ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
30 травня 2019 року № 826/10083/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Стор Трейдинг доДержавної фіскальної служби України Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії В С Т А Н О В И В:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Стор Трейдинг , код ЄДРПОУ 40703785 (далі також - ТОВ Стор Трейдинг , позивач) з позовом до Державної фіскальної служби України (далі також - відповідач 1, ДФС України), в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України №722778/40703785 від 24.05.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №86 від 21.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю Стор Трейдинг ;
- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 86 від 21.11.2017, подану Товариством з обмеженою відповідальністю Стор Трейдинг .
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач після направлення засобами електронного зв`язку податкової накладної №86 від 21.11.2017, виписаної на адресу контрагента-покупця ТОВ Вента Лаб Сервіс , для реєстрації такої в Єдиному реєстрі податкових накладних отримав квитанцію про зупинення реєстрації цієї податкової накладної. Позивач стверджує, що ним у встановленому законом порядку були подані до ДФС України детальні письмові пояснення щодо суті господарських операцій та копії підтверджуючих (первинних) документів. Проте такі пояснення та документи безпідставно не були враховані Комісією ДФС України при прийнятті рішення з питання наявності підстав для реєстрації податкової накладної. Крім того, на думку позивача, ДФС України не дотримано визначеного чинним законодавством механізму блокування податкової накладної, що свідчить про протиправність прийнятого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ Стор Трейдинг .
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2018 відкрито провадження у справі №826/10083/18 за вказаним позовом ТОВ Стор Трейдинг та дану справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Крім того, іншою ухвалою від 04.02.2019 суд залучив до участі у даній справі в якості співвідповідача Головне управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач 2, ГУ ДФС у м. Києві).
Згідно наявних у матеріалах справи рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень копії цих ухвалу були отримані уповноваженими особами відповідачів.
На виконання вимог цієї ухвали суду від 04.02.2019 представник ДФС України подав до канцелярії суду відзив на позовну заяву з доказами направлення копії такого на адресу позивача. Свої заперечення відповідач 1 мотивує тим, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної позивача було прийнято комісією регіонального органу ДФС, а саме - Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, при Головному управлінні ДФС у м. Києві. При цьому, зупинення реєстрації податкової накладної ТОВ Стор Трейдинг було здійснено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .
Від представника ГУ ДФС у м. Києві через канцелярію суду надійшов відзив на позов, у тексті якого відповідач 2 посилався на ту обставину, що під час розгляду Комісією ГУ ДФС у м. Києві пакету документів, надісланих платником разом повідомленням від 21.05.2018 №86, виявлено два документи, які не можливо було ідентифікувати. Крім того, платником не була надана видаткова накладна №РН-0315/2Д від 15.03.2018, та водночас надана банківська виписка за 23.11.2017, що не містила відомостей про перерахування суми передоплати від покупця до ТОВ Стор Трейдинг . Відсутність цих документів та відсутність можливості ідентифікації інших документів не дозволило органу ДФС підтвердити реальність вчинення господарської операції, згідно якої позивачем виписана податкова накладна №86 від 21.11.2017. За наведених мотивів відповідач 2 вважає прийняте Комісією ГУ ДФС у м. Києві правомірним.
Позивач у встановлений судом строк своїм процесуальним правом, передбаченим ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористався та жодні відповіді відзиви до суду не подав.
В ході розгляду справи заперечень проти розгляду вказаної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) до суду також не надійшло, з огляду на що, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи за наявними у ній матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як свідчать наявні у справі матеріали, 20.11.2017 ТОВ Стор Трейдинг , як постачальник, виставило ТОВ Вента Лаб Сервіс (покупцю) в межах основного договору рахунок на оплату товару: компресор TLS7F (УКТВЕД 8414302090) , кількість 2 шт, загальною вартістю 8 846,59 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 474,43 грн.), - рахунок №1120/3Д.
21.11.2017 ТОВ Вента Лаб Сервіс перерахувало на користь ТОВ Стор Трейдинг безготівкові кошти у сумі 8 846,59 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 474,43 грн.) в якості оплати за відповідний товар згідно виставленого рахунку №1120/3Д від 20.11.2017. Наведена обставина підтверджується наявною у справі копією роздруківкою електронної банківської виписки по розрахунковому рахунку ТОВ Стор Трейдинг №26005500263801 за період 21.11.2017.
В той же день ТОВ Стор Трейдинг виписало на адресу покупця (ТОВ Вента Лаб Сервіс ) електронну податкову накладну №86 від 21.11.2017 на суму 8 846,59 грн. (в т.ч. ПДВ 1 474,43 грн.) з номенклатурою товару компресор TLS7F , коду товару згідно з УКТ ЗЕД - 8414302090, обсяг товару - 2 шт.
За наслідками надіслання зазначеної податкової накладної до ДФС України засобами електронного зв`язку з метою здійснення реєстрації такої в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - Реєстр), 11.12.2017 ТОВ Стор Трейдинг отримало електронну квитанцію про те, що: документ прийнято, проте реєстрацію такого зупинено. В якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної №86 від 21.11.2017 відповідачем 1 зазначено наступну: Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 8414 . Одночасно платнику було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.
У травні 2018 року ТОВ Стор Трейдинг направило до ДФС України електронне повідомлення за №86 від 21.05.2018 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції по ПН/РК реєстрацію якої/го зупинено, разом з поясненнями. Зокрема, позивач навів пояснення про те, що 21.11.2017 на банківський рахунок ТОВ Стор Трейдинг зараховано кошти від покупця ТОВ Вента Лаб Сервіс . На дату виникнення податкових зобов`язань складено податкову накладну №826, реєстрація якої зупинена. 15.03.2018 здійснено постачання товару в рахунок попередньої оплати за видатковою накладною №РН-0315/2Д. Реалізований товар було придбано у ТОВ з ІІ Данфосс ТОВ 13.03.2018.
Разом із цим повідомленням від 21.05.2018 контролюючому органу також були надіслані відскановані копії первинних документи (у форматі PDF) на підтвердження реальності здійснення коригування обсягів господарської операції, відображеної у податковій накладній №86 від 21.11.2017: банківська виписка за 21.11.2017, довіреність від 15.03.2018, податкова накладна ТОВ з ІІ Данфос від 13.03.2018, видаткова накладна від 15.03.2018 №РН-0315/2Д (назва файлу РН Альфа Гриссин ), наказ від 03.02.2017 з питання надання повноважень на підписання документів.
24.05.2018 Комісія, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, при ГУ ДФС у м. Києві прийняла рішення №722778/40703785 про відмову у реєстрації розрахунку коригування №86 від 21.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних. В якості підстави для прийняття такого рішення зазначено наступне: ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування .
Не погоджуючись із законністю такого рішення регіональної Комісії ДФС, платник (позивач) подав на адресу комісії ДФС України з питань розгляду скарг скаргу на рішення від 24.05.2018 №722778/40703785.
Рішенням Комісії з питань розгляду скарг від 11.06.2018 №10671/40703785/2 скаргу платника залишено без задоволення, а рішення регіональної Комісії про відмову у реєстрації розрахунку коригування - без змін.
Вважаючи такі дії та рішення відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
За приписами пп. 14.1.60 п. 14 ст. 14 ПК України (у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Таким органом центральної виконавчої влади, відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 №236, є Державна фіскальна служба України.
За змістом норм пп. а , б п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п. 187.1 ст. 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).
Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
За приписами п. 74.2 ст. 74 ПК України (у редакції чинній до 1 січня 2018 року, тобто чинній безпосередньо на день зупинення реєстрації податкової накладної позивача), в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (п. 74.3 ст. 74 ПК України).
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Критерії) та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Вичерпний перелік) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/0621 та втратив чинність з 25.05.2018).
Відповідно до п.п. 1, 2 п. 6 Критеріїв (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:
1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПН/РК, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих ПН/РК, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у ПН/РК, зареєстрованих з 1 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті, розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.
У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1 пункту 6 Критеріїв та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням ПН/РК, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої ПН/РК зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.
У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що ПН/РК відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2 цього пункту, - реєстрація такої НП/РК зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.
При цьому, затверджений Вичерпний перелік містить окремі переліки документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, для кожного підпункту пункту 6 Критеріїв.
Згідно з п. 2 Вичерпного переліку письмові пояснення та копії документів, зазначені у ньому, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.
Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних від 29.12.2010 №1246 (далі по тексту - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п. 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні приписи містить п. 201.16 ст. 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Згідно з пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Проаналізувавши зміст наявної у матеріалах справи копії роздруківки електронної квитанції від 11.12.2017 щодо зупинення реєстрації податкової накладної №86 від 21.11.2017 суд встановив, що контролюючий орган сформував висновок про відповідність такої податкової накладної позивача критеріям, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567.
Тобто, в даному випадку органом ДФС у квитанції від 11.12.2017 зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв №567. Між тим, пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію. У свою чергу визначення фіскальним органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у Вичерпному переліку документів.
Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, що наведена в текстах його постанови від 04.12.2018 у справі №821/1173/17, ухвал від 28.02.2019 у справі №803/920/18, від 01.02.2019 у справі №810/3938/18 щодо відмови у відкритті касаційного провадження. Зокрема, під час перегляду в касаційному порядку аналогічної категорії адміністративної справи Верховний Суд зазначив наступне: можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Відтак, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у розглядуваній квитанції від 11.12.2017 органом ДФС, в порушення пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (а саме: п. 6 Критеріїв містить визначення двох різних критеріїв), ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567 (у контексті того, що п. 1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику).
Крім того надаючи оцінку змісту наведеному у квитанції критерію, а саме: виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 8414 , суд зазначає, що: по-перше, таке формулювання не відповідає жодному з критеріїв визначених у п. 6 Критеріїв; а по-друге, обставина відсутності у ТОВ Стор Трейдинг аналогічного товару на моменту виписки податкової накладної №86 від 21.11.2017 пояснюється тим, що такий товар компресор TLS7F у кількості 2 шт був придбаний позивачем у ТОВ з ІІ Данфосс ТОВ у березні 2018 року. Дані обставин підтверджуються наданими позивачем разом з позовом копіями наступних документів: договору поставки №2228444/16 від 03.10.2016, укладеного між ТОВ з ІІ Данфосс ТОВ (як постачальником) і ТОВ Стор Трейдинг (як покупцем); накладної №2110141931 від 13.03.2018 на відпуск відповідного товару у кількості 2 шт, вартістю 8 024,28 грн. (з ПДВ); банківської виписки за період 03.05.2018, та картки бухгалтерського рахунку 281 Товари на складі за період з 01.01.2017 по 22.06.2018, - зі змісту якої вбачається облік надходження на ТОВ Стор Трейдинг відповідного товару за накладною №2110141931 від 13.03.2018, контрагент ТОВ Данфосс. Як свідчить наявні у справі копії документів (а саме: видаткової накладної №РН-0315/2Д від 15.03.2018, довіреності ТОВ Вента Лаб Сервіс №17 від 15.03.2018 на отримання ТМЦ, експрес-накладної відділення ТОВ Нова пошта №20450066541234 від 15.03.2018 на відправлення товару отримувачу ТОВ Вента Лаб Сервіс , картки бухгалтерського рахунку 281 за період з 01.01.2017 по 22.06.2018) вказаний товар з націнкою був реалізований позивачем ТОВ Вента Лаб Сервіс 15.03.2018.
В ході розгляду даної справи відповідачами не було спростовано достовірність та автентичність перелічених вище первинних та інших документів, відповідність таких вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , а також не наведено нормативні обґрунтування з приводу невідповідності порядку таких дій суб`єктів господарювання при купівлі-продажу товару нормам чинного законодавства України.
Надаючи оцінку посиланням відповідачів на те, що поданих ТОВ Стор Трейдинг разом електронним повідомленням №86 від 21.05.2018 копії документів на підтвердження реальності здійснення операції за податковою накладною №86 від 21.11.2017 було не достатньо для прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладної суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України (у редакції чинній на момент прийняття оспорюваного рішення), реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
За змістом п. 15, 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Положеннями п. 18 - 21 Порядку №117 зокрема, визначено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Як видно з тексту оспорюваного у межах даної справи рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві від 24.05.2018 №722778/40703785, останнє було прийняте у зв`язку з ненаданням платником податку (позивачем) копій первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування (графа Підстави ). Водночас у графі Додаткова інформація перелік таких ненаданих платником документів не був конкретизований.
У тексті відзиву на позовну заяву представник відповідача 2 зазначає про не отримання від платника копій окремих документів (банківської виписки за 21.11.2017, видаткової накладної №РН-0315/2Д від 15.03.2018) та про надання платником одночасно двох документів, що не можливо було ідентифікувати.
У зв`язку з наведеним, суд при вирішенні даної справи виходить із того, що відомості про не надання ТОВ Стор Трейдинг конкретних документів з метою розблокування зупиненої податкової накладної в тексті рішення від 24.05.2018 №722778/40703785 про відмову у реєстрації податкової накладної не зафіксовано. Також в ході розгляду даної справи відповідачі на підтвердження своїх заперечень проти позову не надали суду копії тих документів, що були отримані ними від платника з метою підтвердження реальності господарської операції, за якою була виписана податкова накладна №86 від 21.11.2017.
Крім того, за результатами дослідження наявних у справі матеріалів суд приходить до висновку про підтвердження обставини виникнення у ТОВ Стор Трейдинг достатніх правових підстав для складання розглядуваної податкової накладної.
Таким чином, враховуючи встановлені у справі обставини та з огляду на наявні матеріали справи, суд вважає оскаржуване рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві від 24.05.2018 №722778/40703785 про відмову в реєстрації податкової накладної №86 від 21.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних необґрунтованим і безпідставним та таким, що не відповідає критеріям, визначеним для рішення суб`єкта владних повноважень згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
В ході судового розгляду даної справи жодна із сторін не надала суду документальних доказів скасування такого рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві у досудовому порядку, а тому суд приходить до висновку щодо його чинності.
В силу норм ч. 1 і 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Зокрема, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Враховуючи те, що в ході розгляду даної справи судом встановлено, що права та інтереси позивача були порушенні в результаті прийняття комісією ГУ ДФС у м. Києві від 24.05.2018 №722778/40703785 про відмову в реєстрації податкової накладної №86 від 21.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд дійшов висновку про правомірність заявлених позивачем вимог в частині визнання протиправними і скасування такого рішення відповідача 2.
Щодо правомірності заявленої ТОВ Стор Трейдинг позовної вимоги про зобов`язання ДФС України здійснити реєстрацію податкової накладної №86 від 21.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд зазначає наступне.
За змістом ч. 3 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Оскільки в ході розгляду даної справи суд дійшов висновку про необхідність скасування рішення відповідача 2 про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, то останнє тягне за собою необхідність зобов`язання відповідача 1 вчинити дії з метою відновлення порушених прав позивача.
Положеннями п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (п. 20 Порядку №1246).
За таких обставин, суд вважає, що наявні обґрунтовані підстави для задоволення позовних вимог позивача, шляхом зобов`язання ДФС України зареєструвати податкову накладну №86 від 21.11.2017 датою її отримання (тобто, 11.12.2017), що, водночас, з урахуванням наведеного, не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача, а є способом відновлення порушеного права позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих учасниками справи доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Щодо питання про розподіл судових витрат за результатами розгляду цієї справи, суд зазначає наступне. Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Наявним у матеріалах справи платіжним дорученням від 22.06.2018 №20571 підтверджено, що ТОВ Стор Трейдинг під час звернення до суду з вказаними позовом сплатило судовий збір у розмірі 1 762 грн. Відтак, суд вказує про присудження судових витрат у вказаній сумі за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача.
В частині заявленої позивачем у п. 4 прохальної частини позову вимоги компенсувати йому за рахунок відповідачів понесених ним витрат на правову допомогу, суд виходить з наступного.
Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Частиною 3 вищевказаної статті Кодексу передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до положень норм ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд встановив, що підтвердження обставин щодо понесення Товариством витрат на професійну правничу допомогу адвокатом Бауман Ю. надано суду лише попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правову допомогу від 27.06.2018, що не узгоджений підписом відповідної посадової особи ТОВ Стор Трейдинг . За даними цього попереднього (орієнтовного) розрахунку витрати орієнтовно становлять 5 000 грн. (з них: витрати на правову допомогу, пов`язані із досудовим врегулюванням спору, - 1 000 грн., витрати на правову допомогу, пов`язані із підготовкою позовної заяви, - 2 500 грн., витрати на правову допомогу, пов`язані представництвом інтересів позивача у судових засіданнях, - 1 500 грн.). Крім того, в тексті цього Розрахунку зазначено, що він підготовлений відповідно до умов договору про надання правової допомоги №01/03/18 від 01.03.2018.
Дослідивши та проаналізувавши зміст наданого представником позивача (адвокатом) документу суд дійшов висновку про не надання ним належного документального підтвердження понесення витрат по сплаті правової допомоги у зв`язку з оскарженням рішення, що було предметом розгляду судом у межах цієї справи.
При цьому, інших документальних доказів на підтвердження обставин понесення позивачем витрат у конкретному розмірі у зв`язку отриманням правничої допомоги (як то: договір про надання правової допомоги, акт наданих послуг, підписаний обома сторонами відповідного договору, платіжний документ на оплату таких наданих послуг) позивач до суду не подав.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами як обставину понесення ним витрат на правничу допомогу, конкретний розмір таких витрат, так і співмірність заявлених витрат на правничу допомогу із складністю предмету позову та обсягу фактично наданих послуг.
Керуючись статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 134, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Стор Трейдинг (код ЄДРПОУ 40703785, адреса: 02230, м. Київ, вул. Димитрова, 7-а) до Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) та Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 24.05.2018 №722778/40703785 про відмову в реєстрації податкової накладної №86 від 21.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №86 від 21.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою його отримання, а саме - 11.12.2017.
Присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю Стор Трейдинг (код ЄДРПОУ 40703785, адреса: 02230, м. Київ, вул. Димитрова, 7-а) документально підтверджені судові витрати у розмірі 881 грн. (вісімсот вісімдесят одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).
Присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю Стор Трейдинг (код ЄДРПОУ 40703785, адреса: 02230, м. Київ, вул. Димитрова, 7-а) документально підтверджені судові витрати у розмірі 881 грн. (вісімсот вісімдесят одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8).
Відмовити у задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Стор Трейдинг про стягнення судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу адвоката за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Скочок
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 30.05.2019 |
Оприлюднено | 03.06.2019 |
Номер документу | 82107481 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Черпіцька Людмила Тимофіївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Черпіцька Людмила Тимофіївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Беспалов Олександр Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Беспалов Олександр Олександрович
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Скочок Т.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні