Рішення

від 28.05.2019 по справі 640/1159/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 травня 2019 року № 640/1159/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, матеріали адміністративної справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Девелопмент Інвест - 2

до Головного управління Державної фіскальної служби в Чернівецькій області

про скасування наказу від 17 січня 2019 року №21/ФП

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Девелопмент Інвест - 2 (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Чернівецькій області (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд скасувати наказ від 17 січня 2019 року №21/ФП про проведення фактичної перевірки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17 січня 2019 року з направлення на перевірку від 17 січня 2019 року позивачеві стало відомо, що відповідачем виданий наказ №21/ФП від 17 січня 2019 року про проведення фактичної перевірки позивача. Як зазначено позивачем, копія оскаржуваного наказу позивачу не була надана, з наказом від 17 січня 2019 року №21/ФП позивач був ознайомлений 17 січня 2019 року, зі змісту якого позивач дізнався про відсутність в оскаржуваному наказі відомостей про підставу для призначення перевірки, що, на думку позивача, свідчить про його незаконність.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

05 березня 2019 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, оскільки процедуру щодо призначення перевірки, порядок вручення наказу та направлень на перевірку посадовими особами контролюючого органу дотримано відповідно до вимог Податкового кодексу України. Також, відповідач зазначив, що доводи наведенні в позовній заяві не спростовують правомірність дій фіскального органу.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, судом було встановлено, що позивачем було допущено описку в зазначенні реквізитів оскаржуваного наказу, а саме замість правильного №21/ФП позивач зазначив №211/ФП, отже при розгляді справи судом враховано зазначену описку.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

17 січня 2019 року на підставі підпунктів 20.1.2, 20.1.4, 20.1.6, з 20.1.8 по 20.1.15 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.3, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України Головним управлінням Державної фіскальної служби в Чернівецькій області винесено наказ №21/ФП.

Вказаним наказом призначено провести працівникам ГУ ДФС у Чернівецькій області фактичну перевірку суб`єкта господарювання ТОВ Девелопмент Інвест - 2 (код ЄДРПОУ 34351210) за адресую: м. Чернівці, вул. Руська, 248 Є, ТЦ Екватор мережа розважальних центрів Турбіна , з 17 січня 2019 року тривалістю 10 діб.

17 січня 2019 року на підставі підпунктів 20.1.2, 20.1.4, 20.1.6, з 20.1.8 по 20.1.15 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.3, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України та наказу Головного управління Державної фіскальної служби в Чернівецькій області від 17 січня 2019 року №21/ФП видано направлення на проведення перевірки №94 ОСОБА_3, №95 ОСОБА_4, №97 ОСОБА_5 .

Метою перевірки, як вбачається з вказаних направлень, вказано: перевірка дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Також, 17 січня 2019 року на підставі підпунктів 20.1.2, 20.1.4, 20.1.6, з 20.1.8 по 20.1.15 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.3, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України та наказу Головного управління Державної фіскальної служби в Чернівецькій області від 17 січня 2019 року №21/ФП видано направлення на проведення перевірки №96 ОСОБА_6 та №98 ОСОБА_7.

Метою перевірки, як вбачається з вказаних направлень, вказано: дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів.

17 січня 2019 року посадовими особами ГУ ДФС в Чернівецькій області за адресою: м. Чернівці, вул. Руська, 248-Є було пред`явлено посадовій особі ТОВ Девелопмент Інвест - 2 направлення на перевірку, у зв`язку з відмовою представника ТОВ Девелопмент Інвест - 2 розписатися у направленнях на перевірку відповідачем було складено акт від 17 січня 2019 року №15 Про відмову від ознайомлення в направленнях та проведення фактичної перевірки .

Також, посадовими особами ГУ ДФС у Чернівецькій області було складено акт від 17 січня 2019 року №16 Про відмову від підпису акту про ознайомлення з направленнями на фактичну перевірку .

17 січня 2019 року посадовими особами відповідача було складено акт №б/н про проведення фактичної перевірки з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в якому зафіксовано порушення: фактичний допуск до роботи без належного оформлення документів встановлених статтею 24 КзПП України п`яти осіб.

Позивач, не погоджуючись із спірними наказом на проведення перевірки, звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, який, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпунктів 20.1.2, 20.1.4, 20.1.6 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право:

- для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом;

- проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;

- запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право: здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

За приписами пункту 75.1 статті 75 Податкового України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У відповідності до вимог підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до пункту 80.1 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав передбачених пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 80.5 статті 80 Податкового кодексу України, допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Статтею 81 Податкового кодексу України встановлені умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Так, відповідно до підпункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

З наведених норм вбачається, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, які обов`язково вказуються в наказі та направленні на проведення фактичної перевірки, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів.

Як встановлено судом, оскаржуваний наказ прийнято керівником контролюючого органу на підставі підпунктів 80.2.3 та 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Аналогічні підстави для проведення фактичної перевірки позивача містяться у направленнях на перевірку від 17 січня 2019 року №94, №95, №96, №97, №98.

Підпунктами 80.1.3 та 80.2.7 статті 80 Податкового кодексу України передбачено, що фактична перевірка може проводитися:

- у разі письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Проте, відповідачем не вказано, яка інформація ним була отримана щодо порушень з боку позивача, коли та ким така інформація надана, не вказано яке саме звернення покупця (споживача), а також відповідачем не надано взагалі жодного доказу отримання такої інформації/звернення.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано будь-яких доказів наявності підстав для проведення перевірки позивача, що визначені статтею 80 Податкового кодексу України.

При цьому, наявність таких відомостей є обов`язковим для наказу про проведення фактичної перевірки.

Поряд з цим необхідно зазначити, що наказ про проведення фактичної перевірки обов`язково повинен містить, зокрема, мету та підстави перевірки.

Однак, судом встановлено, що оскаржуваний наказ не містить конкретизованої мети та конкретизованих підстав проведення перевірки, а лише перелік статей Податкового кодексу України, які встановлюють права контролюючого органу та порядок проведення перевірки.

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем прийнято наказ з порушенням вимог Податкового кодексу України, а тому позовні вимоги ТОВ Девелопмент Інвест - 2 підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного наказу з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ Девелопмент Інвест - 2 підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами статей 72-77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Девелопмент Інвест - 2 (01103, м. Київ, Залізничне шосе, буд. 57, код ЄДРПОУ 34351210) - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби в Чернівецькій області (58013, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200-А, код ЄДРПОУ 39392513) від 17 січня 2019 року №21/ФП.

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова