Рішення

від 23.04.2019 по справі 419/2174/16-ц

НОВОАЙДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 419/2174/16-ц

Провадження № 2/419/300/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді - Іванової О. М.,

при секретарі - Шапка О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Новоайдар Луганської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Новоайдарського районного суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 Від шлюбу мають неповнолітню дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дочка є інвалідом з дитинства другої групи, знаходиться на утриманні позивача та проживає разом з нею. Позивач отримає допомогу по догляду за дитиною - інвалідом, інших доходів не має. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дочки не надає.

На підставі викладеного, позивач просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дочки у розмірі 1/2 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду, до досягнення дитиною повноліття.

Заочним рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 30.03.2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 було задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/2 частини заробітку (доходу), але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15 липня 2016 року, до досягнення дитиною повноліття (а.с.41-42).

30.01.2019 року відповідач звернувся до суду з заявою про скасування заочного рішення Новоайдарського районного суду Луганської області (а.с.45).

Ухвалою Новоайдарського районного суду Луганської області від 25.02.2019 року заочне рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 30.03.2017 року у справі №419/2174/16-ц було скасовано та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.62).

Позивач - ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити (а.с.140).

Відповідач - ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, надав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутністю (а.с.112), а також надав відзив (а.с.68-70), відповідно до якого визнає позовні вимоги частково, а саме відповідач не заперечує проти сплати аліментів на утримання дочки, однак не погоджується з розміром аліментів, що заявлений позивачем. Не погоджуючись з позовними вимогами, відповідач посилається на те, що зазначений розмір аліментів є надмірним, оскільки на його утриманні знаходиться ще одна малолітня дитина, дружина та мати - пенсіонер, а також сам відповідач мав тривалий розлад здоров`я внаслідок перенесеного травмування, у зв`язку з чим був обмежений у вільному пересуванні та у працевлаштуванні. Крім того, позивач заперечує проти дати, з якої повинне відбуватись стягнення аліментів, у зв`язку з тим, що тільки з 04.09.2018 року він почав працювати після тривалого розладу здоров`я, а про існування позовної заяви дізнався лише на початку 2019 року. На підставі викладеного, відповідач просив задовольнити позов частково, а саме щодо стягнення з нього аліментів на утримання дитини у розмірі ј частини заробітку (доходу), але не більше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку встановленого законом, починаючи з моменту ухвалення судом рішення.

Згідно положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Згідно приписів ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судовим розглядом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 16.08.2007 року, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого 27.03.2008 року Кам`янобрідським відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції (а.с.10). Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.4).

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 03.04.2003 року відділом реєстрації актів цивільного стану Кам`янобрідського районного управління юстиції міста Луганська (а.с.4), вбачається, що батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 .

При зверненні до суду позивач посилалась на те, що дочка проживає разом з нею, що не оспорювалось відповідачем, а також підтверджується довідкою від 20.10.2014 року №6327000191 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції (а.с.6).

Згідно копій з медичної документації вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є інвалідом з дитинства (а.с.7-9, 96-107), що також не оспорювалося відповідачем.

З копії посвідчення серії НОМЕР_3 (а.с.110) вбачається, що ОСОБА_1 отримує державну соціальну допомогу, яку призначено дочці - ОСОБА_3 , 2003 року народження, та яку черговий раз продовжено з 01.08.2015 року по 31.07.2020 року.

Згідно копії трудової книжки (а.с.88-89) та копії довідки №1401/2019-1 від 14.01.2019 року ОСОБА_2 працює в ТОВ ПОСТ УА з 04.09.2018 року за основним місцем роботи та займає посаду кур`єра. Посадовий оклад до 01.01.2019 року становив 3800,00 грн та заробітна плата за вересень 2018 року - грудень 2018 року склала 15010,00 грн (а.с.76).

На даний час відповідач ОСОБА_2 перебуває у шлюбі (а.с.86), та має дочку від шлюбу - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 (а.с.87).

З копій медичної документації вбачається, що відповідач ОСОБА_2 протягом 2016 -2017 р.р. мав розлад здоров`я, у зв`язку з чим був обмежений у пересуванні (а.с.80-82). Згідно консультативного висновку від 14.01.2019 року (а.с.119) ОСОБА_2 має діагноз: неправильно консолідований перелом правої п`яткової кістки після метало остеосинтезу пластиною, рекомендації: оперативне лікування, ортопедична шина, розвантаження лівої кінцівки на милицях 1,5-2 міс.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька.

При ухиленні батьків від обов`язку утримувати своїх неповнолітніх дітей кошти на їх утримання стягуються у судовому порядку.

Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. 8 Сімейного кодексу України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

У Принципі 6 Декларації прав дитини, що була проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові та моральної та матеріальної забезпеченості.

Згідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВРN 789-XII від 27.02.1991р., Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Суд звертає увагу сторін, що відповідно до ст. 179 СК аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Відповідно до змін, прийнятих Верховною Радою України Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання від 03.07.2018 № 2475-VIII, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У відповідності до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум на одну дитину віком від 6 до 18 років в розрахунку на місяць з 1 січня 2019 року становить 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень. Таким чином, в залежності від періоду змінюється прожитковий мінімум для дітей відповідного віку. Відтак, станом на момент ухвалення рішення 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 до 18 років становить 1013,50 грн.

Разом з тим, відповідно ч.ч.1, 2 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до п. 18 Постанови Пленуму ВСУ Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів від 15.05.2006 № 3, до передбаченої ст. 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Тобто витрати на лікування дитини відносяться до додаткових витрат, стягнення яких за рішенням суду відбувається у порядку ст. 185 СК України у разі наявності спору. В даному ж випадку позивачем не заявлено позовної вимоги щодо стягнення додаткових витрат на дитину у конкретному розмірі (у твердій грошовій сумі), а лише опосередковано заявлено у прохальній частині відповіді на відзив (а.с.94-95) про визначення участі відповідача у додаткових витратах на дитину у вигляді постійного фінансування. Так само і не надано будь-яких розрахунків чи обґрунтування певної грошової суми, що повинна стягуватися як додаткові витрати на лікування дитини.

Відповідно до ч. 1 чт. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Враховуючи вищевикладене, а також потреби неповнолітньої дитини у матеріальному забезпеченні, які позивач одноособово забезпечити не має змоги, беручи до уваги зміст позовних вимог позивача, стан здоров`я дитини, а також стан здоров`я, майновий стан відповідача та наявність в нього ще однієї малолітньої дитини, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню аліменти на утримання неповнолітньої дочки у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду, до досягнення дитиною повноліття. Наявність значних витрат на надання матеріальної допомоги матері та дружині, не є підставою для стягнення аліментів в розмірі, що є нижче мінімального гарантованого законом, та не може прийматися до уваги судом як обставини, що унеможливлюють надання такої допомоги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору при подачі позову, він стягується з відповідача в дохід держави. Позивачі при подачі позовів про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору відповідно до положень ЗУ Про судовий збір , тому відповідач має сплатити в дохід держави судовий збір, який складає 551,20 грн за ставкою, що існувала на момент пред' явлення позову до суду.

Висновки суду підтверджуються письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Відповідно до ст. ст. 112, 180, 181,182, 183 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 211, 223, 247, 263-265, 430 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 , аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15.07.2016 року та до досягнення дитиною повноліття.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , судовий збір на користь держави у розмірі 551,20 грн, на наступні платіжні реквізити: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; рахунок отримувача 31211256026001; код класифікації доходів бюджету 22030106.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий О. М. Іванова