Постанова

від 29.05.2019 по справі 815/7387/16

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2019 р.м.ОдесаСправа № 815/7387/16

Головуючий першої інстанції Єфіменко К.С.

Час та місце ухвалення судового рішення 11:05 , м. Одеса

Повний текст судового рішення складений 08.01.2019р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Градовського Ю.М., Яковлева О.В.,

за участю секретаря судового засідання Синіговець А.В.,

представника позивача Кондракова В.В., представника відповідача Яківець М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2018 року у справі за позовом дочірнього підприємства Одеський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

22.12.2016р. дочірнє підприємство Одеський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (надалі - ДП Одеський облавтодор ) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 22.09.2016р.: №0007961401 про застосування штрафу в розмірі 7959,55грн. за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних; №0007971401 щодо збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток у розмірі 855512грн., у томі числі 570341грн за податковими зобов`язаннями та 285171грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0007981401 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 9831443грн.; №0007991401 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 4851206грн., у томі числі 3234137грн. за податковими зобов`язаннями та 1617069грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0008191406 про застосування штрафних санкцій у розмірі 6875грн. за порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Правлінням НБУ від 15.12.2004 року №637.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведенні планової виїзної документальної перевірки та складанні акту Головним управлінням ДФС в Одеській області не були враховані документи первинного податкового та бухгалтерського обліку позивача, які підтверджували правомірність віднесення структурними підрозділами позивача певних сум до складу валових витрат. Окрім того, податковим органом не були враховані особливості та специфіка діяльності підприємства позивача та специфіка ведення бухгалтерського обліку витрат, що призвело до невірного висновку про їх безпідставне завищення. Податкові накладні з податку на додану вартість були зареєстровані без порушення термінів їх реєстрації, які визначені ПК України, висновок про безтоварність операцій позивача з контрагентами щодо постачання товарно-матеріальних цінностей є припущенням податкового органу, який не надав жодного доказу на підтвердження такого висновку. Оприбуткування коштів відбулось в касі підприємства своєчасно, про що свідчать відповідні письмові докази.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.12.2018р. позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції при вирішені справи обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДФС в Одеській області на підставі направлень від 24.05.2016 №1208/14-01, №1207/14-01, №1209/14-01, №1210/14-01, №1211/14-01, №1213/14-01, №1214/14-01, №1215/14-01, №1214/14-01, згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ із змінами та доповненнями, відповідно до плану - графіку проведення планових перевірок на 2 квартал 2016 року проведено документальну планову виїзну перевірку ДП Одеський облавтодор щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.03.2016р. /т.1 а.с.35-104/

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп.14.1.27, 14.1.36., 14.1.54., 14.1.203 п.14.1 ст.14., п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134, п.135.1, 135.2, пп.135,4.1 п.135.4 ст.135 , п.152.3 ст.152, п.44.1, 44.2 ст.44, п.п.138.1.1 п.138.1, 138.2, 138.4, п.п.138.8.1 п.138.8, п.п.138.10.2 п.138.10. ст.138, п.139.1.1, 139.1.9 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 5703 41грн.; завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування станом на 31.03.2016р. на суму 9831443грн.; п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1, п.187.7 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з ПДВ у загальній сумі 3334308грн., та завищено податкові зобов`язання з ПДВ у загальній сумі 100171грн.; пп.201.10 ст.201 ПК України в результаті чого реєстрацію складених податкових накладних проведено в Єдиному реєстрі податкових накладних із порушенням встановлених ПК України термінів; вимог п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637, із змінами та доповненнями, а саме не оприбуткування готівкових коштів в касі підприємства на загальну суму 1375грн. /т.1 а.с.103-104/

На підставі акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 22.09.2016р.: №№0007961401, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 26531,84грн. застосовано штраф в розмірі 30% у сумі 7959,55грн; 0007971401 щодо збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток у розмірі 855512грн., у томі числі 570341грн. за податковими зобов`язаннями та 285171грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; 0007981401 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 9831443грн.; 0007991401 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 4851206грн, у томі числі 3234137грн. за податковими зобов`язаннями та 1617069грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; 0008191406 про застосування штрафних санкцій у розмірі 6875грн. за порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Правлінням НБУ від 15.12.2004 року №637. /т.1 а.с.26-29/

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку щодо обґрунтованості позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.138.1. ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6- 138.9, підпунктами 138.10.2- 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності за приписами пп.138.1.1 п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2- 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у відповідності до п.138.4 ст.138 ПК України, визнаються витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення.

Згідно положень пп.138.8.1, 138.10.2 п.138.8 ст.138 ПК України до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку; до складу інших витрат включаються: адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: а) загальні корпоративні витрати, в тому числі організаційні витрати, витрати на проведення річних та інших зборів органів управління, представницькі витрати; б) витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством (у тому числі витрати на оплату праці адміністративного апарату) та іншого загальногосподарського персоналу; в) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); г) винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності; ґ) витрати на оплату послуг зв`язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв`язок та інші подібні витрати); д) амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; е) витрати на врегулювання спорів у судах; є) плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків; ж) інші витрати загальногосподарського призначення.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139 ст.139 ПК України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов`язань за звітний податковий період. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, не підтверджені відповідними документами витрати не включаються до витрат за податковий звітний період та розрахунку об`єкта оподаткування, і на суму недосплаченого податку нараховується пеня в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р. ДП Одеський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України задекларовано доходи, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування у сумі 220884780грн.

Податковим органом встановлено порушення ДП Одеський облавтодор п.п.138.1.1 п.138.1, 138.2, 138.4, 138.8, п.п.138.10.2 п.138.10. ст.138, п.п.139.1.1, 139.1.9 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 570341грн. (в т.ч. 2013р. - 425848 грн., 2014 рік - 144494 грн.) та завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток станом на 31.03.2016р. на суму 9831443грн.

Так, філією Балтська ДЕД ДП Одеський облавтодор завищено показник у рядку 02 Декларації фінансового результату до оподаткування (збиток), визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (-) всього у сумі 59033,84грн.

На порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України філією Балтська ДЕД ДП Одеський Облавтодор не включено до складу чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) рядок 2000 Звіту про фінансові результати вартість виконаних робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення на замовлення ТОВ Березівкаагрошляхбуд за період з 01.01.2015р. по 31.12. 2 015р ., всього в сумі 59033,84грн.

Разом з тим, позивачем не надано належних доказів на спростування висновків податкової перевірки.

Відповідно до п.5 ст.8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні філії виділені головним підприємством на окремий баланс зобов`язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства, однак філією Балтська ДЕД ДП Одеський Облавтодор на порушення вищезазначеного положення не включено вартість виконаних робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення на замовлення ТОВ Березівкаагрошляхбуд за період з 01.01.2015р. по 31.12. 2 015р ., всього в сумі 59033,84грн., в який саме вона виступала виконавцем робіт.

Філією Одеська ДЕД ДП Одеський Облавтодор занижено дохід, який враховується при визначенні об`єкту оподаткування з податку на прибуток, у загальній сумі 9249876 грн., у тому числі у сумі: 1623314грн. у 2013 році; 2298650грн. у 2014 році та 5327912грн. у 2015 році.

Так, за висновками податкового органу, викладеними у акті перевірки, філією Одеська ДЕД у 2013-2014 році завищено витрати виробництва, що призвело до заниження доходів на суму 3249851грн.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи письмових доказів, у Філії Одеська ДЕД ДП Одеський Облавтодор станом на 01.01.2013 року на рахунку 232 Виробництво числились залишки вартості понесених витрат з виконання ремонту (експлуатаційного утримання) доріг загальнодержавного та місцевого значення (незавершене виробництво). В період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р. філією проведено списання залишків незавершеного виробництва - відображено ці витрати у складі собівартості виконаних робіт (тобто перенесено витрати з кредиту рахунку 23 Виробництво на дебет рахунку 903 Собівартість реалізованих робіт і послуг ).

Представник відповідача зазначає, що незавершене виробництво на підприємствах, які виконують роботи і послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт і послуг, щодо яких підприємством ще не визнано дохід, тому право на списання залишків незавершеного виробництва виникає у періоді, в якому визнані доходи від виконання робіт (послуг).

З точки зору правил здійснення бухгалтерського обліку, до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Пунктом 15 ПС(Б)О 16 Витрати передбачено, що до складу загальновиробничих витрат включаються: амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення; витрати на утримання, експлуатацію та ремонт основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення; витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень; витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників та апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг); інші витрати.

Таким чином, загальновиробничі витрати, що списувались філією у вигляді залишків незавершеного виробництва, були прямо пов`язаними із здійсненням господарської діяльності і були невід`ємною складовою виробничої собівартості продукції (робіт, послуг).

У розумінні правил здійснення податкового обліку, вищевказаний принцип повністю узгоджуються з нормами ПК в редакції до 01.01.2015 року, зокрема із положеннями п. 138.5 ст.138 ПК України про склад загальновиробничих витрат та п.138.8 ст.138 ПК України про собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, а також з нормами ПК України чинної редакції кодексу, зокрема положеннями статей 138 - 141 ПК України, що встановлюють різниці на які зменшують фінансовий результат оподаткування.

Отже, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо обґрунтованості віднесення списання залишків незавершеного виробництва до загальновиробничих витрат.

Так, філією Котовська ДЕД ДП Одеський облавтодор на рахунку НОМЕР_1 оприбутковувався піщаний ґрунт, який нібито видобувався підприємством самостійно, передавався у виробництво для виготовлення піщано-соляної суміші, піщано-щебневої суміші, супісі. В подальшому витрати на видобуток, перевезення (доставку) та переробку піщаного ґрунту підприємство відносило до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування. До рядка 05.1 Декларацій Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) включено 1034338 грн. (в т.ч.: 2013 рік - 606516грн., 2014 рік - 427822грн.), без наявності первинних документів, які б підтверджували місце, час видобуток піщаного ґрунту, визначення його кількості (ваги), перевезення (доставки) та вартості послуг.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо обґрунтованості позовних вимог в цій частині оскільки на спростування встановлених податковою перевіркою обставин, ДП Одеський облавтодор не надано відповідних первинних документів.

Крім того, філією Котовський ДЕД ДП Одеський облавтодор до складу витрат по рядку 05.1 Декларацій Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (березень 2014р.) включено суми витрат по незавершеному виробництву в сумі 75118грн., без наявності первинних документів, які б підтверджували понесені витрати, а також не віднесено до складу інших операційних доходів у 1 кварталі 2016 році у бухгалтерському обліку по кредиту рахунку № 717 Дохід від списання кредиторської заборгованості та у рядку 2120 Консолідованого звіту про фінансові результати Інші операційні доходи (форма № 2-к) у зв`язку із спливом позовної давності, суми кредиторської заборгованості розмірі 107384,62 грн., в т.ч.: 91051,8 грн. - по Котовській дистанції колії № 3 Одеської залізниці ТЧ-3 Одеської залізниці) та 16332,82 грн. по ТОВ Котовський асфальтний завод , внаслідок чого інші операційні доходи за 1 квартал 2016 занижені на 107385грн.

В акті податкової перевірки зазначено, що станом на дату реєстрації акту перевірки первинних документів (завірених копій) надано не було, згідно з письмовою відповіддю в.о. начальника філії Котовська ДЕД ДП Одеський Облавтодор від 06.07.2016р., надати будь-яких пояснень щодо перевіряємого періоду він не може, оскільки працює на посаді в.о. начальника філії з 30.04.2016р.

Філією Арцизька ДЕД ДП Одеський облавтодор неправомірно включено за 2013 - 2014 роки до складу рядку Собівартість (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) в сумі 234554грн. (по роботам з використанням піщано-щебеневої суміші на загальну суму 159778грн., безоплатно наданого Тарутинською районною радою у жовтні-листопаді 2014 року 1310л дизельного палива на загальну суму 17478грн., безпідставного включення до актів ф. №КБ-2в витрат по роботам на зимове чергування машиністів та робітників на загальну суму 57298грн.). За квітень 2015 року філією Арицизька ДЕД ДП Одеський облавтодор неправомірно включено до складу витрат вартість робот з використанням піщано-щебеневої суміші самозаготівлі на загальну суму 12883грн.

Згідно з даними бухгалтерського обліку філії Одеська ДЕД ДП Одеський облавтодор , станом на 01.01.2013р. по рахунку 232 рахуються залишки вартості понесених витрат на виконання ремонтних робіт по дорогам загальнодержавного та місцевого призначення (незавершене виробництво). У періоді з 01.01.2013р. по 31.12.2014р. за даними бухгалтерського обліку здійснюється списання залишків незавершеного виробництва, яке пов`язано з виконанням ремонтних робіт, проведено по обліку Дт.903 Кт232 з наступним відображенням у складі собівартості виконаних робіт, тобто право на списання залишків незавершеного виробництва виникає одночасно у періоді, в якому визнані доходи від виконання вищевказаних робіт (послуг), а також встановлено списання незавершеного виробництва без відображення доходів від виконання ремонтних робіт на суму 3249851грн. (в т.ч.: 2013 рік - 1623314грн., 2014 рік - 1626537грн.).. Таким чином, встановлено заниження доходів на суму 3249851грн.

Також, філією Одеська ДЕД ДП Одеський облавтодор сформовано собівартість виконаних робіт, пов`язаних з ремонтом доріг загальнодержавного та місцевого призначення, яка перевищує вартість отриманих та відображених доходів від виконання зазначених робіт, а тому занижено доходи від виконання ремонтних робіт за 2014 рік - на суму 672113грн., за 2015 рік. на суму 5327912 грн.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і платою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за отриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її недодання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (п.44.3 ст.44 ПК України).

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складання такої звітності (п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.85.2 ст.85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пунктом 135.1 статті 135 ПК України визначено, що доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою , визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до п.135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до п.135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Таким чином, податковим законодавством на платника податків покладено обов`язок щодо складання первинних документів при здійсненні господарських операцій відповідно до стандартів бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Разом з тим, ДП Одеський облавтодор не надало до суду належних доказів на яких ґрунтуються позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.09.2016р. №0007971401 щодо збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток у розмірі 855512грн., у томі числі 570341грн. за податковими зобов`язаннями та 285171грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0007981401 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 9831443грн.

Податковим органом винесеного податкове повідомлення-рішення від 22.09.2016р. №0007991401 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 4851206,00грн., у томі числі 3234137грн. за податковими зобов`язаннями та 1617069грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно з п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Крім того, п.188.1. ст. 181 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/ послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно Кодексом.

Так, податковим органом під час перевірки повноти визначення податкових зобов`язань з ПДВ встановлено: заниження філією Балтська ДЕД ДП Одеський облавтодор сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період 2014-2015р., у загальній сумі 110603грн., а саме на користь ТОВ Березівкаагрошляхбуд за договором субпідряду №53/11 від 18.11.2014 року філією виконані роботи, але суми ПДВ із загальної вартості цих робіт не включені нею до реєстру виданих податкових накладних (ЄРПН);

філією Ананьївська ДЕД ДП Одеський облавтодор порушено п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов`язань у загальній сумі 56052грн. та завищення податкових зобов`язань у загальній сумі 25561грн., у зв`язку з не включенням до реєстру податкових накладних сум ПДВ із загальної суми виконаних робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення на замовлення ТОВ Березівагрошляхбуд ;

філією Ананьївська ДЕД ДП Одеський облавтодор невірно визначались дати виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, що призвело до заниження податкових зобов`язань за січень 2015 р. на суму 13627грн., за лютий 2015р. на суму 11935грн. та завищення податкових зобов`язань за березень 2015р. на суму 25561грн., а саме згідно з наданими до перевірки документами (акт приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2В)) у січні 2015р. філією Ананьївська ДЕД виконано роботи з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення на замовлення ТОВ Березівкаагрошляхбуд на загальну суму 81759грн. в т.ч. ПДВ 13626,52грн. Суму ПДВ із загальної суми виконаних робіт включено до реєстру виданих податкових накладних лише у березні 2015р. у сумі 13627грн. згідно з наданими до перевірки документами (акт приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2В)) у лютому 2015р. філією Ананьївська ДЕД виконано роботи з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення на замовлення ТОВ Березівкаагрошляхбуд на загальну суму 71605грн. в т.ч. ПДВ 11934,17грн. Суму ПДВ із загальної суми виконаних робіт включено до реєстру виданих податкових накладних лише у березні 2015р. у сумі 11935грн.;

філією Великомихайлівська ДЕД ДП Одеський облавтодор порушено п.187.7 ст.187 ПК України в результаті невірного визначення дати виникнення податкових зобов`язань постачання товарів/послуг, що призвело до заниження податкових зобов`язань у загальній сумі 51193грн., в т.ч. лютий 2015 - 2008грн., квітень 2015 - 4210грн., серпень 2015 - 10976грн., вересень 2015 - 18601грн., жовтень 2015 - 4568грн. та завищення податкових зобов`язань у загальній сумі 51193грн., в т.ч. березень 2015 - 4210грн., травень 2015р. - 5121грн., липень 2015р. - 41862грн.;

філією Одеська ДЕД ДП Одеський облавтодор , код за ЄДРПОУ 26210858 встановлено заниження податкових зобов`язань у загальній сумі 1849975грн., в т.ч. 2013 рік - 324663грн., 2014 рік - 459730грн., січень 2015 - 1065582грн. в результаті порушення п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України.

Пунктом 2 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних (у редакціях, які мали чинність у період, що перевірявся, зокрема, затверджених наказом Мінфіну України від 17.12.2012р. №1340; наказом Міндоходів України від 25.11.2013р. №708; наказом Мінфіну України від 22.09.2014р. №958) передбачено, що реєстр виданих та отриманих податкових накладних ведеться особами, зареєстрованими як платники податку на додану вартість.

Якщо не зареєстровані платниками податку на додану вартість філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють придбання/постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право ведення частини Реєстру в межах діяльності такої філії (структурного підрозділу). Для цього платник податку повинен кожній філії та структурному підрозділу присвоїти окремий числовий код (номер, шифр), про що письмово проінформувати контролюючий орган за місцем його реєстрації як платника податку на додану вартість. У разі якщо платником податку делеговано філіям або структурним підрозділам право ведення частин Реєстрів, дані таких частин Реєстрів є складовими частинами Реєстру платника податку.

До того ж, згідно п.1 Порядку заповнення податкової накладної (у редакціях, які мати чинність у період, що перевірявся, зокрема, затверджених наказом Мінфіну України від 01.11.2011р. №1379; наказом Міндоходів України від 14.01.2014р. №10 передбачено, що податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Якщо не зареєстровані платниками податку на додану вартість філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послут та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право виписки податкових накладних. Для цього платник податку повинен кожній філії та структурному підрозділу присвоїти окремий числовий номер, про що має письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем його реєстрації як платника податку на додану вартість.

При складанні податкової накладної філією чи іншим структурним підрозділом платника податку в податковій накладній зазначаються найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник податку, що передбачена статутними документами, та найменування такої філії (структурного підрозділу).

Таким чином, колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку що законодавством передбачено надання головним підприємством права філіям та структурним підрозділам на самостійне складання податкових накладних з зазначенням найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник податку.

Як вбачається з податкових накладних наданих позивачем в ході розгляду справи судом першої інстанції, вони складалися саме філіями ДП Одеський облавтодор з зазначенням найменування філії та головного підприємства, а тому колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції що відсутності правових підстав для вчинення вказаних правопорушень саме філіями позивача.

Крім того, філією Ізмаїльська ДЕД ДП Одеський облавтодор завищено податковий кредит у загальній сумі в сумі 363602грн., та філією Арцизька ДЕД ДП Одеський облавтодор завищено податковий кредит у загальній сум 257049грн., а саме включено до складу податкового кредиту ПДВ без наявності оригіналів податкових накладних (на момент проведення податкової перевірки), тобто, порушено п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 ПК України.

Між підприємствами ДП Одеський облавтодор (Покупець) та ТОВ Компанія Транс Ойл (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №ДГ-22-11 від 22.11.2013р., предметом якого є поставка паливно-мастильних матеріалів згідно специфікацій, що є невід`ємною частиною договору, у том числі дизельного пального. На виконання умов договору ТОВ Компанія Транс Ойл нібито поставлено на користь ДП Одеський облавтодор паливно-мастильні матеріали на загальну суму 4704730грн. (у тому числі ПДВ - 940946грн.). У податковому обліку суми ПДВ віднесено до складу податкового кредиту за датою отримання податкових накладних.

Як вбачається з інформації (відомостей), отриманих податковим органом з Системи автоматизованого співставлення податкові: зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС України та Єдиного реєстру податкових накладних було встановлено, що ТОВ Компанія Транс Ойл не є фактичним товаровиробником та/або імпортером ПММ.

Перевіркою встановлено, що ТОВ Компанія Транс Ойл фактично не могло поставити дизельне пальне за замовленням ДП Одеський облавтодор , а фінансові операції з перерахування грошових коштів ДП Одеський облавтодор на розрахункові рахунки ТОВ Компанія Транс Ойл за дизельне паливо не були пов`язані із веденням фінансово-господарські діяльності у сумі 2170662,89грн.

Так, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів товарності спірних операцій.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0007991401 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 4851206,00грн., у томі числі 3234137грн. за податковими зобов`язаннями та 1617069грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, оскільки позивачем не надано належних доказів на спростування висновків податкової перевірки.

Щодо застосування податковим органом штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації податкових накладних (податкове повідомлення-рішення №0007961401 від 22.09.2016р.), колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з п.1 ст.120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10% від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20% від суми ПДВ зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30% від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40% від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, в порушення пп.201.10 ст.201 ПК України ДП Одеський облавтодор проведено реєстрацію складених податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних із порушенням встановлених термінів реєстрації податкових накладних, а тому податковим органом правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 22.09.2016р. №0007961401, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 26531,84грн. застосовано штраф в розмірі 30% у сумі 7959,55грн. /т.1 а.с.32-34, т.17 а.с.91-94/

Згідно матеріалів справи, між позивачем та ПП Ремагродеталь було укладено договір поставки дизельного пального №149 від 28.10.2011р. та договір поставки бітуму №150 від 28.10.2011р.

На думку податкового органу зазначені угоди були укладені без мети настання реальних наслідків, а тому перерахування позивачем грошових коштів в сумі 807357,30грн. на користь ПП Ремагродеталь є ознаками предикатного злочину, тобто суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками податкової, оскільки позивач - ДП Одеський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України категорично з 2011 року заперечує факт поставки на адресу підприємства та використання в господарській діяльності придбаного товару.

Вказані обставини унеможливлюють здійснення перерахування позивачем грошових коштів на користь ПП Ремагродеталь .

Податковою перевіркою крім іншого встановлено, що в порушення п.2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637 (надалі - Положення № 637), Філією База відпочинку Дорожник ДП Одеський облавтодор не оприбутковано готівкові кошти до каси у сумі 1375грн., у тому числі: в сумі 697,50грн. згідно прибуткового касового ордеру №3 від 03.07.2016р.; в сумі 677,50грн. згідно банківської виписки за 31.08.2015 року по рахунку №2600830110458.

Відповідно до п.2.6 Положення №637 вся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та у повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки у касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 вищезазначеного Положення, є здійснення обліку готівки у повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. При цьому, суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Отже, згідно вимог Положення №637 оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у касових ордерах та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій. При цьому, головним у процесі оприбуткування є облік готівки в касі на повну суму.

Згідно вимог п. 2.7 Положення №637 для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) відповідно до вимог глави 5 цього Положення.

Так, пунктом 5.1 для підприємств розташованих у населених пунктах, де є банки, встановлений щоденний обов`язок здавання готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки підприємства в банках.

Згідно п. 3.7. Положення №637 документом, що свідчить про здавання виручки до банку, є відповідна квитанція банку.

Отже, невід`ємною складовою касової операції є щоденне здавання оприбуткованої готівки до банку, для її зарахування на рахунки підприємства в банках.

Таким чином, з системного аналізу п.п.2.7, 3.7., 5.1 Положення №637 вбачається, що оприбуткування та здавання оприбуткованої готівки до банку здійснюється в один і той самий день.

Судом встановлено, що грошові кошти у сумі 697,50 грн. фактично надійшли до каси підприємства 03.08.2015р. Оприбуткування вказаної суми в касі підприємства було здійснено згідно прибуткового касового ордеру №3. /т.17 а.с.101/

Разом з тим, на те, що фактичне оприбуткування коштів здійснювалось 03.08.2015р. вказує квитанція №0.0.4417161333.1 від 03.08.2015р. відділення № 260 ПАО А-БАНК за якою з каси підприємства на розрахунковий рахунок №2600830110458 були внесені кошти Туристичний збір у сумі 697,50грн. /т. 17 а.с.103/

Таким чином, готівка у сумі 697,50 грн. була фактично оприбуткована Філією 03 серпня 2015 року, оскільки її відображення у касовому ордері, а також здавання у той же день до банку для зарахування на розрахунковий рахунок підприємства, робить неможливим ухилення позивача від сплати податків.

Доводи відповідача щодо неоприбуткування коштів, зарахованих згідно банківської виписки за 31.08.2015р. по рахунку № НОМЕР_2 , у касі підприємства у сумі 677,50грн. є безпідставними, оскільки оприбуткування у касі підприємства підтверджується прибутковим касовим ордером №6 від 31.08.2019р. /т.17 а.с.102/

Поряд з цим, фактичне оприбуткування готівки у сумі 677,50грн. здійснено 31.08.2015 року, що підтверджується також квитанцією №0.0.428653328.1 від 31.08.2015 року відділення №260 ПАО А-БАНК за якою з каси підприємства на розрахунковий рахунок №2600830110458 були внесені кошти Туристичний збір у сумі 677,50грн. /т. 17 а.с.103/

Таким чином, готівка у сумі 677,50грн. була фактично оприбуткована філією 31.08.2015р., оскільки її відображено у касовому ордері, а також здавання в той же день до банку для зарахування на розрахунковий рахунок підприємства, робить неможливим ухилення позивача від сплати податків.

Отже, колегія суддів приходить до висновку щодо протиправності податкового повідомлення - рішення від 22.09.2016р. №0008191406 про застосування штрафних санкцій у розмірі 6875грн. за порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Правлінням НБУ від 15.12.2004 року №637.

Приписами ч.1 ст.9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010р., заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

На підставі викладеного, оскільки судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з`ясовано обставини справи, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції в порядку ст.317 КАС України підлягає скасуванню.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України та відстрочена апелянту, згідно з ст.133 КАС України, сплата судового збору до ухвалення судового рішення у справі за подачу апеляційної скарги підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області задовольнити частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2018 року скасувати в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.09.2016р. №№0007961401; 0007971401; 0007981401; 0007991401.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог дочірнього підприємства Одеський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 22.09.2016р. №№0007961401; 0007971401; 0007981401; 0007991401.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби в Херсонській області (код ЄДРПОУ 39394259) на користь Державної судової адміністрації України на рахунок №:312111256026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір в розмірі 361206 (триста шістдесят одна тисяча двісті шість)грн. 03коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 30.05.2019р.

Головуючий суддя Крусян А.В. Судді Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.