Ухвала

від 30.05.2019 по справі 640/17998/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

30 травня 2019 року м. Київ № 640/17998/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін клопотання представника позивача про розгляд адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинський консервний завод" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування наказу, - в судовому засіданні,

встановив:

В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинський консервний завод" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування наказу від 19 жовтня 2018 року №15752 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинський консервний завод" (код 35013851)".

Представником позивача до суду подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні.

Суд, розглянувши подане клопотання, при його вирішенні виходив з наступного.

Відповідно до частин першої-другою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ.

Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частинами другою, третьою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 КАС України.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частинами п`ятою, шостою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Так, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейський суд з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.

Беручи до уваги наведені сторонами доводи, письмово викладені позиції та предмет доказування у справі, відсутність обґрунтування необхідності публічного слухання справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 256, 262 КАС України,

ухвалив:

В задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи №640/17998/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинський консервний завод" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування наказу, в судовому засіданні, - відмовити.

Ухвала відповідно до частини другої статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Чудак