Рішення

від 24.05.2019 по справі 328/511/17

ТОКМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

328/511/17

24.05.2019

2/328/197/19

РІШЕННЯ

Іменем України

24 травня 2019 року м.Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Коваленка П.Л., за участю секретаря судового засідання Гаряги А.О., представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , представника КП Абрис Шкаруби О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Токмак за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , нотаріуса Токмацької державної нотаріальної контори Зиріної Ольги Петрівни та комунального підприємства Абрис Токмацької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - територіальна громада міста Токмака в особі Токмацької міської ради, про визнання договору купівлі-продажу недійсним,

в с т а н о в и в:

До Токмацького районного суду Запорізької області від ОСОБА_4 надійшла позовна заява (яка неодноразово уточнювалась) до ОСОБА_2 , нотаріуса Токмацької державної нотаріальної контори Зиріної О.П. та КП Абрис ТМР, третя особа - територіальна громада м.Токмак в особі Токмацької міської ради, про визнання договору купівлі-продажу недійсним. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 20 грудня 2016 року позивачем ОСОБА_4 була придбана нерухомість - вбудоване нежитлове приміщення літ.Г в будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 108,1кв.м. та, як його складову частину, ґанок І - на 6 сходинок, який є виходом на вулицю з зазначеного нежитлового приміщення.

Право власності на нерухомість в цілому зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в день вчинення правочину приватним нотаріусом Токмацького міського нотаріального округу Сіпяковим О.С.

07 лютого 2017 року на запит позивача про право власності, інші речові права стосовно нежитлового будинку АДРЕСА_1 та прибудинкової земельної ділянки, отримано відомості, з яких вбачається, що частина прибудинкової території, на яку виходить ґанок з належного йому нежитлового приміщення, є приватною власністю відповідачки ОСОБА_2 Договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки був вчинений 14.09.2016 за № 1468 та посвідчений нотаріусом. Ця частина прибудинкової території, як окрема земельна ділянка, має кадастровий номер НОМЕР_1 і площу 0,0049 га (49 кв.м.). Цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Таким чином, вказаним договором купівлі-продажу земельної ділянки безпосередньо зачіпаються майнові права позивача, оскільки ґанок-І, що є складовою частиною придбаного ним нежитлового приміщення, виходить та спирається на земельну ділянку, що належить ОСОБА_5 за оспорюваним договором.

Від землевпорядників позивачу також стало відомо, що значна частина будинку АДРЕСА_1 (колишній готель) та майже 3/4 прибудинкової території навколо будинку АДРЕСА_1 належали на праві приватної власності ТОВ Агрофірма Арміва , яка була зареєстрована за вказаною адресою, але вже припинила своє існування. Також цьому ТОВ Агрофірма Арміва належала земельна ділянка площею 0,0332га (332,66 кв.м), що перейшла у власність ТОВ Агрофірма Арміва на підставі рішення виконкому Токмацької міської ради від 23.03.2000 №77/14 Про приватизацію шляхом продажу земельної ділянки ТОВ Агрофірма АРМІВА , та укладеного на його виконання договору купівлі-продажу від 27.03.2000, посвідченого і зареєстрованого нотаріусом Токмацької державної нотаріальної контори Зиріною О.Ю. за №828.

При винесенні вказаного рішення, на думку позивача, виконкомом Токмацької міської ради було допущено порушення законодавства - перевищення виконавчим органом своїх повноважень, визначених Земельним кодексом України та Законом України Про місцеве самоврядування в Україні . Згідно з цими законодавчими актами вирішення земельних питань щодо земельних ділянок, які є в комунальній власності міста, селища, села віднесено до виключної компетенції міської (селищної, сільської) ради. Такі питання вирішуються тільки на пленарних засіданнях відповідної ради і не належать до делегованих повноважень виконавчого органу ради (ст.ст.26,33 Закону). Крім того, в зазначеному договорі № 828 Продавцем вказано Токмацьку міську раду, яка рішення про продаж земельної ділянки не приймала і не уповноважувала начальника відділу земельних ресурсів ОСОБА_6 бути її представником при вчиненні цього правочину.

Перед припиненням діяльності ТОВ АФ АРМІВА продало нерухоме майно та земельні ділянки. Так, між ТОВ Агрофірма Арміва та громадянином ОСОБА_7 , було укладено договір купівлі-продажу, за яким до нового власника перейшла вказана земельна ділянка.

За третім правочином ОСОБА_8 подарував ОСОБА_9 П земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,0049га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, провівши перед цим поділ земельної ділянки на кілька окремих.

Новий власник земельної ділянки, прилеглої до колишнього готелю, не був власником будь-якої частини цієї нерухомості.

Четвертим правочином був договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки, вчинений між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 09.06.2015р., посвідчений і зареєстрований нотаріусом Токмацької державної нотаріальної контори Зиріною О.Ю. за № 823, за яким ОСОБА_11 придбала земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,0049га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

П`ятим правочином був договір купівлі-продажу вказаної спірної земельної ділянки, вчинений між ОСОБА_11 та ОСОБА_2 14.09.2016, посвідчений і зареєстрований нотаріусом Токмацької державної нотаріальної контори Зиріною О.Ю. за № 1468.

З отриманих відомостей не вбачається, що відповідачка є власницею частини будинку АДРЕСА_1 , тобто у неї були відсутні законні підстави придбавати земельну ділянку, на якій розташований ґанок від вбудованого нежитлового приміщення літ.Г зазначеного будинку, що належать ОСОБА_12 на законних підставах.

ОСОБА_12 20 грудня 2016 року придбав нежитлове приміщення у ТОВ ВІКО Ко Лтд , яке раніше - в 2005 році, придбало його у ТОВ Агрофірма Арміва . При цьому продаж чи інший правочин щодо спірної земельної ділянки попередніми сторонами не здійснювався.

Вважає, що при вчиненні правочину купівлі-продажу земельної ділянки від 14.09.2016 були порушені норми чинного земельного законодавства, що в результаті порушує також його права, тому що нотаріус, при посвідченні вказаного правочину не переконався достеменно, з перевіркою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в якому реєструється як право на будівлі та споруди, як нерухоме майно, так і на земельні ділянки.

На думку позивача, обидві сторони спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки були обізнані з тим, де розташована ця земельна ділянка і що вона є обслуговуючою територією при нежитловій будівлі, що на даний час належить кільком власникам, тому що сервітут, як договір користування чужою земельною ділянкою для проходу чи проїзду, є оплатним договором (ч.3 ст.403, ст.404 ЦК).

Також вважає, що на момент укладення спірного договору нотаріусом Токмацької державної нотаріальної контори Зиріною О.Ю. не було роз`яснено ст.377 Цивільного кодексу України про перехід права на земельну ділянку у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, розміщену на ній, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду. Таке право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщені об`єкти нерухомості переходить без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Роз`яснення цієї статті є досить важливою умовою при укладенні договору купівлі-продажу. Так можна встановити власника нерухомого майна та визначити їх відношення до земельної ділянки, яка купується. З зазначених підстав вважає за необхідне залучити до справи в якості відповідача нотаріуса Токмацької державної нотаріальної контори Зиріну О.Ю.

Вважає, що не можна брати до уваги акт погодження меж земельної ділянки, на який в своїх запереченнях проти позову посилається відповідач ОСОБА_2 , оскільки на час його складення жодна зі сторін даної справи не була власником а ні нерухомого майна в будинку АДРЕСА_2 а ні суміжних земельних ділянок, придбання яких відбулось в 2016 році. На той час власником нежитлового приміщення, що перейшло до позивача в 2016 році, було ТОВ Вікл Ко Лтд , який раніше - в 2005 році - придбав його у ТОВ Агрофірма Арміва .

Акт також не містить відомостей (в тому числі і на Абрисі земельної ділянки) про те, якими конкретними земельними ділянками володіють зазначені в Акті суміжні власники, що межують з ділянкою ОСОБА_10 , площею 0,0049га.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що відповідачі чітко розуміли та знали, що є власник нерухомого майна, який має право на земельну ділянку, оскільки набув право власності на нерухоме майно, що на ній розташоване.

Крім того, 03.02.2017 на запит позивача була отримана відповідь від виконавчого комітету Токмацької міської ради за № Є-3 про те, що земельна ділянка, яка розташована в АДРЕСА_3 Токмак, вул АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 / АДРЕСА_4 (колишній магазин Газовик ) під вказаним об`єктом, вбудованим нежитловим приміщенням нікому не надавався в користування та не відчужувався у власність (копія відповіді - в матеріалах справи).

В зв`язку з вищевикладеним просить:

- визнати недійсним договір №1468 від 14.09.2016 купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,0049га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, посвідчений нотаріусом Токмацької державної нотаріальної контори Зиріною О.Ю. в частині покупця;

- перевести права та обов`язки покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,0049га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на ОСОБА_4 .

- визнати право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,0049га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі;

- припинити право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,0049 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі;

- присудити компенсацію грошових коштів, належних ОСОБА_4 в сумі 12500,00 (дванадцять тисяч п`ятсот) гривень, які знаходяться на депозитному рахунку суду, на користь ОСОБА_2 .

- зобов`язати нотаріуса Токмацької державної нотаріальної контори Зиріну Ольгу Юріївну внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо відомостей про покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 14.09.2016 №1468: замість ОСОБА_2 покупцем вказати ОСОБА_4 .

Відповідачем ОСОБА_2 було надано заперечення на позов, у якому просила відмовити у задоволені позовних вимог з тих підстав, що вона є власником земельної ділянки з кадастровим № НОМЕР_1 площею 0,0049 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 . Підставою виникнення права власності є договір купівлі-продажу від 14.09.2016, реєстровий №1468, посвідчений державним нотаріусом Токмацької державної нотаріальної контори Зиріною О.Ю. Право власності зареєстроване в Державному реєстрі права власності на нерухоме майно 14.09.2016. Посилаючись на ст.ст.215,216 ЦК України вважає, що оспорити дійсність договору купівлі-продажу земельної ділянки мають право його сторони, та інша заінтересована особа, права та законні інтереси якої порушено вчиненням договору саме станом на 14.09.2016. Станом на 14.09.2016 позивач не був власником нерухомого майна, після набуття права власності на яке він оспорює, право власності на нерухоме майно позивач набув лише 20.12.2016, таким чином він не має законного права на оспорювання спірного договору. Позивач заперечує дійсність спірного договору лише з тієї підстави, що ОСОБА_2 не мала права на набуття у власність земельної ділянки адже не є власником нерухомого майна, яке знаходиться за місцезнаходженням земельної ділянки. Зазначена підстава не встановлена законом, крім того вона порушує загальні засади права власності, зокрема статтю 328 ЦПК, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Також цільовим призначенням земельної ділянка є не лише обслуговування будівель торгівлі, а і будівництво таких будівель. Крім цього, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, наданої позивачем. 05.03.2013 позивач набув у власність дві земельні ділянки з кадастровим № НОМЕР_2 площею 0.0093 га, та кадастровий № НОМЕР_3 площею 0.0102 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 . з цільовим призначенням для обслуговування торгівельних приміщень. В той же час, до 20.12.2016 власності позивача перебувало лише одне нежитлове приміщення за цією адресою. Крім того, позивач не надає доказів того, що ґанок знаходиться на земельній ділянці, яка належить їй на праві власності. Також, при поділі земельної ділянки, до складу якої входила і належна відповідачу ОСОБА_2 земельна ділянка, позивач погодив її зовнішні межі і жодних заперечень від нього не надходило, що підтверджує акт погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі від 10.112013. На підставі викладеного просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.

Провадження у справі було відкрито в порядку ЦПК України, що діяв до 15.12.2017.

У зв`язку з набранням чинності з 15.12.2017 Закону України Про внесення змін до ЦПК України , згідно Перехідних положень цього Кодексу, справи провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Таким чином розгляд даної цивільної справи здійснюється за правилами ЦПК України, які діють з 15 грудня 2017 року.

Ухвалою судді Токмацького районного суду Запорізької області від 13.03.2017 відкрито провадження у справі.

Відповідно до ухвали Токмацького районного суду Запорізької області від 11.04.2017 задоволено заяву позивача та витребувано з Токмацької державної нотаріальної контори документи справи про вчинення 14.09.2016 договору №1468 купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_4 , відповідно до якого покупцем є ОСОБА_2 .

Ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 04.05.2017 у задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним відмовлено.

Відповідно до ухвали Токмацького районного суду Запорізької області від 11.05.2017 задоволено заяву позивача та витребувано з відділу реєстрації виконавчого комітету Токмацької міської ради інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та підтверджуючих правовстановлюючих документів щодо підстав переходу прав користування та власності на прибудинкову земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер НОМЕР_1 , за період з 2005 року по даний час.

Ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 03.07.2017 у задоволенні заяви представника позивача про об`єднання в одне провадження цивільної справи №328/511/17 з цивільною справою № 328/1217/17 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , третя особа - територіальна громада м.Токмак в особі Токмацької міської ради, про визнання договору купівлі-продажу недійсним відмовлено.

Ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 03.07.2017 задоволено клопотання позивача та провадження у справі зупинено до розгляду та набрання законної сили рішенням по справі № 328/1217/17 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , третя особа - територіальна громада м.Токмак в особі - Токмацької міської ради, про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Відповідно до ухвали Токмацького районного суду Запорізької області від 21.03.2018, з урахуванням того, що ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 09 лютого 2018 року по справі № 328/1217/17 позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , третя особа - територіальна громада м.Токмак в особі Токмацької міської ради залишена без розгляду, провадження уданій цивільній справі було поновлено.

Ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 13.04.2018 розгляд зазначеної цивільної справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження, починаючи зі стадії підготовчого провадження.

Ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 02.07.2018 підготовче засідання відкладено, строк підготовчого провадження продовжено.

Ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 11.07.2018 до провадження прийнята уточнена позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , нотаріуса Токмацької державної нотаріальної контори Зиріної Ольги Петрівни та комунального підприємства Абрис ТМР, третя особа - територіальна громада м.Токмак в особі - Токмацької міської ради, про визнання договору купівлі-продажу недійсним. До участі у справі в якості співвідповідачів залучені нотаріус Токмацької державної нотаріальної контори Зиріна Ольга Петрівна та комунальне підприємство Абрис .

Крім того, ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 19.09.2018 задоволено клопотання представника позивача та витребувано в КП Абрис ТМР належним чином завірену копію свідоцтва про право власності серії НОМЕР_5 , виданого виконкомом Токмацької міської ради від 13.06.2012, зареєстрованого в КП Абрис 21.06.2012 за номером запису 811 в книзі 4, що підтверджувало право власності ТОВ ВІКЛ КО ЛТД на нежитлове приміщення (вбудоване), за адресою: АДРЕСА_1 та інформацію на підставі яких документів після видачі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_5 частиною нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , були зазначені сходи.

Відповідно до ухвали Токмацького районного суду Запорізької області від 04.10.2018 справу призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_4 який про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку в судове засідання не з`явився.

Представник позивача адвокат Голембо Е.Л. в судовому засіданні позовні вимоги та обставини, якими їх обґрунтовано в позовній заяві, підтримала в повному обсязі, наполягала на їх задоволенні.

Представник позивача адвокат Голембо Е.Л. пояснила, що як вбачається з матеріалів справи, значна частина будинку АДРЕСА_1 (колишній готель) та майже ѕ прибудинкової території навколо будинку належало на праві приватної власності ТОВ Агрофірма Арміва . Згодом рішенням виконкому від 23.03.2000 №77/14 Про приватизацію шляхом продажу земельної ділянки ТОВ Агрофірма АРМІВА , земельна ділянка площею 0,0332га (332,66 кв.м), кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,0049 га з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, були переведені у приватну власність ТОВ Агрофірма Арміва на підставі вказаного рішення виконкому Токмацької міської ради та укладеного на його виконання договору купівлі-продажу від 27.03.2000, посвідченого і зареєстрованого нотаріусом Токмацької державної нотаріальної контори Зиріною О.Ю. за №828.

Другим правочином був договір купівлі-продажу, укладений між ТОВ Агрофірма Арміва та громадянином ОСОБА_13 . На даний час юридична особа ТОВ Агрофірма Арміва ліквідована та виключена з Єдиного державного реєстру, місце перебування ОСОБА_14 .Аракеляна позивачу невідомо.

За третім правочином ОСОБА_8 подарував ОСОБА_9 П земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,0049га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, провівши перед цим поділ земельної ділянки на кілька окремих.

Новий власник земельної ділянки, прилеглої до колишнього готелю, не був власником будь-якої частини цієї нерухомості.

Четвертим правочином був договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки, вчинений між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 09.06.2015, посвідчений і зареєстрований нотаріусом Токмацької державної нотаріальної контори Зиріною О.Ю. за №823.

П`ятим правочином був договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки, вчинений між ОСОБА_11 та ОСОБА_2 14.09.2016, посвідчений і зареєстрований нотаріусом Токмацької державної нотаріальної контори Зиріною О.Ю. за №1468.

ОСОБА_15 , ані ОСОБА_2 не є власниками нерухомості, будівлі АДРЕСА_1 , до якої належить спірна земельна ділянка, цільовим призначенням якої є для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Фактично на цій земельній ділянці розташована тимчасова споруда - кіоск, який не віднесений до будівель торгівлі, проводяться будівельні роботи. До будівель відносяться житлові будинки, гуртожитки, готелі, ресторани, торгівельні будівлі, промислові будівлі, вокзали, будівлі для публічних виступів, для медичних закладів, закладів освіти тощо.

Державним класифікатором будівель та споруд НОМЕР_6 018-2000 встановлено, що тимчасова споруда - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда призначена для здійснення підприємницької діяльності торгівельного, побутового, соціально-культурного та іншого призначення, яка може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей, або ж не мати такого приміщення (стаття 28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

Використання спільної земельної ділянки не відповідає її цільовому призначенню. Зазначеними правочинами, за виключенням договору купівлі-продажу в процесі приватизації, були порушені як норми Земельного кодексу, що прийнятий 18.12.1990 і був чинний з 15.03.1990 до 01.01.2002 року, так і ст.120 Земельного кодексу України, що є чинною на даний час, про збереження прав на земельну ділянку в тому обсязі, що мав попередній користувач, що є фундаментальним принципом єдності земельної ділянки з будівлями та спорудами, що розташовані на ній.

Вважає, що виходячи з норм Земельного кодексу України, співвласники будівлі, які мають право спільної часткової власності, мають таке ж право спільної часткової власності на земельну ділянку, на якій ця будівля розташована, з урахуванням необхідності її нормальної експлуатації та обслуговування.

20 грудня 2016 року позивачем ОСОБА_4 була придбана нерухомість - вбудоване нежитлове приміщення літ.Г в будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 108,1кв.м. та, як його складову частину, ґанок І - на 6 сходинок, який є виходом на вулицю з зазначеного нежитлового приміщення.

Право власності на нерухомість в цілому зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в день вчинення правочину приватним нотаріусом Токмацького міського нотаріального округу Сіпяковим О.С. Місце розташування придбаного об`єкта нерухомості та його склад відображені в технічному паспорті, з якого вбачається, що ганок із 6 сходинок, вихід з вказаного нежитлового приміщення розташований на спірній земельній ділянці, яка на даний час належить ОСОБА_2 .

Враховуючи норми ст.ст.186,380 Цивільного кодексу України, господарські побутові будівлі - сарай, гараж, наземні та підземні комунікації водопостачання, очисні споруди тощо, що розташовані на прибудинковій земельній ділянці і призначені для забезпечення власника необхідними засобами благоустрою вважаються приналежністю до головної речі і не є самостійними нерухомими речами.

Вказані вище правочини не відповідають вимогам ст.120 Земельного кодексу України, з якої вбачається нерозривність будівель та споруд з земельною ділянкою, на якій вони розташовані, що становить цілісність об`єкту нерухомості, що поєднані з землею. Режим володіння нерухомістю, який склався на підставі зазначених правочинів, коли власники нерухомого майна,- вбудованого нежитлового приміщення, є одні особи, а земельна ділянка, на яку виходить ганок з вказаного приміщення, належить іншій особі, створює перешкоди в користуванні майном, порушує право власності власника нерухомого майна, - будівлі АДРЕСА_1 .

Отже, наявне порушення ст.ст.120, 141 Земельного кодексу України, що відповідно до ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України, є підставою для визнання договору недійсним.

Для реального захисту права позивача слід застосувати за аналогією наслідки недійсності правочину, передбачені ст.362 Цивільного кодексу України, якою врегульоване переважне право купівлі-продажу в праві спільної часткової власності.

Вважає, що для здійснення правочину продажу спірної земельної ділянки, слід було запропонувати її тим співвласникам, які володіють часткою власності в будівлі, до якої прилеглою є спірна земельна ділянка, а у випадку їх відмови, - іншим особам.

Повернення сторін у первісний стан є наслідком визнання недійсним договору в цілому. Тому просить задовольнити позов в повному обсязі , визнати недійсним оспорювальний договір купівлі-продажу тільки в частині покупця, що є реальним захистом.

Відповідач Прилуцька та її представник адвокат Курдюкова О.С. проти задоволення позовних вимог заперечували. Адвокат Курдюкова О.С. в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_2 14.09.2016 придбала у власність спірну земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , та володіє нею на законних підставах, тому просила відмовити в задоволенні позову за безпідставністю. Також пояснила, що ганок до плану належного ОСОБА_4 нежитлового вбудованого приміщення КП Абрис був внесений помилково та вважає його самобудом.

Представник відповідача КП Абрис ТМР Шкаруба О.П. проти задоволення позовних вимог заперечувала, пояснила, що КП Абрис при виготовлені технічної документації є лише виконавцем, дані до технічного паспорту нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , вносились на підставі того, що було надано відділом архітектури та земельним відділом. Ганок у вказаному приміщенні був зазначений з наданих документів відділом архітектури, розміри земельної ділянки були надані земельним відділом.

Також зазначила, що у вказаному приміщенні ганок не є капітальною спорудою. Коли будувався ганок, треба було брати довідку у відділі земельних ресурсів, щодо належності земельної ділянки, на якій будувався ганок.

Відповідач нотаріус Токмацької державної нотаріальної контори Зиріна О.Ю. (в позові зазначено ОСОБА_16 ) в судове засідання не з`явилась, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлена у встановленому законом порядку, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник третьої особи територіальної громади м.Токмак в особі Токмацької міської ради в судове засідання не з`явилась, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлена у встановленому законом порядку. надала заяву про розгляд справи за її відсутності. В судовому засіданні 25.01.2019 пояснила, що даним спором інтереси територіальної громади м.Токмак не зачіпаються та просила винести рішення на розсуд суду.

Відповідно до ст.223 ЦПК України неявка будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши сторону позивача та сторону відповідача, дослідивши матеріали, на які сторони посилаються як на підставу позову та відзиву, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

У відповідності з п.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною,Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Зазначеною нормою закріплено презумпцію законності набуття права власності, тобто право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або якщо незаконність набуття права власності встановлена рішенням суду, а також встановлено відкритість переліку підстав набуття права власності з обмеженням їх виключно тими, що прямо передбачені в законодавстві.

Згідно зі статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на звернення до суду за захистом, передбачає можливість отримати захист порушеного права, обумовлене тим, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Порушене право , за захистом якого особа може звертатися до суду, за змістом рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 має той самий зміст, що й поняття охоронюваний законом інтерес : - правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції та законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним .

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ст.ст.12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Згідно зі ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст.76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належність, допустимість, достовірність та достатність доказів, обов`язок їх доказування та подання визначені ст.ст.13, 76-82 ЦПК України, згідно даних приписів доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом; сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до вимог статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною першою статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 ЦК України).

Частиною першою статті 657 ЦК України визначено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Як вбачається з нотаріально посвідченого договору від 29.03.2005, зареєстрованого в реєстрі за №472, ТОВ Агрофірма Арміва продало, а ТОВ ВІКЛ КО ЛТД придбало 7/2400 часток комплексу готелю, що знаходиться по АДРЕСА_2 , до складу яких входить: приміщення 1= 58,7 кв.м., приміщення 2= 3,9 кв.м., приміщення 3= 1,4 кв.м., приміщення 5= 8,7 кв.м., приміщення 6= 36,0 кв.м,. Загальна площа приміщень, що відчужуються, становить 111,6 кв.м., і належить Продавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Токмацькою держнотконторою 07 лютого 2000 року по реєстру за № 294, зареєстрованих в реєстрі прав власності на нерухоме майко (том 2, арк. 120).

Відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 20.12.2016, зареєстровано в реєстрі за №1007, Товариство з обмеженою відповідальністю ВІКЛ КО ЛТД в особі його директора ОСОБА_17 продало, а ОСОБА_4 (позивач) придбав вбудоване нежитлове приміщення літ.Г в будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 108,1 кв.м., ґанок І. (том 1, арк. 34-35).

З наданих позивачем ОСОБА_4 копій документів щодо належного йому вбудованого нежитлового приміщення літера Г в будинку АДРЕСА_1 вбачається, що:

-відповідно до довідки відділу розвитку інфраструктури міста Виконавчого комітету Токмацької міської ради щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, або демонтажу його частини за №91а від 05.09.2018, вбудоване нежитлове приміщення під літерою Г , загальною площею 108,1 м2, ґанок під літерою І , розташовано за адресою: АДРЕСА_5 будівля № 50, приміщення №11. Частка зазначеного об`єкта нерухомого майна, а саме ґанок відповідно до документів на землекористування, розташована на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1 , площею 0,0049 га. За технічними показниками відсутня можливість виділити частину об`єкту нерухомого майна, а саме ґанок в цілу ідеальну долю, в зв`язку з тим, що відповідно до документів, які підтверджують право власності на об`єкт нерухомого майна, ґанок є складовою частиною вбудованого нежитлового приміщення та належить до вхідної групи вказаного приміщення. За фактичним користуванням у разі демонтажу капітальної споруди - ґанку (виконаного на бетонному фундаменті з цегли та обкладеного плиткою), зазначені дії унеможливлять доступ до вбудованого нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_5 2, арк. 178);

- відповідно до технічного паспорту вбудованого нежитлового приміщення (ресторан Весна ), по АДРЕСА_2 , виготовленого в квітні 2002 року, яке перебувало у власності ТОВ Агрофірма Арміва , проведений розрахунок площі зазначеного нежитлового приміщення, а також прибудови розміром 414,4 кв.м. та прилеглої території розмірами 296 кв.м., 120 кв.м., 113,84 кв.м., 92,4 кв.м., надана експлікація внутрішніх площ приміщення;

- відповідно до технічного паспорту вбудованого приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , виготовленого в квітні 2005 року, яке перебувало у власності ТОВ ВІКЛ КО ЛТД , ТОВ Агрофірма Арміва , ОСОБА_4 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , складений поповерховий план, експлікація внутрішніх площ до плату будинку літера АДРЕСА_6 по АДРЕСА_2 ;

- відповідно до технічного паспорту вбудованого нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленого в травні 2012 року, яке перебувало у власності ТОВ ВІКЛ КО ЛТД , складений план приміщення, яке складається з нежитлової будівлі (літера Б4), прибудови (літера В1), вбудованого нежитлового приміщення (літера Г) та ганку (літера І). Загальна площа будівель становить 122,5 кв.м; складений поповерховий план зазначеного приміщення, експлікація внутрішніх площ до плану літера Г по АДРЕСА_1 . Також складена характеристика будівель та споруд, відповідно до якої вбудоване нежитлове приміщення має фундамент з залізобетонних блоків, цегляні стіни, залізобетонне перекриття, підлога - бетонний кахель, є електрика, водопровід, каналізація, електричне опалення; газопровід відсутній. Площа зазначеного приміщення 122.5 кв.м, висота 3,55 м, ганок цегляний, обкладений облицювальною пліткою, на 6 сходинок, площа, кв.м. - шт. , висота 1 кв.м.

З наданих на ім`я суду директором КП Абрис ОСОБА_22 пояснень від 24.09.2018 за вих. №331 вбачається, що згідно з паперовими носіями 23.03.2012, ТОВ ВІКЛ КО ЛТД звернулось до КП Абрис Токмацької міської ради, з замовленням на обстеження нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_5 , 50, підготовку свідоцтва про право власності та технічний паспорт у зв`язку з присвоєнням нової адреси (Рішення міськвиконкому від 22.09.2011 №280). Представником КП Абрис була проведена інвентаризація вбудованого нежитлового приміщення, виготовлено свідоцтво та технічний паспорт на підставі рішення Токмацької міської ради (надалі ТМР) про дозвіл на будівництво та реконструкцію приміщень від І8.04.2005, №122, альбому на реконструкцію частини приміщень від 2005 року, акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, зареєстрованого інспекцією ДАБК м.Токмак від 30.11.2005, №35, рішення ТМР про присвоєння поштових номерів від 22.09.2011, №280, рішення ТМР про затвердження актів державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію об`єктів від 24.11.2005, №287, рішення ТМР про оформлення права власності на нежитлове вбудоване приміщення по АДРЕСА_1 , від 24.05.2012, №148. В альбомі на реконструкцію частини приміщення за 2005 рік, вказаний ганок (російською - крыльцо) К-1, на підставі вищевказаної дозвільної документації цей ганок було внесено в технічний паспорт та свідоцтво про право власності.

Як вбачається з рішення виконавчого комітету Токмацької міської ради за №122 від 28 квітня 2005 року, ТОВ ВІКА КО ЛТД дозволено реконструкцію частини приміщень ресторану Весна під магазин по продажу газового обладнання по вулиці Гоголя, 50.

З альбому реконструкції частини приміщень першого поверху готелю Весна під магазин з продажу газового обладнання по вулиці Гоголя, 50 в місті Токмак (робочі креслення) вбачається, що заплановано зробити ганок (російською - крыльцо) К-1, а саме виконати ремонт пошкоджених східців, площадки, покриття керамічною плиткою (не слизькою).

Відповідно до Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівничого об`єкту: магазину по продажу газового обладнання загальною площею 111,6 кв.м., в т.ч. торгівельною 58,7 кв. м., після реконструкції частини приміщень 1 поверху готелю Весна ТОВ ВІКЛ КО ЛТД від 18.11.2005, прийнятий в експлуатацію магазин по продажу газового обладнання загальною площею 111,6 кв.м., в т. ч. торгівельною 58,7 кв. м., після реконструкції частини приміщень 1 поверху готелю Весна по вул. Гоголя, 50 м. Токмак, ТОВ ВІКЛ Ко ЛТД .

Рішенням виконавчого комітету Токмацької міської ради за №287 від 24 листопада 2005 року, затверджений акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію завершених будівництвом об`єктів, зокрема, магазин по продажу газового обладнання (замовник - ТОВ ВІКЛ Ко ЛТД ) загальною площею 111,6 кв.м., в т.ч. торгівельною 58,7 кв. м., після реконструкції частини приміщень 1 поверху готелю Весна по вул. Гоголя, 50.

Рішенням виконавчого комітету Токмацької міської ради за №280 від 22 вересня 2011, вбудованому нежитловому приміщенню загальною площею 111,6 кв.м., що належить ТОВ ВІКЛ КО ЛТД , присвоєний поштовий номер, - вулиця АДРЕСА_5 , 50/11 (п.1.12).

Рішенням виконавчого комітету Токмацької міської ради за №148 від 24.05.2012, відповідно до поданих ТОВ ВІКЛ Ко ЛТД , документів, вирішено оформити право власності на нежитлове вбудоване приміщення по АДРЕСА_1 на ТОВ ВІКЛ Ко ЛТД ; видати ТОВ ВІКЛ Ко ЛТД свідоцтво про право власності на нерухоме майно, зобов`язано власника зареєструвати свідоцтво про право власності на нерухоме майно в КП БТІ Абрис .

Як вбачається з свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_5 від 13.06.2012, виданого виконавчим комітетом Токмацької міської ради, за Товариством з обмеженою відповідальністю ВІКЛ КО ЛТД зареєстровано право власності на вбудоване нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до опису об`єкту, загальна площа об`єкту становить 108,1 кв.м.; об`єкт складається з вбудованого нежитлового приміщення, Г, загальною площею 108,1 кв.м. та ганку, І.

Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав, Комунальним підприємством Абрис Токмацької міської ради №34577100 від 21.06.2012 року, за реєстраційним номером 36881114 зареєстроване вбудоване нежитлове приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису:811, в книзі:4. Власником зазначеного об`єкту нерухомості є Товариство з обмеженою відповідальністю ВІКЛ КО ЛТД на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_5 від 13.06.2012, виданого виконавчим комітетом Токмацької міської ради. Дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 21.06.2012.

Із копій наявних у відділі реєстрації виконавчого комітету Токмацької міської ради підтверджуючих правовстановлюючих документів щодо переходу прав користування та власності на прибудинкову земельну ділянку за адресою; АДРЕСА_2 , кадастровий номер НОМЕР_1 , вбачається, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_7 , виданому 13 січня 2009 року, гр. ОСОБА_10 на підставі договору дарування земельної ділянки від 14.01.2008 за №1638 ВКТ 186438 належала земельна ділянка площею 0,0117га, розташована по АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням: обслуговування ресторану, кадастровий номер НОМЕР_8 .

17.06.2013 ОСОБА_10 звернувся до Токмацького МРВВ ЗРФ ДП Центр державного земельного кадастру із заявою про проведення геодезичних вимірювань та подальшого поділу земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_8 на три окремі земельні ділянки для подальшого переоформлення цих частин.

11.10.2013 ОСОБА_10 звернувся до Токмацького МРВВ ЗРФ ДП Центр ДЗК із заявою про виконання технічної документації щодо поділу зазначеної земельної ділянки для подальшого переоформлення цих частин.

На підставі вказаних заяв Токмацьким МРВВ ЗРФ ДП Центр ДЗК була проведена геодезична зйомка та складена схема розподілу земельної ділянки на три окремі, яка повністю задовольнила замовника. За результатами кадастрової зйомки фактичні площі земельних ділянок, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , становлять 0.0049 га, 0.0028 га та 0.0040 га. Вид цільового призначення земельних ділянок згідно з КВЦПЗ: 03.07 Для будівництва і обслуговування будівель торгівлі. Місцеположення точок повороту зовнішніх меж земельної ділянки детально досліджено і встановлено в натурі по фактичному їх положенню на місцевості в присутності гр. ОСОБА_10 та узгоджено із суміжними землекористувачами, про що складені відповідні акти. При узгодженні зовнішніх меж земельної ділянки зацікавленими сторонами претензій не заявлено.

Вищезазначеним виділеним земельним ділянкам, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0.0049 га, 0.0028 га та 0.0040 га, згідно з ст.120 Земельного кодексу України, були присвоєні кадастрові номери: НОМЕР_1 , НОМЕР_9 та НОМЕР_10 відповідно, з цільовим призначенням: 03.07 Для будівництва і обслуговування будівель торгівлі.

Як вбачається з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-2300511192013 від 07.11.2013, земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_4 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 , цільове призначення: Обслуговування ресторану ; вид використання земельної ділянки призначення: 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі , площа земельної ділянки: 0,0049 га, на праві приватної власності належала ОСОБА_10 .

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно за №18984641 від 14.03.2014, земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_4 , площею 0,0049 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 , з цільовим призначенням: 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі , на праві приватної власності належала ОСОБА_10 .

Відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.06.2015, ОСОБА_10 продав, а ОСОБА_11 придбала земельну ділянку площею 0,0049 га, кадастровий номер НОМЕР_4 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 , з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, категорія земель: землі житлової та громадської забудови.

Зазначений договір купівлі-продажу від 09.06.2015 є дійсними, у встановленому законом порядку не оспорювався.

Також ОСОБА_10 , за участю начальника Токмацького МРВВ ЗРФ ДП Центр ДЗК ОСОБА_23 , інженера 1 категорії Токмацького МРВВ ЗРФ ДП Центр ДЗК ОСОБА_24 , представника місцевої ради Степури С.А. 11.10.2013 були погоджені зовнішні межі земельної ділянки площею 0,0049 га, в натурі (на місцевості), з суміжними землекористувачами (землевласниками) ОСОБА_4 та ОСОБА_25 , про що складений відповідний акт.

11.10.2013 був складений акт прийому-передачі межових знаків земельної ділянки площею 0,0049 га, кадастровий номер НОМЕР_4 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 , на зберігання, який підписаний ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та ОСОБА_25 .

Із документів, направлених на виконання ухвали суду від 11.04.2017 завідувачем Токмацької державної нотаріальної контори Зиріною Л.Ю., що стосуються посвідчення договору №1468 купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_4 , укладеного 14.09.2016 між ОСОБА_11 та ОСОБА_2 , посвідченого 14.09.2016, вбачається, що сторонами, зокрема, продавцем надані усі необхідні документи для укладення договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки.

Зазначена земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_4 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площею 0,0049 га, ОСОБА_11 була придбана у ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу №823 від 09.06.2015 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №38775118 від 09.06.2015.

Відповідно до довідки за вих.№228 від 02.06.2016, виданою ОСОБА_11 директором КП Абрис , на земельній ділянці площею 0,0049 га, розташованій за адресою: АДРЕСА_5 ( АДРЕСА_2 ) кадастровий номер НОМЕР_4 , відсутні будь-які капітальні будівлі.

Як вбачається з Витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2302180912016 від 03.06.2016, земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_4 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 , цільове призначення: 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі , площа земельної ділянки: 0,0049 га, є приватною власністю. Право власності зареєстровано за ОСОБА_11 .

Зі змісту інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 09.06.2015 за № 68063010, щодо об`єкту нерухомого майна: земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_4 площею 0,0049 га, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, за адресою: АДРЕСА_5 , відомості про реєстрацію іншого речового права, відомості про державну реєстрацію іпотеки, відомості про реєстрацію обтяжень - відсутні.

Зі змісту інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 09.06.2015 за № 68063126, щодо суб`єкта ОСОБА_11 , за нею зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_4 , площею 0,0049 га, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, за адресою: АДРЕСА_5 , відомості про інших власників зазначеного нерухомого майна, щодо заборон відчуження, іпотек, - відсутні.

За змістом статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Зазначеною нормою закріплено презумпцію законності набуття права власності, тобто право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або якщо незаконність набуття права власності встановлена рішенням суду, а також встановлено відкритість переліку підстав набуття права власності з обмеженням їх виключно тими, що прямо передбачені в законодавстві.

Відповідно до статті 377 ЦК України (у редакції, чинній на 20.12.2016, тобто на час придбання позивачем вбудованого нежитлового приміщення літ.Г в будинку АДРЕСА_1 , до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

Згідно зі статтею 120 ЗК України (у редакції, чинній на 20.12.2016, тобто на час придбання позивачем вбудованого нежитлового приміщення літ.Г в будинку АДРЕСА_1 ), у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти. Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на будівлі і споруди, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на будівлі і споруди.

Перехід права власності на земельну ділянку при переході права власності на будівлю або споруду, які розташовані на ній, визначається на підставі цивільно-правових угод (частина перша статті 120 ЗК України).

За змістом статті 81 ЗК України також передбачено, що громадяни набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, приватизації, придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами, прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України у п.18-1 постанови від 16 квітня 2004 року N 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ роз`яснив, що при вирішенні вимог про визначення розміру земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, право власності на які при їх відчуженні перейшло до набувача без визначення в договорі права на земельну ділянку, суд має з`ясовувати, зокрема, чи не свідчить реальна можливість використання всієї земельної ділянки за цільовим призначенням саме про той розмір земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, який існував до їх відчуження.

Розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, визначається шляхом проведення за клопотанням сторін експертизи з врахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил тощо.

Земельна ділянка, необхідна для обслуговування вбудованого нежитлового приміщення літ.Г в будинку АДРЕСА_1 , не визначалася і в натурі не встановлювалася. Позивач клопотання про призначення відповідної експертизи не заявляв.

Завданням цивільного судочинства є захист порушеного права особи, що має існувати на час звернення до суду. Факт порушення права має бути доведений належними та допустимими доказами. Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_4 вказував на порушення відповідачами його права на земельну ділянку, що необхідна для обслуговування нерухомості, яка перебуває у його власності.

Разом із тим, матеріали даної цивільної справи не містять жодних даних щодо землі (розміру, цільового призначення, кадастрового номеру, тощо), яка перебувала у користуванні попередніх власників приміщення, яке ОСОБА_4 отримав у власність.

Відповідач ОСОБА_2 є добросовісним набувачем земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_4 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площею 0,0049 га.

Свідоцтво про право власності на нерухоме майно за №18984641 від 14.03.2014, а саме на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_4 , площею 0,0049 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 , з цільовим призначенням: 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі , у встановленому законом порядку недійсним не визнавалось.

Доказів створення відповідачем ОСОБА_2 позивачу ОСОБА_4 перешкод в користуванні належного йому приміщення суду не надано, позивач має вільний доступ до належного йому приміщення і користується ним.

Щодо вимог позивача про визнання недійсним договору №1468 від 14.09.2016 купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,0049га, в частині покупця та переведення прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,0049 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на ОСОБА_4 , суд зазначає наступне.

Переведення прав і обов`язків покупця за договором можливо лише на підставі положень ч.4 ст.362 ЦК України, якою встановлено, що у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред`явити до суду позов про переведення на нього прав та обов`язків покупця. Однак вказана норма до правовідносин, що склалися, не може бути застосована, оскільки на час придбання ОСОБА_2 вищезазначеної земельної ділянки, тобто на 14.09.2016, власником вбудованого нежитлового приміщення літ.Г в будинку АДРЕСА_1 , було ТОВ ВІКЛ КО ЛТД , яке з цього приводу будь-яких вимог щодо порушення його прав не заявляло.

ОСОБА_4 набув право власності на вбудоване нежитлове приміщення літ.Г в будинку АДРЕСА_1 , відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу нежитлового приміщення за №1007, лише 20 грудня 2016 року.

Тому, оскільки позивачем не доведено факту порушення його прав, як співвласника, внаслідок укладення договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,0049га, на дату укладення зазначеного договору купівлі-продажу, а саме на 14.09.2016, підстави для судового захисту вказаних прав в порядку встановленому ч.4 ст.362 ЦК України відсутні, позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу №1468 від 14.09.2016 в частині покупця та переведення прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,0049га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на ОСОБА_4 , не підлягають задоволенню.

Стосовно посилань позивача на порушення його прав, як співвласника, при укладенні договору купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_4 , укладеного 14.09.2016 між ОСОБА_11 та ОСОБА_2 , суд зазначає, що поняття спільної часткової власності визначено в частині першій статті 356 ЦК України, як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.

ОСОБА_4 , під час укладання зазначеного договору купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_4 , співвласником вказаної земельної ділянки не був, тому положення Цивільного кодексу України, якими врегульовані правовідносини власників спільного майна, на дані правовідносини не розповсюджуютьсята на них не поширюються правила ст.362 ЦК України щодо переважного права купівлі спірного майна.

При цьому, суд не приймає в якості доказу на обґрунтування позовних вимог надану позивачем ОСОБА_4 копію довідки виконавчого комітету Токмацької міської ради від 03.02.2017 за № Є-3, земельна ділянка, яка розташована в місті Токмак, вулиця АДРЕСА_2 / АДРЕСА_4 (колишній магазин Газовик ) під вказаним об`єктом, вбудованим нежитловим приміщенням нікому не надавався в користування та не відчужувався у власність, оскільки розподіл земельної ділянки, яка знаходиться під нежитловою будівлею по АДРЕСА_2 не є предметом спору у даній цивільній справі.

Отже, ураховуючи вище викладені норми матеріального права, позовні вимоги ОСОБА_4 не ґрунтуються на законі і не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про присудження компенсації грошових коштів, належних ОСОБА_4 в сумі 12500,00 (дванадцять тисяч п`ятсот) гривень, які знаходяться на депозитному рахунку суду, на користь ОСОБА_2 , то суд відмовляє в їх задоволені за безпідставністю, оскільки позивачем не надано доказів внесення ним на депозитний рахунок суду, грошових коштів в сумі 12500,00 (дванадцять тисяч п`ятсот) гривень.

Інші вимоги позивача в частині припинення права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,0049 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; зобов`язання нотаріуса Токмацької державної нотаріальної контори Токмацького районного нотаріального округу Запорізької області Зиріну Ольгу Юріївну внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо відомостей про покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 14.09.2016 №1468: замість ОСОБА_2 покупцем вказати ОСОБА_4 ,є похідними від вищезазначених вимог, а тому також не підлягають задоволенню.

Суд також зазначає, що на підтвердження своїх доводів про використання відповідачем ОСОБА_2 спірної земельної ділянки з порушенням її цільового призначення, позивач будь-яких доказів не надав.

Щодо посилання позивача, як на обґрунтування своїх позовних вимог, на правові позиції, висловлені в постановах Верховного суду України від 17.12.2014 у справі №6-194цс14, від 12.10.2016 у справі №6-2225цс16, від 12.10.2016 у справі №6-2099цс16, суд зазначає наступне.

За змістом частин першої, четвертої статті 120 ЗК України ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цією нормою визнання правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Тобто за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особи, які набули права власності на будівлю чи споруду стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику.

Таким чином, до набувача права власності на будівлю чи споруду (їх частину) переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вона розміщена, лише у тому разі, якщо право власності на цю земельну ділянку мав попередній власник (відчужував майна).

У наведених позивачем справах №6-2225цс16 та №6-2099цс16 фактичні обставини не є подібними, оскільки за обставинами зазначених справ до набувача права власності на житловий будинок (його частину) переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій він розміщений, лише у тому разі, якщо право власності на цю земельну ділянку мав попередній власник (відчужував майна).

Крім того, суд зазначає, що правові позиції, викладені у постанові Верховного Суду України від 17.12.2014 у справі №6-194цс14, в якій Верховний Суд України дійшов висновку про те, що відсутність у договорі купівлі-продажу умови щодо кадастрового номера земельної ділянки, з урахуванням тієї обставини, що вказана істотна умова не впливає на права чи інтереси продавця, не може бути підставою для визнання недійсним такого договору, не можуть бути враховані при вирішенні зазначеного спору , оскільки вказані висновки прийняті у справі з іншими підставами позову, змістом позовних вимог, встановленими фактичними обставинами та в інших правовідносинах.

Судом враховано, що матеріали справи не містять доказів, чи існує інший шлях для користування земельною ділянкою відповідача та майном позивача.

Між тим суд, досліджуючи дані правовідносини, зауважує, що за змістом статті 98 Земельного кодексу України, право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Згідно з ч.1 ст.401 ЦК України та ст.100 ЗК України, сервітут може належати конкретно визначеній особі (особистий сервітут) для задоволення її потреб, які іншим чином не можуть бути задоволені; сервітуарієм за особистим сервітутом є певна особа, інтересам якої служить обслуговуюча річ (земельна ділянка); права, які випливають з особистого сервітуту, належать тільки цій конкретно визначеній особі та не можуть бути передані сервітуарієм іншій особі; спеціальне правило стосовно такого об`єкта особистого сервітуту, як земельна ділянка, а саме те, що земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки.

Отже, ініціатором встановлення земельного сервітуту може бути власник або користувач земельної ділянки, що потребує використання суміжної (сусідньої) земельної ділянки, щоб усунути недоліки своєї ділянки, обумовлені місцем розташування або природним станом.

Будь-яких даних щодо звернення позивача до ОСОБА_2 щодо встановлення сервітуту за домовленістю сторін (зокрема, не звернулася до іншої сторони з пропозицією про укладення договору про встановлення сервітуту), суду не надано.

З огляду на вищевказане, суд також дійшов висновку що позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права.

Таким чином, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про недоведеність позовних вимог та відсутність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2, 10, 12, 13, 15, 76-81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , нотаріуса Токмацької державної нотаріальної контори Зиріної Ольги Петрівни та комунального підприємства Абрис Токмацької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - територіальна громада міста Токмака в особі Токмацької міської ради, про визнання договору купівлі-продажу недійсним - відмовити.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорозької області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 , рнокпп НОМЕР_11 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_8 , рнокпп НОМЕР_12 .

Відповідач: нотаріус Токмацької державної нотаріальної контори Зиріна Ольга Петрівна, місце знаходження: АДРЕСА_9 14 АДРЕСА_10 , ідентифікаційний код Токмацької державної нотаріальної контори в ЄДРПОУ 02884279.

Відповідач: комунальне підприємство Абрис Токмацької міської ради, місце знаходження: 71701, Запорізька область, місто Токмак, вулиця Шевченка, 42/74, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 25490063.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Токмацька міська рада, місце знаходження: 71701, Запорізька область, місто Токмак, вулиця Центральна, 45, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 20520724.

Дата складення повного судового рішення 31.05.2019.

Суддя: