Рішення

від 14.05.2019 по справі 160/700/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2019 року Справа № 160/700/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСліпець Н.Є. за участі секретаря судового засіданняКлочек Д.Я. за участі: представника позивача представника відповідача Парханової О.І. Бузунової К.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аквапласт до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

24.01.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Аквапласт звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- форми Р від 23.10.2018 року №0028981402 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1 000 138,75 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням - 800 111,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 200 027,75 грн. в частині донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 789 903,00 грн.;

- форми Д від 12.10.2018 року №0534121306 про збільшення суми грошового зобов`язання з податків і зборів, в тому числі з податку на доходи з фізичних осіб, пені у сумі 87 504,71 грн., у тому числі 86 331,34 грн. основної суми грошового зобов`язання та суми пені у розмірі 719,87 грн.;

- форми Д від 12.10.2018 року №0534111306 про збільшення суми грошового зобов`язання з податків і зборів, в тому числі з військового збору, пені у сумі 10 845,21 грн., у тому числі 10 739,37 грн. основної суми грошового зобов`язання та суми пені у розмірі 105,84 грн.

- стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 16 478,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2019 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.02.2019 року о 13:00 год. (т. 1 а.с. 3).

Усною ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, від 26.03.2019 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті у той самий день (т. 2 а.с. 123-125).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Аквапласт з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року, валютного - за період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року, за результатами якої складено акт перевірки №49781/04-36-14-2/30927520 від 05.09.2018 року, на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12.10.2018 року № 0534121306, № 0534111306 та від 23.10.2018 року № 0028981402. Позивач зазначає, що податковий орган протиправно при визначенні податкових зобов`язань дійшов висновку щодо їх заниження на загальну суму 800 111,00 грн. Так, згідно податкових декларацій, найбільший вплив на формування цих показників мало здійснення операцій з реалізації безалкогольних напоїв, мінеральної газованої води під маркою Утреняя роса , негазованих безалкогольних напоїв в асортименті під маркою Фруте , Арабелла , Мажорна , Лимонад натуральний, Сітро та інші, що виникли за результатом господарських операцій, безпосередньо мід ТОВ Аквапласт та ТОВ АТБ-Маркет , реальність яких підтверджується договорами, податковими накладними, актами виконаних робіт, розрахунками коригування, виписками банків, платіжними документами, оборотно-сальдовими відомостями. Також, необгрунтованими та протиправними є висновки податкового органу щодо несвоєчасного перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб в сумі 120 019,60 грн. та військового збору в сумі 14 899,02 грн., оскільки за перевіряємий період ТОВ Аквапласт допущено лише одноразове несвоєчасне недоперерахування до бюджету нарахованого та утриманого податку на доходи фізичних осіб в розмірі 4 981,48 грн. та військового збору в сумі 581,19 грн. Отже, прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями неправомірно збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 789 903,00 грн., з податку на доходи з фізичних осіб та пені у сумі 87 504,71 грн., у тому числі 86 331,34 грн. основної суми грошового зобов`язання та суми пені у розмірі 719,87 грн., а також з військового збору у сумі 10 845,21 грн., з яких 10 739,37 грн. - основна сума грошового зобов`язання та пеня - 105,84 грн. Таким чином, спірні податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, прийнятими без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, що має наслідком їх неправомірність та є підставою для скасування.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позов з підстав, зазначених у позові та письмових поясненнях.

18.02.2019 року представником відповідача було подано письмовий відзив на позов, у якому у задоволенні позову просила відмовити повністю, посилаючись на те, що в ході проведення документальної планової виїзної перевірки позивача встановлені взаємовідносини з ТОВ АТБ-Маркет , який є одним з основних (найкрупніших) контрагентів та є покупцем безалкогольних напоїв виробництва ТОВ Аквапласт . Однак при співставленні даних регістрів бухгалтерського обліку, податкових накладних та розрахунків коригувань, встановлено реалізацію готової продукції на ТОВ АТБ-Маркет нижче собівартості у сумі 789 903,00 грн., у тому числі: за січень 2015 року - 70 412,00 грн., за лютий 2015 року - 96 961,00 грн., за березень 2015 року - 29 665,00 грн., за квітень 2015 року - 18 375,00 грн., за травень 2015 року - 27 958., за червень 2015 року - 52 570,00 грн., за липень 2015 року - 92 170,00 грн., за серпень 2015 року - 17 198,00 грн., за вересень 2015 року - 59 462,00 грн., за жовтень 2015 року - 105 799,00 грн., за листопад 2015 року - 179 308,00 грн., за грудень 2015 року - 40 025,00 грн. При цьому, в порушення п. 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 року № 957, податкова накладна на суму перевищення такої ціни не складалась. Крім того, перевіркою помісячних оборотно-сальдових відомостей та інтегрованої картки платника встановлено, що у період з листопада 2015 року по березень 2018 року під час виплати доходу ТОВ Аквапласт несвоєчасно перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб у розмірі 120 019,61 грн. та військовий збір у розмірі 14 899,02 грн. Відповідач вважає, що викладені висновки в акті перевірки №49781/04-36-14-2/30927520 від 05.09.2018 року відповідають вимогам чинного законодавства, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та такими, що прийняті відповідно до вимог чинного законодавства.

Представник відповідача в судовому засіданні обставини, викладені у відзиві на позов підтримала, проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Аквапласт зареєстроване 06.05.2000 року виконавчим комітетом Красногвардійської районної ради м. Дніпропетровська, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС.

У період з 18.07.2018 року по 29.08.2018 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, пп. 77.1, пп. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2018 рік, наказів від 05.07.2018 року №3768-п та від 18.07.2018 року №4061-п, направлень від 17.07.2018 року №9302, №9303, №9304, №9305, проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Аквапласт з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року, валютного - за період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року.

За результатами документальної планової виїзної перевірки Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області складено акт від 05.09.2018 року №49781/04-36-14-2/30927520 (далі - акт перевірки).

Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю Аквапласт 08.10.2018 року подало до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області заперечення на акт документальної планової виїзної перевірки від 05.09.2018 року за №49781/04-36-14-2/30927520.

Проте, рішенням Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 18.10.2018 року №64102/10/04-36-14-02/30927520 встановлено, що висновки акту перевірки відповідають вимогам чинного законодавства, а тому заперечення позивача залишені без задоволення.

Перевіркою встановлені порушення:

- пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 785 грн., в т.ч. за ІІІ квартал 2017 року - 2 785 грн.;

- п. 188.1 ст. 188, п.п. г п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 800 111,00 грн., у тому числі: за лютий 2016 року на суму ПДВ 467 837,00 грн., за червень 2016 року на суму ПДВ 322 066,00 грн., за липень 2017 року на суму ПДВ 10 208,00 грн.;

- не своєчасно перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб в розмірі 120 019,61 грн., чим порушено пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п. 171.1 ст. 171, пп. а п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями);

- абз. 1 п. 46.1 ст. 46, пп. 47.1.3 п. 47.1 ст. 47, п. 49.1 та п. 49.2, ст. 50, ст. 51 гл. 2 та п. 119.2 ст. 119, абз. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого порушено порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1ДФ за 4 квартал 2015 року;

- не своєчасно перераховано до бюджету військовий збір у розмірі 14 899,02 грн., чим порушено п. 154.2 ст. 164, п. 171.1 ст. 171, пп. а п. 176.2 ст. 176, п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями),

На підставі вказаного акта перевірки від 05.09.2018 року контролюючим органом прийнято:

- податкове повідомлення-рішення форми Р №0028981402 від 23.10.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1 000 138,75 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням - 800 111,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 200 027,75 грн. в частині донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 789 903,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми Д №0534121306 від 12.10.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків і зборів, в тому числі з податку на доходи з фізичних осіб, пені у сумі 87 504,71 грн., у тому числі 86 331,34 грн. основної суми грошового зобов`язання та суми пені у розмірі 719,87 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми Д №0534111306 від 12.10.2018 року, яким збільшено суми грошового зобов`язання з податків і зборів, в тому числі з військового збору, пені у сумі 10 845,21 грн., у тому числі 10 739,37 грн. основної суми грошового зобов`язання та суми пені у розмірі 105,84 грн.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ Аквапласт звернулось до Державної фіскальної служби України із скаргами з вимогами переглянути та скасувати прийняті податкові повідомлення-рішення від 12.10.2018 року №0534121306, №0534111306 та від 23.10.2018 року №0028981402.

За результатами розгляду скарг Державна фіскальна служба України рішеннями від 20.12.2018 року №41178/6/99-11-05-01-15 та від 27.12.2018 року №41886/6/99-11-04-01-25 залишила без змін податкові повідомлення-рішення від 12.10.2018 року №0534121306, №0534111306 та від 23.10.2018 року №0028981402, а скарги - без задоволення.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 12.10.2018 року №0534121306, №0534111306 та від 23.10.2018 року №0028981402.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та7або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно із ч.2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються наданих бухгалтерського обліку.

Так, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити назву документа (форми), дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення: особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно із п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Відповідно до п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Згідно п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 цього Кодексу); б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Щодо надання правової оцінки прийнятому податковому повідомленню-рішенню від 23.10.2018 року №0028981402, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1 000 138,75 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням - 800 111,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 200 027,75 грн., а саме в частині донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 789 903,00 грн., суд зазначає наступне.

В ході судового розгляду встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ Аквапласт мало взаємовідносини з ТОВ АТБ-Маркет .

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ Аквапласт та ТОВ АТБ-Маркет укладено договір поставки від 01.01.2015 року № 47323, відповідно до умов якого ТОВ Аквапласт здійснювало реалізацію готової продукції власного виробництва (безалкогольні напої в асортименті).

Так, згідно із п. 1.1 договору, постачальник зобов`язується в порядку та в узгоджені договором строки, передати товар у власність покупця, в зазначеній кількості, відповідної якості та по узгодженим цінам, а покупець приймає товар та сплачує на умовах, які передбачені договором.

Пунктом 2 договору передбачено, що найменування, асортимент та ціна постачаємого товару зазначається в Додатку №1 до цього договору ( Спеціфікація / Прайс-лист ), що є не невід`ємною ії частиною. Сторони в обов`язковому порядку заповнюють усі графи Специфікації. Кількість, асортимент, ціна за одиницю товару, що постачається, зазначається в видаткових накладних, яка формується на підставі електронної заявки покупця. Постачання товару здійснюється окремими партіями відповідно до замовлень покупця. Постачальник за цим договором зобов`язаний постачати товар покупцю в повному обсязі та у строки, які зазначені в заявці.

При цьому, п. 3.8 додаткової угоди до вказаного договору передбачено, що у разі поставки постачальником товару на суму більш ніж на 800 000 грн., протягом кожного періоду, що дорівнюється одному місяцю (звітний період), постачальник надає покупцю скидку у розмірі 22,51% від загальної вартості товару, поставленого постачальником покупцю протягом звітного періоду (незалежно від періодичності поставок). Скидка надається постачальником останнім днем звітного періоду, шляхом зменшення вартості компенсації проданих товарів. Підставою для застосування скидки є акт про надання скидки і розрахунок коректировки кількісних та вартісних показників до податкової накладної (коректировка ціни).

Крім того, між ТОВ Аквапласт та ТОВ АТБ-Маркет укладено договір поставки від 30.03.2014 року № 46240, відповідно до умов якого ТОВ Аквапласт зобов`язалося постачати на адресу покупця товари - безалкогольні напої під торгівельною маркою ТОВ АТБ-Маркет напої безалкогольні Мажорна та Моve ON та вода питна Вода .

Пунктом 1.2. договору передбачено, що найменування, асортимент та ціна постачаємого товару зазначається в Додатку №2 до цього договору ( Спеціфікація / Прайс-лист ), що є невід`ємною ії частиною. Кількість, асортимент, ціна за одиницю товару, що постачається, зазначається в видаткових накладних, які формуються на підставі електронної заявки покупця. Постачання товару здійснюється окремими партіями відповідно до замовлень покупця.

Отже, згідно умов вищенаведених договорів, ТОВ Аквапласт взяло на себе зобов`язання щодо забезпечення наявності у покупця широкого (повного) асортиментного ряду за угодженою ціною на товар та визначеному сторонами обсязі та задля забезпечення повного асортиментного ряду на полицях покупця, постачальник постачав в тому числі деякий асортиментний ряд за договірною ціною, яка формувалась з урахуванням надання скидок та незначних знижок, що передбачено умовами наведених договорів.

На виконання умов договорів, ТОВ Аквапласт надано податкові накладні, акти виконаних робіт, розрахунки коригування, виписки банків, платіжні документи, оборотно-сальдові відомості, копії яких містяться в матеріалах справи.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ Аквапласт здійснювало реалізацію та визначало базу оподаткування, виходячи з договірної вартості реалізованої продукції.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про собівартість товару визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248 (далі - П(С)БО № 16).

Так, відповідно до п. 11 П(С)БО № 16 собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з: виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), реалізованої протягом звітного періоду; нерозподілених постійних загальновиробничих витрат; понаднормованих виробничих витрат.

При цьому, постійні загальновиробничі витрати можна поділити на дві частини - постійні розподілені та постійне нерозподілені загальновиробничі витрати.

Згідно п. 16 П(С)БО № 16 постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об`єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення. Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину.

Тобто, величина собівартості може бути визначена щодо продукції підприємства за певний проміжок часу (період), оскільки складається з суми певних видів витрат, віднесених до такого періоду.

З аналізу викладеного вбачається, що собівартість окремо взятої одиниці продукції взагалі є чітко не визначеною величиною, адже залежить від суб`єктивної методики розподілу загальновиробничих витрат.

В ході розгляду справи встановлено, що ТОВ Аквапласт у бухгалтерському обліку накопичувало інформацію про виробничу собівартість протягом місяця, збираючи всі прямі витрати, а наприкінці місяця шляхом розподілу додавало до собівартості всі загальновиробничі витрати.

Отже, остаточна собівартість готової продукції визначалась платником податків в кінці місяця.

Згідно декларації з податку на прибуток за 2015 рік, копія якої міститься в матеріалах справи, вбачається перевищення суми доходів від реалізації товарів над собівартістю реалізації. Згідно фінансового результату, прибуток підприємства за 2015 рік складає 10 978 511,00 грн., а прибуток від господарських операцій складає 5 105 007,00 грн., що свідчить про оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів не нижче їх собівартості.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що продаж продукції за ціною, яка формувалась з урахуванням надання скидок та незначних знижок, що передбачено умовами договорів, викликаний об`єктивними причинами. Так, задля уникнення банкротства, що спричинено фінансовою кризою в країні у 2014 році, ТОВ Аквапласт співпрацювало переважно з покупцями, які мають статус мережи , однак в результаті антитерористичної операції на південно-східній частині країни та складної політичної ситуації в Автономній Республіці Крим, пов`язаної з анексією, ТОВ Аквапласт фактично втрачено 218 магазинів, що склало 40 % ринку збуту виробленої продукції.

За викладених обставин, суд вважає, що діяльність позивача спрямована на отримання прибутку. Господарські операції з продажу безалкогольних напоїв за ціною з певними знижками є необхідною мірою, економічно обґрунтованою тим, що в умовах політичної ситуації, що склалась, у підприємства існувала можливість взагалі втратити всі товарно-матеріальні цінності.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Частиною першою статті 43 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Згідно статті 44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Таким чином, підприємство самостійно вирішує як вести свою господарську діяльність, який товар, в який період, по яких цінах та кому реалізовувати, щоб не довелося нести значні витрати на його зберігання.

При цьому, неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції жодним чином не свідчить про те, що така операція не пов`язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції.

З аналізу норм чинного законодавства, які регулюють виникнення у платника податків права на податковий кредит вбачається, що підставою виникнення у платника такого права є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

За вказаних обставин, суд вважає, що збільшення позивачу суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 789 903,00 грн. здійснено відповідачем неправомірно, що є підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.10.2018 року № №0028981402 в частині донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 789 903,00 грн.

Щодо правомірності податкових повідомлень-рішень від 12.10.2018 року № 0534121306 та №0534111306, яким позивачу збільшено суми грошового зобов`язання з податку на доходи з фізичних осіб у сумі 87 504,71 грн. та з військового збору у сумі 10 845,21 грн., суд зазначає наступне.

Пунктом 54.2 ст. 54 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання щодо суми податкових зобов`язань з податку, що підлягає иманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує: доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов`язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Відповідно до п. 157.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, визначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно із пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Абзацом а п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України передбачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату нарахування) до бюджету податку з інших доходів, є, зокрема, податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Абзацом а п. 176.2 ст. 174 Податкового кодексу України передбачено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, в`язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковувати за її рахунок.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету регламентує ст. 168 Податкового кодексу України, п. 168.1 якої передбачає порядок оподаткування входів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Згідно із п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до ст. 127 Податкового кодексу України, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

В ході розгляду справи судом встановлено, що ТОВ Аквапласт , відповідно до ст. 162 Податкового кодексу України, виступає податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб та є одночасно платником податку на доходи фізичних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Аквапласт у листопаді 2015 року нараховано та утримано податок на доходи фізичних осіб у розмірі 92 441,60 грн., однак у встановлений граничний термін сплачено податку лише на суму 86 701,67 грн., а саме: 44 068,75 грн. сплачено 24.11.2015 року, 32,92 грн. сплачено 10.12.2015 року.

Також, у листопаді 2015 року ТОВ Аквапласт нараховано військовий збір у розмірі 10 701,95 грн., однак у встановлений граничний термін сплачено лише на суму 10 120,76 грн., а саме: 4 590,90 грн. сплачено 24.11.2015 року, 5 530,36 грн. сплачено 10.12.2015 року.

Отже, позивач своєчасно нарахував податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тобто узгодив податкові зобов`язання з цих податків, однак не здійснив його повне перерахування до бюджету у визначені законом строки.

Таким чином, ТОВ Аквапласт не перераховано до бюджету у листопаді 2015 року суму з податку на доходи фізичних осіб 5 739,91 грн. та враховуючи позитивний залишок на початок листопада - 758,43 грн., фактична недоїмка за листопад 2015 року склала 4 981,48 грн., а також військовий збір в загальній сумі 581,19 грн.

З матеріалів справи вбачається, що платником податків за перевіряемий період було допущено лише разове несвоєчасне не до перерахування до бюджету нарахованого та утриманого податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що підтверджується самим актом перевірки та платіжними дорученнями за період з грудня 2015 року по березень 2018 року, копії яких містяться в матеріалах справи.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність порушення з боку ТОВ Аквапласт в частині не своєчасного перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб в розмірі 120 019,61 грн. та військового збору у розмірі 14 899,02 грн.

З огляду на викладене, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12.10.2018 року №0534121306 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи з фізичних осіб у сумі 87 504,71 грн. та №0534111306 про збільшення суми грошового зобов`язання військового збору у сумі 10 845,21 грн., прийняті відповідачем не обґрунтовано, у зв`язку з чим підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 16 478,00 грн., понесені позивачем згідно платіжного доручення №12511 від 22.01.2019 року (т. 1 а.с. 22).

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Аквапласт (49008, м. Дніпро, вул. Макарова, 8-Д, код ЄДРПОУ 30927520) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 23.10.2018 року №0028981402 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 1000138,75 грн. (за основним платежем - 800111,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 200027,75 грн.), в частині донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 789 903,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 12.10.2018 року №0534121306 про застосування штрафу у сумі 87501,21 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 12.10.2018 року №0534111306 про збільшення суми грошового зобов`язання з податків і зборів у сумі 10845,21грн.

Стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аквапласт судовий збір у сумі 16478,00 (шістнадцять тисяч чотириста сімдесят вісім гривень) грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 24 травня 2019 року.

Суддя Н.Є. Сліпець