Рішення

від 29.05.2019 по справі 420/1794/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1794/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 26 березня 2019 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення, яке оформлене протоколом №91 від 25.02.2019 року комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в частині віднесення ТОВ ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС (код ЄДРПОУ: 34551790) до переліку платників податків, які відповідають п.п.7 п.1.6 Критеріїв ризиковості;

2. Зобов`язати Головне управління ДФС в Одеській області виключити ТОВ ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС (код ЄДРПОУ: 34551790) з бази ризикових платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ITC Податковий блок .

Ухвалою суду від 01 квітня 2019 року прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС , відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що TOB ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС з 10.02.2011 року перебуває на обліку в Приморській державній податковій інспекції (Приморський район м. Одеси Південного управління у м. Одесі Головного Управління ДФС в Одеській області) та є платником єдиного внеску. В березні 2019 року ТОВ ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС було виявлено, що в електронному кабінеті в особовій картці платника податків наявна інформація про те, що 25.02.2019 року ТОВ Техносистеми плюс внесено до реєстру ризикових платників податків на підставі п.п.1.6. п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. 20.03.2019 року ТОВ ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС зробило запит про надання публічної інформації до ГУ ДФС в Одеській області, в якому просило зазначити: підстави та причини віднесення ТОВ ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС (код ЄДРПОУ: 34551790) до ризикових платників податків відповідно до п.п.1.6. п.1 Критеріїв ризиковості платника податку; а також надати копію рішення ГУ ДФС в Одеській області, на підставі якого ТОВ Техносистеми плюс (код ЄДРПОУ: 34551790) віднесено до ризикових платників податків відповідно до п.п.1.6. п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. 22.03.2019 року ТОВ ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС на запит ГУ ДФС в Одеській області отримало відповідь за №6157/10/15-32-12-01-14 від 22.03.2019 року, відповідно до якої ТОВ ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС згідно даних ITC Податковий блок внесено до Переліку ризикових платників податків відповідно до п.п.1.6. п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. До відповіді був наданий витяг з Протоколу засідання комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації щодо внесення платників до Журналу ризикових платників №91 від 25.02.2019 року. TOB ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС вважає, що рішення (протокол) комісії ГУ ДФС в Одеській області від 25.02.2019 року за №91 про віднесення ТОВ ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС до переліку ризикових платників податків має бути визнано незаконним та скасовано, а ГУ ДФС в Одеській області має бути зобов`язано виключити ТОВ ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС з такої бази. Посилаючись на ст.67 Конституції України, ст.201 Податкового кодексу України, постанову Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, лист ДФС за №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року Критерії ризиковості платника податку зазначає, що останній 7-ий підкритерій п.1.6. Критеріїв ризиковості платника податку (податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником) за своїм характером є дуже загальним та неконкретним (непередбачуваним), які операції для цього вважати ризиковими, не зовсім зрозуміло, відтак під його дію при бажанні можна підвести практично будь-якого платника податку. При цьому, належного обґрунтування та причин віднесення ТОВ ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС до ризикових платників податків відповідно до п.п.7. п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, затверджених листом ДФС України за №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року, протокольне рішення комісії ГУ ДФС в Одеській області від 25.02.2019 року за №91 не містить, у зв`язку з чим не відповідає критеріям вмотивованості, чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень. Згідно наданих Міністерством юстиції України в листі від 31.05.2012 № 5476-0-33-12/10.1 роз`яснень листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб`єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів. У разі встановлення листами нових правових норм вони підлягають відкликанню з місць застосування органом, що їх видав, та скасуванню. Лист ДФС України за №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року не може вважатися актом, який затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України, як того вимагає п.10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , затверджених Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №117 від 21.02.2018 року, а є лише службовою кореспонденцією, яка носить лише роз`яснювальний, інформаційний або рекомендаційний характер та не може спричиняти для платника податків негативних наслідків. Оскаржуване протокольне рішення прийнято Комісією ГУ ДФС в Одеській області з недотриманням п.9 ч.2 ст.2 КАС України без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення. Віднесення ТОВ ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС до переліку ризикових платників перешкоджають провадженню господарської діяльності останнього з огляду на те, що всі податкові накладні, які реєструє позивач в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, автоматично зупиняються і це створює додаткові перешкоди в здійсненні господарських операцій (а саме необхідність постійно витрачати додатковий час, трудові та матеріальні ресурси на підготовку пояснень та копій документів з метою розблокування податкових накладних), а також руйнує ділову репутацію позивача перед контрагентами.

18 квітня 2019 року до суду від відповідача за вх.№14263/19 надійшов відзив на позов (а.с.26-28), у якому відповідач, посилаючись на лист ДФС від 21.03.2018 р. № 959/99-99-07-18 зазначає, що якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Згідно розділу 2 наказу ДФС України від 28.07.2015 року №543 Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ регламентується порядок організації комплексного відпрацювання податкових ризиків з податку на додану вартість. Перший етап комплексного відпрацювання податкових ризиків рання податкова діагностика. Другий етап комплексного відпрацювання (після граничного терміну подання податкової звітності) - електронний контроль ризиків. Третій етап комплексного відпрацювання - податковий контроль ризиків - після граничного терміну сплати грошових податкових зобов`язань. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Посилаючись на таблицю придбання податкового кредиту зазначає, що ТОВ ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС за період 09.01.2018-31.12.2018, в якому було зроблено аналіз ризиків, було встановлено, що позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, яке сплачується до державного бюджету - 90.3 тис, грн., отже за результатами проведеного аналізу ТОВ ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС має ознаки ймовірного вигодонабувача . За наслідками даного аналізу було складено доповідну записку від 22.02.2019 року №71 щодо вжиття відповідних заходів. Позивач відповідає пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

15 травня 2019 року до суду від позивача за вх.№17290/18 надійшла відповідь на відзив (а.с.39-42), у якій позивач зазначає, що на час виникнення та розвитку спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій визначені листом ДФС від 21.03.2018 року за №959/99-99-07-18 за погодженням з Міністерством фінансів України від 22 березня 2018 року. Критерії погоджено за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця. Водночас, до 25 травня 2018 року був чинним наказ Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567 Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних . Отже, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття спірного у цій справі акта індивідуальної дії, хоча й набула чинності змінена редакція п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України у відповідності до вимог якої прийнято Порядок №117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій. Відповідні критерії у період, що аналізується, одночасно визначалися листом ДФС від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 та наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567. Ці акти визначали критерії ризиковості та передбачали необхідність подання різних за своїм переліком документів, необхідних для підтвердження господарської операції з метою подальшої реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних. Враховуючи суперечливість нормативного регулювання, наведеного та проаналізованого вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, прийняття рішення, яке оформлено протоколом №91 від 25.02.2019 року Комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в частині віднесення ТОВ ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС (код ЄДРПОУ: 34551790) до переліку платників податків, які відповідають п.п.7 п.1.6 Критеріїв ризиковості, є протиправним та підлягає скасуванню.

Дослідивши подані до суду документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС (ідентифікаційний код юридичної особи 34551790) зареєстроване як юридична особа 07.08.2006 року та з 09.08.2006 року взято на податковий облік.

Основними видами діяльності ТОВ ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС за КВЕД є: 27.12 Виробництво електророзподільчої та контрольної апаратури; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 80.10 Діяльність приватних охоронних служб; 80.20 Обслуговування систем безпеки; 80.30 Проведення розслідувань; 47.42 Роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткованням у спеціалізованих магазинах; 62.01 Комп`ютерне програмування; 71.11 Діяльність у сфері архітектури (основний); 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

25 лютого 2019 року комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДФС в Одеській області прийнято рішення у вигляді протоколу №91 (а.с.22), яким ТОВ ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС внесено до Журналу ризикових платників за пп.7 п.1.6 Критеріїв на підставі доповідної записки управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем Головного управління ДФС в Одеській області від 22.02.2019 року №71/133/15-32-07-03-13.

Відповідно до доповідної записки №71/133/15-32-07-03-13 від 22.02.2019 року начальника управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем Головного управління ДФС в Одеській області Т.Перекопського (а.с.29) вбачається, що за результатами проведеного аналізу встановлено, що ТОВ ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС код СДРПОУ 34551790 має ознаки ймовірного вигодотранспортуючого суб`єкта . Прошу винести на розгляд Комісії ГУ ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, питання щодо включення ТОВ ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС код ЄДРПОУ 34551790 до переліку ризикових суб`єктів господарювання .

Додатком до вищевказаної доповідної записки є інформація щодо придбання (податковий кредит/ПК) та реалізації (податкове зобов`язання/ПЗ) по 34551790 ТОВ ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС , ДПІ 1553 за період з 09.01.2018 по 31.12.2018 року (а.с.30-35), згідно якої встановлено позитивне значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яка сплачується до державного бюджету (Р18) - 90,3 тис. грн. Ризик: за результатами аналізу ТОВ ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС має ознаки ймовірний вигодонабувач .

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Пунктом 201.1 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації , затвердженого 21.02.2018 року постановою Кабінету Міністрів України №117 (надалі Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ), цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів.

Згідно з п.2 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Пунктом 3 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації передбачено, що комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Суд зазначає, що в листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року Критерії ризиковості платника податку , зокрема, зазначено: 1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС (абз. 15-19 п.1 листа Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року).

Суд зазначає, що станом на час прийняття даного рішення Критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа ДФС України від 21.03.2018 р. №959/99-99-07-18 Критерії ризиковості платника податків та не затверджені наказом ДФС України.

Суд враховує, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиці висловлена Верховним Судом у постановах від 02.04.2019 року по справі №822/1878/18 та від 21 травня 2019 року по справі №815/2791/18.

Окрім цього суд зазначає, що підстава віднесення позивача до списку ризикових платників, а саме наявність позитивного значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яка сплачується до державного бюджету (Р18) - 90,3 тис. грн., станом на момент винесення оскаржуваного рішення вже не існувала, оскільки ТОВ ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС 15 січня 2019 року сплачено до Державного бюджету України 92100,00 грн. податку на додану вартість, що підтверджується платіжним дорученням (а.с.43).

Так, відповідно до статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскаржуване рішення комісії, оформлене протоколом № 91, яким ТОВ ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС віднесено до переліку ризикових платників податку за ознакою наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником , є безпідставним та необґрунтованим, підлягає скасуванню, а тому позовні вимоги ТОВ ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС у цій частині слід задовольнити.

Щодо вимоги позивача зобов`язати Головне управління ДФС в Одеській області виключити ТОВ ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС (код ЄДРПОУ: 34551790) з бази ризикових платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ITC Податковий блок суд зазначає наступне.

Згідно з п.27 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

За приписами частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже процесуальним законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень вчиняти певні дії.

За приписами статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає за доцільне задовольнити вказану вимогу відповідача з урахуванням приписів ст.9 КАС України шляхом зобов`язання Головного управління ДФС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС (код ЄДРПОУ: 34551790) з Переліку ризикових платників податків.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3842,00 грн. згідно платіжного доручення №280 від 26.03.2019 року (а.с.5).

При цьому суд зазначає, що позивачем у позовній заяві заявлено лише одну вимогу немайнового характеру, за яку сплачується судовий збір та дві похідні до основної вимоги (скасувати рішення та зобов`язати вчинити дії) судовий збір за які не сплачується.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС сплачений згідно платіжного доручення №280 від 26 березня 2019 року судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Керуючись ст.ст.7, 9, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення, яке оформлено протоколом №91 від 25.02.2019 року комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації щодо внесення товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС (код ЄДРПОУ: 34551790) до Журналу ризикових платників.

Зобов`язати Головне управління ДФС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС (код ЄДРПОУ: 34551790) з Переліку ризикових платників податків.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС сплачений згідно платіжного доручення №280 від 26 березня 2019 року судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю АМАРАНТ-ВУД (вул.Чорноморського козацтва, буд.108, м.Одеса, 65013, код ЄДРПОУ 41259866).

Відповідач -Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (вул.Черняховського, 6, м.Одеса, 65009, код ЄДРПОУ 40199728).

Суддя О.А. Вовченко

.