Ухвала

від 29.05.2019 по справі 160/4842/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

29 травня 2019 р.Справа №160/4842/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Барановський Р.А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АШЕР 8" про забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АШЕР 8" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АШЕР 8" (далі - ТОВ "АШЕР 8", позивач, заявник) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, у якому позивач просит суд визнати протиправним та скасувати наказ №2960-п від 23.05.2019р., винесений Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, відповідно до якого було призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "АШЕР 8" з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ "ГЕРІОН ЛЮКС" (код ЄДРПОУ 42512397) за період з 01.12.2018р. по 31.12.2018р.

Даному адміністративному спору присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/4842/19.

Разом із вищезазначеним адміністративним позовом ТОВ "АШЕР 8" подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії №2960-п від 23.05.2019р. Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, адреса: 49000, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "АШЕР 8" (код ЄДРПОУ 39934908) до набрання законної сили судовим рішення по даній справі.

В обгрунтування вказаної заяви ТОВ "АШЕР 8" зазначає, що з огляду на відсутність законодавчо визначених підстав для призначення документальної позапланової виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ "АШЕР 8", позивачем було відмовлено співробітникам ГУ ДФС у Дніпропетровській області в допуску до проведення перевірки, про що складено відповідний акт. Заявник також зазначає, що в разі проведення контролюючим органом перевірки на підставі оскаржуваного наказу, захист прав позивача стане неможливим, так як мета проведення перевірки буде досягнута. Вказане у сукупності, на думку позивача, свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити поновлення порушених прав та інтересів платника податків. Крім того, заявник зауважує, що внаслідок недопуску посадових осіб до проведення перевірки до платника податків можуть бути застосовані контролюючим органом негативні юридичні наслідки, передбачені статтею 94 Податкового кодексу України у вигляді адміністративного арешту майна платника податків та створює підґрунтя для накладення арешту на кошти на банківських рахунках позивача.

Відповідно до частини 3 статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України - заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

За положеннями ч. 1 та ч. 5 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Таким чином, розгляд вищезазначеної заяви ТОВ "АШЕР 8" за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, доводи викладені у заяві позивача, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову з наступних підстав.

За положеннями частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до приписів частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України - суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною другою вказаної статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Поряд із цим, суд зазначає, що згідно з пунктом 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ №2 від 06.03.2008р. в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При цьому, частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд звертає увагу, що обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.

Суд звертає увагу, що статтею 94 Податкового кодексу України визначено поняття та порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Згідно з положеннями підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України - арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України визначено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України визначені особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів, зокрема, про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Пунктом 2 частини 4 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

При цьому, суд зазначає, що спір про право в контексті зазначеної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням контролюючого органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного звернення. Така незгода має втілюватись у вчиненні учасником процесу об`єктивно необхідних дій для відновлення порушеного права.

Так, платник податків може заперечувати законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, або наявність підстав для прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна тощо.

Відтак, оскарження наказу про проведення перевірки відображає незгоду платника з діями податкового органу, які слугували передумовою для внесення подання, та свідчить про наявність спірних аспектів, які потребують вирішення та не підтверджують беззаперечності застосування спеціальних заходів (адміністративного арешту майна).

Враховуючи викладене, суд звертає увагу на те, що оскарження платником податків наказу контролюючого органу про проведення перевірки, безвідносно до обраного способу оскарження: в адміністративному або судовому порядку, є спором про право.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 30.11.2018р. у справі №826/2195/16.

Таким чином, подання позивачем адміністративного позову про скасування наказу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №2960-п від 23.05.2019р. про проведення документальної позапланової виїзну перевірку ТОВ "АШЕР 8" унеможливлює застосування до платника податків адміністративного арешту майна в порядку статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, доводи заявника про те, що в разі проведення контролюючим органом перевірки на підставі оскаржуваного наказу, захист прав позивача стане неможливим, так як мета проведення перевірки буде досягнута є необґрунтованими, оскільки, як вбачається з матеріалів адміністративного позову, ТОВ "АШЕР 8" на момент звернення до суду із даним позовом вже було реалізовано передбачене статтею 81 Податкового кодексу України право на недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної перевірки.

Отже, заявленими способами забезпечення позову позивач фактично до вирішення спору по суті намагається отримати висновок суду щодо протиправності наказу про призначення позапланової перевірки, правомірність якого буде досліджена судом при розгляді справи по суті.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не надано до суду обґрунтованих доводів та доказів необхідності вжиття заходів забезпечення позову, що не дає можливості встановити існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

З огляду на вищевикладене, суд доходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення даного позову, у зв`язку з чим заява ТОВ "АШЕР 8" про забезпечення адміністративного позову - задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 150, 151, 154, 166, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АШЕР 8" про забезпечення адміністративного позову - відмовити.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.А. Барановський