Постанова

від 30.05.2019 по справі 805/2020/17-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 травня 2019 року

Київ

справа №805/2020/17-а

адміністративні провадження №К/9901/39431/18, К/9901/39432/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скаргиМаріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Державної фіскальної служби України на постановуДонецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року (суддя: О.О. Галатіна) та ухвалуДонецького апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року (колегія у складі суддів: Г.М. Міронова, Т.Г. Арабей, І.В. Геращенко) у справі № 805/2020/17-а за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Фірма Інтерстар 5 доМаріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Державної фіскальної служби України провизнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Інтерстар 5 (далі - ТОВ Фірма Інтерстар 5 ) звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахування уточнень до позовної заяви, просило:

визнати протиправним дії Державної фіскальної служби України щодо відключення від системи електронного документообігу з Державної фіскальної служби України договору про визнання електронних документів від 18 листопада 2016 року №181120164, укладеного між Маріупольською об`єднаною державною податковою інспекцією (Західно - Донецьке відділення) Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області та ТОВ Фірма Інтерстар 5 та зобов`язати Державну фіскальну службу України та Маріупольську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області поновити дію договору про визнання електронних документів від 18 листопада 206 року №181120164, укладеного між Маріупольською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області та ТОВ Фірма Інтерстар 5 , підключивши його до системи електронного документообігу з Державної фіскальної служби України;

зобов`язати Маріупольську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області прийняти та зареєструвати звітну податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ Фірма Інтерстар 5 за березень 2017 року та звітні розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) ТОВ Фірма Інтерстар 5 за березень 2017 року днем їх фактичного подання - 14 квітня 2017 року та зобов`язати Маріупольську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області прийняти та зареєструвати звітну податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ Фірма Інтерстар 5 за квітень 2017 року та звітні розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) ТОВ Фірма Інтерстар 5 за квітень 2017 року днем їх фактичного подання - 04 травня 2017 року та зобов`язати Маріупольську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області прийняти та зареєструвати звітну податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ Фірма Інтерстар 5 за травень 2017 року та звітні розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) ТОВ Фірма Інтерстар 5 за травень 2017 року днем їх фактичного подання - 16 червня 2017 року.

Позов обґрунтовано тим, що у податкової інспекції не було законодавчих підстав для розірвання договору про визнання електронних документів в односторонньому порядку, що спричинило несприятливі наслідки для позивача.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року, позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач на час спірних правовідносин не змінював свого місцезнаходження, як на дату укладення договору, так й на теперішній час, про що свідчить виписка з реєстру, а відтак, відсутні законодавчо мотивовані підстави для одностороннього розірвання відповідачем договору про визнання електронних документів та для неприйняття податкових декларацій з податку на додану вартість за березень-травень 2017 року та звітні розшифровки поданих зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за березень-травень 2017 року.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідачі подали касаційні скарги, в яких просять їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Доводи касаційних скарг є аналогічними обґрунтуванням їх апеляційних скарги.

У письмовому відзиву на касаційні скарги позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційних скарг є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційних скарг відмовити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 18 листопада 2016 року за даними інформаційних систем України між позивачем та Північним відділенням Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області укладено договір про визнання електронних документів №181120164.

Згідно розділу 3 Договору платник податків зобов`язаний, зокрема, надсилати до органу ДФС податкові документи в електронному вигляді у форматі (стандарті) електронного документа звітності, який затверджений наказом; орган зобов`язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді Платника податків у термін, визначений законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, та їх комп`ютерну обробку.

Відповідно до розділу 6 Договору про визнання електронних документів, договір набирає чинності з моменту з моменту його підписання сторонами. З моменту укладення договору всі попередні домовленості та укладені правочини між платником податків та органом ДФС з питань електронного обміну інформацією втрачають чинність. Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів. Орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або у разі зміни платником місця реєстрації. У разі припинення дії договору надісланий платником податків документ в електронному вигляді не приймається.

Як підтверджено матеріалами справи, позивачем 14 квітня 2017 року, 04 травня 2017 року, 16 червня 2017 року згідно з умовами договору, засобами електронного зв`язку подано звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за березень, квітень, травень 2017 року та звітні розшифровки податних зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за березень, квітень, травень 2017 року.

Однак, як вбачається з отриманих квитанцій №1 вищевказані документи не прийнято у зв`язку із виявленням помилок: Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом ДПА України від 10 квітня 2008 року № 233, а саме: - ЄДРПОУ: '33135880'. Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів.

Судами попередніх інстанцій також відзначено, що з урахуванням відсутності скасованого посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа, єдиною підставою розірвання договору в односторонньому порядку є зміна платником податків місця реєстрації.

Проте, відповідно до наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судами встановлено, що станом на 14 квітня 2017 року, тобто станом на момент розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів, вбачається, що місцезнаходженням ТОВ Фірма Інтерстар 5 визначено вул. Артемівська, 379, м. Донецьк, що відповідає адресі останнього, зазначеній у договорі про визнання електронних документів від 18 листопада 2016 року №181120164.

Статтею 14 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг передбачено, що електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу.

Порядок подання платником податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку визначений у розділі ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233. У додатку 1 до цієї Інструкції міститься примірний договір про визнання електронних документів, який укладається платником та контролюючим органом для врегулювання правовідносин з приводу визнання податкової звітності платника в електронному вигляді.

Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції передбачено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Розділом VІ додатку І Інструкції встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами. З моменту укладання цього Договору всі попередні домовленості та укладені правочини між Платником податків та органом ДПС з питань електронного обміну інформацією втрачають чинність. Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів. Орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації. У разі припинення дії Договору надісланий Платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

З метою подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку платник податків: отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб`єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці; отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб`єкта підприємницької діяльності за наявності печатки); надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії; після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору (пункт 5 розділу ІІІ Інструкції №233).

З огляду на викладені положення законодавства вбачається, що наявність укладеного між платником податків та контролюючим органом договору про визнання електронних документів є підставою для направлення до відповідного контролюючого органу податкової звітності (у тому числі податкової декларації та податкових накладних) в електронній формі.

При цьому, згідно пункту 6 розділу ІІІ Інструкції №233, орган ДПС, де зареєстрований платник податків, на його запит: видає два примірники договору; записує на електронний носій платника податків безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; приймає від платника податків підписані та скріплені печаткою (для фізичної особи суб`єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) два примірники договору та електронний носій з посиленими сертифікатами відкритих ключів; звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС. У разі невідповідності реквізитів повертає платнику податків його електронний носій та надані примірники договору; після підписання договору вносить відповідний запис до журналу обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків та видає платнику податків один примірник договору.

Згідно пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Податковою адресою підприємства, переданого у довірче управління, є місцезнаходження довірчого власника.

При цьому, у відповідності до статті 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

Пунктом 10 частини другої статті 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи.

При цьому, у відповідності до статті 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

Відповідно до частин першої, другої статті 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Отже, Верховний Суд зазначає, що чинними нормативно-правовими актами передбачено вичерпний перелік підстав для одностороннього розірвання Договору про визнання електронних документів: закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів і ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; зміна платником податків місця реєстрації.

Вказані підстави повинні обґрунтовуватися наявними в матеріалах справи доказами, а не лише припущеннями податкового органу.

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів на підтвердження існування обставин, з якими законодавство та умови угоди пов`язують можливість її одностороннього розірвання, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанції про те, що у контролюючого органу не було законних підстав для вчинення дій по розірванню укладеного із позивачем договору в односторонньому порядку й, як наслідок, для відмови у прийнятті податкової звітності.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд під час розгляду подібної справи, зокрема постанова від 22 серпня 2018 року, справа №820/392/16 (адміністративне провадження №К/9901/19407/18).

Крім того, суд касаційної інстанції вважає, що судом апеляційної інстанції обґрунтовано відхилено посилання скаржників на пункт 3 розділу 4 Договору, оскільки у квитанціях №1 зазначено про порушення вимог Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом ДПА України від 10 квітня 2008 року № 233, а саме: - ЄДРПОУ: '33135880'. Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів .

Суд апеляційної інстанцій цілком правильно звернув увагу на те, що податкова звітність підприємства з податку на додану вартість в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку до березня 2017 року контролюючим органом приймалась, при цьому, інші види податкової звітності в електронному вигляді, крім податкової звітності з ПДВ, приймаються відповідачем у звичайному режимі.

При цьому, цілком не зрозумілим є твердження скаржників, у викладене у касаційній скарзі, а саме: У разі, якщо посадові особи ТОВ Фірма Інтерстар 5 вважають, що дію договору про визнання електронних документів припинено, то відповідно до пункту 49.4 статті 49 Податкового кодексу України платник податків має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами а та б пункту 49.3 статті 49 цього Кодексу , оскільки позивач навпаки зазначав у позовній заяві та це було перевірено і підтверджено судом першої та апеляційної інстанцій, що договір є діючим і саме відповідачі неправомірно відмовили від його виконання в односторонньому порядку.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційних скарг, про наявність законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

........................

В.П.Юрченко І.А.Васильєва С.С.Пасічник Судді Верховного Суду