Постанова

від 27.05.2019 по справі 675/1409/17

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КОПІЯ

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 675/1409/17

Провадження № 22-ц/4820/944/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2019 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О.І. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Купельського А.В.,

секретар судового засідання Медведчук Н.Д.,

з участю: представника відповідача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 .

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №675/1409/17 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства Агрос-Віста на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 15 лютого 2019 року (суддя Демчук П.В., повне судове рішення складено 19 лютого 2019 року) у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства Агрос-Віста про визнання недійсними договорів оренди землі та скасування їх державної реєстрації.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

У липні 2017 року ОСОБА_3 , звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначав, що він є власником двох земельних ділянок площею 2,9604 га кадастровий номер НОМЕР_1 і площею 4,1606 га кадастровий номер НОМЕР_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Щуровецької сільської ради Ізяславського району Хмельницької області.

У листопаді 2016 року на його звернення відповідач вручив йому копії договорів оренди зазначених земельних ділянок від 01 березня 2012 року та від 04 квітня 2014 року, які він не укладав та не підписував. Підпис у графі договорів Орендодавець подібний до його підпису. Аналогічно виконаний підпис від його імені в актах визначення меж земельних ділянок та актах приймання-передачі земельних ділянок.

Тому, позивач просив визнати недійсними договори оренди належних йому на праві власності земельних ділянок і скасувати їх державну реєстрацію.

Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 15 лютого 2019 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 4,1606 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , укладений 01 березня 2012 року між ОСОБА_3 і ТОВ СГП Агрос-Віста , та скасовано його державну реєстрацію.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2,9604 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , укладений 04 квітня 2014 року між ОСОБА_3 і ТОВ СГП Агрос-Віста , та скасовано його державну реєстрацію.

Вирішено питання про судові витрати.

Додатковим рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 27 березня 2019 року вирішено питання про судовий збір.

ТОВ СГП Агрос-Віста , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові. Посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, грубе порушення норм матеріального та процесуального права. Позовна заява була прийнята з порушенням вимог ЦПК України. Суд розглянув справу за відсутності представника ТОВ СГП Агрос-Віста . Про неможливість явки до суду представник товариства повідомила суд. Висновок експерта №1.1.-0004:19 від 10 січня 2019 року є неналежним та недопустимим доказом, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Суд не постановляв ухвалу про проведення окремих процесуальних дій по відбору вільних зразків підпису ОСОБА_3 Судом не були витребувані інші примірники договорів оренди для дослідження, не висловлена позиція щодо актів приймання-передачі земельної ділянки та визначення її меж в натурі. Позивачем не доведено в чому полягає порушення його прав. Питання про судові витрати вирішено з порушенням вимог ЦПК України.

У засіданні апеляційного суду представник відповідача апеляційну скаргу підтримала. Представник позивача визнав її необґрунтованою у повному обсязі.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 є власником двох земельних ділянок площею 2,9604 га кадастровий номер НОМЕР_1 і площею 4,1606 га кадастровий номер НОМЕР_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Щуровецької сільської ради Ізяславського району Хмельницької області.

За договорами оренди землі, укладеними між ОСОБА_3 і ТОВ СГП Агрос-Віста 01 березня 2012 року та 04 квітня 2014 року, відповідач є

користувачем цих земельних ділянок. Право оренди зареєстровано відповідно 15 червня 2012 року і 15 серпня 2014 року.

Позивач заперечує укладення та підписання договорів оренди землі.

Наведене підтверджується матеріалами справи.

Рішення про задоволення позову суд мотивував тим, що спірні договори оренди земельних ділянок підлягають визнанню недійсними, оскільки не підписані орендодавцем, що свідчить про відсутність у позивача волевиявлення на їх укладення.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.

За змістом ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.

Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

На підставі ч. 1 ст. 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі.

В силу ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Отже, вільне волевиявлення особи на вчинення правочину є обов`язковою умовою його дійсності.

Моментом укладення договору оренди слід вважати момент, коли сторони досягли згоди з усіх істотних умов, який з урахуванням письмової форми і обов`язкових реквізитів визначається моментом підписання договору у зазначену у ньому дату. Набрання чинності договором оренди законодавець пов`язує із виникненням у орендаря права оренди після державної реєстрації

такого договору в установленому законом порядку.

Наведене відповідає висновку, висловленому Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 07 листопада 2018 року за результатом розгляду справи №575/476/16-ц, який на підставі ч. 4 ст. 263 ЦПК України підлягає врахуванню при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч. 1 ст. 236 ЦК України) .

Відповідно до висновку призначеної у справі судової почеркознавчої експертизи №1.1-0004:19 від 10 січня 2019 року підпис в укладених між ОСОБА_3 і ТОВ СГП Агрос-Віста договорах оренди земельних ділянок від 01 березня 2012 року і від 04 квітня 2014 року у графі Орендодавець виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою.

Встановивши на підставі повно та всебічно досліджених обставин справи, що оспорені договори оренди земельних ділянок позивач як орендодавець не підписував, що виключає наявність у нього волевиявлення на їх укладення, суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для визнання договорів недійсними на підставі ч. 3 ст. 203 і ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Обґрунтовано не прийняті до уваги заперечення відповідача про отримання ОСОБА_3 орендної плати за користування землею, оскільки отримання такої плати за фактичне користування земельними ділянками не свідчить про дійсність укладених з порушенням вимог ст. 203 ЦК України правочинів, так як не підтверджує волевиявлення орендодавця на час їх укладення.

У зв`язку з наведеним вище апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Безпідставним є твердження ТОВ СГП Агрос-Віста про порушення вимог ЦПК України при розгляді справи за відсутності представника товариства.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у встановленому законом порядку 02 січня 2019 року повідомлений про місце, час і дату судового засідання у справі.

Клопотання представника про відкладення розгляду справи не підписане. Поважність причин неявки документально не підтверджена.

Юридична особа могла брати участь у справі через інших уповноважених осіб.

Розгляд справи у відсутності представника ОСОБА_1 за таких обставин відповідає вимогам ст. 223 ЦПК України.

Надані позивачем докази відповідачем не спростовані.

На підставі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зазначених вимог суд дотримався, а тому аргументи, зазначені в апеляційній скарзі, про неналежну оцінку доказів апеляційним судом відхиляються.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на допущені судом порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення, є безпідставними.

За змістом ст. 15 Закону України Про оренду землі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, невід`ємною частиною договору

оренди землі є, зокрема акт приймання-передачі об`єкта оренди.

Акт приймання-передачі в оренду земельної ділянки є окремим документом, що підтверджує виконання орендодавцем умов договору оренди земельної ділянки з передачі її в користування орендаря і сам по собі не впливає на дійсність укладеного з порушенням норм законодавства договору оренди.

А тому, доводи апеляційної скарги про непроведення судової почеркознавчої експертизи з метою визначення належності підпису в актах приймання-передачі земельних ділянок до договору оренди та невисловлення судом позиції щодо актів приймання-передачі земельних ділянок і визначення їх меж в натурі, як на обставини, які впливають на законність рішення суду та є підставою його скасування, підлягають відхиленню.

Разом з тим, частково заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про порушення вимог закону при стягненні на користь позивача витрат на правничу допомогу.

Пунктом 1 частини 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Із матеріалів справи вбачається, що надання ОСОБА_3 правничої допомоги адвокатом Кедруном Л.С. підтверджується договором від 27 липня 2017 року, актом прийому-передачі виконаних робіт згідно з умовами договору від 26 грудня 2018 року (а.с.16-17, 115).

Понесені позивачем витрати на правничу допомогу у сумі 4500 грн підтверджуються квитанцією від 31 липня 2017 року (а.с.116).

Інші документи на підтвердження таких витрат на загальну суму 13093 грн 80 коп відсутні.

Відповідач не подавав до суду клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд допустив порушення вимог ЦПК України і стягнув з відповідача на користь ОСОБА_3 не підтверджені документально витрати на правничу допомогу у сумі 8593 грн 80 коп (13093,80 грн - 4500 грн).

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції необхідно змінити і зменшити стягнуту з ТОВ СГП Агрос-Віста на користь позивача суму витрат на правничу допомогу до 4500 грн.

В решті рішення суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства Агрос-Віста задовольнити частково.

Рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 15 лютого 2019 року змінити і зменшити стягнуту з Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства Агрос-Віста на користь ОСОБА_3 суму витрат на правничу допомогу до 4500 грн ( чотири тисячі п`ятсот грн).

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 травня 2019 року.

Суддя-доповідач /підпис/ О.І. Талалай

Суддя /підпис/ А.П. Корніюк

Суддя /підпис/ А.В. Купельський

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.І.Талалай