Рішення

від 31.05.2019 по справі 420/1957/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1957/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСТТ АС до Головного управління ДФС України в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСТТ АС до Головного управління ДФС України в Одеській області в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС України в Одеській області від 27.03.2019 року №0013791407.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

ТОВ ВЕСТТ АС не погоджується із висновками зробленими посадовими особами контролюючого органу в Акті перевірки та винесеним на його підставі податковим повідомленням-рішенням від 27.03.2019 року №0013791407, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 412520 грн. (275013 грн. - основний платіж, 137507 грн. - штрафні санкції), вважає його протиправним, безпідставним, необґрунтованим, зважаючи на наступне.

Щодо співставлення податкової звітності з базами автоматизованого контролю податкового органу.

В ході перевірки були використані бази даних Єдиного реєстру податкових накладних, ІС Податковий блок , Система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів та інші.

З Акту перевірки взагалі не вбачається жодних порушень ТОВ ВЕСТТ АС норм чинного законодавства, а лише зазначаються припущення податкового органу стосовно можливих порушень чинного законодавства.

Співставлення даних податкової звітності з базами автоматизованого контролю, як етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Щодо відповідальності за порушення законодавства контрагентами ТОВ СВЕТСТРОЙ та ТОВ ФАБІЯ-К .

Єдиною підставою для нарахування оскаржуваних штрафних санкцій є податкові інформації стосовно контрагентів ТОВ ВЕСТТ АС , з яких зроблено висновок про те, що контрагенти не надавали товари, а лише складали первинні документи для надання податкової вигоди ТОВ ВЕСТТ АС .

Висновки в акті перевірки щодо нереальності угод між ТОВ ВЕСТТ АС та контрагентами не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського й податкового обліку, а тому Головне управління ДФС в Одеській області не могло посилатися тільки на зазначені в Акті податкові інформації, як на підставу відсутності реальності господарських операцій між ТОВ ВЕСТТ АС та контрагентами.

Сама по собі несплата податку чи ведення незаконної діяльності постачальником платника податків (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковии кредит і податкові зобов`язання, валовий дохід та валові витрати платника податку-контрагента такого недобросовісного постачальника (Постанова Верховного суду від 05.02.2019 року справа №816/652/15-а, адміністративне провадження №К/9901/5744/18).

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 30.05.2001 року №7-рп/2001, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

А тому, у разі порушення контрагентом платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи, у зв`язку з чим право платника податків, тобто позивача, на податковий кредит та від`ємне значення не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третьою особою.

Щодо реальності здійснення господарських операцій.

Податковим органом встановлена відсутність у позивача сертифікатів відповідності та паспортів на придбане обладнання у ТОВ СВЄТСТРОЙ .

З 1 січня 2018 року скасована обов`язкова сертифікація продукції, що виконувалась відповідно до Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року № 46-93 Про стандартизацію і сертифікацію .

Окрім того, обладнання було у використанні, тобто є не новим, що виключає наявність сертифікат відповідності та паспорту на таке обладнання.

Перевіркою встановлено, що автомобіль КАМАЗ -5511 д/н НОМЕР_1 не належить позивачу, оскільки ТОВ ВЕСТТ АС попередньо було замовлено послуги з перевезення відповідно до договору №О-01/03/18 від 01.03.2018 року.

Крім того, Головним управлінням ДФС в Одеській області зроблений висновок щодо відсутності у контрагентів умов для здійснення господарських операцій з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Проте, не здійснення у відповідний період виробничої діяльності підприємством та відсутність в податкових органів інформації про залишок товарів у підприємства; відсутність за юридичною адресою та незначна кількість працівників; відсутність у виробника основних фондів - все це не свідчить про неможливість такого суб`єкта господарювання реально здійснювати господарську діяльність.

Відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення порушує права ТОВ ВЕСТТ АС передбачені Податковим кодексом України та Конституцією України та підлягає скасуванню.

Процесуальні дії.

Ухвалою суду від 04.01.2019 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без призначення судового засідання.

Відповідно ст.162 КАС України відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалу про відкриття провадження по справі отримано представником відповідача Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області 08.04.2019 року відповідно до розписки про отримання нарочно копії судового рішення, ухвали.

18.04.2019 року за вх. №14190/19 представником відповідача (Головного управління ДФС в Одеській області) Д.В. Мариновим (за довіреністю) надано відзив на адміністративний позов.

Відзив обґрунтовано наступним.

За результатами перевірки позивача встановлено порушення вимог п.44.1 ст.44, пп. а п.198.1 та абзацу першого п. 198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 275 013 грн.

З огляду на встановлене порушення норм податкового законодавства Головним управлінням ДФС в Одеській області правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 27.03.2019 року №0013791407 з урахуванням наступного.

По-перше: не визнання реальності господарських операцій стало причиною порушення в податковому законодавстві з боку ТОВ ВЕСТТ АС , оскільки під час перевірки було виявлено ознаки ризиковості платника податків.

По-друге: податковим органом не визнано реальність здійснення самих господарських операцій з контрагентами ТОВ ФАБІЯ-К , код ЄДРПОУ 40878570, ТОВ СВЄТСТРОЙ , код ЄДРПОУ 41373175 (не можливо підтвердити місцезнаходження майна, наявність трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та інше.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕСТТ АС (ТОВ ВЕСТТ АС - далі) є юридичною особою, ЄДРПОУ 36435021, знаходиться за адресою: 65031, Одеська область, м. Одеса, Ленінградське шосе, буд. 5-А, здійснює наступні види економічної діяльності за КВЕД: 29.20 Виробництво кузовів для автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів (основний); 24.51 Лиття чавуну; 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; 25.62 Механічне оброблення металевих виробів; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля відповідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

06.03.2019 року Головним управлінням ДФС в Одеській області складено Акт №374/15-32-14-07/36435021 Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ ВЕСТТ АС , код ЄДРПОУ 36435021, з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентами-постачальниками ТОВ СВЄТСТРОЙ , код ЄДРПОУ 41373175 та ТОВ ФАБІЯ-К , код ЄДРПОУ 40878570 за період з 01.01.2018 року по 30.11.2018 року (а/с. 51-69).

Актом встановлені наступні порушення:

п. 44.1 ст.44., пп. а п. 198.1 та абзацу першого п. 198.3 ст. 198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 275013 грн., у тому числі:

за січень 2018 року - 3846 грн.;

за серпень 2018 року - 271167 грн.

Примірник Акта з додатками отримано представниками підприємства 06.03.2019 року, що підтверджується підписами директора ТОВ ВЕСТТ АС В.В. Бессмертного та головного бухгалтера С.Ф. Карагуяр (а/с. 68).

Відповідно до розрахунку штрафних (фінансових) санкцій до Акту перевірки, сума нарахованого податкового зобов`язання складає 275013 грн., сума штрафних санкцій - 137507 грн. (а/с. 69).

27.03.2019 року Головним управлінням ДФС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення форми Р №0013791407, яким збільшено суму зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), загальна сума зобов`язання складає 420520, 00 грн. (чотириста двадцять тисяч п`ятсот двадцять гривень 00 копійок (із них за податковим зобов`язанням 275013, 00 грн., за штрафними санкціями 137507, 00 грн.) (а/с.70).

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд перевіряє дії відповідача на відповідність вимогам ч.2-3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до ст. 6 Конвенції Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення .

Згідно з вимогами ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України.

Відповідно до п.14.1.178, п.14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу

Відповідно до пункту 15.1 статті 15, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Згідно пункту 44.1 статті 44, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пункт 198.1 статті 198.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.2 статті 198.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пункт 198.6 статті 198

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пункт 200.1. Статті 200.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пункт 200.2. статті 200.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Пункт 14.1.157. статті 14.

Податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Стаття 1.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частина перша статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

ВИСНОВКИ СУДУ.

У Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією , опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття .

Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 …Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. , яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

Юридичний спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб`єктивні права. Правові спори виникають внаслідок порушення суб`єктивних прав у результаті протиправних дій, а також у разі невизнання або оспорювання суб`єктивних прав.

ЄСПЛ, розглядаючи податкові спори, застосовує ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, яка гарантує право на мирне та вільне володіння своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З метою дослідження фактичного виконання господарських операцій необхідно аналізувати умови договорів позивача з контрагентами, а також досліджувати всі первинні бухгалтерські документи складені за результатом таких операцій. При цьому, відповідно до вимог ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В даній справі, позивач вказує на безпідставність прийняття податковим органом оскаржуваного повідомлення-рішення, оскільки господарські операції між позивачем та його контрагентами фактично здійснені, а первинні бухгалтерські документи відображають реальність таких операцій.

Судом встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ ВЕСТТ АС здійснювало придбання/надання товарів та послуг у TOB ФАБІЯ-К , ЄДРПОУ 40878570; ТОВ СПЕЦТЕХНІКА + , код ЄДРПОУ 38157851, ТОВ СВЄТСТРОЙ , код ЄДРПОУ 41373175, ТОВ ВЕСТТ , код ЄДРПОУ 39112612.

Судом досліджені первинні документи, складені на виконання господарських операцій з придбання товарів та постачання послуг у зазначених підприємств.

Договір поставки №03/01-08 від 03.01.2018 року між ТОВ ФАБІЯ-К (Постачальник) та ТОВ ВЕСТТ АС (Покупець).

В якості підтвердження здійснення операцій за даним договором надані наступні документи:

рахунок-фактура №78/01 від 16.01.2018 року (а/с. 75);

платіжне доручення №5745 від 16.01.2018 року (а/с. 76);

видаткова накладна №ФА-0000040 від 02.02.2018 року (а/с.77).

Договір поставки №2/12-17 від 13.12.2017 року між ТОВ ВЕСТТ АС (Постачальник) та ТОВ СПЕЦТЕХНІКА + (Покупець).

В якості підтвердження здійснення операцій за даним договором надані наступні документи:

технічна специфікація (полупричеп - опоровіз вест-960010) (а/с. 83);

замовлення-наряд №1113 від 28.2.2017 року (а/с.87);

видаткова накладна №97 від 20.03.2018 року (а/с.857);

довіреність на отримання цінностей №3 від 13.03.2018 року (а/с.86).

Договір купівлі №1/08-18 від 01.08.2018 року між ТОВ СВЄТСТРОЙ (Продавець) та ТОВ ВЕСТТ АС (Покупець).

В якості підтвердження здійснення операцій за даним договором надані наступні документи:

специфікація до договору №1/08-18 від 01.08.2018 року (а/с. 93);

рахунок-фактура №2712 від 01.08.2018 року (а/с. 94);

видаткова накладна №2811 від 29.08.2018 року (а/с. 95);

товарно-транспортна накладна №р2811-3 від 29.08.2018 року (а/с.96-101);

платіжне доручення №6352 від 20.08.2018 року (а/с. 102).

Договір надання послуг технікою (будівельною, спеціальною та іншим видом автотранспорту) №О-01/03/18 від 01.03.2018 року між ТОВ ВЕСТТ (Виконавець) та ТОВ ВЕСТТ АС (Замовник).

В якості підтвердження здійснення операцій за даним договором надані наступні документи:

акт здачі прийняття робіт (надання послуг) №105 від 31.08.2018 року (а/с. 107);

акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (а/с. 108119).

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про юридичну дефектність поданих документів чи їх неповноту.

Суд звертає увагу відповідача на висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.12.2018 року по справі №813/3577/13-а.

Таким чином, при оцінці податкових наслідків операцій з надання інформаційно-консультаційних послуг, юридичних, маркетингових послуг, а також послуг з проведення абонентського програмного сервісного обслуговування, модернізації та поточного ремонту комп`ютерного обладнання укладених позивачем з вказаними контрагентами, суди послалися на подані платником первинні документи, які складено за наслідками розглядуваних операцій.

При цьому, Верховний Суд зазначає, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають опосередковуватись ти чи інші господарські операцій. Однак, критерієм зменшення бази оподаткування податку на прибуток є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання доходу. А відтак, на підтвердження витрат, понесених у зв`язку з оплатою спірних послуг позивач повинен був надати, зокрема, документи, що свідчать про фактичне виконання постачальниками конкретних видів послуг та про результат виконання кожної послуги окремо у вигляді звіту, висновку тощо.

У справі, що розглядається, на підтвердження факту надання позивачеві спірних послуг суду подано лише договори та акти приймання-здачі робіт (послуг), в яких йдеться виключно про надання комплексу послуг із зазначенням суми, що підлягає сплаті виконавцеві. При цьому надані послуги не розкривають їх зміст, позаяк не містять деталізованої інформації про фактично надані послуги, їх обсяг та характер, строки виконання та результати здійснених заходів, що, у свою чергу, виключає можливість оцінки їх подальшого використання у діяльності позивача.

Судами попередніх інстанцій не досліджено належним чином обставини, які є суттєвими для правильного вирішення даної справи, а саме: судами попередніх інстанцій не з`ясовано належним чином умов спірних договорів позивача з контрагентами та специфіки кожної господарської операцій окремо; не досліджено фактичне виконання послуг; не з`ясовано обсягів виконаних для позивача послуг, їх види, зміст, місце та час виконання; не досліджено відповідність первинних документів вимогам податкового законодавства; не досліджено факт проведення оплати за надані послуги; не досліджено питання використання придбаних послуг в межах господарській діяльності позивача та не перевірено їх зв`язок такою господарською діяльністю; не з`ясовано питання щодо обґрунтованості господарської мети та економічної доцільності при укладанні спірних договорів.

До того ж, суд касаційної інстанції зазначає, що у ході розгляду справи позивачем не було надано жодних звітів, складенням яких оформлювався результат надання спірних послуг, не представлено жодних документів, що підтверджують спрямованість таких послуг на досягнення конкретних цілей товариства.

Таким чином, з огляду на обставини, якими відповідач обґрунтовує позицію щодо безтоварності господарських операцій та направленість взаємовідносин між позивачем та контрагентами на безпідставне формування валових витрат з метою заниження податкових зобов`язань, суди повинні були з`ясувати наявність чи відсутність у позивача необхідності придбавати спірні послуги у контрагентів та реальне виконання умов спірних договорів .

Зважаючи на висновки Верховного суду, в даній справі досліджено весь масив первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, які повністю підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами. Зазначені документи, складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог діючого на момент виникнення правовідносин законодавства і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Наданими первинними документами, зокрема, спростовуються твердження відповідача щодо відсутності автомобіля КАМАЗ-5511 д/н НОМЕР_1 на балансі позивача,

Так, послуги самоскида КАМАЗ-5511, д/н НОМЕР_1 були надані відповідно до договору надання послуг технікою (будівельною, спеціальною та іншим видом автотранспорту) №О-01/03/18 від 01.03.2018 року.

Щодо відсутності у позивача сертифікатів та паспортів на обладнання.

Згідно договору купівлі продажу №1/08-18 від 01.08.18 року та видаткової накладної від 29.08.2018 року №2811 ТОВ ВЕСТТ АС придбано у ТОВ СВЄТСТРОЙ :

станок плоско-шліфувальний ЗЛ 722;

прес гідравлічний, рихтовочний ПГ-400;

токарно-карусельний станок 1М 553;

станок горизонтально фрезерний 6382; станок кругло-шліфувальний ЗА423;

гільотинні ножиці НК 3418.

Вказане обладнання вже знаходилось у використанні, тому сертифікати відповідності та паспорти відсутні

В ході перевірки посадовим особам відповідача було запропоновано оглянути зазначене обладнання, оскільки, воно знаходилось на території позивача, але перевіряючі відмовились оглядати обладнання.

Відповідно до наказу №25/02 від 25.02.2019 року проведено вибіркову інвентаризацію основних засобів підприємства разом із представниками податкового органу.

26.02.2019 року посадові особи Головного управління ДФС в Одеській області в черговий раз відмовились здійснити перевірку наявності основних засобів виробництва.

У зв`язку із чим посадовими особами ОВ ВЕСТТ АС складена службова записка від 26.02.2019 року.

В якості письмових доказів позивачем надані фотокопії основних засобів, що знаходяться на базі підприємства.

Окрім того, позивачем надано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 1 квартал 2018 року. 27.04.2018 року документ було направлено до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області. Квитанцією №2 підтверджено прийняття пакету, реєстраційний номер 9079585386 (а/с. 135).

24.10.2018 року Квитанцією №2 підтверджено прийняття пакету (податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 3 квартал 2018 року, реєстраційний номер 9231743641 (а/с. 140).

Суд критично ставиться до посилання відповідача на податкову інформацію стосовно контрагентів ТОВ ФАБІЯ-К та ТОВ СВЄСТРОЙ та не підтвердження реальності здійснення господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ ВЕСТТ АС та зазначає наступне.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту/витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.12.2018 року у справі № 805/2030/16-а, провадження №К/9901/28918/18 зробив наступний висновок.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про відсутність укладених трудових договорів між контрагентом та фактичним виконавцем робіт/ послуг, так само як і інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними та допустимими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку .

Податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків (Постанова Верховного Суду від 19.02.2019 року у справі № П/811/217/17, провадження №К/9901/38084/18).

Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини , рішення Європейського суду з прав людини застосовуються судами як джерело права.

Розглядаючи справу Інтерсплав проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Вищенаведений висновок Європейський суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі Бізнес Супорт Центр проти Болгарії , у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника це не мало б.

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Зазначений правовий висновок Велика Палата Верховного Суду зробила у Постанові від 12.12.2018 року у справі №826/8687/16 (провадження №11-1152апп18).

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною 17.07.1997р., кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідні, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Метою зазначених положень Конвенції є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та іншим порушенням принципу безперешкодного користування своїм майном, в тому числі, юридичними особами.

Дослідивши письмові докази та з`ясувавши доводи сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ ВЕСТТ АС підлягають задоволенню, оскільки Головним управлінням ДФС в Одеській області не доведено правомірності свого рішення.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії ).

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАСУ, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини та ст. 6 КАСУ, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

З урахуванням як національного законодавства, так і практики ЄСПЛ суд вважає правомірним стягнення з Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області за рахунок державних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСТТ АС суму судового збору за подання адміністративного позову, оскільки вона була фактично сплачена, зарахована на відповідний рахунок і була неминучою , так як сплати судового збору є умовою для відкриття провадження по справі.

Керуючись ст. ст. 12, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСТТ АС до Головного управління ДФС України в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС України в Одеській області від 27.03.2019 року № 0013791407.

Стягнути з Головного управління ДФС України в Одеській області на користь Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕСТТ АС суму судового збору за подання адміністративного позову за:

платіжним дорученням № 6940 від 01.04.2019 року у сумі 6187,81 грн. (шість тисяч сто вісімдесят сім гривень 81 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕСТТ АС - адреса: 65031, м. Одеса, Ленінградське шосе, буд. 5-А, код ЄДРПОУ 36435021, телефон: (048) 783 03 11

Головне управління ДФС України в Одеській області - адреса: 65044, Одеська область, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 30398646, телефон. (048) 725-83-58, електронна пошта:od.official@sfs.gov.ua

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.