Ухвала

від 30.05.2019 по справі 826/14973/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 травня 2019 року

Київ

справа №826/14973/17

адміністративне провадження №К/9901/13915/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2019 у справі №826/14973/17 за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Борисфен Ольвія , Товариства з обмеженою відповідальністю ВТГ ДІПТРАНГАЗ про визнання правочину недійсним ,

в с т а н о в и в:

Головне управління ДФС у Київській області звернулося до адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Борисфен Ольвія , Товариства з обмеженою відповідальністю ВТГ ДІПТРАНГАЗ про визнання правочину недійсним .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2018 у задоволенні позову відмовлено .

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.04.2019 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2018 у справі №826/14973/17.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління ДФС у Київській області 13.05.2019 звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області судом з`ясовано наступні обставини.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2018 у задоволенні позову відмовлено.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач оскаржив його у апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2018 вказану апеляційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України (ненадання документа про сплату судового збору).

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06.08.2018 відмовив Головному управлінню ДФС у Київській області у задоволенні повторного клопотання про продовження строку для усунення недоліків, а апеляційну скаргу повернув особі, яка її подала.

Повторно, 06.03.2019, тобто з пропуском встановленого КАС України процесуального стоку на апеляційне оскарження, Головне управління ДФС у Київській області звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2018. Одночасно, позивачем до апеляційної скарги було додано заяву про поновлення стоку на апеляційне провадження в якій, як на підставу поважності причин пропуску такого строку, позивач посилається на своєчасність подання апеляційної скарги при первинному зверненні та відсутність, у зв`язку з неналежним фінансуванням з боку державного бюджету, можливості сплатити судовий збір у розмірі та порядку визначеному законом, що призвело до її повернення. На думку податкового органу, відсутність належного фінансування суб`єкта владних повноважень є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття апеляційного провадження незалежно від причин його пропуску.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2019 апеляційну скаргу позивача було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 295 КАС України, оскільки наведені позивачем у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави визнані судом неповажними, та надано заявнику строк на усунення вказаних недоліків, терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву із зазначенням інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою у строк, визначений законом.

Суд апеляційної інстанції керувався тим, що апелянт у заяві про поновлення пропущеного троку не навів жодних поважних причин пропуску такого строку, які могли б бути визнані судом поважними.

На виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2019 про залишення апеляційної скарги без руху позивачем 12.04.2019 на адресу суду скеровано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, в якому позивач зазначив, що в разі надання судом апеляційної інстанції розумного строку на усунення недоліків, при первинному зверненні контролюючого органу з апеляційною скаргою, такі недоліки, як надання доказів сплати судового збору, були б усунуті в строк.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.04.2019 визнав наведені податковим органом підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, у зв`язку з чим відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України .

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав , суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 29.03.2019 надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків вдруге поданої апеляційної скарги щодо надання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням інших причин поважності пропуску такого строку. Наведені позивачем у заяві, надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв`язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації позивачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Статтею 296 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає апеляційну скаргу, щодо одночасного надання документа про сплату судового збору.

Відтак, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Однак, належних доказів вчинення регулярних та послідовних дій для отримання належного фінансування щодо своєчасної сплати судового збору з моменту виникнення права на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2018 податковим органом суду апеляційної інстанції надано не було.

Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2018 про повернення поданої позивачем апеляційної скарги (вперше) було отримано Головним управлінням ДФС у Київській області - 17.08.2018, судовий збір за подання апеляційної скарги, згідно долученого до апеляційної скарги платіжного доручення №1884 було сплачено 20.09.2018. При цьому позивачем не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення (після постановлення 11.06.2018 Шостим апеляційним адміністративним судом ухвали про повернення апеляційної скарги) до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою в найкоротші строки.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2018 у справі №826/14973/17 .

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої, пунктом 2 частини другої статті 333 КАС України, -у х в а л и в:

Відмовити Головному управлінню ДФС у Київській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2019 у справі №826/14973/17 за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Борисфен Ольвія , Товариства з обмеженою відповідальністю ВТГ ДІПТРАНГАЗ про визнання правочину недійсним .

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

..............................

І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду