ТОВ «КРОК» № 153 від 09.11.17 на 500 кг сала-шпик виданої ФОП Мендрик Є.В.

Будь-якої іншої Декларації виробника, зокрема, на продукцію (сало шпик 20 кг) поставлену за видатковою накладною від 08.11.17 по договору від 08.11.17 № 280-прод до суду не надано.

Згідно з письмовими поясненнями представника відповідача від 20.05.19 щодо поставки спірного товару по договору від 08.11.17 № 280-прод, у видатковій накладній на поставку 20 кг сала шпик допущено описку (помилку) у даті її складання, а саме: замість 09.11.17, зазначено 08.11.17.

Представник позивача у судовому засіданні 20.05.19 заперечив допущення описки, зазначивши, що товар поставлено позивачу саме 08.11.17.

Враховуючи, що позивачем не було в порядку визначеному Інструкцією П-7 складено Акт про фактичну якість та комплектність отриманої продукції із зазначенням, які документи відсутні (зокрема, щодо відсутності документів підтверджуючих якість продукції поставленої за видатковою накладною від 08.11.17 на 20 кг сала шпик), суд при вирішенні спору у цій справі виходив з належного виконання відповідачем умов договору від 08.11.17 № 280-прод щодо надання разом з товаром супровідних документів підтверджуючих якість товару.

З підстав викладених вище, а також враховуючи, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту поставки відповідачем за договором від 08.11.17 № 280-прод продукції (сала шпик) неналежної якості, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача вартості неякісного товару в сумі 32 500,00 грн., а також 6 500,00 грн. штрафу за поставку неякісного товару.

З огляду на відмову у задоволені вимог позивача, що випливають з поставки товарів неналежної якості через недоведеність, судом залишено без розгляду заяву відповідача (яка викладена у відзиві у вигляді посилання на відповідну статтю ЦК України що визначає строки позовної давності) про сплив позовної давності.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 83 820,00 грн. шкоди пов`язаної з порушенням відповідачем договірних зобов`язань, що полягають у постачанні неякісної продукції.

Наявні у справі докази (Акти від 10.12.17 (т.1, арк. с. 24-25) свідчать, що 10.12.17 на підставі рішення ДНПК при Олександрійській міській раді від 10.12.17 № 4, відповідною комісією було вилучено з підсобного господарства в/ч 2269 28 голів свиней, знищено їх безкровним методом та спалено разом з іншими загиблими трупами свиней. Всього спалено 66 трупів тварин (загальною вагою 2818 кг.).

Згідно з довідкою позивача (підписана начальником ФС та бухгалтером ФС) про вартість поголів`я свиней (т.1, арк. с. 28), загальна вартість свиней, що обліковувалась у підсобному господарстві в/ч 2269 та померли під час падежу за листопад-грудень 2017 р. у кількості 66 голів, складає 83 820,00 грн.

За змістом ст. 22 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України, збитки є одним із способів відшкодування шкоди, завданої ману потерпілого.

Так, згідно з приписами ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є (ч.2 ст. 22 ЦК України):

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч.3 ст. 22 ЦК України).

Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки особі, права або законні інтереси якої порушено,

Згідно з ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

При цьому, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу правопорушення: а) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; б) шкідливого результату такої поведінки - шкоди (збитків); в) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; г) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів, відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Як свідчить наявний у матеріалах справи Акт епізоотичного розслідування випадку підозри захворювання свиней на АЧС в господарстві в/ч 2269 від 10-11.12.17, занесення збудника хвороби АЧС в господарство було можливе через необроблені відходи з їдальні військової частини, які завозились в господарство щодня.

Згідно з поясненнями заступника командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_1 (т.1, арк. с. 29-30), свиней, які мались станом на 23.11.17 у підсобному господарстві відповідно до вимог керівних документів, годували харчовими відходами, що утворювались у їдальні військової частини 2269.

Відповідно до Раціону годівлі тварин на листопад 2017 р., який затв. заступником командира в/ч 2269 Онищенко О.Ю., передбачено годівлю свиней, у т.ч. харчовими відходами.

Приписами частин 2, 3 та 5 ст. 80 Закону України «Про ветеринарну медицину» закріплено, що використання харчових відходів з потужностей (об`єктів), що здійснюють продаж харчових продуктів або зайняті у сфері громадського харчування, за винятком кормів, зазначених у ч. 1 цієї статті, для годівлі тварин, призначених для забою, можливе тільки за умови попередньої термічної обробки цих відходів. Особи, які використовують харчові відходи для годівлі тварин, призначених для забою, повинні протягом трьох років вести записи про походження харчових відходів та надавати таку інформацію державному ветеринарному інспектору на його запит. Умови використання харчових відходів, включаючи порядок їх збирання, теплову обробку, тип і засоби транспортування, а також порядок очистки та дезінфекції транспортних засобів і контейнерів та ведення записів визначаються Департаментом та контролюються його територіальними органами.

За змістом п. 1 розділу ІІ Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней, затв. наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 07.03.17 № 111, оброблення усіх видів м`ясних продуктів, отриманих від домашніх свиней і диких кабанів, гарантує знешкодження вірусу АЧС.

Відповідно до абз. 2 ч. 4 розділу ХІІ Положення про продовольче забезпечення Національної гвардії України в мирний час, забезпечення тварин кормами у підсобному господарстві військових частин здійснюється за рахунок кормів власного виробництва, закуплених за рахунок коштів державного бюджету, отриманих як благодійні внески, харчових відходів з їдалень військової частини.

У матеріалах справи відсутні записи щодо використання спірного сала шпик військовою частиною НОМЕР_1 , зокрема, записи про походження харчових відходів, якими годували свиней, що перебували у підсобному господарстві позивача у період з листопада грудень 2017 р. (період часу в який стався падіж свиней в господарстві позивача) та їх термічну обробку.

Враховуючи недоведеність позивачем поставки відповідачем неякісного сала, відсутність доказів годівлі тварин саме салом шпик (поставленим саме за видатковими накладними, про які йде мова вище у тексті цього рішення), а також приймаючи до уваги той факт, що за умови попередньої термічної обробки харчових відходів всіх м`ясних продуктів відбувається гарантоване знешкодження вірусу АЧС, суд дійшов висновку про відсутність в діях відповідача протиправної поведінки (дії чи бездіяльності), шкідливого результату такої поведінки - шкоди (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини.

А тому, як наслідок, підстави для стягнення з відповідача 83 820,00 грн. шкоди (збитків) пов`язаної з порушенням відповідачем договірних зобов`язань, що полягають у постачанні неякісної продукції за договором від 08.11.17 № 280-прод у суду відсутні.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір у розмірі 1842,30 грн. покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 11, 12, 13, 14, 15, 24, 42, 46, 73-80, 81, 86, 129, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та пп. 17.5. п. 1 Розділу XI «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.

Повне рішення складено 30.05.19.

Суддя В.Л. Корсун