Постанова

від 30.05.2019 по справі 826/16759/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/16759/16 Головуючий у І інстанції - Григорович П.О.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Костюк Л.О.,

при секретарі: Андрієнко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, згідно з ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авиатехпром" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авиатехпром" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авиатехпром" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27 травня 2016 року № 0011751201.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Авиатехпром" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Позивач не погоджується з рішенням суду першої інстанції, та посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Зокрема, Позивач зазначає, що камеральна перевірка, в тому числі і податкових декларацій з ПДВ, була проведена із значним порушенням термінів ії призначення (проведен ня) всупереч передбачених п. 200.10 ст. 200 Податковим кодексом України 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, тому пода ткове повідомлення - рішення є незаконним та безпідставним.

Відповідачем не подавався відзив на апеляційну скаргу.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки учасники справи у судове засідання не з`явились.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 27 травня 2016 року Відповідачем на підставі акта перевірки № 1175/26-55-12-01 від 26 квітня 2016 року про результати камеральної перевірки даних податкової звітності з податку на додану вартість та даних Єдиного реєстру податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "Авиатехпром" за жовтень-грудень 2015 року, прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0011751201, яким до Позивача за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних на 15 і менше днів на суму ПДВ 1 156 108,00 грн. застосовано штраф в розмірі 10% в сумі 115 618,00 грн.

Не погоджуючись з правомірністю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що порушення строку реєстрації податкових накладних, складених в жовтні-грудні 2015 мало місце у листопаді 2015 року, тому застосування Відповідачем санкцій, передбачених пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України є обґрунтованим, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та підстави для його скасування відсутні. Також, посилання Позивача на те, що перевірку проведено з порушенням 30-денного строку, визначеного п. 200.10 Податкового кодексу України, судом першої інстанції відхилено, адже в даному випадку контролюючим органом проведено перевірку термінів реєстрації податкових накладних, а не перевірку відповідної податкової декларації з податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, за приписами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, визначено, що при здійсненні операцій із постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Починаючи з 01.02.2015 року, реєстрації в ЄРПН підлягають усі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (в тому числі податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільненні від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання).

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН в інші терміни, ніж визначено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України є порушенням порядку їх реєстрації.

При цьому, Податковий кодекс України не забороняє платнику податків реєстрацію податкових накладних в інші терміни, аніж визначено пунктом 201.1 Податкового кодексу України, однак з нарахуванням штрафних санкцій.

Згідно із пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується актом перевірки, та не заперечується Позивачем, ТОВ Авиатехпром порушено терміни реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а саме:

- податкова накладна № 1 від 06.11.2015 року на суму ПДВ 231 400 грн зареєстрована в ЄРПН 24.11.2015 року № 9239239524 з порушенням граничних термінів реєстрації на 3 дні;

- податкова накладна № 7 від 28.10.2015 року на суму ПДВ 98 000 грн зареєстрована в ЄРПН 24.11.2015 року № 9239221708 з порушення граничних термінів реєстрації на 12 днів;

- податкова накладна № 8 від 28.10.2015 року на суму ПДВ 57 280 грн зареєстрована в ЄРПН 24.11.2015 року № 9239222706 з порушення граничних термінів реєстрації на 12 днів;

- податкова накладна № 6 від 27.10.2015 року на суму ПДВ 582 000 грн зареєстрована в ЄРПН 24.11.2015 року № 9239220828 з порушення граничних термінів реєстрації на 13 днів;

- податкова накладна № 5 від 26.10.2015 року на суму ПДВ 187 500 грн зареєстрована в ЄРПН 24.11.2015 року № 9239224134 з порушення граничних термінів реєстрації на 14 днів.

У даній справі факт несвоєчасної реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН Позивачем не спростовано.

Спірним питанням є можливість застосування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій у травні 2016 році за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, виписаних у жовтні - грудні 2015 року.

З 01 січня 2015 року у зв`язку з набранням чинності Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28 грудня 2014 року № 71-VIII Податковий кодексу України доповнено статтею 120-1, яка встановлює відповідальність за порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі пункту 35 підрозділу 2 розділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (у редакції Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість від 16 липня 2015 року № 643-VIII) визначено, що норми пункту 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу не застосовуються при порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених до 01 жовтня 2015 року.

Отже, податкові накладні які були складені після 01 жовтня 2015 року, а саме у жовтні, листопаді, грудні 2015 року мають бути зареєстровані у ЄРПН протягом 15 календарних днів, наступних за датою їх складання.

Враховуючи зазначені норми права, якщо податкові накладні були складені після 01.10.2015 року і фактично зареєстровані в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то до платника податку, відповідального за їх реєстрацію в ЄРПН, застосовуються штрафні санкції, визначені у ст. 120-1 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 120-1.3 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла з 20 вересня 2015 року по 31 грудня 2015 року) порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (далі - Порядок).

У зв`язку із відсутністю затвердженого Порядку у період з 01 жовтня 2015 року до 31 грудня 2015 року, застосування штрафних санкцій за порушення вимог пункту 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу було неможливим.

В той же час, Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VІІ Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році (набрав чинності з 01 січня 2016 року) внесені зміни до статті 120-1 Податкового кодексу України, якими виключено пункт 120-1.3 статті 120-1 Податкового кодексу України.

16 лютого 2016 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204, яким затверджений Порядок направлення контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків та передбачено необхідну для застосування штрафу форму податкового повідомлення-рішення - форма Н - додаток 13 до вказаного Порядку.

Таким чином, з 01 січня 2016 року податковому органу надано право застосовувати штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України без наявності спеціально затвердженого Порядку, а з 16 лютого 2016 року у податкового органу з`явилася реальна можливість виконання обов`язків, спрямованих на притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності, встановленої пунктом 120-1.3 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що податкові правопорушення, допущені Позивачем у 2015 році, виявлені податковим органом за наслідком проведення у 2016 році камеральної перевірки, а тому застосування Відповідачем санкцій, передбачених пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України є обґрунтованим, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та підстави для його скасування відсутні, з чим погоджується колегія суддів.

З приводу посилання Позивача на п. 200.10. ст. 200 Податкового кодексу України відповідно до якого, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних, колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно вказаної правової норми, 30 денний строк для проведення камеральної перевірки стосується лише перевірки даних податкової декларації.

В даному випадку згідно акта перевірки проведено перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, а не перевірку заявлених у податкових деклараціях даних, тому посилання на порушення п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України є необґрунтованими.

Вказане підтверджується також правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30 січня 2018 року у справі № 820/3055/17.

Крім того, згідно абз. 2 п. 76.3 ст.76 Податкового кодексу України , камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, тобто 1095 днів.

Колегія суддів також відхиляє посилання Позивача про порушення Відповідачем порядку проведення камеральної перевірки через те, що реєстрація податкових накладних не є тим об`єктом, який підлягає вивченню податковим органом шляхом проведення камеральної перевірки, виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Тобто, об`єктом камеральної перевірки за положеннями цієї норми є серед іншого дані Єдиного реєстру податкових накладних. Саме аналізуючи дані цього реєстру у ході проведення камеральної перевірки відповідач встановив несвоєчасну реєстрацію позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або розрахунків коригування при виникненні податкових зобов`язань жовтень - грудень 2015 року.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності.

Метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних, арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які призвели до заниження/завищення податкових зобов`язань або свідчать про допущені платником податків порушення термінів, порядку реєстрації податкових накладних, акцизних накладних або про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, відповідальність за що передбачена статтями 120, 120-1, 120-2 Податкового кодексу України .

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що предметом камеральної перевірки, навіть у розумінні підпункту 75.1.1 пункту 75.1статті 75 Податкового кодексу України в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, охоплюються питання своєчасності реєстрації податкових накладних.

Виявлення контролюючим органом цього порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку або необхідності витребувати такі в останнього, достатніми є дані Єдиного реєстру податкових накладних, дані податкових декларацій та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

На користь такого висновку свідчить також змістовне уточнення законодавцем правового регулювання цього питання шляхом доповнення з 1 січня 2017 року абзацом другим підпункт 75.1.1 пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, яким визначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05 червня 2018 року по справі № 803/1315/17.

Також, колегія суддів вважає безпідставним посилання Позивача на те, що підставою порушення термінів реєстрації податкових накладних стало розірвання договору про визнання електронних документів Відповідачем в односторонньому порядку, адже Позивачем правомірність такий дій податкового органу не оскаржується.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виявлені під час проведеної перевірки порушення є обґрунтованими, нарахування штрафних санкцій на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення правомірними, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Авиатехпром", викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авиатехпром" залишити без задоволення .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2019 року - без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

Л.О. Костюк

Повний текст складено 30.05.2019 року.