Вирок

від 29.05.2019 по справі 337/328/19

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

29.05.2019

Справа № 337/328/19

Провадження № 1-кп/337/187/2019

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2019 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Рашівка, Гадяцького району, Полтавської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

08.07.1994 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ст. 140 ч. 3, 17-140 ч. 3, 42 КК України(1960 року) до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

11.11.1997 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ст. 229-1 ч. 1 КК України ( 1960 року ) до 1 року позбавлення волі;

01.06.1999 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ст. 140 ч. 3 КК України ( 1960 року ) до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

06.05.2004 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ст. 190 ч. 2, 69 КК України до штрафу у розмірі 510 грн.;

14.02.2005 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ст. 185 ч. 2, 3, 15 185 ч. 3, 263 ч. 1, 70 КК України до 5 років позбавлення волі;

23.06.2010 року Запорізьким районним судом Запорізької області за ст. 185 ч. 2 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі,

05.10.2010 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ст. ст. 185 ч. 3, 15 185 ч. 3, 70, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 27.02.2013 року умовно-достроково на 10 місяців 26 днів,

16.01.2016 року Запорізьким районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік,

Утримується під вартою з 28.12.2018 року

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч. 3 ст. 357 КК України,

в с т а н о в и в :

03.12.2018 року приблизно о 20-00 годин, ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне заволодіння паспортом та іншим важливим особистим документом, перебуваючи з дозволу власника дачного будинку ОСОБА_7 , у приміщенні дачного будинку АДРЕСА_2 , таємно викрав, виданий ОСОБА_7 паспорт громадянина України серія і номер НОМЕР_1 Хортицьким PB УМВС України в Запорізькій області 18.07.2002 року, та картку платника податків № НОМЕР_2 від 15.06.2000 виданої ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя.

20.12.2018 року приблизно о 20-00 годин, ОСОБА_5 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, діючи умисно, повторно, знаходячись на території ринку «Бахчисарай» ТОВ «Мир» розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Маршала Судця, 2, таємно викрав майно ОСОБА_8 , а саме: металевий стіл, який оцінюється як брухт чорного металу вагою 50 кг, вартість якого складає 5 гривень 83 копійки за 1 кг., на суму 291 гривна 50 копійок, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду.

27.12.2018 року приблизно 04 годин, ОСОБА_5 , знаходячись біля воріт виїзду на територію ОГК «Авторута-24», за адресою: місто Запоріжжя, вул. Випробувачів, 2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, таємно, через паркан потрапив на територію кооперативу, де біля гаражу № НОМЕР_3 шляхом вільного доступу, взяв металеві конструкції, які належать ОГК «Авторута - 24», а саме: 3 металеві труби довжиною 4 м., 3,7 м. та 1,3 м., які переніс за гараж № НОМЕР_4 , та сховав. Після чого, повернувся до гаражу № НОМЕР_3 та взяв металеву драбину довжиною 2 м. та металевий куток довжиною 2 м. та намагався сховати їх. Загальна вага металобрухту склала 49 кг. 900 гр., вартість за один кілограм чорного металобрухту становить 8 грн. 50 коп., загальна вартість викраденого металобрухту становить 424 грн. 15 коп. ОСОБА_5 , з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, направленого на таємне викрадення майна, намагався покинути територію ОГК «Авторута - 24», однак не довів злочин до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий охоронцем гаражного кооперативу.

28.12.2018 року приблизно о 11-00 годин, знаходячись біля 1 під`їзду буд. 32 по вул. Хортицьке шосе у м. Запоріжжі, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, під приводом телефонного дзвінка, отримав від раніше незнайомої потерпілої ОСОБА_9 належний їй мобільний телефон «Samsung GT-S7262»(корпус чорного кольору, імеі # 1 - НОМЕР_5 , імеі # 2 - НОМЕР_6 ) вартістю 1000 грн., в якому знаходились сім-карти мобільного оператора «Vodafone», яка матеріальної цінності для потерпілої не представляє, без грошових коштів на мобільному рахунку та мобільного оператора «Київстар» без грошових коштів на мобільному рахунку, та прозорий чохол із силікону, після чого, через деякий час, на вимогу ОСОБА_9 повернути їй мобільний телефон, ОСОБА_5 , нічого не пояснюючи, утримуючи при собі викрадене майно, розуміючи що його дії носять відкритий характер, скориставшись тим, що ОСОБА_9 кульгає через хворобу ніг, та не побіжить за ним, зник з місця вчинення злочину, спричинивши матеріальну шкоду на суму 1000 грн.

Представник потерпілого ОСОБА_10 , потерпілий ОСОБА_11 у судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_5 , свою провину у вчиненні злочинів визнав повністю, пояснив суду, що на початку зими 2018 року о восьмій годині вечора він прийшов на дачу до свого знайомого ОСОБА_12 , який винен йому був пляшку горілки, забрав у нього паспорт і код. Зимою 2018 року приблизно о восьмій годині вечора прийшов на базар «Бахчисарай» де забрав стіл, який здав на прийомний пункт металобрухту. Також зимою 2018 року біля 3 годин ночі заліз в кооператив «Авторута», біля гаражу побачив залізо і забрав його, а коли виносив драбину, то був помічений охоронцем, який його затримав і викликав поліцію. Також зимою 2018 року біля 11 годин дня він побачив тітку, попросив у неї телефон Самсунг, вона дала, провів її додому і сказав що відійде до туалету, а на запитання тітки з приводу телефону відповів, що віддасть її чоловіку, а сам пішов. Телефон у подальшому був повернутий потерпілій. У скоєному розкаюється, просить суворо не карати.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений, потерпілий, та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, судом роз`яснено про позбавлення права на оскарження цих обставин в апеляційному порядку.

При встановлених обставинах, оцінивши надані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень в судовому засіданні доведена повністю і наданих доказів достатньо для визнання його винуватим.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за епізодом від 03.12.2018 року за ч.3 ст. 357 КК України, як незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом та іншим важливим документом, за епізодом від 20.12.2018 року за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за епізодом від 27.12.2018 року за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, не доведена до кінця з причин, що не залежали від його волі, за епізодом від 28.12.2018 року, за ч.2 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочина, часткове відшкодування шкоди.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , не виявлено.

Відповідно дост. 50 КК України, покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

При призначенні покарання, суд враховує: ступінь тяжкості вчинених злочинів, один з яких, у відповідності до ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів, обставини вчинення діянь, відсутність тяжких наслідків, часткове відшкодування шкоди, позицію потерпілих, які не наполягали на суворому покаранні.

Також, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, особу винуватого, який повністю визнав свою провину, не працевлаштований, має постійне місце проживання, не одружений, перебуває на обліку у наркологічному диспансері з 02.03.1993 року з діагнозом: «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності», на обліку у психіатричній лікарні не перебуває.

Суд, приймаючи до уваги конкретні обставини вчинення злочинів, вважає, що забезпечити виправлення ОСОБА_5 можливо без реального відбування ним покарання, але в умовах контролю за його поведінкою та виконанням покладених на нього обов`язків протягом іспитового строку, який сам втілює в собі погрозу реального відбування призначеного покарання у разі невиконання обвинуваченим умов випробування, що є необхідним і достатнім обмеженням прав і свобод обвинуваченого і достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.

На погляд суду, враховуючи принцип індивідуалізації покарання, саме таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

На підставі викладеного, оцінивши пом`якшуючі покарання обставини у сукупності, суд дійшов висновку про призначення покарання ОСОБА_5 без відбування покарання у місцях позбавлення волі.

Суд вважає, що призначення ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст. 75, 76 КК України буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, та попередження вчинення ним нових злочинів, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Цивільні позови не заявлялися.

Керуючись ст. 100, 370, 371, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Визнати винуватим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч. 3 ст. 357 КК України, і призначити йому покарання:

за ч.2 ст. 15 ч.2 ст.185 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі;

за ч.2 ст. 186 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі;

за ч. 3 ст. 357 КК України у вигляді 2 років обмеження волі.

На підставі ст. 70 ч.1, 72 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у вигляді 4(чотири) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 , від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку в 3(три) роки, не вчинить нового злочину, і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до вимог ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 , до набрання вироком суду законної сили, змінити на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, покласти на ОСОБА_5 обов`язки: прибувати на виклик до суду або прокурора; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання.

Звільнити ОСОБА_5 з-під варти в залі суду.

Зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_5 строк тримання під вартою в період з 28.12.2018 року по 29.05.2019 року, з урахуванням вимог частини п`ятої ст. 72 КК України.

Речові докази: мобільний телефон «Samsung Galaxy J5 model SM-J500H»( в корпусі жовтого кольору, імеі # 1 - НОМЕР_7 , імеі # 2 - НОМЕР_8 , з сім- каргою «МТС» з абонентським номером № НОМЕР_9 на мобільному рахунку якого знаходиться 1 грн. 45 коп. та сім-картою мобільного оператора «life» з абонентським номером № НОМЕР_10 на мобільному рахунку якого знаходиться 0 грн., в прозорому силіконовому чохлі); куртка з лейбою «Н2О»(верхня частина куртки синього кольору, нижня - жовтого, обидва рукава - верхня частина темно синього кольору, посередині білого кольору, нижня частина жовтого кольору), які передані на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів Хортицького ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області(постанова від 30.12.2018 року, кримінальне провадження № 12018080070002455, квитанція №1551) повернути ОСОБА_5 .

Речовий доказ: мобільний телефон «Samsung» model GT-S7262 (SEK)(корпус чорного кольору, без сім-карт та карти пам`яті, імеі # 1 - НОМЕР_5 , імеі # 2- НОМЕР_6 , у силіконовому чохлі темного кольору), який передано на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів Хортицького ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області(постанова від 30.12.2018 року, кримінальне провадження № 12018080070002455, квитанція №1551) - повернути ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 ).

Речові докази: 3 (три) металеві труби довжиною 4 м., 3,7 м., та 1,3 м.; металевий куток довжиною 2 м.; металеву драбину довжиною 2 м., які знаходяться на зберіганні у представника потерпілого ОСОБА_10 (постанова від 28.12.2018 року, кримінальне провадження № 12018080070002445, розписка від 28.12.2018 року) повернути за належністю ОГК «Авторута-24».

Речовий доказ: диск з відеозаписами з камер відеоспостереження від 27.12.2018 року, який долучено до матеріалів справи( постанова від 28.12.2018 року, кримінальне провадження № 12018080070002445), залишити в матеріалах справи.

Речовий доказ: паспорт громадянина України(серія і номер НОМЕР_1 , виданий Хортицьким РВ УМВС України в Запорізькій області 18.07.2002 року) на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_7 залишити йому за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: