Постанова

від 15.05.2019 по справі 178/849/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

15 травня 2019 року

м. Київ

справа № 178/849/14-ц

провадження № 61-1572св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів : Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі : Світлогірська сільська рада Криничанського району Дніпропетровської області, виконавчий комітет Світлогірської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області, відкрите акціонерне товариство Криничанський Агротехсервіс , приватне акціонерне товариство Промислові регіони , фермерське господарство Алігатор ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору : Дніпропетровська обласна рада, Криничанська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу Стаднік Ірина Леонідівна, комунальне підприємство Криничанське бюро технічної інвентаризації ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1 і фермерського господарства Алігатор на постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Варенко О. П., Свистунової О. В. ,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Світлогірської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області, виконавчого комітету Світлогірської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області, відкритого акціонерного товариства Криничанський Агротехсервіс (далі - ВАТ Криничанський Агротехсервіс ), приватного акціонерного товариства Промислові регіони (далі - ПрАТ Промислові регіони ), фермерського господарства Алігатор (далі - ФГ Алігатор ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Дніпропетровська обласна рада, Криничанська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу Стаднік І. Л., комунальне підприємство Криничанське бюро технічної інвентаризації (далі - КП Криничанське БТІ ), про визнання рішень сільської ради і виконавчого комітету сільської ради протиправними, визнання договорів купівлі-продажу нерухомого майна і договору оренди недійсними, скасування державної реєстрації речового права .

Позовна заява мотивована тим, що 24 грудня 2008 року на біржових торгах, які проводила товарна біржа Регіональна універсальна біржа , на підставі договору купівлі-продажу він придбав комплекс будівель і споруд, розташований на земельній ділянці площею 1,6 га по АДРЕСА_1 , що перебував у повному господарському віданні Дніпропетровського обласного житлово-комунального підприємства Аеродром .

Відповідно до протоколу проведення відкритих біржових торгів з продажу майна від 24 грудня 2008 року № 21 і технічного паспорту на комплекс будівель і споруд, придбане ним майно складається з основної адміністративної будівлі площею 529,5 кв. м, гаражу площею 304,7 кв. м, складу площею 7,3 кв. м, вбиральні, замощення асфальтового площею 12 407,5 кв. м, паркану із залізобетонних плит площею 702,3 кв. м, брами металевої площею 17,5 кв. м.

До придбання ним комплексу будівель і споруд по АДРЕСА_1 , земельна ділянка площею 1,6 га, на якій вони розміщені, на праві постійного користування перебувала у Дніпропетровського обласного комунального підприємства Дніпрооблагрохім .

У зв`язку з продажем йому комплексу будівель і споруд по АДРЕСА_1, Дніпропетровське обласне комунальне підприємство Дніпрооблагрохім звернулося до Світлогірської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області із заявою про припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 1,6 га по АДРЕСА_1 .

Рішенням Світлогірської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області від 23 жовтня 2009 року № 10-21/V з постійного користування Дніпропетровського обласного комунального підприємства Дніпрооблагрохім вилучено земельну ділянку площею 1,6 га.

Рішенням Світлогірської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області від 02 квітня 2009 року йому надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,6 га для обслуговування комплексу будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

Рішенням Світлогірської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області від 16 грудня 2010 року № 10-3/VI йому було відмовлено у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки в оренду (з правом подальшого викупу) у зв`язку з тим, що на цій земельній ділянці знаходиться будівля автозаправної станції, яка належить на праві власності іншій особі.

На підставі вказаного, йому стало відомо про існування рішення виконавчого комітету Світлогірської сільської ради від 21 листопада 2002 року № 37, яким ВАТ Криничанський Агротехсервіс було надано дозвіл на оформлення права власності на будівлю автозаправної станції по АДРЕСА_1 с АДРЕСА_1 . На підставі цього рішення 26 листопада 2002 року ВАТ Криничанський Агротехсервіс отримало свідоцтво про право власності на вказаний об`єкт.

29 листопада 2002 року між ВАТ Криничанський Агротехсервіс і ЗАТ Промислові регіони було укладено договір купівлі-продажу будівлі автозаправної станції по АДРЕСА_1 .

У подальшому ЗАТ Промислові регіони на підставі договору купівлі-продажу від 28 жовтня 2009 року вказаний об`єкт нерухомості продало ФГ Алігатор .

Рішенням Світлогірської сільської ради від 25 листопада 2009 року № 4-23/V ФГ Алігатор було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в орендне користування площею 0,27 га для обслуговування автозаправної станції, а рішенням Світлогірської сільської ради від 23 листопада 2011 року № 07-11-VI затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ФГ Алігатор для обслуговування господарських будівель і дворів, на підставі чого між Світлогірською сільською радою і ФГ Алігатор було укладено договір оренди від 15 липня 2013 року № 2/1 земельної ділянки площею 0,2584 га по АДРЕСА_1 строком на 49 років

. Вважав , що у зв`язку з придбанням ним комплексу будівель і споруд по АДРЕСА_1 . Світлогірське саме йому повинна належати вся земельна ділянка площею 1,6 га, виділена для роботи цього комплексу. Крім того, виконавчий комітет Світлогірської сільської ради рішенням від 21 листопада 2002 року № 37безпідставно надав ВАТ Криничанський Агротехсервіс дозвіл на оформлення права власності на будівлю автозаправної станції по АДРЕСА_1 , оскільки до складу цього об`єкту було протиправно включено об`єкти, зокрема: ганок, браму, паркан, асфальтобетонне мощення , за рахунок яких ФГ Алігатор у користування було передано земельну ділянку площею 2 174,00 кв. м, у той час як фактична площа будівлі автозаправної станції складає 17,2 кв. м.

На підставі вказаного, ОСОБА_1 просив суд визнати протиправним і скасувати рішення виконавчого комітету Світлогірської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області від 21 листопада 2002 року № 37; визнати недійним договір купівлі-продажу будівлі автозаправки від 29 листопада 2002 року, укладений між ВАТ Криничаський Агротехсервіс і ЗАТ Промислові регіони ; визнати недійним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 28 жовтня 2009 року, укладений між ЗАТ Промислові регіони і ФГ Алігатор ; визнати протиправними рішення Світлогірської сільської ради від 25 листопада 2009 року № 4-23/V; визнати недійним договір оренди від 15 липня 2013 року № 2/1, укладений між Світлогірською сільською радою Криничанського району Дніпропетровської області і ФГ Алігатор ; скасувати реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,2584 га.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2017 року у складі судді Щербини Н. О. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач на підставі договору купівлі-продажу від 24 грудня 2008 року придбав комплекс будівель і споруд по АДРЕСА_1 , який складається з адміністративної будівлі, гаража, складу, вбиральні, асфальтового замощення, паркану із залізобетонних плит та брами. Таким чином, рішенням виконавчого комітету Світлогірської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області від 21 листопада 2002 року № 37, яким ВАТ Криничанський Агротехсервіс було надано дозвіл на оформлення права власності на будівлю автозаправної станції по АДРЕСА_1 с АДРЕСА_1 , питання про права та обов`язки позивача не вирішувалося, оскільки будь-яких прав щодо цього об`єкту він не мав. Крім того, передання ФГ Алігатор у користування земельної ділянки площею 0,2584 га по АДРЕСА_1 і також не порушує прав позивача, оскільки його твердження, що він має право на отримання цієї ділянки у користування ґрунтується на припущеннях.

Вимоги позивача про визнання оспорюваних правочинів недійсними з тих підстав, що сторони цих договір не мали права на відчуження ганку, брами, паркану, асфальтобетонного мощення, оскільки право власності на це нерухоме майно в установленому законом порядку не набули, є безпідставними, оскільки ганок, брама, паркан, асфальтобетонного мощення не є об`єктами нерухомості, а були зазначені лише в якості опису основної речі - автозаправної станції по АДРЕСА_1 .

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2017 року скасовано і ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .

Визнано протиправним і скасовано рішення виконавчого комітету Світлогірської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області від 21 листопада 2002 року № 37.

Визнано протиправним рішення Світлогірської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області від 25 листопада 2009 року №4-23/V.

Визнати недійним договір оренди від 15 липня 2013 року № 2/1, укладений між Світлогірською сільською радою Криничанського району Дніпропетровської області і фермерським господарством Алігатор .

Скасовано реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,2584 га, кадастровий номер: НОМЕР_1 .

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Стягнуто з Світлогірської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області, виконавчого комітету Світлогірської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області, відкритого акціонерного товариства Криничанський Агротехсервіс , приватного акціонерного товариства Промислові регіони , фермерського господарства Алігатор на користь ОСОБА_1 судові витрати по 1 784,91 грн з кожного.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскаржуване рішення Світлогірської сільської ради від 21 листопада 2002 року № 37 є незаконним і протиправним, оскільки цим рішенням ВАТ Криничанський Агротехсервіс було надано дозвіл на оформлення права власності на будівлю автозаправної станції по АДРЕСА_1, яка знаходиться на земельній ділянці 1,6 га по АДРЕСА_1 , переданої на підставі рішення виконавчого комітету Світлогірської сільської ради від 21 березня 1995 року іншій юридичній особі.

Оскільки на підставі цього рішення у подальшому Світлогірською сільською радою були прийняті рішення від 25 листопада 2009 року № 4-23/V і від 23 грудня 2011 року № 07-11-VI та укладено оспорюваний договір оренди від 15 липня 2013 року № 2/1, чим порушено права та законні інтереси ОСОБА_1 , то вказані рішення сільської ради підлягають скасуванню, а договір оренди - визнанню недійсним.

Разом з тим, відсутні підстави для задоволення вимог ОСОБА_1 про визнання недійними договорів купівлі-продажу будівлі автозаправки від 29 листопада 2002 року і від 28 жовтня 2009 року, оскільки позивач не є стороною цих договорів, доказів, що ці правочини порушують його права або законні інтереси суду не надано.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду в частині відмови у задоволенні його позовних вимог про визнання договорів купівлі-продажу нерухомого майна недійсними скасувати і ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення цих вимог.

У касаційній скарзі фермерське господарство Алігатор , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 28 січня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 15 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ФГ Алігатор і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У лютому 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до Світлогірської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області, виконавчого комітету Світлогірської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області, ВАТ Криничанський Агротехсервіс , ПрАТ Промислові регіони , ФГ Алігатор , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Дніпропетровська обласна рада, Криничанська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу Стаднік І. Л., КП Криничанське БТІ , про визнання рішень сільської ради і виконавчого комітету сільської ради протиправними, визнання договорів купівлі-продажу нерухомого майна і договору оренди недійсними, скасування державної реєстрації речового права призначено до розгляду .

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні вимог про визнання недійсними договорів від 29 листопада 2002 року і від 28 жовтня 2009 року, оскільки судом було установлено, що рішення виконавчого комітету Світлогірської сільської ради від 21 листопада 2002 року № 37, яким ВАТ Криничанський Агротехсервіс було надано дозвіл на оформлення права власності на будівлю АЗС по АДРЕСА_1 , та на підставі якого у подальшому було видано свідоцтво про право власності на вказаний об`єкт, є незаконним та порушує права і законні інтереси позивача. При цьому апеляційний суд дійшов суперечливого висновку про те, що оспрювані договори купівлі-продажу, укладені на підставі цього рішення сільської ради, вже не вирішують питання про права та обов`язки позивача, тому не можуть бути визнані недійсним за його позовом.

Касаційна скарга ФГ Алігатор мотивована тим, що ухвалюючи оскаржуване судове рішення, апеляційний суд не врахував, що у 2009 році ФГ Алігатор на підставі договору купівлі-продажу, укладеного із ЗАТ Промислові регіони , набуло у власність будівлю автозаправної станції по АДРЕСА_1 . У статті 120 ЗК України визначено, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення . На підставі вказаного, рішенням Світлогірської сільської ради від 25 листопада 2009 року ФГ Алігатор було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в орендне користування площею 0,27 га для обслуговування автозаправної станції по АДРЕСА_1 , а рішенням Світлогірської сільської ради від 23 грудня 2011 року - затверджено проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки в оренду ФГ Алігатор . Вказане свідчить, що ФГ Алігатор було правомірно набуто у власність нерухоме майно та отримано у користування спірну земельну ділянку. При цьому, позивачем не надано доказів на підтвердження порушення його прав і законних інтересів оскаржуваними рішеннями сільської ради та оспорюваного договору оренди, укладеного між Світлогірською сільською радою і ФГ Алігатор .

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У березні 2019 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу ФГ Алігатор , вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду в частині задоволення його позовних вимог немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи в указаній частині.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

24 березня 1995 року на підставі рішення виконавчого комітету Світлогірської сільської ради від 21 березня 1995 року № 13 Криничанському районному державному підприємству по виконанню агротехнічних робіт Райагрохім було видано державний акт на право постійного користування землею площею 1,6 га для виробничих цілей по АДРЕСА_1 .

Відповідно до рішення виконавчого комітету Світлогірської сільської ради від 22 січня 2002 року № 1 у зв`язку з перетворенням юридичної особи - Криничанського районного державного підприємства по виконанню агротехнічних робіт Райагрохім на Криничанську філію Дніпропетровського обласного комунального підприємства Дніпрооблагрохім , в указаний державний акт були внесені відповідно зміни щодо користувача земельної ділянки площею 1,6 га.

Розпорядженням голови Дніпропетровської обласної ради від 02 квітня 2008 року № 100-р усе майно Дніпропетровського обласного комунального підприємства Дніпрооблагрохім по АДРЕСА_1, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, було передано на праві господарського відання Дніпропетровському обласному житлово-комунальному підприємству Аеродром .

Рішенням виконавчого комітету Світлогірської сільської ради від 01 грудня 2008 року № 48 комплексу будівель і споруд по АДРЕСА_1 нову адресу - АДРЕСА_1 .

24 грудня 2008 року за наслідками проведення відкритих біржових торгів між ОСОБА_1 . і Дніпропетровським обласним житлово-комунальним підприємством Аеродром було укладено договір купівлі-продажу комплексу будівель і споруд по АДРЕСА_1 , яке складається з основної адміністративної будівлі площею 529,5 кв. м, гаражу площею 304,7 кв. м, складу площею 7,3 кв. м, вбиральні, замощення асфальтового площею 12 407,5 кв. м, паркану із залізобетонних плит площею 702,3 кв. м, брами металічної площею 17,5 кв. м.

Рішенням Світлогірської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області від 23 жовтня 2009 року № 10-21/V із постійного користування Дніпропетровського обласного комунального підприємства Дніпрооблагрохім вилучено земельну ділянку площею 1,6 га по АДРЕСА_1

Рішенням Світлогірської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області від 02 квітня 2009 року ОСОБА_1 надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,6 га для обслуговування комплексу будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

Рішенням Світлогірської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області від 16 грудня 2010 року № 10-3/VI ОСОБА_1 було відмовлено у затвердженні виготовленої в установленому порядку технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,6 га для обслуговування комплексу будівель і споруд по АДРЕСА_1 в оренду (з правом подальшого викупу) у зв`язку з тим, що на цій земельній ділянці знаходиться будівля автозаправної станції, яка належить іншому власникові.

Рішенням виконавчого комітету Світлогірської сільської ради від 21 листопада 2002 року № 37 ВАТ Криничанський Агротехсервіс надано дозвіл на оформлення права власності на будівлю автозаправної станції по АДРЕСА_1 .

На підставі цього рішення , 26 листопада 2002 року ВАТ Криничанський Агротехсервіс отримало свідоцтво про право власності на автозаправну станцію по АДРЕСА_1

29 листопада 2002 року між ВАТ Криничанський Агротехсервіс та ЗАТ Промислові регіони було укладено договір купівлі-продажу будівлі автозаправної станції по АДРЕСА_1 .

28 жовтня 2009 року між ЗАТ Промислові регіони і ФГ Алігатор було укладено договір купівлі-продажу будівлі автозаправної станції по АДРЕСА_1 .

Рішенням Світлогірської сільської ради від 25 листопада 2009 року № 4-23/V ФГ Алігатор було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в орендне користування площею 0,27 га для обслуговування автозаправної станції, а рішенням Світлогірської сільської ради від 23 листопада 2011 року № 07-11-VI було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ФГ Алігатор для обслуговування господарських будівель і дворів .

15 липня 2013 року між Світлогірською сільською радою і ФГ Алігатор було укладено договір оренди № 2/1 земельної ділянки площею 0,2584 га по АДРЕСА_1 строком на 49 років.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а касаційна скарга ФГ Алігатор - задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова апеляційного суду не відповідає.

У частині першій статті 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до частин першої, другої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

При цьому при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

Разом з тим, статтею 120 ЗК України у редакції, чинній на момент укладення позивачем договору купівлі-продажу від 24 грудня 2008 року, було передбачено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда, розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Отже, суд першої інстанції вірно врахував принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будівель, що узгоджується з правовим висновком, висловленим Верховним Судом у постановах: від 23 грудня 2015 року у справі № 6-244цс15, від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-2225цс16 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16 (провадження № 12-143гс18).

Звертаючись до суду із цим позов, ОСОБА_1 вказував, що йому безпідставно відмовлено у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,6 га, оскільки ця ділянка необхідна для обслуговування належного йому на праві власності комплексу будівель і споруд по АДРЕСА_1 . Крім того, земельна ділянка саме такої площі перебувала у користуванні попереднього власника цього комплексу будівель і споруд.

У частині третій статті 12 і частині першій статті 81 ЦПК України визначено, щокожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У порушення вищевказаних вимог процесуального закону, позивач не надав суду належних і допустимих доказів того, що земельна ділянка, передана у користування ФГ Алігатор , необхідна йому для обслуговування комплексу будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

З урахуванням вказаного, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що відсутні підстави для визнати протиправним і скасування рішення виконавчого комітету Світлогірської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області від 21 листопада 2002 року № 37, рішення Світлогірської сільської ради від 25 листопада 2009 року № 4-23/V та визнання недійним договору оренди від 15 липня 2013 року № 2/1 за позовом ОСОБА_1 , оскільки позивачем не надано доказів порушення його прав цими рішеннями та оспорюваним правочином.

При цьому, апеляційний суд безпідставно скасував рішення суду першої інстанції в указаній частині, оскільки не врахував положення статті 15 ЦК України згідно з якою кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання , та положення статті 120 ЗК України у редакції, чинній на момент укладення позивачем договору купівлі-продажу від 24 грудня 2008 року, відповідно до якої позивач має право на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Безпідставними є доводи касаційної скарги, що передана ФГ Алігатор у користування земельна ділянка значно більша за площею від площі належної йому на праві власності автозаправної станції, оскільки особа, окрім земельної ділянки, яка зайнята будівлею або спорудою, має право на отримання у користування тієї частини земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування (стаття 120 ЗК України) .

Також суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійним договору купівлі-продажу від 29 листопада 2002 року, укладеного між ВАТ Криничаський Агротехсервіс і ЗАТ Промислові регіони , та визнання недійним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 28 жовтня 2009 року, укладеного між ЗАТ Промислові регіони і ФГ Алігатор .

Частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За змістом статей 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав і інтересів.

При цьому предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення його права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Відмовляючи у задоволенні вимог ОСОБА_1 про визнання оспорюваних правочинів недійсними, суд обґрунтовано виходив із того, що позивачем не зазначено яке його невизнане чи оспорюване цивільне право було порушено цими правочинами, з урахуванням вищевказаних обставин.

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, рішення апеляційного суду згідно зі статтею 413 ЦПК України підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ФГ Алігатор підлягають стягненню судові витрати, пов`язані з переглядом справи у суді касаційної інстанції, у розмірі 3 568,00 грн.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 413, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Касаційну скаргу фермерського господарства Алігатор задовольнити.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року скасувати.

Рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2017 року залишити в силі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь фермерського господарства Алігатор судові витрати, пов`язані з переглядом справи у суді касаційної інстанції, у розмірі 3 568,00 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник О. В. Білоконь Б. І. Гулько Є. В. Синельников Ю. В. Черняк