Ухвала

від 23.05.2019 по справі 761/10522/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/10522/19

Провадження № 1-кп/761/1800/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2019 року

Шевченківський районний суд міста Києва у складі :

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у місті Києві

кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за

№ 12019100000000181 від 25 лютого 2019 року,

за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кизил Орда Кизилординської області Республіки Казахстан, громадянина Республіки Казахстан, казаха, з вищою освітою, не працюючого, одруженого, має трьох неповнолітніх дітей, 2002, 2004, 2008 років народження,зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,не судимого,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.2 ст.366 КК України,

за участю :

прокурора ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

перекладача ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ :

До Шевченківського районного суду м. Києва 13 березня 2019 року надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 , якому висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.366 КК України, з угодою про визнання винуватості, укладеною 25 лютого 2019 року між прокурором відділу прокуратури м.Києва ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_6 .

Згідно обставин, викладених в угоді про визнання винуватості, ОСОБА_3 ,будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими повноваженнями ,займаючи посаду першого заступника голови-члена Правління АТ «БТА Банк» (Республіка Казахстан, м.Алмати), вступивши у змову із особами, матеріали досудового розслідування стосовно яких виділені в окреме провадження, з корисних мотивів,у невстановленому слідством місці, в період з 28 січня 2009 року до липня 2009 року, склав та видав завідомо неправдивий документ, а саме протокол засідання членів правління АТ «БТА Банк» (Республіка Казахстан, м.Алмати) №06 від 28 січня 2009 року, що спричинило настання тяжких наслідків для АТ «БТА Банк» (Республіка Казахстан, м.Алмати) у вигляді матеріальної шкоди на суму 43280280 доларів США, що за курсом НБУ становить 297669000 гривень.

Прокурор ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні просила затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 25 лютого 2019 року між прокурором та підозрюваним ОСОБА_3 , вважаючи, що при укладені угоди були дотримані вимоги КПК та КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 просив затвердитизазначену угоду провизнання винуватості,укладенуміж нимта прокурором,зазнавши,що вінповністю визнаєсебе винниму вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.366ККУкраїни , погоджується на призначення узгодженого сторонами угоди покарання .

Захисник ОСОБА_6 не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним ОСОБА_3 ,укладеної 25лютого 2019року. Крім того,заявив клопотання про звільнення ОСОБА_3 від призначеного узгодженого сторонами угоди покарання на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки обвинувачений має трьох неповнолітніх дітей,відносно яких не позбавлений батьківських прав.

Представник потерпілогоАТ «БТАБанк» (РеспублікаКазахстан,м.Алмати)-адвокат ОСОБА_5 не заперечувала проти затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 25 лютого 2019 року між прокурором ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 . Підтвердила у судовому засіданні, що нею, як представником потерпілого, була надана письмова згода прокурору на укладення угоди про визнання винуватості.

Суд,заслухавши учасників кримінального провадження,дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, матеріали кримінального провадження, прийшов до висновку про відмову у затвердженні угоди про визнання винуватості,з наступних підстав.

У відповідності до п.1 ч.3 ст.314 КПК України ,у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмову в затвердженні угоди з поверненням кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку , передбаченому ст. ст. 468 475 цього Кодексу .

У відповідності до ч.1, ч.2 ст.475 КПК України, якщо суд переконається,що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Вирок на підставі угоди повинен відповідати загальним вимогам до обвинувальних вироків з урахуванням особливостей,передбачених частиною третьою цієї статті.

Отже,за умови затвердження угоди про визнання винуватості, суд повинен постановити обвинувальний вирок,зміст якого повинен відповідати вимогам, визначеним статтею 374 КПК України, зокрема,зазначається формулювання обвинувачення,визнаного судом доведеним, із зазначенням місця часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення,форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Таким чином,у вироку має бути викладене саме те обвинувачення ,зміст якого міститься в угоді про визнання винуватості. При цьому,закон не наділяє суд правом ,при затвердженні угоди про визнання винуватості встановлювати інші обставини,або зазначати інші дані,виключати або замінювати їх.

Відповідно до положень ч.7 ст. 474 КПК України ,суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону ,в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення,яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; умови угоди не відповідають інтересам суспільства ; умови угоди порушують права ,свободи чи інтереси сторін або інших осіб ; існують обґрунтовані підстави вважати ,що укладення угоди не було добровільним ,або сторони не примирилися; очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

Згідно ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню :подія кримінального правопорушення (час,місце,спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення та інше), але вказані вимоги КПК України не виконані належним чином при складанні угоди.

Так,при викладенні обставин обвинувачення за ч.2 ст.366 КК України в угоді взагалі не вказано місце вчинення дій, які утворюють склад вказаного злочину, формально обмежившись посиланням на «невстановлене слідством місце», при цьому не зазначено про неможливість встановлення місця вчинення кримінального правопорушення, що позбавляє суд можливості пересвідчитися в тому,що у відповідності до положень ст. 32 КПК України вказане кримінальне провадження підлягає розгляду саме Шевченківським районним судом м.Києва.

При цьому слід зазначити, що обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні ствердно посилався на те, що ним складено та видано завідомо неправдивий документ - протокол засідання членів правління АТ «БТА Банк» (Республіка Казахстан, м.Алмати) №06 від 28 січня 2009 року за місцем його роботи в АТ`БТА Банк», в м.Алмати, Республіка Казахстан,та в період 28 січня 2009 року до липня 2009 року він кордон України не перетинав та на території України не перебував.

Крім того,приписами ст. 470 КПК України обумовлені критерії, якими визначається можливість і доцільність ініціювання та укладення угоди про визнання винуватості. Ними є наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження,викриття більшої кількості кримінальних правопорушень,а також наявність суспільного інтересу в запобіганні,виявленні більш тяжких кримінальних правопорушень.

Разом з тим, аналізуючи зміст угоди про визнання винуватості, суд приходить до висновку, що вказана угода не відповідає вищезазначеним критеріям, оскільки не містить обов`язків обвинуваченого ОСОБА_3 щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою, а спрямована лише винятково на задоволення приватного інтересу в частині призначення пом`якшеного покарання,а відтак вважати,що умови угоди відповідають суспільним інтересам у суду відсутні належні правові підстави.

Крім того,відповідно до вимог абзацу 5 ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи,а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень,внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб,у яких беруть участь потерпілий або потерпілі,не допускається,крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення угоди.

Згідно до угоди про визнання винуватості,потерпілим у кримінальному провадженні є Акціонерне товариство «БТА Банк» (Республіка Казахстан,м.Алмати),представником якого є адвокат ОСОБА_5 ,яка діє на підставі договору від 02 квітня 2009 року,укладеному між АТ «БТА Банк» та юридичною фірмою «Ільяшев і Партнери»,додаткової угоди №3 від 04 травня 2016 року до договору від 02 квітня 2009 року,ордеру про надання правової допомоги серії КВ №407851.

Згідно заяви представника потерпілого АТ «БТА Банк»-адвоката ОСОБА_8 від 25 лютого 2019 року,яка долучена до угоди,представник потерпілого адвокат ОСОБА_8 надала прокурору відділу прокуратури м.Києва ОСОБА_4 згоду на укладення угоди про визнання винуватості з підозрюваним ОСОБА_3 .

Частина 4 ст.58 КПК України передбачає,що представник користується процесуальними правами потерпілого,інтереси якого він представляє,крім процесуальних прав ,реалізація яких здійснюється безпосередньо потерпілим і не може бути доручена представнику.

Проте, з наданих суду документів, підтверджуючих повноваження представника потерпілого-адвоката ОСОБА_8 не вбачається,що вона мала відповідні повноваження на надання письмової згоди від імені потерпілого АТ «БТА Банк» прокурору на укладення угоди про визнання винуватості. Не надані такі документи представником потерпілого і в судовому засіданні.

Вказані обставини викликають у суду обґрунтовані сумніви щодо відповідності укладеної угоди вимогам , встановленим абз.5 ч.4 ст.469 КПК України.

Таким чином, оскільки умови укладеної угоди про визнання винуватості суперечать вимогам КПК України, суд прийшов до висновку про неможливість затвердження угоди про визнання винуватості та винесення вироку на підставі такої угоди.

У зв`язкус чим,слідвідмовити узатвердженні угодипро визнаннявинуватості таповернути кримінальнепровадження щодо ОСОБА_3 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.366ККУкраїни прокурору для продовження досудового розслідування.

Враховуючи, що відмовлено у затвердженні угоди про визнання винуватості,клопотання захисника ОСОБА_6 про застосування амністії слід залишити без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 474 КПК України , суд

УХВАЛИВ :

Відмовити у затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 25 лютого 2019 року між прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12019100000000181 від 25 лютого 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.366 КК України.

Повернути кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100000000181 від 25 лютого 2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.366 КК України, прокурору відділу прокуратури м. Києва для продовження досудового розслідування.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1