Рішення

від 20.05.2019 по справі 911/2268/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2268/18

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Ірпінської міської ради (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2-а)

до Приватного підприємства «НОТЕР ГРУПП» (08290, Київська обл., смт. Гостомель, вул. Ірпінська, 13)

про стягнення 353306,96 грн. заборгованості за договором оренди землі від 29.09.2010 р.

секретар судового засідання: Демідова А.А.

представники сторін:

від позивача: Мікеш С.А. (довіреність № 01-17/2433/3 від 07.08.2018 р.);

від відповідача: Євсєєв В.В. (ордер КС № 275212 від 12.02.2019 р.; договір про надання адвокатських послуг б/н від 12.02.2019 р.).

Обставини справи:

Ірпінська міська рада (далі - позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НОТЕР ГРУПП» (далі - відповідач) про стягнення 353306,96 грн. заборгованості за договором оренди землі від 29.09.2010 р.

Предметом позовних вимог Ірпінської міської ради є невиконання відповідачем зобов`язань за договором оренди землі, який зареєстровано за № 041096600059 від 29.09.2010 р., в частині сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, у зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення з відповідача 54098,83 грн. заборгованості з орендної плати за період з січня 2015 року до червня 2018 року, 2878,14 грн. пені за період з 31.07.2017 р. до 30.07.2018 р., а також 296329,99 грн. недоотриманої орендної плати за період з 01.01.2011 р. по 12.12.2017 р. у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.11.2018 р. було відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче засідання на 10.12.2018 р.

Підготовче засідання відкладалось.

05.12.2018 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив б/н від 03.12.2018 р. (вх. № 33928/18 від 05.12.2018 р.) на позовну заяву, за змістом якого відповідач зазначає, що позовні вимоги в розмірі 10215,04 грн. визнає в повному обсязі та сплатив вказану заборгованість, про що свідчить квитанція від 03.12.2018 р. Cтосовно іншої частини позовних вимог, а саме - 54098,83 грн. боргу за орендну плату станом на 01.08.2018 р. та 296329,99 грн. недоотриманої орендної плати, відповідач не погоджується та вважає їх безпідставними з огляду на те, що оскільки адміністративна справа № 367/7657/16-а за позовом ПП «НОТЕР ГРУПП» до Управління Держгеокадастру в м. Ірпінь Київської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії на даний час ще не розглянута і рішення у справі не прийнято, а також у зв`язку з тим, що вирішення господарським судом Київської області іншого спору у справі № 911/1556/16 за позовом Ірпінської міської ради до ПП «НОТЕР ГРУПП» про внесення змін до даного договору оренди земельної ділянки, зокрема, в частині визначення розміру орендної плати є неможливим без вирішення спору у справі № 367/7657/16-а, то відповідач не погоджується з визначеною позивачем орендною платою, розрахованою на підставі нової нормативно-грошової оцінки та зазначає, що, на його думку, розрахунок орендної плати може здійснюватися лише після внесення змін до договору оренди землі від 29.09.2010 р., а також застосовуватись не раніше початку наступного бюджетного періоду.

15.01.2019 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшла відповідь № 01-20/73 від 09.01.2019 р. (вх. № 737/19 від 15.01.2019 р.) на відзив, за змістом якої позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, наполягаючи на тому, що оскільки рішення Ірпінської міської ради від 20.01.2011 р., 28.01.2011 р. та 30.06.2011 р., якими встановлювалася орендна плата за землю в м. Ірпінь, були прийняті у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, то вони підлягають застосуванню до спірних правовідносин у даній справі на підставі частини 3 статті 11 Господарського процесуального кодексу України. Щодо твердження відповідача про неправильність розрахунку позивачем розміру орендної плати на підставі нової нормативно-грошової оцінки, то Ірпінська міська рада вказує, що на даний час така оцінка проводиться відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489 від 25.12.2016 р., в якому визначено, що коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі становить 2,5.

17.01.2019 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява б/н від 17.01.2019 р. (вх. № 983/19 від 17.01.2019 р.) про застосування строку позовної давності, за змістом якої відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості у вигляді недоотриманої орендної плати за період з січня 2011 р. по вересень 2015 р. з підстав пропущення позивачем строку позовної давності.

30.01.2019 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшло заперечення б/н від 28.01.2019 р. (вх. № 1925/19 від 30.01.2019 р.) на відповідь на відзив, за змістом якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки, на думку останнього, небажання позивача дочекатися розгляду справи господарського суду Київської області № 911/1556/16, за результатами якого буде вирішене питання щодо внесення змін до договору оренди землі від 29.09.2010 р. свідчить про намір Ірпінської міської ради безпідставно стягнути нарахований борг із сплати орендної плати з ПП «НОТЕР ГРУПП» .

У зв`язку із перебуванням судді Бабкіної В.М. 04.02.2019 р. у відпустці за сімейними обставинами, судове засідання у даній справі 04.02.2019 р. не відбулося, у зв`язку з чим ухвалою господарського суду Київської області від 05.02.2019 р. підготовче засідання було призначено на 04.03.2019 р.

У судовому засіданні 04.03.2019 р. представник позивача подала суду клопотання № 01-20/162 від 16.01.2019 р. (вх. № 4350/19 від 04.0,3.2019 р.) про залучення до справи третьої особи, за змістом якого позивач просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Київській області, мотивуючи вказане клопотання тим, що при здійсненні розрахунків заборгованості відповідача з орендної плати за землю фінансовим управлінням Ірпінської міської ради було використано нормативно-грошову оцінку, надану уповноваженими органами у сфері земельних відносин, зокрема, ГУ Держгеокадастру у Київській області, а оскільки ПП «НОТЕР ГРУПП» вважає, що такий розрахунок був зроблений невірно через помилку у застосуванні коефіцієнта функціонального використання (Кф), зазначеного у витягах із технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, то ГУ Держгеокадастру у Київській області могло б надати кваліфіковані пояснення з цього приводу.

У судовому засіданні 04.03.2019 р. представник позивача зазначила про неотримання раніше поданої заяви відповідача про застосування строку позовної давності та про необізнаність з її змістом; представник відповідача заперечував проти задоволення клопотання про залучення третьої особи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.03.2019 р. клопотання Ірпінської міської ради № 01-20/162 від 16.01.2019 р. (вх. № 4350/19 від 04.0,3.2019 р.) про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головного управління Держгеокадастру у Київській області було залишене без задоволення.

14.03.2019 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшли додаткові пояснення № 01-20/970 від 14.03.2019 р. (вх. № 5120/19 від 14.03.2019 р.), за змістом яких позивач повідомляє, що фінансовим управлінням Ірпінської міської ради було передано службове подання від 30.08.2018 р. до юридичного відділу позивача, в якому надано розрахунки заборгованості за договором оренди від 29.09.2010 р., укладеним між Ірпінською міською радою та ПП «НОТЕР ГРУПП» . Також позивач зазначає, що у вказаному службовому поданні розрахунки заборгованості з орендної плати за землю проведено за період з 2015 року по червень 2018 року та окремо проведено розрахунок недоотриманої плати за оренду землі (втрати міського бюджету) у період з 2011 року по 2017 рік, та що саме на підставі такого розрахунку, проведеного уповноваженими спеціалістами фінансового управління, Ірпінською міською радою у 2018 році було подано до суду даний позов.

У судовому засіданні 18.03.2019 р. представник позивача підтримувала позицію, викладену в додаткових поясненнях № 01-20/970 від 14.03.2019 р. (вх. № 5120/19 від 14.03.2019 р.); представник відповідача був присутній.

Також у судовому засіданні 18.03.2019 р. представники позивача та відповідача заявили про надання суду всіх наявних у Ірпінської міської ради та ПП «НОТЕР ГРУПП» доказів, що мають значення для вирішення спору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.03.2019 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.04.2019 р.

09.04.2019 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшли додаткові пояснення № 01-20/1281 від 05.04.2019 р. (вх. № 7043/19 від 09.04.2019 р.), за змістом яких позивач просить суд долучити до матеріалів справи казначейські виписки, які підтверджують надходження до міського бюджету від ПП «НОТЕР ГРУПП» орендної плати за землю за період з 01.08.2018 р. по 03.04.2019 р.

У судовому засіданні 11.04.2019 р. представник позивача підтримувала позицію позивача, викладену у додаткових поясненнях № 01-20/1281 від 05.04.2019 р. (вх. № 7043/19 від 09.04.2019 р.), зазначаючи про часткове погашення відповідачем заявленої позивачем до стягнення заборгованості за договором оренди землі від 29.09.2010 р. у сумі 14300,00 грн.; представник відповідача клопотав про надання часу сторонам для викладення останніми у письмовому вигляді позиції щодо зарахування позивачем сплачених ПП «НОТЕР ГРУПП» сум на погашення заборгованості за вказаним договором, оскільки, на переконання відповідача, вказана заборгованість була погашена ним в сумі 10215,04 грн., а решту коштів було сплачено в якості поточних платежів за договором.

Розглянувши заявлене у судовому засіданні 11.04.2019 р. клопотання відповідача, дослідивши додаткові пояснення позивача № 01-20/1281 від 05.04.2019 р., а також заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення клопотання та відкладення розгляду справи по суті для подання сторонами письмових пояснень, підтверджених документально, з приводу зарахування Ірпінською міською радою сплачених ПП «НОТЕР ГРУПП» сум на погашення заборгованості, заявленої до стягнення у даній справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.04.2019 р. було відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 20.05.2019 р.

20.05.2019 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання № 01-20/1741 від 16.05.2019 р. (вх. № 9800/19 від 20.05.2019 р.) про долучення до матеріалів справи листів фінансового управління Ірпінської міської ради, відповідно до яких фінансовим управлінням було надано інформацію щодо стану заборгованості ПП НОТЕР ГРУПП за договором оренди землі № 041096600059 від 29.09.2010 р., заявленої до стягнення за період до 01.07.2018 р. та на час вирішення спору із зазначенням сум платежів, здійснених відповідачем та спрямованих позивачем саме на погашення вказаного боргу (листи від 08.05.2019 р. № 181 та від 14.05.2019 р. № 186), які загалом складають 19994,72 грн.

20.05.2019 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшли уточнення б/н від 20.05.2019 р. (вх. № 9806/19 від 20.05.2019 р.) розрахунку сплаченої суми відповідно до квитанції № 37255000 від 03.12.2018 р., згідно з якими відповідач зазначив, що у зв`язку з обмеженою кількістю введення інформації було технічно неможливо зазначити у графі призначення платежу відомостей щодо включення у платіж орендної плати за січень 2019 року у квитанції № 37255000 від 03.12.2018 р.

У судовому засіданні 20.05.2019 р. представник позивача позовні вимоги підтримувала; представник відповідача визнавав позовні вимоги частково в сумі 10215,04 грн., щодо задоволення решти позовних вимог заперечував.

У судовому засіданні 20.05.2019 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

29.09.2010 р. між Ірпінською міською радою (орендодавець) та Приватним підприємством «НОТЕР ГРУПП» (орендар) було укладено договір оренди землі за реєстровим номером № 041096600059, відповідно до п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку на підставі рішення Ірпінської міської ради № 3051-70-V від 16.06.2009 р. для проектування та будівництва магазину по продажу меблів, яка знаходиться в м. Ірпінь по вул. Центральна.

Відповідно до п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка площею 0,1500 га.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 68391,97 грн. (п. 4 договору).

У відповідності з п. 8 договору, договір укладено строком на 49 років.

Згідно з п. 9 договору, річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 6% від грошової оцінки землі; грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою Відділу земельних ресурсів у м. Ірпені за № 530 від 13.04.2009 р. складає 68391,97 грн. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у сумі 4103,52 грн., при цьому вказана сума може змінюватись за умови проведення індексації.

Відповідно до п. 10 договору, сума орендної плати уточнюється щороку станом на 1 січня на коефіцієнт індексації грошової оцінки земельної ділянки без внесення змін та доповнень до вказаного договору. Розрахунок суми орендної плати, з урахуванням коефіцієнту індексації, проводиться фінансовим управлінням Ірпінської міської ради на підставі представленої довідки грошової оцінки земельної ділянки.

Умовами п. 11 договору передбачено, що орендна плата вноситься протягом 30 календарних днів наступного за останнім днем звітного (податкового) місяця по 341,96 грн. на місяць.

Розмір орендної плати переглядається один раз на два роки та у разі, зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміні коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, а також у інших випадках, передбачених законом (п. 12 договору).

Згідно з п. 13 договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі 120 відсотків облікової ставки НБУ несплаченої суми за кожен день прострочення.

Як визначено у п. 19 договору, передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 10-ти денний строк після проведення державної реєстрації договору оренди за актом приймання-передачі.

Вказаний договір набирає чинності після його підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 40 договору).

Договір зареєстрований у Ірпінському міському відділі ДП «Центр державного земельного кадастру» , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.09.2010 р. за № 041096600059.

29.09.2010 р. орендодавцем було передано орендарю земельну ділянку, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі (копія міститься в матеріалах справи).

Ірпінською міською радою було направлено на адресу ПП «НОТЕР ГРУПП» лист № 01-24/1334/4 від 20.06.2014 р., відповідно до якого орендаря було повідомлено про невиконання останнім рішень Ірпінської міської ради від 20.01.2011 р. № 141-6-VI Про затвердження Типового договору оренди земельної ділянки м. Ірпінь , № 140-6-VI Про орендну плату за землю в м. Ірпінь , від 28.01.2011 р. № 177-7-VI Про затвердження оновленої нормативної грошової оцінки земель м. Ірпінь , від 30.06.2011 р. № 690-13-VI Про внесення змін до рішення Ірпінської міської ради 6 сесії 6 скликання № 140-6-VI Про орендну плату за землю в м. Ірпінь , наслідком чого є недоотримання коштів від орендної плати за землю (втрати міського бюджету) за період з 01.01.2011 р. до 01.06.2014 р. в сумі 114260,10 грн. Також разом з даним листом орендарю було направлено для підписання три примірники угоди про внесення змін до договору оренди землі № 041096600059 від 29.09.2010 р.

Окрім того, Ірпінською міською радою було направлено на адресу ПП «НОТЕР ГРУПП» лист № 01-24/3144 від 02.11.2016 р., відповідно до якого Ірпінська міська рада повідомляла, що за ПП «НОТЕР ГРУПП» рахується податкова заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 35315,34 грн. та що підприємством не виконуються рішення 6 сесії 6 скликання Ірпінської міської ради від 20.01.2011 р. № 141-6-VI „Про затвердження форми Типового договору оренди земельної ділянки по м. Ірпінь» , від 20.01.2011 р. № 140-6-VI „Про орендну плату за землю в м. Ірпінь» та 7 сесії 6 скликання Ірпінської міської ради від 28.01.2011 р. № 177-7-VI „Про затвердження оновленої нормативної грошової оцінки земель м. Ірпінь» , рішення 13 сесії 6 скликання від 30.06.2011 року № 690-13-VI „Про внесення змін до рішення Ірпінської міської ради 6 сесії 6 скликання № 140-6-VI Про орендну плату за землю в місті Ірпінь , у зв`язку з чим орендарю необхідно терміново до 10.11.2016 р. погасити податковий борг та з`явитись до Ірпінської міської ради для підписання угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки. У разі несплати податкового боргу з орендної плати за землю та не підписання угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки Ірпінська міська рада попередила, що на розгляд ради буде винесено питання щодо розірвання договору оренди земельної ділянки.

Також Ірпінською міською радою було направлено на адресу ПП «НОТЕР ГРУПП» претензію № 01-24/3210/6 від 23.11.2017 р., відповідно до якої орендодавець повідомляв орендаря про те, що станом на 01.11.2017 р. останнім не сплачено орендну плату за земельну ділянку в сумі 8967,71 грн., у зв`язку з чим Ірпінська міська рада вимагала в місячний термін погасити дану заборгованість.

Ірпінською міською радою було направлено на адресу ПП «НОТЕР ГРУПП» лист № 01-24/1090/3 від 17.04.2018 р., відповідно до якого Ірпінська міська рада повідомляла орендаря, що річна орендна плата за 2018 рік складатиме 96030,75 грн.

У подальшому, Ірпінською міською радою було направлено на адресу ПП «НОТЕР ГРУПП» претензію № 01-24/2589 від 17.08.2018 р., відповідно до якої орендодавець зазначав, що станом на 01.08.2018 р. орендарем не сплачено орендну плату за земельну ділянку площею 0,1500 га (3210900000:01: НОМЕР_1 ) з цільовим призначенням - для проектування та будівництва магазину по продажу меблів, що знаходиться за адресою: м. Ірпінь, АДРЕСА_1 . Центральна, тому відповідно до пункту 9 договору та угоди про внесення змін, основна сума боргу за договором складає 54098,83 грн. При цьому, орендодавець наголошував, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 744 від 06.10.2010 р. втратив чинність, а ПП НОТЕР ГРУПП не виконало рішення Ірпінської міської ради від 28.01.2011 р. № 177-7-VI „Про затвердження оновленої нормативної грошової оцінки земель м. Ірпінь» , у зв`язку з чим втрати місцевого бюджету за період з 2011 року по 2017 рік складають 296329,99 грн. Оновлений витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки на 2018 рік направлявся листом № 01-24/1090/3 від 17.04.2018 р. У разі невиконання вимог в місячний термін щодо погашення боргу у розмірі 353306,96 грн., в тому числі - основної суми боргу за договором в розмірі 54098,83 грн., пені у розмірі 2878,14 грн., втрат бюджету у розмірі 296329,99 грн., Ірпінська міська рада буде вимушена звернутись до суду.

Відповіді на зазначені вище листи та претензії отримано не було, заборгованості не сплачено.

Позивач наголошував на тому, що, починаючи з 2015 року, відповідачем не в повному обсязі сплачується орендна плата за користування земельною ділянкою, а також не вносяться зміни в договір щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Крім того, позивач вказував, що у відповідності до витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, наданої в оренду відповідачу, складала відповідно до витягів № 744 від 06.10.2010 р. - 68428,80 грн., № 282 від 05.07.2013 р. - 918093,47 грн., № 2466/214-18 від 22.03.2018 р. - 1600512,48 грн. Зважаючи на те, що відповідні зміни не внесені до договору, позивачем недоотримано до місцевого бюджету орендну плату у розмірі 296329,99 грн. за 2011 - 2017 роки.

У зв`язку з невиконанням ПП НОТЕР ГРУПП обов`язків, передбачених договором оренди землі, у вигляді несплати орендної плати за землю, позивач і звернувся до суду з даним позовом про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 54098,83 грн. за період з січня 2015 року по червень 2018 року, 2878,14 грн. пені за період з 31.07.2017 р. до 30.07.2018 р., а також 296329,99 грн. недоотриманої орендної плати за період з 01.01.2011 р. по 12.12.2017 р. у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 14 Конституції України право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України Про оренду землі , іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

Згідно із ст. 2 Земельного кодексу України до земельних відносин належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Однією з істотних умов договору оренди є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст. 15 Закону України Про оренду землі ).

Згідно з частиною 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Пунктом 14.1.136 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, і платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 Розділу XII Податкового кодексу.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (стаття 287.3 Податкового кодексу України).

За змістом пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України і частини 1 статті 13 Закону України Про оцінку земель для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України Про оцінку земель ).

При цьому, обов`язковим елементом визначення розміру орендних платежів є нормативна грошова оцінка земельних ділянок (ст. 5 Закону України "Про оцінку земель").

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Поряд з цим слід зазначити, що згідно з пунктами 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до положень статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно зі ст. 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як слідує з матеріалів справи, у порушення умов договору оренди земельної ділянки від 29.09.2010 р., відповідач має заборгованість зі сплати орендної плати за користування землею в розмірі 54098,83 грн., яка утворилася, починаючи з червня 2017 року.

05.12.2018 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив б/н від 03.12.2018 р. (вх. № 33928/18 від 05.12.2018 р.) на позовну заяву, за змістом якого відповідач, зокрема, зазначає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 10215,04 грн. визнає та сплатив вказану заборгованість, про що свідчить квитанція від 03.12.2018 р., копію якої долучено до матеріалів справи.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Поряд з цим, згідно з приписами п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на викладене, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 10215,04 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування землею, яка була сплачена відповідачем після відкриття провадження у даній справі, підлягає закриттю за відсутністю в цій частині предмету спору.

Водночас, у матеріалах справи наявні докази здійснення відповідачем сплати орендної плати, за вирахуванням вказаної вище заборгованості в сумі 10215,04 грн., в сумі 9779,68 грн., з яких 700,00 грн. було сплачено відповідачем 19.09.2018 р. (до звернення позивача з даним позовом до суду), а також 9079,68 грн. (після звернення позивача з даним позовом до суду), а саме - 19.11.2018 р. в сумі 700,00 грн., 03.12.2018 р. в сумі 14300,00 грн. (з яких відповідач визнав як оплату за оренду земельної ділянки лише 10215,04 грн.), 18.12.2018 р. в сумі 400,00 грн., 19.02.2019 р. в сумі 1298,24 грн., 21.03.2019 р. в сумі 2596,48 грн.

Стосовно зарахування позивачем здійснених відповідачем оплат у погашення заборгованості зі сплати орендної плати за користування землею за договором від 29.09.2010 р. слід зазначити таке.

Системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Разом з тим підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункт 288.1 статті 288 ПК України).

Відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

У відповідності з пунктом 131.2 статті 131 Податкового кодексу України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Тобто, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов`язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

З урахуванням викладеного, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 9079,68 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування землею, яка є обов`язковим платежем в силу вимог Податкового кодексу України, також підлягає закриттю з огляду на здійснення сплати вказаної суми відповідачем вже після відкриття провадження у даній справі та її зарахування позивачем згідно з наведеними вище приписами законодавства у погашення заборгованості зі сплати орендної плати, незалежно від призначення платежу, вказаного у платіжних дорученнях (квитанціях).

Таким чином, загалом провадження у даній справі підлягає закриттю в частині стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за договором в сумі 19294,72 грн.

При цьому, в частині вимог про стягнення з відповідача 700,00 грн. заборгованості, сплаченої відповідачем 19.09.2018 р. (до звернення позивача з даним позовом до суду), суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Водночас, відповідачем не було надано суду доказів сплати орендної плати за договором у повному обсязі, у зв`язку з чим суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 34104,11 грн. заборгованості з орендної плати (54098,83 грн. (заявлена до стягнення сума) - 10215,04 грн. (визнана відповідачем та сплачена ним сума) - 9079,68 грн. (оплати, враховані позивачем) - 700,00 грн. (сплачені відповідачем до подання даного позову) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 2878,14 грн. за період з 31.07.2017 р. до 30.07.2018 р.

Як зазначалося вище, згідно з п. 13 договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі 120 відсотків облікової ставки НБУ несплаченої суми за кожен день прострочення.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що розмір пені було визначено позивачем в сумі 2878,14 грн. за період з 31.07.2017 р. до 30.07.2018 р., щодо заборгованості кожного простроченого місяця оплати окремо, який є арифметично вірним та обґрунтованим, у зв`язку з чим пеня підлягає стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі, враховуючи допущення відповідачем порушення строків виконання зобов`язання з оплати орендної плати.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 296329,99 грн. недоотриманої орендної плати за період з січня 2011 року до грудня 2017 року у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідач з позовними вимогами в частині стягнення 296329,99 грн. недоотриманої орендної плати не погоджувався та вважає їх безпідставними з огляду на те, що у жовтні 2016 р. ПП „НОТЕР ГРУПП» звернулось в Ірпінський міський суд Київської області із адміністративним позовом до Управління Держгеокадастру в м. Ірпінь Київської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, у якій підприємство просило суд визнати протиправними дії Управління Держгеокадастру у м. Ірпінь Київської області в частині застосування коефіцієнта функціонального використання для земель комерційного призначення - 2,5 при здійсненні розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,1500 га (кадастровий номер НОМЕР_2 :0134), яка розташована за адресою: м. Ірпінь Київської області, вул. Центральна, та знаходиться у користуванні ПП „НОТЕР ГРУПП» на підставі договору оренди земельної ділянки від 29.09.2010 р.; скасувати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 03-08/715 від 02.06.2016 р.; зобов`язати Управління Держгеокадастру у м. Ірпінь Київської області провести перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,1500 га (кадастровий номер НОМЕР_3 :150:0134), яка розташована за адресою: м. Ірпінь Київської області, вул. Центральна, та знаходиться у користуванні ПП „НОТЕР ГРУПП» на підставі договору оренди земельної ділянки від 29.09.2010 р. із застосуванням коефіцієнта функціонального використання для земель, зайнятих поточним та відведених під майбутнє будівництво - 0,5; зобов`язати Управління Держгеокадастру у м. Ірпінь Київської області видати ПП „НОТЕР ГРУПП» новий витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею площею 0,1500 га (кадастровий номер НОМЕР_2 :0134), яка розташована за адресою: м. Ірпінь Київської області, вул. Центральна, із застосуванням коефіцієнта функціонального використання для земель, зайнятих поточним та відведених під майбутнє будівництво - 0,5. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 12.10.2016 р. було порушено провадження у справі № 367/7657/16-а за вказаним адміністративним позовом ПП „НОТЕР ГРУПП» до Управління Держгеокадастру в м. Ірпінь Київської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Однак, на даний час справа № 367/7657/16-а Ірпінським міським судом Київської області не розглянута і рішення по ній не прийнято.

Поряд з цим, у 2016 році Ірпінська міська рада звернулась до господарського суду Київської області із позовом до ПП «НОТЕР ГРУПП» про внесення змін до договору оренди землі від 29.09.2010 р., укладеного між Ірпінською міською радою та ПП «НОТЕР ГРУПП» , у запропонованій позивачем редакції. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно ухиляється від приведення у відповідність до вимог діючого законодавства України договору оренди землі від 29.09.2010 р., укладеного між Ірпінською міською радою та ПП «НОТЕР ГРУПП» , в частині визначення розміру орендної плати та інших положень. Ухвалою господарського суду Київської області від 24.10.2016 р. було зупинено провадження у справі № 911/1556/16 до вирішення Ірпінським міським судом Київської області пов`язаної з нею справи № 367/7657/16-а за адміністративним позовом ПП «НОТЕР ГРУПП» до Управління Держгеокадастру в м. Ірпінь Київської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

З урахуванням викладеного, відповідач вважає безпідставними та передчасними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 296329,99 грн. недоотриманої орендної плати, оскільки адміністративна справа № 367/7657/16-а за позовом ПП «НОТЕР ГРУПП» до Управління Держгеокадастру в м. Ірпінь Київської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії на даний час ще не розглянута, а розрахунок орендної плати, на переконання відповідача, може здійснюватися лише після внесення змін до договору оренди землі від 29.09.2010 р., зокрема, в судовому порядку.

Щодо наведених заперечень відповідача суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У силу ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Міська рада, в силу ч. 1 ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , входить до системи органів місцевого самоврядування.

Як зазначалося вище, відповідно до п.п. 34, 35 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Приписами ст. 69 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи місцевого самоврядування відповідно до Податкового кодексу України встановлюють місцеві податки і збори.

Так, згідно зі ст. 10 Податкового кодексу України до місцевих податків входить податок на майно, однією із складових якого, як визначено пп. 5.1.3 ст. 265 ПК України, є плата за землю.

При цьому, пунктом 10.2 ст. 10 ПК України визначено, що місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Як зазначено в пп. 14.1.136 ст. 14 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Поряд з цим, в силу п. 14.1.72 ст. 14 ПК України, земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Підпунктом 14.1.147 ст. 147 ПК України визначено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Отже, встановлення ставок орендної плати як форми плати за землю у м. Ірпінь є компетенцією Ірпінської міської ради.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно з ч. 5 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію. При цьому, ч. 12 вказаної статті визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Так, згідно зі ст. 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» , прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, регуляторним органом є, зокрема, орган місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» , регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Як визначено пп. 12.4.1, 12.4.3 ст. 12 ПК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать: встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом; до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об`єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов`язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.

Водночас, пунктом 12.5 ст. 12 ПК України визначається, що офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами.

Отже, рішення, прийняті Ірпінською міською радою щодо встановлення ставок та розміру плати за землю, є регуляторними актами, оскільки такі рішення адресовані необмеженому колу осіб та спрямовані на правове регулювання відносин, загальний порядок набрання чинності яких визначено ч. 5 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» , - з моменту оприлюднення, якщо ним не визначено пізніший строк введення в дію.

Поряд з цим, Ірпінська міська рада при зверненні з даним позовом до суду зазначала, що оскільки рішення Ірпінської міської ради від 20.01.2011 р., 28.01.2011 р. та 30.06.2011 р., якими встановлювалася орендна плата за землю в м. Ірпінь, були прийняті у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, то вони підлягають застосуванню до спірних правовідносин у даній справі на підставі частини 3 статті 11 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Суд констатує, що до матеріалів справи доказів скасування чи визнання недійсними рішень Ірпінської міської ради 6 сесії 6 скликання від 20.01.2011 р. № 141-6-VI „Про затвердження форми Типового договору оренди земельної ділянки по м. Ірпінь» , 7 сесії 6 скликання від 28.01.2011 р. № 177-7-VI „Про затвердження оновленої нормативної грошової оцінки земель м. Ірпінь» , 13 сесії 6 скликання від 30.06.2011 р. № 690-13-VI „Про внесення змін до рішення Ірпінської міської ради 6 сесії 6 скликання № 140-6-VI Про орендну плату за землю в місті Ірпінь не надано.

Водночас, судом враховано, що позивачем при розрахунку орендної плати відповідачеві використовувалися нормативно-грошові оцінки земельної ділянки, витяги про які надавалися позивачу відповідними уповноваженими державними органами - Держкомзему, Держземагенства та Держгеокадастру, доказів скасування яких до справи також не надано.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що вимоги Ірпінської міської ради про стягнення з відповідача 296329,99 грн. недоотриманої орендної плати за період з січня 2011 року до грудня 2017 року у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки є обґрунтованими.

При цьому, судом відхиляються твердження відповідача про неправильність розрахунку позивачем розміру орендної плати на підставі нової нормативно-грошової оцінки, оскільки на даний час така оцінка проводиться відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489 від 25.11.2016 р., в якому визначено, що коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі становить 2,5. Доказів скасування вказаного Порядку до матеріалів справи не надано.

Поряд з цим, суд зазначає, що 17.01.2019 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява б/н від 17.01.2019 р. (вх. № 983/19 від 17.01.2019 р.) про застосування строку позовної давності, за змістом якої відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості у вигляді недоотриманої орендної плати за період з січня 2011 р. по вересень 2015 р. з підстав пропущення позивачем строку позовної давності.

Згідно з приписами статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 257 Цивільного кодексу України визначає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4 ст. 267 ЦК України).

Як встановлено судом, з позовом у даній справі позивач звернувся до суду 12.10.2018 р.

Оскільки відповідачем подана заява про застосування позовної давності, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог Ірпінської міської ради щодо стягнення з відповідача 167195,87 грн. недоотриманої орендної плати за період з грудня 2011 року до 12.10.2015 р., у зв`язку з пропуском позивачем трирічного строку позовної давності.

В іншій частині позову про стягнення недоотриманої орендної плати за період з 13.10.2015 р. до грудня 2017 року в сумі 129134,12 грн. заявлені вимоги є обґрунтованими, зважаючи на зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та застосування розміру орендної плати, встановленого у договорі від 29.09.2010 р. та відповідному рішенні Ірпінської міської ради.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 129134,12 грн. недоотриманої орендної плати.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України , Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.

У відповідності з приписами ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За вказаних обставин, витрати на оплату судового збору підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 231-233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі № 911/2268/18 за позовом Ірпінської міської ради (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2-а, код 33800777) до Приватного підприємства «НОТЕР ГРУПП» (08290, Київська обл., смт. Гостомель, вул. Ірпінська, 13, код 34357521) про стягнення заборгованості за договором оренди землі від 29.09.2010 р., в частині стягнення 19294,72 грн. заборгованості з орендної плати, закрити.

2. Решту позовних вимог Ірпінської міської ради задовольнити частково.

3. Стягнути з Приватного підприємства «НОТЕР ГРУПП» (08290, Київська обл., смт. Гостомель, вул. Ірпінська, 13, код 34357521) на користь Ірпінської міської ради (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2-а, код 33800777) 34104 (тридцять чотири тисячі сто чотири) грн. 11 коп. заборгованості з орендної плати, 2878 (дві тисячі вісімсот сімдесят вісім) грн. 14 коп. пені, 129134 (сто двадцять дев`ять тисяч сто тридцять чотири) грн. 12 коп. недоотриманої орендної плати, 2491 (дві тисячі чотириста дев`яносто одну) грн. 25 коп. судового збору.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 30.05.2019 р.

Суддя В.М. Бабкіна