Рішення

від 27.05.2019 по справі 140/1424/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1424/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області (далі - Перший ВДВС м. Луцьк) про визнання протиправними та скасування постанов.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.02.2018 старший державний виконавець Першого ВДВС м. Луцьк Ледвовк В.М. виніс постанови у виконавчому провадження (далі - ВП) № 39927905 про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 38242,02 грн. та про стягнення з боржника ОСОБА_1 витрат виконавчого провадження у сумі 200,00 грн.

Крім того, 22.04.2019 старший державний виконавець Першого ВДВС м. Луцьк Ледвовк В.М. виніс у ВП № 57783214 постанову про арешт майна боржника, якою наклав арешт на майно позивача у межах суми звернення стягнення 38242,02 грн.

Позивач не погоджується із оскаржуваними постановами з тих підстав, що вони суперечать вимогам пункту 5 частини п`ятої статті 27 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), відповідно до якого виконавчий збір не стягується у разі виконання рішення приватним виконавцем.

Позивач просить визнати протиправними та скасувати постанови Першого ВДВС м. Луцьк про стягнення виконавчого збору в сумі 38242,02 грн. від 01.02.2018 ВП № 39927905, про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 200,00 грн. від 01.02.2018 ВП № 39927905 та про арешт майна боржника від 22.04.2019 ВП № 57783214.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16.05.2019 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін суддею одноособово, з урахуванням § 2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та призначено судове засідання у справі на 16:00 22.05.2019 (а. с. 1).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 22.05.2019 № 15614 (а. с. 55-57) представник відповідача ОСОБА_2 . позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваних постанов.

В судових засіданнях, які відбулися у цій справі, представник позивача адвокат Бордюженко Е.Р. позов підтримала та просить його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 у тих ж судових засіданнях позов заперечила та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності винесення оскаржуваних постанов.

В судових засіданнях за клопотаннями учасників справи, у зв`язку із витребуванням додаткових доказів та з ініціативи суду були оголошені перерви до 12:00 24.05.2019, 14:00 27.05.2019, 16:30 27.05.2019.

В подальшому, з урахуванням приписів частини четвертої статті 229, частини третьої статті 268 КАС України, судовий розгляд справи проведено та завершено в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 провадження у цій справі закрито в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 200,00 грн. від 01.02.2018 ВП № 39927905 (а. с. 193).

Відтак, розгляд справи по суті здійснювався у межах позовних вимог про визнання протиправними та скасування постанов Першого ВДВС м. Луцьк про стягнення виконавчого збору в сумі 38242,02 грн. від 01.02.2018 ВП № 39927905 та про арешт майна боржника від 22.04.2019 ВП № 57783214.

Заслухавши вступне слово представників сторін ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , дослідивши письмові докази (в т. ч. матеріали виконавчих проваджень), суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 25.09.2013 старший державний виконавець Першого ВДВС Луцького міського управління юстиції Бурбенко Л.М. винесла постанову ВП № 39927905 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2-6819, виданого 13.12.2010 Луцьким міськрайонним судом Волинської області, про стягнення з ОСОБА_1 в користь ВАТ БМ Банк боргу в сумі 381813,54 грн., витрат по сплаті судового збору 566,67 грн. та витрат на ІТЗ в сумі 40,00 грн. (а. с. 72).

20.11.2013 старший державний виконавець Першого ВДВС Луцького міського управління юстиції Бурбенко Л.М. винесла постанову ВП № 39927905 про стягнення з боржника виконавчого збору, відповідно до якої стягнуто з ОСОБА_1 виконавчий збір в сумі 38242,02 грн. (а. с. 74).

Постановою старшого державного виконавця Першого ВДВС Луцького міського управління юстиції Копетюка В.О. приєднано виконавче провадження № 39927905 з виконання виконавчого листа № 2-6819, виданого 13.12.2010 Луцьким міськрайонним судом Волинської області, до зведеного виконавчого провадження № 47359446 (а. с. 83).

01.02.2018 старший державний виконавець Першого ВДВС м. Луцьк Ледвовк В.М. виніс постанову ВП № 39927905 про повернення виконавчого документа стягувачу, якою виконавчий лист № 2-6819, виданий 13.12.2010 Луцьким міськрайонним судом Волинської області, про стягнення з ОСОБА_1 в користь ВАТ БМ Банк боргу в сумі 381813,54 грн., витрат по сплаті судового збору 566,67 грн. та витрат на ІТЗ в сумі 40,00 грн. повернуто стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII (а. с. 134).

Крім того, 01.02.2018 старший державний виконавець Першого ВДВС м. Луцьк Ледвовк В.М. виніс постанову ВП № 39927905 про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 38242,02 грн. (а. с. 150).

В подальшому, постановою старшого державного виконавця Першого ВДВС м. Луцьк Ледвовка В.М. від 30.11.2018 відкрито виконавче провадження № 57783214 з виконання постанови від 01.02.2018 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 38242,02 грн. (а. с. 148).

22.04.2019 старший державний виконавець Першого ВДВС м. Луцьк Ледвовк В.М. виніс у ВП № 57783214 постанову про арешт майна боржника, якою наклав арешт на майно боржника ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення 38242,02 грн. (а. с. 32).

Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи, що позивач своєчасно не отримала копію оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору в сумі 38242,02 грн. від 01.02.2018 ВП № 39927905 та про її прийняття їй стало відомо з листа Першого відділу ДВС м. Луцьк від 24.04.2019 № 0698 (а. с. 6), постанова про арешт майна боржника ВП № 57783214 прийнята 22.04.2019, а позов подано до суду 26.04.2019 (а. с. 3), тому суд дійшов висновку, що позивач дотримав десятиденний строк звернення до суду з цим позовом.

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Пунктом 5 частини п`ятої статті 27 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі виконання рішення приватним виконавцем.

Згідно із частиною восьмою статті 27 Закону № 1404-VIII під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі. У разі стягнення частини виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа приватному виконавцю стягнута частина виконавчого збору поверненню не підлягає.

За правилами пункту 1 частини першої статті 42 Закону № 1404-VIII кошти виконавчого провадження складаються з виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця.

Як передбачено частиною першою статті 45 Закону № 1404-VIII, розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості: 1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; 2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача; 3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів); 4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів.

Відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1404-VIII основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

Отже, нормами Закону № 1404-VIII чітко визначено, що з боржника підлягають стягненню виконавчий збір або основна винагорода приватного виконавця, а одночасне стягнення з боржника як виконавчого збору, так і основної винагороди приватного виконавця не допускається.

Як вбачається із матеріалів справи, листом від 15.04.2019 № 384 (а. с. 147) приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Пирога С.С. повідомив Перший ВДВС м. Луцьк про те, що на примусовому виконанні у нього перебували виконавчі провадження АСВП № 55867224 та 55862293 з примусового виконання виконавчих листів № 2-6819/10, виданих 13.12.2010 Луцьким міськрайонним судом Волинської області, про стягнення з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 солідарно з основним боржником ОСОБА_5 в користь ПАТ БМ Банк залишок заборгованості в розмірі 379983,60 грн. згідно з кредитним договором від 02.06.2008 № 4/91/020608. Відповідно до заяви АТ БМ-2018 (правонаступник АТ БМ Банк ) від 16.03.2019 № 30-04/25 борг за вищевказаними виконавчими документами було погашено в повному обсязі. При цьому, ОСОБА_1 в повному обсязі сплачену основну винагороду приватного виконавця, заборгованість по боргу та основній винагороді приватного виконавця (виконавчого збору) за виконавчими листами Луцького міськрайонного суду Волинської області № 2-6819/10, виданих 13.12.2010 відсутня.

01.04.2019 приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Пирога С.С. виніс постанову ВП № 55862293 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-6819/10, виданого 13.12.2010 Луцьким міськрайонним судом Волинської області, про стягнення з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 солідарно з основним боржником ОСОБА_5 в користь ПАТ БМ Банк залишок заборгованості в розмірі 379983,60 грн. згідно з кредитним договором від 02.06.2008 № 4/91/020608, у якому боржником виступала ОСОБА_1 , на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII (фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом) (а. с. 16).

Отже, судом встановлено, що виконавчий лист № 2-6819/10, виданий 13.12.2010 Луцьким міськрайонним судом Волинської області, про стягнення з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 солідарно з основним боржником ОСОБА_5 в користь ПАТ БМ Банк залишок заборгованості в розмірі 379983,60 грн. згідно з кредитним договором від 02.06.2008 № 4/91/020608, у якому боржником виступала ОСОБА_1 , на даний час виконано, та ОСОБА_1 в повному обсязі сплачену основну винагороду приватного виконавця, заборгованість по боргу та основній винагороді приватного виконавця за вказаним виконавчим листом відсутня. Відтак, стягнення виконавчого збору у розмірі 38242,02 грн. з ОСОБА_1 за оскаржуваною постановою старшого державного виконавця Першого ВДВС м. Луцьк Ледвовка В.М. від 01.02.2018 ВП № 39927905 відповідно до вказаних вище приписів Закону № 1404-VIII є неможливим.

Суд також враховує, що згідно із частиною другою статті 27 Закону № 1404-VIII (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору від 01.02.2018) виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання від 03.07.2018 № 2475-VIII, який набрав чинності 28.08.2018, до частини другої статті 27 Закону № 1404-VIII були внесені зміни, відповідно до яких виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Таким чином, за приписами частини другої статті 27 Закону № 1404-VIII (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору від 01.02.2018) розмір виконавчого збору міг бути встановлений залежно від суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, тоді як чинна редакція вказаної частини другої статті 27 цього Закону розмір виконавчого збору ставить у залежність від суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Пунктом 1 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору від 01.02.2018) передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

За правилами частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII (у тій же редакції) у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 8 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу від 29.09.2016 № 2832/5), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 29.09.2016 за № 1302/29432 (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору від 01.02.2018), стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження. Якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавчий збір стягується з суми, яка не була сплачена боржником до відкриття виконавчого провадження. У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1 - 4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яка підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом. Про розмір стягнутого виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі.

Системний та порівняльний аналіз вказаних вище положень нормативно-правових актів (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору від 01.02.2018) дає підстави дійти висновку, що розмір виконавчого збору, який підлягає стягненню з боржника, становить 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. При цьому, якщо до повернення виконавчого документа стягувачу чи до закінчення виконавчого провадження з підстав, зазначених у частині третій статті 40 Закону № 1404-VIII, виконавчий збір у зазначеному розмірі (тобто, 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом) не було стягнуто, державний виконавець у такому разі не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору.

На думку суду, оскільки виконавчий документ (виконавчий лист № 2-6819, виданий 13.12.2010 Луцьким міськрайонним судом Волинської області) було повернуто постановою старшого державного виконавця Левдовка В.М. від 01.02.2018 про повернення виконавчого документа стягувачу (ВП № 39927905) на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII, при цьому, під час виконавчого провадження було частково стягнуто борг та стягнуто виконавчий збір, тому у вказаного виконавця були відсутні правові підстави для винесення постанови від 01.02.2018 про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 38242,02 грн.

Крім того, суд звертає увагу, що розмір виконавчого збору в оскаржуваній постанові ВП № 39927905 від 01.02.2018 про стягнення виконавчого збору визначений з порушенням вимог частини другої статті 27 Закону № 1404-VIII (в редакції, чинній на момент її винесення), оскільки такий розмір обрахований не із суми боргу, що фактично стягнута під час виконавчого провадження, а із загальної суми, що підлягала стягненню відповідно до виконавчого листа.

Суд також бере до уваги, що в ході виконавчого провадження № 39927905 органом державної виконавчої служби було частково стягнуто з ОСОБА_1 виконавчий збір, що підтверджується наявними у вказаному виконавчому провадженні розпорядженнями на перерахунок коштів та платіжними дорученнями (а. с. 84-89, 95-132), і вказана обставина не була врахована при винесенні оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору.

При вирішенні даного спору суд враховує, що в оскаржуваній постанові про стягнення виконавчого збору ВП № 39927905 від 01.02.2018 неправильно зазначено зміст виконавчого листа № 2-6819, виданого 13.12.2010 Луцьким міськрайонним судом Волинської області, з якого убачається, що основним боржником за цим виконавчим документом є ОСОБА_5 , а суд рішенням від 22.10.2010 вирішив стягнути з ОСОБА_1 в користь ПАТ БМ Банк заборгованість солідарно з основним боржником ОСОБА_5 (а. с. 76-77, 78-82).

Відтак, оскільки суд дійшов висновку, що постанова від 01.02.2018 ВП № 39927905 про стягнення виконавчого збору прийнята безпідставно, розмір виконавчого збору у ній визначений з порушенням вимог частини другої статті 27 Закону № 1404-VIII (в редакції, чинній на момент її винесення), при цьому, виконавчий лист Луцького міськрайонного суду Волинської області № 2-6819/10 від 13.12.2010 виконано, позивачем у повному обсязі сплачено основну винагороду приватного виконавця, що унеможливлює стягнення виконавчого збору у розмірі 38242,02 грн. з ОСОБА_1 за оскаржуваною постановою, тому з наведених вище підстав та виходячи із наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови підлягають до задоволення.

Крім того, враховуючи, що примусове виконання вказаної постанови від 01.02.2018 ВП № 39927905 про стягнення виконавчого збору (щодо якої суд дійшов висновку про її протиправність) здійснюється у межах виконавчого провадження № 57783214, у якому 22.04.2019 винесена постанова про арешт майна боржника, тому похідна позовна вимога про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Першого ВДВС м. Луцька Ледвовка В.М. від 22.04.2019 ВП № 57783214 про арешт майна боржника підлягає до задоволення.

При цьому, суд також бере до уваги, що виконавче провадження з виконання постанови від 01.02.2018 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 38242,02 грн. відкрито постановою старшого державного виконавця Першого ВДВС м. Луцька Ледвовка ОСОБА_6 .М. лише 30.11.2018 (а. с. 148), тобто з порушенням тримісячного строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, що визначений частиною першою статті 12 Закону № 1404-VIII.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути витрати на сплату судового збору за дві позовні вимоги в загальному розмірі 1536,80 грн., сплаченого квитанціями від 26.04.2019 та від 11.05.2019 (а. с. 2, 23, 27, 50).

Керуючись статтями 229, 243 - 246, 268, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області Ледвовка В.М. про стягнення виконавчого збору від 01 лютого 2018 року ВП № 39927905.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області Ледвовка В.М. про арешт майна боржника від 22 квітня 2019 року ВП № 57783214.

Стягнути з Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області (43021, Волинська область, м. Луцьк, вул. Винниченка, 27а, ідентифікаційний код 35041461) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1536 гривень 80 копійок (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.М.Валюх