Справа № 761/12232/19
Провадження № 1-кс/761/8808/2019
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2019 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
представника власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Таундевелопменткомпані» - адвоката ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання представника власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Таундевелопменткомпані» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 29.12.2016 року у кримінальному провадженні № 12015100000000616 від 17.07.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364-1 КК України,
В С Т А Н О В И В :
До слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва звернувся представник власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Таундевелопменткомпані» - адвокат ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 29.12.2016 року у кримінальному провадженні № 12015100000000616 від 17.07.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364-1 КК України, а саме: земельної ділянки, розташована на території Щасливської сільської ради, Бориспільського району, Київської області, з кадастровим номером 3220888000:03:006:0055, яка належить ТОВ «Таундевелопменткомпані».
В обґрунтування клопотання вказали, що у ТОВ «Таундевелопменткомпані» право власності на земельну ділянку виникло 25.05.2012 року, що виключає можливість визнання земельної ділянки речовим доказом, з урахуванням часу реєстрації кримінального провадження, при цьому земельна ділянка не була знаряддям вчинення злочину, земельна ділянка не містить на собі жодних слідів злочину чи інших відомостей, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що є предметом досудового розслідування, земельна ділянка набута у власність у 2012 році не може вважатись об`єктом кримінально протиправних дій, набутим кримінально протиправним шляхом внаслідок вчинення кримінального правопорушення, вчиненого у 2015 році.
Представник власника майна ТОВ «Таундевелопменткомпані» - адвокат ОСОБА_3 в суді просила задовольнити клопотання та скасувати арешт майна з наведених у клопотанні підстав.
Прокурор відділу прокуратури м.Києва ініціатор клопотання про арешт майна в судове засідання не з`явився, відсутність якого не є перешкодою для розгляду клопотання у відповідності до ч.3 ст. 306 КПК України.
Заслухавши думку представника власника майна, дослідивши доводи клопотання та додані матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання виходячи з такого.
Відповідно до ч.1,2 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як убачаєтьсяз матеріалівкримінального провадження,органом досудовогорозслідування проводитьсярозслідування злочинуза фактомвчинення дій,відповідальність заякі передбаченач.2ст.364-1КК України.
Кримінальне провадження № 12015100000000616 від 17.07.2015 року здійснюється за фактом зловживання повноваженняим, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364-1 КК України.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя в ухвалі виходив з обставин, що є достатні підстави вважати, що земельна ділянка відповідає ознакам речового доказу.
Проте представником власника майна надані фактичні дані, відповідно до яких майно набуте на відповідних правових підставах, процедура та рішення про набуття майна у власність не оскаржені та не визнані незаконною. Таким чином твердження в ухвалі про набуття у власність земельної ділянки незаконним шляхом є необґрунтовані.
При цьому слідчий суддя враховує, що відомості про злочин внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.07.2015 року, щодо подій які відбулися у 2014 році, натомість право власності на майно набуте заявником ТОВ «Таундевелопменткомпані» значно раніше, у 2012 році.
Статтею 131 КПК України передбачено вичерпний перелік видів заходів забезпечення кримінального провадження, серед яких є арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Отже з наданих суду фактичних даних та ухвали слідчого судді про накладення арешту не убачається достатніх підстав вважати, що вказане майно може бути речовим доказом злочину, у сфері службової діяльності, відомості про яке внесені стосовно службових осіб банку за фактом якого здійснюється досудове розслідування. Також відсутні достатні підстави вважати, що стосовно майна вчинено злочин, відомості за фактом вчинення якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та стосовно якого здійснюється досудове розслідування, щодо арештованого майна не проведено жодні процесуальні дії з часу вжиття забезпечення у 2016 році, заявник не є суб`єктом кримінального провадження.
Отже, заявником з урахуванням наведених даних доведено підстави, передбачені ст.174 КПК України, для скасування арешту майна за відсутності обґрунтованих підстав для такого заходу забезпечення, доведено невідповідність майна критеріям ст.98 КПК України, і доводи представника не спростовані в суді стороною обвинувачення.
При цьому слідчий суддя також враховує відсутність відомостей щодо повідомлення про підозру у даному кримінальному провадженні, відсутність інших передбачених ст. 170 КПК України підстав для накладення арешту на майно.
Натомість відповідно до ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Одночасно вирішуючи клопотання, необхідно врахувати загальні засади застосування заходів забезпечення кримінального провадження у відповідності до Розділу ІІ КПК України, якими передбачено обґрунтування необхідності такого ступеню втручання у права і свободи особи потребами досудового розслідування, принцип розумності та співмірності.
За таких обставин слідчий суддя прийшов до висновку про обґрунтованість клопотання, наявність підстав для скасування вжитого заходу забезпечення у виді арешту майна у зв`язку з доведеністю заявником, що арешт накладено необґрунтовано, збереження арешту в подальшому порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна і завданнями кримінального провадження.
На підставі наведеного, керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя,-
У Х В А Л И В :
Клопотання представника власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Таундевелопменткомпані» - адвоката ОСОБА_3 задовольнити.
Скасувати арешт, застосований ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 29.12.2016 року у кримінальному провадженні № 12015100000000616 від 17.07.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364-1 КК України, а саме: земельної ділянки, розташована на території Щасливської сільської ради, Бориспільського району, Київської області, з кадастровим номером 3220888000:03:006:0055, яка належить ТОВ «Таундевелопменткомпані».
Ухвала оскарженню не підлягає, підлягає негайному виконанню, на неї можуть бути подані заперечення під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 21.05.2019 |
Оприлюднено | 17.02.2023 |
Номер документу | 82090012 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Шевченківський районний суд міста Києва
Хардіна О. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні