Рішення

від 22.05.2019 по справі 920/291/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.05.2019 Справа № 920/291/19 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., при секретарі судового засідання Олтушевській І.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/291/19 в порядку загального позовного провадження

за позовом: Селянського (Фермерського) господарства "Урожай", с. Самотоївка Краснопільського району Сумської області,

до відповідача: Краснопільської селищної ради, смт. Краснопілля Сумської області,

про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна (виробничо-складські будівлі в с. Самотоївка по вул. Вдовиченка б/н),

представники сторін:

від позивача - Моїсеєнко О.М. (засновник/учасник згідно з даними ЄДР ЮОФОПГФ),

від відповідача - Дубляк В.І. (довіреність від 15.04.2019),

Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати за Селянським (Фермерським) господарством "Урожай" (код ЄДРПОУ - 24002156; вул. Калініна, 164, с. Самотоївка, Краснопільського району, Сумської області) право власності на об`єкти нерухомого майна: гараж -А, склад запчастин - Б, майстерня - В, гараж-склад - Г, холодильну камеру - Д, силососховище -І, замощення - ІІ, розташовані в с. Самотоївка по вул. Вдовиченка б/н.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 29.03.2019 відкрито провадження у справі № 920/291/19 та призначено підготовче засідання з повідомленням сторін на 06.05.2019.

Краснопільською селищною радою подано до суду письмовий відзив від 15.04.2019 № 02-32/663 на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги в повному обсязі визнає та вважає, що позивач набув права власності на зазначені в позовній заяві об`єкти нерухомого майна правомірно у встановлений законом спосіб.

Ухвалою від 06.05.2019 в даній справі суд відмовив у прийнятті визнання відповідачем позову, викладеного у відзиві від 15.04.2019 № 02-32/663 і продовжив судовий розгляд, закривши підготовче провадження та призначивши справу до судового розгляду по суті на 22.05.2019.

14.05.2019 від представника позивача - Неговєлова А.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням його за межами Сумської області.

У зв`язку із прибуттям у судове засідання представника позивача - Моїсеєнко О. М. та ненаданням жодних доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні представника Неговєлова А.В., у задоволенні клопотання останнього про відкладення розгляду справи суд відмовив.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача щодо вирішення даного спору покладається на розсуд суду, проти задоволення позову не заперечував.

Враховуючи дотримання законодавчо визначеного строку розгляду господарської справи, оцінивши та дослідивши матеріали справи, докази, надані сторонами на підтвердження своїх позицій по суті спору, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі рішення зборів членів Колективного сільськогосподарського підприємства Самотоївське від 04.03.2000 (далі КСП Самотоївське ), КСП Самотоївське було реформоване.

28.03.2000 між власниками майнових паїв КСП Самотоївське та Селянським (фермерським) господарством Урожай (далі СФГ Урожай ), було укладено договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном колишнього КСП Самотоївське , що знаходиться в спільній частковій власності, строком на 5 років.

В подальшому, 10.01.2004 на зборах співвласників майна колишнього КСП Самотоївське , було прийняте рішення про продаж майнових паїв на умовах договорів купівлі-продажу СФГ Урожай .

В період часу з 10.01.2004 по лютий 2004 року, між власниками майнових паїв КСП Самотоївське та СФГ Урожай , було укладено договори купівлі-продажу майнових паїв.

04.08.2004 у зв`язку з придбанням майнових паїв Самотоївською сільською радою було видано Свідоцтво Серія СУ VI № 661 про право власності СФГ Урожай на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства КСП Самотоївське (майновий сертифікат) загальною вартістю 554 505 грн., частка визначена в розмірі 507 232 грн., або 91,5 відсотків, яке підписане та скріплене гербовою печаткою Самотоївської сільської ради.

30.07.2018 ФОП Продай Світланою Олександрівною на замовлення СФГ Урожай виготовлено Технічний паспорт на виробничо-складські будівлі в с. Самотоївка по вул. Вдовиченка б / н, а саме: гараж-А, склад запчастин - Б, майстерня - В, гараж-склад - Г, холодильна камера - Д, силососховище -1, замощення - II.

Згідно з поясненнями представників сторін, наданими в судовому засіданні, земельні ділянки під зазначеними об`єктами нерухомості у власності позивача не перебувають, відповідні договори щодо використання земельних ділянок на праві оренди або іншому речовому праві відповідачем з позивачем не укладались.

З метою оформлення права власності на нерухоме майно СФГ Урожай звернулось до державного реєстратора прав на нерухоме майно центру надання адміністративних послуг у м. Суми.

Рішенням № 43874716 від 06.11.2018 СФГ Урожай було відмовлено в державній реєстрації права власності на виробничі будівлі, що розташовані в с. Самотоївка по вул. Вдовиченка б /н.

СФГ Урожай вважає, що право власності на вищевказані об`єкти нерухомого майна було набуте правомірно у встановлений законом спосіб, тому звернулось до суду з позовом про визнання права власності на вищевказане майно на підставі ст. 392 Цивільного кодексу України, відповідно до якої власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вище зазначені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до абз. 1, 2 преамбули Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство від 14.02.1992 № 2114-ХІІ (надалі Закон № 2114-ХІІ) визначено правові, економічні, соціальні та організаційні умови діяльності колективного сільськогосподарського підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону № 2114-ХІІ до пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих, проводиться за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Пай є власністю члена підприємства.

Майновий пай це частка майна члена підприємства у пайовому фонді, виражена у грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду.

Згідно п.13 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки №177 від 28.02.2001) майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком. У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво.

Відповідно до ст.ст. 4,5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є обов`язковою.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цих прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

Статтею 316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, а право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набутті права власності не встановлена судом.

СФГ Урожай вважає, що ним правомірно набуто право власності на об`єкти нерухомого майна, оскільки до складу майна КСП Самотоївське серед іншого входило також нерухоме майно, що знаходиться в с. Самотоївка по вул. Вдовиченка: гараж, склад запчастин, майстерня, гараж-склад, холодильна камера, силососховище, замощення, а тому вважає, що його право підлягає захисту шляхом його визнання в судовому порядку.

Однак суд із зазначеним твердженням погодитися не може, враховуючи, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження вищезазначеного, а саме: існування та знаходження такого нерухомого майна у складі пайового фонду КСП Самотоївське й належність його останньому на час продажу майнових паїв на умовах договорів купівлі-продажу СФГ Урожай .

З матеріалів справи вбачається, що склад та структура цього нерухомого майна, його характеристики визначені значно пізніше - 30.07.2018, під час виготовлення ФОП Продай Світланою Олександрівною на замовлення СФГ Урожай Технічного паспорту на виробничо-складські будівлі в с. Самотоївка по вул. Вдовиченка б/н.

Власник майна в силу припису статті 392 ЦК України може подати до господарського суду позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Позивачем у позові про визнання права власності є особа, яка вже є власником, тобто суду надані докази належності саме йому спірного майна.

Якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо такого права сумнівів або претензій третіх осіб, або існує інша невизначеність у праві власності, викликана поведінкою таких осіб, то згідно з цим приписом права заінтересованої особи підлягають захисту шляхом подання позову про визнання права власності на належне їй майно.

За відсутності доказів оспорювання чи невизнання відповідачем права власності позивача на певне майно відсутні й підстави для визнання судом права власності на це майно, оскільки право позивача не порушене. Тому, зокрема, відмова органу державної реєстрації прав в оформленні права власності на об`єкт нерухомого майна та у видачі суб`єкту господарювання відповідного свідоцтва у зв`язку з ненаданням ним усіх документів, необхідних для оформлення такого права, або відмова (ухилення) компетентного органу від прийняття самовільно збудованого об`єкту в експлуатацію не є оспорюванням (невизнанням) права власності на об`єкт нерухомого майна та підставою для визнання цього права судом.

Оскільки інше не передбачено законом, позов про визнання права підлягає задоволенню в разі подання позивачем доказів виникнення у нього відповідного права на підставах, визначених у главі 24 ЦК України. Позов про визнання права, поданий особою, права якої стосовно певного майна ніколи не були зареєстровані, можуть бути задоволені в тих випадках, коли права на спірне майно виникли до запровадження їх державної реєстрації і в подальшому не реєструвалися або коли вони виникли з підстав, передбачених частинами четвертою і п`ятою статті 11 ЦК України.

У випадках відмови органу державної реєстрації прав у державній реєстрації права власності на майно або ухилення від її здійснення заінтересована особа вправі звернутися до господарського суду з позовом про визнання недійсним відповідного рішення або незаконною бездіяльності даного органу і про зобов`язання його здійснити дії з державної реєстрації переходу права власності.

Неодмінною умовою задоволення позову про визнання права власності в будь-якому разі є установлене господарським судом оспорювання (невизнання) відповідачем права власності позивача на спірне майно, оскільки чинне законодавство передбачає саме визнання, а не набуття права власності у такій спосіб.

Судом встановлено, що відповідач в даній справі - Краснопільська селищна рада жодних прав позивача щодо зазначених у позові об`єктів нерухомого майна не оспорює та не заперечує, не надано господарському суд також позивачем й доказів втрати ним відповідних правовстановлюючих документів на майно, як і доказів його належності попередньому власнику.

Враховуючи вище встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, повно та всебічно дослідивши та оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з підстав та у спосіб, визначений позивачем.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати належить покласти на позивача.

Керуючись Законом України Про колективне сільськогосподарське підприємство , ст.ст. 4, 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст.ст. 11, 16, 316, 328, 392 Цивільного кодексу України, ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Уразі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно зі статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення Учасник справи, якому повне рішення не були вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 30.05.2019.

Суддя Ю.А. Джепа